Міністерство аграрної політики та продовольства україни

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ та продовольства УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Навчально-науковий інститут аграрної економіки

факультет обліку та аудиту

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

З ПІДГОТОВКИ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ СПЕЦІАЛІСТА

Галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво» напряму підготовки

Облік і аудит»

 

 

 

Вінниця - 2011

Методичні вказівки з підготовки дипломної роботи спеціаліста галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво» напряму підготовки 7.03050901 «Облік і аудит» / [Д.е.н., професор Мороз О.В., к.е.н., професор Гуцаленко Л.В., д.е.н., професор Правдюк Н. Л, к.е.н., доцент Мулик Т.О., к.е.н., доцент Шевчук О.Д., к.е.н., доцент Іщенко Я.П., к.і.н., Федоришина Л.І., асистент Здирко Н.Г.] – Вінниця: ВЦ ВНАУ, 2011. – 65 c.

 

 

Рецензенти:

к.е.н., доцент кафедри бухгалтерського обліку Вінницького торговельно-економічний інститут КНТЕУ Присяжнюк С.В.

к.е.н., доцент кафедри фінансів та кредиту Вінницького національного аграрного університету Кравцова А.М.

 

Коротка анотація

Методичні вказівки призначені для здійснення досліджень за темами дипломних робіт студентами галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво» напряму підготовки 7.03050901 «Облік і аудит»

 

Рекомендовано до видання науково-методичною комісією ВНАУ

(протокол № ____ від ____________)

 

 

© Колектив укладачів, 2011

© Вінницький національний аграрний університет, 2011

ЗМІСТ

 

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
РОЗДІЛ 2. ПІДГОТОВКА ДО ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
2.1. Визначення і затвердження теми
2.2. Науковий керівник
2.3. Вибір об’єкту дослідження
2.4. Завдання на виконання дипломної роботи
РОЗДІЛ 3. СТРУКТУРА І ЗМІСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
РОЗДІЛ 4. Правила ОФОРМЛЕННЯ дипломної РОБОТИ
4.1. Загальні вимоги
4.2. Нумерація
4.3. Ілюстрації
4.4. Таблиці
4.5. Формули
4.6. Правила цитування та посилання на використані джерела
4.7. Додатки
РОЗДІЛ 5. КОНТРОЛЬ НАД ХОДОМ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
РОЗДІЛ 6. ПРОЦЕС ПІДГОТОВКИ ДО ЗАХИСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
РОЗДІЛ 7. РЕКОМЕНДОВАНИЙ ПЕРЕЛІК ТЕМ ДИПЛОМНИХ РОБІТ
Розділ 8. Орієнтовні плани окремих тем дипломних робіт
ДОДАТКИ

ВСТУП

У Вінницькому національному аграрному університеті здійснюється підготовка фахівців за спеціальністю «Облік і аудит».

Спеціаліст – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра здобув спеціальні знання та уміння, має певний досвід їх застосування для вирішення складних професійних завдань.

Дипломна робота рівня підготовки «Спеціаліст» ‑ це кваліфікаційна робота наукового змісту, що повинна відповідати сучасному рівню розвитку науки, потребам національної економіки, а її тема має бути актуальною.

Виконання дипломної роботи є формою державного контролю здобутих студентом знань і вмінь відповідно до затвердженої Міністерством аграрної політики та продовольства України освітньо-професійної програми і освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Дипломна робота є завершальним етапом навчання за спеціальністю «Облік і аудит» і підводить підсумки навчального процесу в плані спеціальної і професійної підготовки.

У плані спеціальної підготовки вона покликана показати, як студент опанував комплекс дисциплін навчального плану. У плані професійної підготовки випускна робота повинна продемонструвати вміння здійснювати дослідження й приймати обґрунтовані управлінські та організаційні рішення в конкретних умовах роботи підприємства, установи чи організації. Разом з тим виявляється відповідність здобутої освіти професійно-кваліфікаційній характеристиці спеціальності.

