Зазначення походження товарів: загальна характеристика.

Різновидами комерційних позначень є також зазначення походження товарів. Відповідно до чинного в Україні законодавства це поняття, що охоплює такі терміни:

- просте зазначення походження товару;

- кваліфіковане зазначення походження товару.

Просте зазначення походження товару — це будь-яке словесне чи зображальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на конкретне географічне місце походження товару. Ним може бути і назва географічного місця, яка вживається як назва товару або як складова частина його назви. При цьому географічне місце — це будь-який географічний об'єкт із офіційно визначеними межами, зокрема: країна, регіон як частина країни, населений пункт, місцевість тощо. Прикладом простого зазначення походження товару може бути зображення пам'ятника Богдану Хмельницькому для Києва, Кремля — для Москви, Ейфелевої башти — для Парижа тощо.

Кваліфіковане зазначення походження товару охоплює такі два об'єкти:

- назва місця походження товару (далі — НМП) —назва географічного місця, яка вживається як позначення у назві товару, що походить із зазначеного географічного місця та має особливі властивості, виключно або головним чином зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами або поєднанням цих природних умов з характерним для даного географічного місця людським фактором (наприклад, вода «Миргородська» «Боржомі», оренбурзькі пухові хустки, вологодське масло тощо);

- географічне зазначення походження товару (далі — ГЗП) — назва географічного місця, яка вживається як позначення у назві товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора (наприклад — винопродукти «Золота балка»).

Правова охорона простого зазначення походження товару набувається без здійснення державної реєстрації, а тільки на підставі його використання і полягає у недопущенні використання зазначень, що є неправдивими (фальшивими) чи такими, що вводять споживачів в оману щодо дійсного місця походження товару.

Відповідно до Закону України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» правова охорона на підставі державної реєстрації надається тільки кваліфікованому зазначенню походження товарів і ця охорона діє безстроково, починаючи від дати реєстрації.

Для набуття правової охорони НМП або ГЗП необхідно, щоб були виконані такі умови:

- НМП і ГЗП мають бути назвою географічного місця, з якого даний товар походить;

- НМП і ГЗП повинні вживатися як назва даного товару чи складова частина цієї назви;

- для НМП у вказаному цією назвою географічному місці мають об'єктивно існувати характерні природні умови чи поєднання характерних природних умов і людського фактора, що надають товару особливих властивостей порівняно з однорідними товарами з інших географічних місць. Що стосується ГЗП, то у вказаному цією назвою географічному місці мають бути наявні характерні умови та/або людський фактор, що надають товару певних якостей чи інших характеристик;

- для НМП позначуваний цією назвою товар повинен мати відповідні властивості, що виключно або головним чином зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи поєднанням цих умов з характерним для даного географічного місця людським фактором, Що стосується ГЗП, то такий товар повинен мати певні якості, репутацію чи інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами та/або людським фактором;

- для НМП виробництво і переробка позначуваного цією назвою товару повинна здійснюватися тільки в межах зазначеного географічного місця. Що стосується ГЗП, то хоча б основна складова позначуваного цією назвою товару повинна вироблятися та/або перероблятися в межах зазначеного географічного місця.

Правова охорона може бути надана однаковим зазначенням походження товарів, що використовуються для позначення різних за властивостями однорідних товарів, за умови забезпечення при використанні цих зазначень відмінностей, достатніх для запобігання введенню в оману споживачів щодо дійсної ідентифікації товарів.

Відповідно до чинного законодавства не надається правова охорона зазначенням походження товарів, які:

- не відповідають зазначеним вище умовам;

- суперечать суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі;

- є видовою назвою товару. При цьому відповідно до чинного законодавства видова назва товару — це застосовувана в назві товару назва географічного місця, в якому спочатку товар цього виду вироблявся, і яка згодом стала загальновживаною в Україні назвою певного виду товару безвідносно до конкретного місця його походження;

- правильно вказують на географічне місце виготовлення товару, але створюють у споживачів помилкове уявлення про те, що товар виготовлено в іншому географічному місці;

- є назвою сорту рослини чи породи тварини і тому здатні ввести в оману споживачів щодо дійсного місця походження товару.

Відповідно до чинного законодавства не може бути підставою для відмови в наданні правової охорони зазначенню походження товарів зареєстрований в Україні знак для товарів і послуг, що складається тільки з цього зазначення або містить у собі зазначення як елемент.

Правова охорона не надається також зазначенню походження товарів, яке пов'язано з географічним місцем в іноземній державі, якщо:

- Україна не має відповідної угоди з іноземною державою про взаємну охорону цього виду зазначень походження товарів;

- це зазначення не охороняється у відповідній іноземній державі.

Право на подання заявки до патентного відомства на реєстрацію зазначення походження товарів і, таким чином, право на набуття правової охорони на це зазначення мають:

- особа чи група осіб, які в заявленому географічному місці виробляють товар, особливі властивості, певні якості, репутація або-інші характеристики якого пов'язані з цим географічним місцем;

- асоціації споживачів;

- установи, що мають безпосереднє відношення до вироблення чи вивчення відповідних продуктів, виробів, технологічних процесів або географічних місць.

