Рекомендований обсяг основної частини – 80-90 сторінок.

Висновки – заключна частина, закінчення дипломної роботи, зумовлене логікою проведеного дослідження. В заключній частині стисло викладаються теоретичні і практичні результати проведеного дослідження, висновки і рекомендації автора. У висновках викладають найважливіші наукові та практичні результати, формулюють розв’язану наукову проблему (завдання) та значення її для науки й практики. Далі наводять рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. Треба конкретно довести, що положення, висновки та рекомендації, наведені в роботі, є обґрунтованими й достовірними, тобто реальними (об’єктивними). Лише вагомі докази дають підставу довіряти дослідженням, уникнути при цьому помилкових висновків і не дати, в окремих випадках, сприйняти бажане за дійсне.

Достовірність, тобто доведена правильність, є доказом того, що викладений результат (закономірність, сукупність фактів, можливість тощо) виконується завжди для зазначеного класу об’єктів за визначених умов. Достовірність підтверджується верифікацією, тобто повторенням результату за тих самих умов під час багатьох перевірок на різних об’єктах.

Накопичена в основній частині наукова інформація дозволяє послідовно та логічно викласти отримані підсумки, їх співвідношення із загальною метою і конкретними завданнями, поставленими і сформульованими у вступі. Заключна частина створюється не механічним підсумовуванням висновків попередніх розділів, а повинна містити те істотне, що складає підсумкові результати дослідження. При цьому вказуються не лише наукова новизна і теоретична значимість, що випливають з кінцевих результатів, але й практична цінність даного дослідження.

Тобто висновки – це коротке резюме дипломної роботи. В них вказують, якою мірою досягнуто мети. У висновках узагальнюються рекомендації та пропозиції щодо теоретико-методичних аспектів та способів дослідження проблеми, викладається сутність запропонованих студентом заходів. Висновки повинні містити конкретний характер.

Рекомендований обсяг висновків – до 5 стор.

Між структурними частинами дипломної роботи має простежуватися чіткий логічний зв'язок, тобто проблеми, які сформульовано у вступі, мають кореспондуватися зі змістом розділу „ВИСНОВКИ”, розділи дипломної роботи мають бути пов’язані між собою і починатися з короткого опису питань, які розглянено у попередньому розділі.

Список використаних джерел виконує важливу довідкову та інформаційну функцію, його слід готовити особливо ретельно. До списку рекомендується включати основну спеціальну літературу з досліджуваної теми, на яку в роботі є посилання, а також таку, яка допомогла в написанні роботи, хоча на неї нема посилань. До списку використаних джерел включають джерела у встановленій послідовності:

· КонституціяУкраїни;

· ЗакониУкраїни;

· УказиПрезидентаУкраїни;

· ПостановиКабінетуМіністрів України;

· інструкції і нормативні акти Міністерства фінансів України, Міністерства доходів і зборів, АПУ, САУ, Державної казначейської служби, Державної фінансової інспекції), галузевих міністерств, інших міністерств і відомств, МСА;

· наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана українською або російською мовами;

· наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана іноземними мовами.

Першоджерела вміщуються у список у алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

До додатків доцільно включати складений або підібраний студентом довідковий та допоміжний матеріал, що безпосередньо стосується теми дипломної роботи. У додатках вміщують матеріал, який: є необхідним для повноти роботи, але включення його до основного тексту може ускладнити сприйняття змісту роботи; не може бути послідовно розміщений в основній частині роботи через великий обсяг або способи відтворення.

До додатків доцільно віднести:

· проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

· таблиці статистичних даних;

· інструкції і методики, опис алгоритмів і програм розв’язання задач на ЕОМ, розроблені в процесі виконання роботи;

· пакети прикладних програм;

· ілюстрації, схеми;

· витяги з нормативних документів тощо.

· окремі первинні документи;

· форми фінансової звітності;

· аудиторські висновки і звіти;

· аналітичні (розрахункові) таблиці;

· ілюстрації допоміжного характеру;

· розроблений автором таблично-графічний матеріал (особливо цінний).

