Положення про поліційну та судову співпрацю в кримінальних справах

 

Стаття 29

Без порушення повноважень Європейської Спільноти, Союз має на меті забезпечити громадянам високий рівень безпеки у просторі свободи, безпеки та правосуддя через спільні дії держав-членів у сферах поліційної та судової співпраці в кримінальних справах та запобігання расизмові й ксенофобії та боротьби з ними.

На шляху до цієї мети належить запобігати будь-якій злочинності, зокрема організованій, тероризмові, торгівлі людьми та злочинам проти дітей, незаконній торгівлі наркотиками та зброєю, корупції, шахрайству та боротися з цими явищами через:

- ближчу співпрацю поліційних, митних та інших компетентних органів держав-членів, безпосередню чи через Європейську поліційну службу (Європол), згідно з положеннями статей 30 та 32;

- ближчу співпрацю судових та інших компетентних органів держав-членів, зокрема через Європейський підрозділ судової співпраці (Євроюст), згідно з положеннями статей 31 та 32;

- зближення, в разі потреби, норм кримінального права держав-членів згідно з положеннями пункту е частини першої статті 31.

 

Стаття 30

1. До спільних дій в сфері поліційної співпраці належать, зокрема:

(а) оперативна співпраця компетентних органів, зокрема поліційних, митних та інших спеціалізованих правоохоронних служб держав-членів у сфері запобігання, виявляння та розслідування кримінальних злочинів;

(b) збирання, зберігання, опрацьовування, аналіз інформації та обмін, із залученням Європолу, дотичною інформацією правоохоронних органів, зокрема про звіти щодо підозрілих фінансових трансакцій, з урахуванням належних положень про захист особових даних;

(c) співпраця та спільні ініціативи стосовно навчання персоналу, обміну зв’язковими службовцями та фахівцями, користування обладнанням та криміналістичних досліджень;

(d) спільне оцінювання окремих технік розслідування, призначених виявляти серйозні форми організованої злочинності.

2. Рада сприяє співпраці через Європол та, зокрема, протягом п’яти років після дати набрання чинності Амстердамського договору:

(а) надає Європолові змогу полегшувати та підтримувати готування та заохочувати координацію й проведення окремих слідчих дій компетентних органів держав-членів, зокрема оперативних дій спільних команд із залученням представників Європолу з допоміжними функціями;

(b) ухвалює заходи, що дають Європолові змогу звертатися до компетентних органів держав-членів, щоб провадити та координувати їхні розслідування в окремих випадках, та розвивати специфічні фахові методи, що їх можна надавати державам-членам, щоб допомагати їм розслідувати справи, пов’язані з організованою злочинністю;

(c) поширює механізми зв’язку між органами звинувачування та слідства, спеціалізованими на боротьбі проти організованої злочинності, у близькій співпраці з Європолом;

(d) створює дослідницьку, документаційну та статистичну мережу щодо транскордонної злочинності.

 

Стаття 31 (*)

1. До спільних дій у сфері судової співпраці в кримінальних справах належать, зокрема:

(а) полегшування та пришвидшування співпраці компетентних міністерств та судових чи еквівалентних органів держав-членів стосовно проваджень та виконання рішень, зокрема, коли це доцільно, через Євроюст;

(b) полегшення екстрадиції між державами-членами;

(c) забезпечення згідності норм, застосовуваних у державах-членах, коли це потрібно, щоб вдосконалити таку співпрацю;

(d) запобігання конфліктам юрисдикцій держав-членів;

(е) поступове ухвалювання заходів, що запроваджують мінімальні норми визначення складу злочину та покарань у сферах організованої злочинності, тероризму та незаконної торгівлі наркотиками.

2. Рада сприяє співпраці через Євроюст:

(а) надаючи Євроюстові змогу полегшувати належну координацію між національними органами звинувачування держав-членів;

(b) сприяючи підтримці Євроюсту у розслідуванні злочинів, пов’язаних із серйозною транскордонною злочинністю, зокрема організованою, з урахуванням аналітичної роботи Європолу;

(c) полегшуючи близьку співпрацю Євроюсту з Європейською судовою мережею, зокрема, щоб полегшити виконання запитів про правову допомогу та запитів про екстрадицію.

 

Стаття 32

Рада закладає умови та обмеження, за яких компетентні органи, зазначені у статтях 30 та 31, можуть діяти на території іншої держави-члена у зв’язку та у згоді з органами цієї держави.

 

Стаття 33

Цей Розділ не впливає на виконання обов’язків держав-членів щодо підтримування правопорядку та охорони внутрішньої безпеки.

 

Стаття 34

1. У сферах, зазначених у цьому Розділі, державам-членам належить інформувати та консультувати одна одну в рамках Ради, щоб координувати свої дії. З цією метою їм належить започаткувати співпрацю дотичних служб своїх адміністрацій.