Ці методичні вказівки призначені для керівництва, організації виконання і захисту дипломних робіт напрямку підготовки 7.03050901 «Облік і аудит».

Методичні вказівки мають на меті надати допомогу студентам при виконанні дипломних робіт. Вони формулюють єдині вимоги до вибору теми, послідовності етапів виконання, змісту окремих розділів, оформлення роботи, а також визначають порядок захисту.

Підготовка дипломної роботи є завершальним етапом на рівневому ступені навчання у вищих навчальних закладах і ставить за мету:

– поглибити теоретичні й практичні знання з обраного напряму спеціалізації, виробити уміння застосовувати їх при вирішенні конкретних практичних завдань;

– сприяти розвиткові пошуку сучасних наукових досягнень у певній сфері та уміння їх самостійного застосування при вирішенні прикладних проблем;

– виявити ступінь підготовки дипломника до самостійної практичної діяльності.

Пропоновані методичні вказівки покликані надати студенту необхідну організаційно-методичну допомогу щодо раціональної та ефективної організації написання й захисту роботи.

У них враховані сучасні вимоги до підготовки фахівців, узагальнено досвід керівництва дипломними роботами у ВНАУ, а також прогресивні доробки вітчизняних вищих навчальних закладів.

 

 

РОЗДІЛ 1

РОЗДІЛ 2

ПІДГОТОВКА ДО ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

До підготовки і захисту дипломних робіт допускаються студенти, які не мають академічної заборгованості.

Студентам надається право вибору теми дипломної роботи, орієнтуючись на рекомендовану кафедрами тематику.

Студенти можуть пропонувати інші теми для узгодження на кафедрі, якщо вони розпочали працювати в даному науковому напрямку при виконанні курсових, науково-дослідних робіт, мають публікації, виступали з доповідями на конференціях чи семінарах.

Назва дипломної роботи має бути короткою, відповідати суті й цілям тематики, що досліджується. Варто уникати назв, які починаються зі слів: «Дослідження питання...», «Теоретичні основи...», у яких не відбита достатньою мірою практична сутність проблеми, що досліджується.

Після вибору теми і її обговорення з потенційним науковим керівником студенти подають заяву про її затвердження на ім’я завідувача кафедри.

Теми дипломних робіт обговорюються і уточнюються на засіданні кафедри. Після цього методист кафедри готує проект наказу ректора університету щодо затвердження закріплених за студентами тем і керівників дипломних робіт.

Науковий керівник

На період підготовки дипломної роботи кафедра призначає студенту наукового керівника. Призначення наукового керівника здійснюється з врахуванням наукових інтересів студента за принципом спадковості виконання курсових і науково-дослідних робіт з обраної тематики.

До основних функцій наукового керівника належать:

– практична допомога студенту при виборі теми дипломної роботи і її деталізації;

– видача завдання на її виконання;

– рекомендації щодо вибору джерел науково-методичної, економічної, нормативної та спеціальної літератури;

– кваліфікована консультація щодо залучення і попередньої обробки вихідних даних у період науково-дослідної (переддипломної) практики;

– науково-методичні консультації щодо розкриття змісту роботи;

– систематичний контроль над ходом виконання окремих етапів затвердженого календарного плану;

– поради щодо оформлення і презентації роботи;

– оцінка якості її виконання за встановленими вимогами (відгук наукового керівника).

Дипломнику слід періодично (за спільною домовленістю, приблизно раз на тиждень) інформувати наукового керівника про хід підготовки дипломної роботи, консультуватися з проблемних питань, що виникли, обов'язково доводити до відома керівника про можливі відхилення від затвердженого графіка виконання роботи.

Дипломнику варто мати на увазі, що науковий керівник не є ні співавтором, ні редактором дипломної роботи і тому не повинен виправляти всі наявні в дипломній роботі теоретичні, методичні, стилістичні та інші помилки.

На першому етапі підготовки дипломної роботи науковий керівник радить, як приступити до розгляду теми, корегує план роботи і дає рекомендації щодо вибору науково-методичної літератури.