Дипломна робота подається до захисту у вигляді: текстової частини у твердій палітурці; графічного матеріалу на слайдах (для демонстрації на проекторі з використанням комп’ютерних можливостей програми Microsoft Power Point) та аркушах паперу А-4.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Загальні вимоги

Текстова частина роботи виконується шляхом комп’ютерного набору відповідно до ДСТУ 3008-95.

Друк здійснюється на одній стороні аркуша білого паперу формату А-4 (210х297мм) через півтора міжрядкових інтервали (до 30 рядків на сторінці), шрифтом Times New Roman (кегль 14).

Відступи (або: береги) у тексті мають бути таких розмірів: зверху – 20мм, праворуч – 10-15 мм, знизу – 20мм, ліворуч – 25 мм. Абзацний відступ –
12,5 мм. Щільність тексту повинна бути однаковою. Текст основної частини поділяють на розділи і підрозділи. Заголовки структурних частин роботи „ АНОТАЦІЯ ”, „ ЗМІСТ ”, „ ВСТУП ”, „ РОЗДІЛ ”, „ ВИСНОВКИ ”, „ список ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, „ ДОДАТКИ ” (якщо такі є) друкують великими літерами напівжирним шрифтом симетрично до тексту (по центру). Розділи складаються з підрозділів. Заголовки підрозділів друкуються малими літерами з першої великої. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки чи слова у них не підкреслюють і слова під час переносу не розбивають. Відстань між заголовками (за винятком заголовка пункту) і подальшим текстом має дорівнювати одному міжрядковому інтервалові, а відстань між заголовком і останнім рядком попереднього тексту (для тих випадків, коли кінець одного і початок другого підрозділу розміщується на одній сторінці) – двом міжрядковим інтервалам.

Кожний розділ роботи потрібно починати з нової сторінки.

Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми тощо) і таблиці в роботі необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше або на наступній сторінці. Кожний розділ дипломної роботи повинен містити 2-3 ілюстрації,
2-3 таблиці тощо.

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул тощо подають арабськими цифрами без знаку №...

Нумерація сторінок має бути наскрізною. Першою сторінкою дипломної роботи є титульний лист, другою – завдання на роботу, третьою – анотація, четвертою – зміст, які входять до загальної нумерації сторінок. На титульному листі, на завданні, анотації, змісті та вступі номер сторінки не ставлять. Нумерація починається з шостої сторінки (друга сторінка вступу). Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки. Рисунки і таблиці входять до загальної нумерації. Додатки і список використаних джерел наскрізно нумерують.

Нумерація розділів і підрозділів роботи. Номер розділу ставлять після слова „РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Приклад:

 

РОЗДІЛ 2

ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВАТ „ЛЬВІВСЬКИЙ АВТОБУСНИЙ ЗАВОД”

 

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: „2.1.” (перший підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Приклад:

 

2.1. Характеристика показників фінансового стану ВАТ „Львівський автобусний завод”

 

Ілюстрації

Ілюстрації в дипломній роботі розміщують після тексту, де вони згадані уперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації, розміри яких перевищують формат А4, варто розміщувати у додатках. Якщо є потреба, ілюстрації доповнюють або поясненнями, або коментарем. Ілюстраціївиконують за допомогою комп’ютера, вони повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. Всі ілюстрації нумеруються послідовно в межах розділу арабськими буквами і позначаються надписом „Рис.”. Номер рисунка складається з номеру розділу і порядкового номера рисунка, розділених крапкою, наприклад: рис.2.1. (перший рисунок другого розділу).

Номер ілюстрації, її назву і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Наприклад:

 

Рис.2.1. Етапи аналізу фінансового стану підприємства

 

Дозволяється на одному аркуші розміщати декілька ілюстрацій. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті.

Таблиці

Цифровий матеріал подається у формі таблиць. Таблиці розміщують після першого згадування про неї у тексті та нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис „ Таблиця ” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: „ Таблиця 2.2. ” (друга таблиця другого розділу). Кожна таблиця повинна мати назву. Назва таблиці міститься нижче, посередині сторінки над таблицею. Назву починають з великої літери, виділяють курсивом.