Правова охорона на зазначення походження товарів засвідчується свідоцтвом, яке діє протягом 10 років від дати подання заявки і свідчить про реєстрацію права на використання зазначення походження товарів. Термін дії свідоцтва може бути продовжений на наступні 10 років на підставі заяви, поданої власником свідоцтва протягом останнього року дії свідоцтва, за умови надання підтвердження спеціально уповноваженого органу, що власник свідоцтва виробляє товари у зареєстрованому географічному місці, а характеристики товарів відповідають таким, що зареєстровані.. При цьому, згідно з чинним законодавством спеціально уповноважений орган — це визначений Кабінетом Міністрів України державний орган, наділений повноваженнями щодо визначення та контролю особливих властивостей, певних якостей чи інших характеристик товарів, для позначення яких використовуються НМП та ГЗП, а також щодо визначення меж географічних місць, з якими пов'язані ці особливі властивості чи певні якості, та встановлення виробників зазначених товарів у межах цих географічних місць.

Право на використання вже зареєстрованого зазначення походження товарів мають також, за умови здійснення реєстрації цього права, виробники, що виробляють товари в зареєстрованому географічному місці і товари яких мають особливі властивості, певні якості чи інші характеристики, що відповідають характеристикам товарів, для яких зазначення вже зареєстровано.

Згідно з чинним законодавством власник свідоцтва має право:

- використовувати зареєстроване зазначення походження товарів;

- вживати заходів щодо заборони неправомірного використання зазначення походження товарів особами, які не мають на це права;

- вимагати від осіб, що порушили права власника свідоцтва, припинення цих порушень і відшкодування матеріальної та моральної шкоди у встановленому чинним законодавством порядку.

Чинне законодавство дає визначення використання зазначення походження товарів. Використанням зазначення походження товарів визнається:

- нанесення його на товар або етикетку;

- нанесення його на упаковку товару;

- застосування в рекламі;

- запис на бланках, рахунках та інших документах, що супроводжують товар.

Крім того, власник свідоцтва має право наносити поряд із зазначенням походження товарів попереджувальне маркування для інформації про те, що це зазначення зареєстровано в Україні.. При цьому:

- для НМП застосовується обведена овалом абревіатура «НМП». Замість цього маркування або разом з ним може наноситися текст:

«Зареєстрована в Україні назва місця походження товару»;

- для ГЗП застосовується обведена овалом абревіатура «ГЗП». Замість цього маркування або разом з ним може наноситися текст:

«Зареєстроване в Україні географічне зазначення походження товару».

Чинне законодавство передбачає також, що власник свідоцтва не має права:

- видавати ліцензію на використання зазначення походження товарів;

- забороняти (перешкоджати) спеціально уповноваженим органам здійснювати контроль за наявністю в товарі особливих властивостей та інших характеристик, на підставі яких зареєстровано зазначення походження товарів та/або право на його використання.

Зазначення походження товарів потрібні для визначення, ким і де вироблені ті або інші товари. Зазначення походження товарів виконує ще одну функцію:

по ньому можна судити також про специфічні властивості та якості товарів, які визначаються географічними умовами району, де цей товар вироблений.

В інтересах суспільства необхідно здійснювати правове визнання і захист, прав на зазначення походження товарів. Таке визнання містить в собі важливу інформацію про географічне місце походження товарів і властиві їм якості та характеристики. Тому при правильному використанні ці зазначення можуть допомогти споживачеві у виборі товару, часом істотно впливаючи на цей вибір. Неправомірне їх використання може ввести споживача в оману відносно географічного місця походження товарів і тим самим нанести йому певних збитків.

Підприємство, яке незаконно використовує зазначення походження товарів, крім того, що вводить споживача в оману, може отримати невиправдану перевагу перед своїми конкурентами, включаючи і конкурентів з того географічного регіону, якому надається правова охорона, внаслідок чого останні через якийсь час можуть повністю або частково підірвати свою репутацію і положення на ринку. Тому охорона прав на зазначення походження товарів може розглядатися як окремий аспект захисту від недобросовісної конкуренції.

З досвіду світової практики з питань охорони прав на зазначення походження товарів потрібно відмітити Лісабонську угоду про охорону найменувань місць походження товарів і їх міжнародної реєстрації, квінтесенцією якої є положення, що не дозволяє найменуванням місць походження товарів трансформуватися у видові позначення (що сталося, наприклад, з шампанським і коньяком). В Угоді ТRIPS, одному з основних міжнародних договорів у сфері інтелектуальної власності, зазначається, що потрібна наявність певної репутації товару по відношенню до місця його походження.

Україна розглядає питання про приєднання до згаданої Лісабонської угоди і Мадридської угоди по припиненню помилкових і географічних зазначень, що вводять в оману, а також має намір укласти двосторонні угоди з цих питань, які стануть дієвим інструментом стимулювання виробництва продукції, що має специфічні властивості і якості, які подобаються споживачам.