Дипломник повинен творчо сприймати рекомендації і зауваження наукового керівника. За своїм розсудом він може врахувати їх або відхилити, тому що відповідальність за теоретичну і методично завершену розробку та висвітлення теми, якість оформлення дипломної роботи повністю лежать на ньому, а не на науковому керівнику.

Після одержання остаточного варіанта дипломної роботи науковий керівник, що виступає експертом кафедри, готує письмовий відгук, у якому всебічно характеризує якість дипломної роботи, відзначає позитивні сторони, мотивує можливість або недоцільність подання дипломного проекту до ДЕК.

Порушення студентом календарного плану виконання роботи фіксується науковим керівником, який інформує завідувача кафедри. У разі значного порушення графіку виконання дипломної роботи за рішенням кафедри студент-дипломник може бути недопущенний до її захисту.

 

Вибір об’єкту дослідження

Разом із вибором теми визначається об'єкт, на матеріалах якого буде виконуватися робота. Це повинно бути підприємство будь-якої форми власності, яке є юридичною особою і має самостійну звітність. Діяльність цього підприємства повинна створювати можливість інформаційного забезпечення дослідження обраної проблеми.

Джерелами фактичної інформації є планові і фактичні показники фінансово-господарської діяльності, документація статистичної, бухгалтерської і поточної звітності, результати вибіркових спостережень, опитувань фахівців підприємства.

Збір практичного матеріалу проводиться на базовому підприємстві, яке виступає об’єктом дослідження. В якості базового обирається підприємство, на якому є необхідний матеріал для розкриття теми дипломної роботи.

Базове підприємство повинно відповідати таким вимогам:

– напрямок його діяльності відповідає темі роботи;

– мати необхідні практичні матеріали за темою;

– має передовий досвід організації бухгалтерського обліку, аналізу, контролю;

– мати співставні економічні показники за 2-3 роки для проведення аналізу господарської діяльності;

– бажана наявність досвіду автоматизації обліково-аналітичних робіт.

Базове підприємство обирається студентом самостійно і погоджується з керівником. Перевага надається підприємствам АПК. Виключення може бути відповідно до існуючої спеціалізації.

На базовому підприємстві, з дозволу керівника і головного бухгалтера, студент вивчає організаційно-розпорядчу, первинну та облікову документацію, організацію фінансового і управлінського обліку, фінансову (бухгалтерську) та статистичну звітність, документацію за результатами внутрішнього та зовнішнього контролю, податкові декларації, технологію машинної обробки обліково-аналітичної інформації у відповідності до теми дипломної роботи.

 

РОЗДІЛ 3

Структура дипломної роботи

 

Найменування розділу	Рекомендована кількість сторінок	Примітка
ТИТУЛЬНИЙ ЛИСТ		–
ЗАВДАННЯ НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ		–
АНОТАЦІЯ		–
ЗМІСТ	1-2	За узгодженням з керівником
ВСТУП	2 – 3	За узгодженням з керівником
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ …	15 – 20	За узгодженням з керівником
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА …	15 – 20	За узгодженням з керівником
РОЗДІЛ 3. ПО ТЕМІ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ…	35 – 45	За узгодженням з керівником
РОЗДІЛ 4. … В УМОВАХ КОМП’ЮТЕРНОЇ СИСТЕМИ ОБЛІКУ	9-11	За методичними вказівками ка­фед­ри економічної кібернетики
РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ …	8-10	За вказівками кафедри охорони праці та безпеки життєдіяльності
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ	4-5	За узгодженням з керівником
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	8-10	70 – 120 джерел
ДОДАТКИ	Не більше кількості сторінок основної частини	За узгодженням з керівником
ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ	90-120	За узгодженням з керівником

 

Матеріали теми дипломної роботи розміщуються відповідно до її структури.

ТИТУЛЬНИЙ ЛИСТ дипломної роботи оформляється згідно зразка, наведеного в додатку 1.

Приклад оформлення ЗАВДАННЯ НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ наведено в додатку 2.