Приклад оформлення таблиці:

Таблиця 2.2.

Показники ліквідності ВАТ „Львівський автобусний завод”

У 2011-2013 р.р.

Показники				Нормативне значення
Коефіцієнт покриття	2,06	1,68	2,29	>1
Коефіцієнт швидкої ліквідності	1,62	1,37	1,66	>0,6-0,8
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,123	0,0004	0,0647	>0,2

Графи у таблиці нумерують тільки тоді, коли у тексті є на них посилання або коли таблицю необхідно перенести на наступну сторінку. В такому випадку на наступній сторінці роботи у верхньому правому куті пишуть „ Продовження табл. ” і зазначають її номер.

Приклад:

Продовження табл.2.2

 

Таблицю після першого посилання на неї у тексті розташовують так, щоб її можна було читати без повороту роботи; якщо це неможливо – з поворотом за годинниковою стрілкою.

У таблиці слід обов'язково зазначити одиницю виміру відповідно до стандартів; числові величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Заголовки граф таблиці починається великою літерою, підзаголовки – маленькою, якщо вони складають одне речення із заголовком, і великою, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не менш 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків у таблиці не роблять. На всі таблиці мають бути посилання в тексті, при цьому слово „таблиця ” пишуть скорочено – „табл. ”.

Приклад:

Платоспроможність підприємства у 2011-2013 роках характеризують дані, наведені у табл. 2.2.

Під таблицею треба зазначити, на основі яких даних складена таблиця.

Приклад:

Джерело: Складено автором за даними звітності Львівського автобусного заводу за 2011 - 2013 роки [26, 27].

Джерело: Дані Державного комітету статистики України [37, 38].

* складено на основі [1, с. 8; 2, с. 58; 3, с. 27].

* розраховано за даними [9; 10].

Формули

Формули та умовні позначення розміщають у тексті безпосередньо після посилань на них, посередині сторінки. Їх щільність повинна бути приблизно такою ж, як щільність основного тексту. Вище і нижче кожної формули або рівняння слід залишати один вільний рядок.

Формули нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега сторінки на рівні відповідної формули у круглих дужках, наприклад (3.1) (перша формула третього розділу). Про посилання на формули свідчить порядковий номер формули в дужках, наприклад, „... у формулі (2.1)".

Тлумачення символів і числових коефіцієнтів формули наводять в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова „де ” без двокрапки.

 

Приклад оформлення формули:

Dizak = (Ki5 × Ni5 × Du4) / Ni3 (2.2),

де

Ki5 - індекс відносної податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці (визначається з чотирма знаками після коми);

Ni5 – чисельність населення і тої адміністративно-територіальної одиниці за відповідний період базового року;

Ni3 – чисельність наявного населення України за відповідний період базового року;

Du4 – прогнозний обсяг доходів, закріплений за усіма місцевими бюджетами на плановий бюджетний рік.

 

Якщо формула не вміщується в один рядок, її слід перенести після знаків: (+), (-), (х), (:).

Посилання у тексті на порядковий номер формули подають у дужках, наприклад: „... у формулі (2.1)...”.

 

Одиниці вимірювання ставлять після цифрових значень. Наприклад: 20 тис. грн. числа з розмірністю пишуться цифрами, а без розмірності – словами, наприклад, „термін – не більше 10 років”, „заміри повторити п’ять разів”.

Абстрактні числа до дев’яти пишуть словами, більше як дев’ять – цифрами, наприклад, „п’ять показників”, „10 підприємств”. Дробові значення слід писати цифрами, наприклад, „1∕4 періоду”.

Треба пам’ятати, що порядковим чисельникам властиві відмінкові закінчення. Наприклад: 10-та крива; 21-й день. При декількох порядкових чисельниках відмінкове закінчення має узгоджуватися з останнім з них (наприклад, 2,3 і 4 графіки).

Кількісні чисельники слід писати без відмінкових закінчень, наприклад, „на 5 листах”, „в 20 випадках”.

Дати слід писати без відмінкових закінчень, наприклад, 10 лютого, але пишеться 80-ті роки, в 20-х роках.