2. Раді належить вживати заходів та сприяти співпраці, спрямованій на досягнення мети Союзу, використовуючи належні форми та процедури, сформульовані в цьому Розділі. З цією метою, з ініціативи будь-якої держави-члена чи Комісії, Рада може одностайно:

(а) ухвалювати спільні позиції, що визначають підходи Союзу до окремих питань;

(b) ухвалювати рамкові рішення, щоб зближати закони та підзаконні акти держав-членів. Рамкові рішення є обов’язковими для держав-членів щодо результатів, що їх треба досягти, однак залишають національній владі цілковиту свободу вибирати форми та засоби досягнення цих результатів. Вони не мають прямої дії;

(c) ухвалювати рішення на будь-які інші потреби, згідні з метою цього Розділу, за винятком будь-якого зближення законів та підзаконних актів держав-членів. Ці рішення є обов’язковими й не мають прямої дії. Раді належить кваліфікованою більшістю ухвалювати заходи, потрібні, щоб реалізовувати ці рішення на рівні Союзу;

(d) запроваджувати конвенції, які вона рекомендує ухвалити державам-членам згідно з відповідними їхніми конституційними вимогами. Державам-членам належить починати процедури таким чином, щоб дотриматися строку, що його визначає Рада.

Якщо в конвенціях не обумовлено інакше, вони, коли та якщо їх ухвалили щонайменше половина держав-членів, набирають чинності в цих державах-членах. Заходи на виконання конвенцій належить ухвалювати в межах Ради більшістю в дві третини Договірних Сторін.

3.(*) Якщо Раді належить діяти кваліфікованою більшістю, голоси членів належить зважувати, як закладено в частині другій статті 205 Договору про заснування Європейської Спільноти. Щоб ухвалити рішення, треба, щоб щонайменше десять держав-членів подали на його користь щонайменше 62 голоси

4. У процедурних питаннях Рада діє більшістю своїх членів.

 

Стаття 35

1. Суд Європейських Спільнот має юрисдикцію, з урахуванням умов, закладених у цій статті, давати попередні розв’язки щодо чинності та тлумачення рішень та рамкових рішень, щодо тлумачення конвенцій, запроваджених згідно з цим Розділом, та щодо чинності й тлумачення заходів на виконання їх.

2. У декларації, зробленій під час підписання Амстердамського договору чи будь-коли пізніше, кожна держава-член може визнати юрисдикцію Суду давати попередні розв’язки згідно з частиною першою.

3. Державі-членові, що робить декларацію згідно з частиною другою, належить зазначити, що або:

(а) будь-який суд цієї держави, рішення якого не можна оскаржувати за допомогою правових засобів національного права, може звернутися до Суду з запитом дати попередній розв’язок питання, що постало у справі, що її він розглядає й що стосується чинності чи тлумачення правового акту, зазначеного в частині першій, якщо цей суд вважає, що розв’язок цього питання потрібний, щоб уможливити винесення його рішення, або

(b) будь-який суд цієї держави може звернутися до Суду з запитом дати попередній розв’язок питання, що постало у справі, що її він розглядає й що стосується чинності чи тлумачення правового акту, зазначеного в частині першій, якщо цей суд вважає, що розв’язок цього питання потрібний, щоб уможливити винесення його рішення.

4. Кожна держава-член, без огляду на те, чи зробила вона декларацію згідно з частиною другою, може у випадках, що постають згідно з частиною першою, подавати на розгляд Суду заяви у справах та письмові зауваги.

5. Суд не має юрисдикції переглядати чинність чи пропорційність операцій поліції чи інших правоохоронних служб держави-члена чи виконання обов’язків держави-члена стосовно збереження правопорядку та охорони внутрішньої безпеки.

6. Суд має юрисдикцію переглядати правомірність рамкових рішень та рішень за позовами держави-члена чи Комісії на підставі браку компетентності, порушення суттєвої процесуальної вимоги, порушення цього Договору чи будь-якої норми права, пов’язаної з його застосуванням, чи зловживання повноваженнями. Провадження, обумовлені в цій частині, належить відкривати протягом двох місяців від дня оприлюднення заходу.

7. Суд має юрисдикцію розв’язувати будь-які спори між державами-членами щодо тлумачення та застосування правових актів, ухвалених згідно з частиною другою статті 34, якщо Рада не може врегулювати такий спір протягом шести місяців від дня, коли його передав до Ради один з її членів. Суд має також юрисдикцію розв’язувати будь-які спори між державами-членами та Комісією щодо тлумачення та застосування конвенцій, запроваджених згідно з пунктом b частини другої статті 34.

 

Стаття 36

1. Належить створити Координаційний комітет, до складу якого мають увійти високі посадовці. Крім координаційної ролі, він має також завдання:

- подавати Раді висновки на запит Ради чи з власної ініціативи;

- без порушення статті 207 Договору про заснування Європейської Спільноти, готувати обговорення в Раді стосовно сфер, зазначених у статті 29.

2. Комісію належить повною мірою залучати до роботи у сферах, зазначених у цьому Розділі.

 

Стаття 37

У міжнародних організаціях та на міжнародних конференціях державам-членам, що беруть у них участь, належить захищати спільні позиції, що їх ухвалено згідно з положеннями цього Розділу.