 

АНОТАЦІЯ містить стислу інформацію про основні положення та висновки дипломної роботи. Її обсяг не перевищує 600 знаків. Приклад наведено в додатку 3.

 

ЗМІСТ надається на початку дипломної роботи. Він містить назву і нумерацію сторінок усіх розділів та підрозділів, зокрема вступу, розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

 

У ВСТУПІ стисло обґрунтовується вибір теми, її актуальність, визначається мета і завдання щодо розкриття теми дипломної роботи. Наводиться предмет, об’єкт, методи дослідження, а також база дослідження.

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми її значущість, підстави і вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Далі подають загальну характеристику дипломної роботи в рекомендованій нижче послідовності:

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність і доцільність дослідження. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання. Тут наводиться аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим буде приділятись увага в дипломній роботі.

Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як “Дослідження...”, “Вивчення...”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага дослідження, оскільки предмет дослідження визначає тему дипломної роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Бажано в кінці вступу вказувати кількість сторінок основного змісту, таблиць, рисунків, формул та додатків.

У РОЗДІЛІ 1 мають бути розглянуті загальні теоретичні питання стосовно об'єкта, що досліджується. Приводяться погляди теоретиків та практиків за темою дослідження, зарубіжний досвід та здійснюється огляд нормативно-правового поля. Матеріал доцільно ілюструвати даними зі статистичних довідників, монографій, журнальних статей, наукових збірників та інших джерел.

У розділі проводиться поглиблений аналіз та огляд спеціальної літератури з обраної теми. Здійснюючи огляд спеціальної літератури студент опрацьовує сучасну вітчизняну та іноземну літературу. Систематизацію інформації бажано здійснювати у формі таблиці, однак підрозділи не можуть починатися і закінчуватися таблицею без вступу та узагальнюючого висновку щодо забезпеченості та достатності сучасних джерел інформації.

Автор коментує зміст літературних джерел, робить висновки в 1 розділі дипломної роботи щодо можливостей використання розглянутого в літературі передового досвіду на базовому підприємстві.

Підрозділ 1.1. Огляд літературних джерел. Відповідно до обраної теми студент здійснює пошук, систематизацію і ретроспективний аналіз джерел науково-методичної інформації: монографій, авторефератів дисертацій, підручників і посібників, публікацій в періодичних професійних виданнях, журналах, інформації з мережі Інтернет.

Літературу слід починати вивчати від простої, популярної до складної (монографії, наукові статті, теоретичні розробки, збір­ники наукових праць); із загальних до спеціальних джерел, ознайомитись із вітчизняною, а потім із зарубіжною літературою.

Спочатку опрацьовується основна література (підручники, навчальні посібники), а потім прикладна (нормативні документи, статті). Книги передують статтям, стара література вивчається пі­сля нової. Працюючи над літературою, необхідно дотримуватися таких правил:

1) виділити основне у прочитаному;

2) розібратися у термінології та незнайомих словах;

3) записати питання, що виникають під час роботи з літерату­рою.

РОЗДІЛ 4

Ілюстрації

Ілюстрації (схеми, графіки) і таблиці необхідно подавати в дипломній роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках дипломної роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» без напівжирного виділення і нумерують послідовно вмежах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Ілюстрації (креслення, рисунки, схеми, діаграми), що зустрічаються в тексті, називають рисунками. Рисунок, як правило, слід розміщати безпосередньо після першого згадування його в тексті або на наступній сторінці.

Приклад оформлення:

Рис?.?. Призначення робочої документації

 

Відстань між рисунком і попереднім та наступним текстом повинна бути розділена одним інтервалом.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад:

Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Рис.?.?. Значення показників ліквідності активів підприємства (назва) за 2008-2010 рр.

Умовні позначення: по горизонталі: 1 – поточна ліквідність; 2 – термінова ліквідність;

3 – критична ліквідність; 4 – маневреність оборотного капіталу.

 

Якщо в дипломній роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

 

Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8мм. Таблиця повинна включати графу з порядковими номерами рядків або, в разі її відсутності, біля кожного показника в таблиці повинен проставлятися його порядковий номер. Приклад:

Таблиця?.?

