Аналіз структури і динаміки кредиторської заборгованості підприємства

За 2009-2010 рр., тис. грн.

Показники	2009 рік	2010 рік	Відхилення (+,–), тис. грн.
Сума, тис. грн.	% до суми заборгова-ності	Сума, тис. грн.	% до суми заборгова-ності
1. Кредиторська заборго­ваність за товари, роботи, послуги
2. Поточні зобов’язання за розрахунками, в т.ч.: – з одержаних авансів – з бюджетом – зі страхування – з оплати праці Інші поточні зобов’язання
3. Всього

Таблиця?.?

Аналіз показників рентабельності підприємства за 2008-2010 рр.

Показник	Формула розрахунку	Роки	Відхилення (2010/2008)
1. Рентабельність капіталу (ак-тивів) за чистим прибутком	Ф. № 2 р.220 / Ф. № 1 р.280
2. Рентабельність власного капіталу	Ф. № 2 р.220 / Ф. № 1 р.380
3. Рентабельність виробничих фондів	Ф. № 2 р.220 / Ф. № 1 (р.030 + р.100 + р.120)
4. Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації	Ф. № 2 (р.050 ­– р.070 – р.080) / Ф. № 2 р.035
5. Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності	Ф. № 2 р.100 / Ф. № 2 р.035
6. Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком	Ф. № 2 р.220 / Ф. № 2 р.035
7. Період окупності власного капіталу	Ф. № 1 р.380 / Ф. № 2 р.220

Таблиця?.?

Аналіз плато- та кредитоспроможності підприємства (назва)

За 2008-2010 роки

№ п/п	Показники	2008 р	2009 р.	2010 р.	Відхилення 2010 р. від 2008 р. (+, -)
	Коефіцієнт ліквідності поточної
	Коефіцієнт швидкої ліквідності
	Коефіцієнт абсолютної ліквідності

 

Таблиця друкується 14 шрифтом 1,5 інтервалом, але, при бажанні, якщо це покращить вигляд роботи, може друкуватись 12 шрифтом з одинарним інтервалом. При цьому дозволяється в дипломній роботі поєднувати таблиці, надруковані 14 та 12 шрифтом.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку дипломної роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку - бокових.

Якщо текст в графі таблиці повторюється його можна заміняти знаком «- // -». Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

4.5. Формули

При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил.

Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого берега сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті переднимирозділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Приклад. На практиці як міру ризику використовують показник дисперсії активу D(x), який визначають за формулою (4.3).

(4.3)

де r_i ‑ i-й рівень значення динамічного ряду прибутковості активу;

‑ середнє хронологічне значення прибутковості активу;

n ‑ кількість спостережень (рівнів).

Формули мають бути пронумерованими. Нумерувати слід тільки основні формули, на які треба зробити посилання. Формули і рівняння треба нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відділених крапкою. Наприклад: формула (4.3) – четверта формула третього розділу.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною іневідокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньозаформулою до її номера.

4.6. Правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні дипломної роботи слід давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в дипломній роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена дипломна робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг.

Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на якеданопосилання в дипломній роботі. Посилання в тексті дипломної роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1;7]...».

Посилання на ілюстрації дипломної роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, "рис. 1.2".

Посилання на формули дипломної роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад "... у формулі (2.1)".

На всі таблиці дипломної роботи повинні бути посилання в тексті. При цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "...в табл. 1.2".

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див.табл.1.3".

Посилання на додатки дипломної роботи вказують порядковим номером додатка, наприклад: «… у додатку 1».

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело.

 

4.7. Додатки

Додатки оформлюють як продовження дипломної роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті дипломної роботи.

З правого краю над заголовком малими літерами з першої великої друкується (вписується) слово «Додаток _» і номер додатку ставиться арабськими цифрами без вказуванням знаку №.. Наприклад пишемо “Додаток 1”

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка і крапку, наприклад, 1.2 - другий розділ додатка 1.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують умежах кожного додатка, наприклад: рис. 1.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка 1; формула (1.1) - перша формула додатка 1.

 

РОЗДІЛ 5