Статті 18 та 19 належить відповідно застосовувати до питань, що підпадають під цей Розділ.

 

Стаття 38

Угоди, зазначені в статті 24, можуть охоплювати питання, що підпадають під цей Розділ.

 

Стаття 39

1. Перш, ніж ухвалювати будь-який захід згідно з пунктами b, c та d частини другої статті 34, Рада провадить консультації з Європейським Парламентом. Європейський Парламент надає свої висновки в межах строку, який може закласти Рада й який не може бути меншим за три місяці. За браком висновку протягом цього строку, Рада може діяти.

2. Державі-членові, що головує в Союзі, та Комісії належить регулярно інформувати Європейський Парламент про обговорення у сферах, що їх охоплює цей Розділ.

3. Європейський Парламент може ставити питання чи давати рекомендації Раді. Щороку він провадить дебати про поступ у сферах, зазначених у цьому Розділі.

 

Стаття 40 (*)

1. Посилену співпрацю в будь-якій сфері, зазначеній в цьому Розділі, належить спрямовувати на пришвидшене перетворення Союзу на простір свободи, безпеки та правосуддя, водночас шануючи повноваження Європейської Спільноти та мету, закладену в цьому Розділі.

2. До посиленої співпраці, обумовленої в цій статті, належить застосовувати статті від 29 до 39 та статті від 40а до 41, якщо у статті 40а та статтях від 43 до 45 не обумовлено інакше.

3. Положення Договору про заснування Європейської Спільноти стосовно повноважень Суду та здійснення цих повноважень належить застосовувати до цієї статті та до статей 40а та 40b.

 

Стаття 40а (*)

1. Державам-членам, що мають намір започаткувати посилену співпрацю згідно зі статтею 40, належить надіслати запит Комісії, яка може подати Раді пропозицію з цього приводу. Якщо Комісія не подає пропозиції, їй належить повідомити зацікавлені держави-члени про причини. У такому разі держави-члени можуть подати Раді ініціативу, метою якої є отримати повноваження на дотичну посилену співпрацю.

2. Згідно зі статтями від 43 до 45, Рада, на пропозицію Комісії чи з ініціативи щонайменше восьми держав-членів, після консультацій з Європейським Парламентом, кваліфікованою більшістю надає повноваження, зазначені в частині першій. Голоси членів Ради належить зважувати згідно з частиною другою статті 205 Договору про заснування Європейської Спільноти.

Член Ради може подати запит, щоб передати питання Європейській Раді. Після того, як питання порушено в Європейській Раді, Рада може діяти згідно з першим абзацом цієї частини.

 

Стаття 40b (*)

Будь-якій державі-членові, що має намір взяти участь у посиленій співпраці, що її започатковано згідно зі статтею 40а, належить сповістити про свій намір Раду та Комісію. Комісії належить, протягом трьох місяців після дати отримання цього сповіщення, надати Раді свій висновок, що в разі потреби може містити рекомендації щодо окремих умов, які вона може вважати потрібними для того, щоб держава-член могла стати учасником розглядуваної співпраці. Раді належить ухвалити рішення щодо цього запиту протягом чотирьох місяців від дати отримання цього сповіщення. Рішення належить вважати ухваленим, хіба що протягом цього строку Рада кваліфікованою більшістю вирішує його тимчасово зупинити; в такому разі Раді належить навести причини свого рішення та встановити термін повторного розгляду запиту.

На потреби цієї статті Рада діє згідно з умовами, сформульованими в частині першій статті 44.

 

Стаття 41

1. Статті 189, 190, 195, від 196 до 199, 203, 204, частину третю статті 205, статті від 206 до 209, від 213 до 219, 255 та 290 Договору про заснування Європейської Спільноти належить застосовувати до положень, пов’язаних зі сферами, зазначеними в цьому Розділі.

2. Адміністративні видатки інституцій, що випливають із положень, пов’язаних зі сферами, що їх зазначено в цьому Розділі, належить покривати з бюджету Європейських Спільнот.

3. Оперативні видатки, що постають через виконання цих положень, також належить покривати з бюджету Європейських Спільнот, за винятком випадків, коли Рада одностайно вирішує інакше. У випадках, коли видатки не належить покривати з бюджету Європейських Спільнот, їх належить покривати з бюджетів держав-членів за шкалою валового національного продукту, хіба що Рада одностайно вирішить інакше.

4. Бюджетну процедуру, закладену в Договорі про заснування Європейської Спільноти, належить застосовувати до видатків, що їх належить покривати з бюджету Європейських Спільнот.

 

Стаття 42

З ініціативи Комісії чи держави-члена та після консультації з Європейським Парламентом, Рада може одностайно вирішити, що дії у сферах, зазначених у статті 29, підпадають під Розділ IV Договору про заснування Європейської Спільноти, та одночасно визначити дотичні умови відповідного голосування. Вона рекомендує державам-членам ухвалити це рішення згідно з відповідними їхніми конституційними вимогами.

 

РОЗДІЛ VII