За 2009-2010 рр., тис. грн.

Показники	2009 рік	2010 рік	Відхилення (+,–), тис. грн.
Сума, тис. грн.	% до суми заборгова-ності	Сума, тис. грн.	% до суми заборгова-ності
1. Кредиторська заборго­ваність за товари, роботи, послуги
2. Поточні зобов’язання за розрахунками, в т.ч.: – з одержаних авансів – з бюджетом – зі страхування – з оплати праці Інші поточні зобов’язання
3. Всього

Таблиця?.?

За 2008-2010 роки

№ п/п	Показники	2008 р	2009 р.	2010 р.	Відхилення 2010 р. від 2008 р. (+, -)
	Коефіцієнт ліквідності поточної
	Коефіцієнт швидкої ліквідності
	Коефіцієнт абсолютної ліквідності

 

Таблиця друкується 14 шрифтом 1,5 інтервалом, але, при бажанні, якщо це покращить вигляд роботи, може друкуватись 12 шрифтом з одинарним інтервалом. При цьому дозволяється в дипломній роботі поєднувати таблиці, надруковані 14 та 12 шрифтом.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку дипломної роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку - бокових.

Якщо текст в графі таблиці повторюється його можна заміняти знаком «- // -». Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

4.5. Формули

При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил.

Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого берега сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті переднимирозділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Приклад. На практиці як міру ризику використовують показник дисперсії активу D(x), який визначають за формулою (4.3).

(4.3)

де r_i ‑ i-й рівень значення динамічного ряду прибутковості активу;

‑ середнє хронологічне значення прибутковості активу;

n ‑ кількість спостережень (рівнів).

Формули мають бути пронумерованими. Нумерувати слід тільки основні формули, на які треба зробити посилання. Формули і рівняння треба нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відділених крапкою. Наприклад: формула (4.3) – четверта формула третього розділу.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною іневідокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньозаформулою до її номера.

4.6. Правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні дипломної роботи слід давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в дипломній роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена дипломна робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг.

Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на якеданопосилання в дипломній роботі. Посилання в тексті дипломної роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1;7]...».

Посилання на ілюстрації дипломної роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, "рис. 1.2".

Посилання на формули дипломної роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад "... у формулі (2.1)".

На всі таблиці дипломної роботи повинні бути посилання в тексті. При цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "...в табл. 1.2".

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див.табл.1.3".

Посилання на додатки дипломної роботи вказують порядковим номером додатка, наприклад: «… у додатку 1».

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело.

 

4.7. Додатки

Додатки оформлюють як продовження дипломної роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті дипломної роботи.

З правого краю над заголовком малими літерами з першої великої друкується (вписується) слово «Додаток _» і номер додатку ставиться арабськими цифрами без вказуванням знаку №.. Наприклад пишемо “Додаток 1”

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка і крапку, наприклад, 1.2 - другий розділ додатка 1.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують умежах кожного додатка, наприклад: рис. 1.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка 1; формула (1.1) - перша формула додатка 1.

 

РОЗДІЛ 5

РОЗДІЛ 6

РОЗДІЛ 7

Розділ 8

Орієнтовні плани окремих тем дипломних робіт

Додатки

Додаток 1

Зразок оформлення титульного аркуша

ДОПУСКАЄТЬСЯ ДО ЗАХИСТУ

ДР. 760Д 15.12.11.

 

Студент-випускник Трач Ольга Михайлівна

Вінниця – 2012 р.

Додаток 2

Бланк завдання на дипломну роботу

 

України

ЗАТВЕРДЖУЮ

Зав. кафедрою__________________

ЗАВДАННЯ

Підпис

Завдання прийняв до виконання________________

Підпис

Календарний план

№ пор.	Найменування етапів дипломного проекту (роботи)	Строк виконання проекту (роботи)	примітка

Студент-дипломник ____________________________

(підпис)

Керівник проекту(роботи)_______________________

(підпис)

Додаток 3

Зразок оформлення анотації

Анотація

 

Дипломна робота на тему: «Облік витрат, пов’язаних з експлуатацією основних засобів» виконана на базі Приватному сільськогосподарському підприємстві «Агрофірма Батьківщина», смт. Стрижавка, Вінницького району, Вінницької області.

Зміст роботи включає вступ, п’ять розділів, висновки та пропозиції, список використаних джерел та додатки. Обсяг роботи становить 112 сторінок друкованого тексту, включаючи 19 таблиць і 12 рисунків.

В першому розділі розкриваються теоретичні та правові аспекти обліку витрат, пов’язаних з експлуатацією основних засобів, їх сутність, класифікація, досліджуються точки зору вчених-економістів на проблемні питання обліку витрат на поліпшення та ремонт основних засобів і їх амортизацію.

В другому розділі розглянута організаційно-економічна характеристика базового підприємства, наведена характеристика основних показників його діяльності включаючи аналіз стану та ефективності використання основних засобів. Крім того вивчено облікову політику підприємства.

Третій розділ роботи присвячений вивченню методики та практики обліку витрат на ремонт основних засобів, на їх поліпшення та амортизацію. Детальна увага в третьому розділі роботи приділена методиці нарахування амортизації в умовах дії податкового кодексу, методам амортизації та проблемам вибору оптимального методу для конкретного суб’єкта господарювання.

В четвертому розділі розглядаються питання автоматизації обліку витрат, пов’язаних з експлуатацією основних засобів. П’ятий розділ присвячений питанням охорони праці на підприємстві та в бухгалтерії господарства.

На основі дослідження зроблені відповідні висновки та пропозиції.

Ключові слова: поточний ремонт, капітальний ремонт, поліпшення, добудова, реконструкція, модернізація, амортизація, первісна вартість, вартість що амортизується, балансова вартість.

Додаток 4

Таблиця 1.1

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Атамас П. Й. Управлінський облік: навч. посіб. / Атамас П. Й. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 440с.

2. Бандур З. Л. Інформаційні облікові потоки управління витратами виробництва / З. Л. Бандур // Розвиток науки про бухгалтерський облік: збірник тез та текстів виступів на міжнародній науково-практичній конференції. – Житомир, – 2010. - С. 12-17.

3. Білик І. А. Управлінський облік витрат основної діяльності на плодовоовочевих переробних підприємствах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.09 / І. А. Білик. - К., 2009. - 19 с.

4. Бухгалтерський облік за журнальною формою рахівництва: навч. посібник / Гарасим П. М., Хомин П. Я. - Тернопiль: Астон, 2003. - 296 с.

5. Верига Ю. А. Бухгалтерська фінансова звітність підприємства: навч. посіб. / Верига Ю. А., Волошин А. М. Вид. - 2-ге, перероб. і доп. - К.: Комп'ютерпрес, 2008. - 472 с.

6. Гарасим П.М. Вплив аграрної реформи на формування інформаційного забезпечення системи управління підприємством /П.М. Гарасим/ Економічні науки. Серія «Облік і фінанси». Збірник наукових праць. Луцький національний технічний університет. Випуск 7 (25)- Ч1-Луцьк, 2010.-С.341-349.

7. Голов С. Ф. Класифікація витрат і методи калькулювання собівартості в управлінському обліку / С. Ф. Голов // Податкове планування. – 2006. - №2 (64). – С. 25 - 33.

8. Грачова Р. Облік в сільському господарстві: біологічні активи / Грачова Р. // Дебет-Кредит. – 2006. - № 1-2. – С. 20 - 25.

9. Діяльність підприємств – суб’єктів підприємницької діяльності 2009: [статистичний збірник / за редакцією І. М. Жука]. – К.: ДП “Інформаційно-аналітичне агентство”, 2010. – 326 c.

10. Друри К. Введение в управленческий и производственный учёт / Друри К.; пер. с англ. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. – 783 с.