Міжнародне право захисту навколишнього середовища




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Міжнародне право захисту навколишнього середовища



Навколишнє середовище як об’єкт міжнародно-правового захисту. Рамкова конвенція ООН по зміні клімату. Протоколи до неї. Роль ООН в міжнародно-правовому захисті навколишнього середовища.

Роль міжнародних регіональних організацій в захисті навколишнього середовища. Міжнародно-правовий захист окремих територій. Міжнародно-правовий захист живих організмів. Реалізація міжнародно-правових норм по захисту навколишнього середовища.

Тема

Міжнародно-правова протидія злочинності

 

Поняття міжнародної протидії із злочинністю і об’єктивні передумови, які визначають спільну боротьбу держав. Міжнародні злочини та злочини міжнародного характеру та їх негативний вплив на міжнародні відносини. Співробітництво держав у боротьбі із злочинністю і його основні міжнародно-правові форми. Види міжнародних угод по боротьбі із злочинами міжнародного характеру: багатосторонні міжнародно-правові угоди з регламентації певних галузей або інститутів міжнародного права, які містять норми, що стосуються певних злочинів; регіональні міжнародно-правові угоди по боротьбі із даними злочинами, двосторонні угоди.

Координація діяльності держав у боротьбі із злочинами міжнародного характеру. Роль ООН і її органів у боротьбі із злочинністю, функціональні комісії ЕКОСОР та їх діяльність. Створення і діяльність Комітету ООН по попередженню злочинності і боротьбі з нею. Його склад та повноваження. Перетворення Комітету (1991 р.) в Комісію по попередженню злочинності і кримінальному правосуддю. Її склад та задачі. Конгреси ООН по попередженню злочинності та поводженню з правопорушниками, їх значення і особливості діяльності. Інститут національних кореспондентів. Боротьба з рабством, работоргівлею та іншими формами торгівлі людьми, а також практикою, яка суміжна з рабством (дитяча проституція, тощо). Конвенція щодо рабства 1926 р., її значення та обмежувальний характер. Конвенція по боротьбі з торгівлею людьми та експлуатацією проституції третіми особами 1950 р. та її значення. Додаткова конвенція про уникнення рабства, работоргівлі і інститутів та звичаїв, суміжних з рабством 1956 р. Рішення в ній питань про відповідальність за вказані злочини та про усунення рабства.

Робоча група ООН по сучасним формам рабства як орган ООН, що акумулює інформацію держав з цього питання і відповідає за вивчення рабства в усіх його аспектах.

Міжнародна боротьба з тероризмом і її значення на сучасному етапі. Еволюція співробітництва держав в цій області. Угоди кримінального характеру по боротьбі з тероризмом. Їх характеристика. Діяльність Спеціального комітету ООН по міжнародному терроризму, створений в 1972 р. Боротьба з незаконним оборотом наркотичних засобів і психотропних речовин. Взаємозв’язок наркоманії і злочинності. Прийняття першої в історії міжнародної конвенції про наркотиків в 1961 р. та її значення. Єдина конвенція про наркотичні речовини 1961 р. Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обороту наркотиків 1988 р. Інші міжнародні документи. Роль ООН та інших спеціалізованих організацій в цій сфері. Позиція України та її співробітництво у боротьбі з незаконним оборотом наркотиків. Фальшування. Женевська конвенція по боротьбі з підробкою грошових знаків 1929 р. Екстрадиція як інститут правової допомоги між державами. Правова основа для вирішення питань екстрадиції. Компетенція держави, на території якої знаходиться злочинець. Особливості правових положень багатосторонніх договорів щодо екстрадиції. Принцип невидачі власних громадян і політичних злочинців. Законодавство та міжнародні угоди України в цій сфері. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол). Історія створення та становлення. Статут, цілі, структура і основні задачі. Принципи і основні напрямки діяльності. Міжнародний розшук в системі Інтерполу. НЦБ та їх функціональне значення. НЦБ України, його правовий статус в структурі МВС України і основні задачі.

 

Тема

Сучасні проблеми міжнародного права

Криза міжнародно-правової системи початку 21 століття. Реформа ООН і її наслідки для сучасної системи міжнародного права. Питання правосубєктості юридичних та фізичних осіб. Проблеми правосуб’єктності міжнародної організації. Ефективність норм міжнародного права. Окремі проблеми галузей міжнародного права.

Тема

Україна як суб’єкт міжнародного права

Правонаступництво України після розпаду СРСР. Україна в договірних відносинах. Участь України в міжнародних організаціях. Двостороннє співробітництво України. Міжнародно-правові спори за участю України. Участь України в міжнародних проектах.

 

 


 

ЛІТЕРАТУРА

ОСНОВНА

  1. Конституція України 1996
  2. Цивільний кодекс України 2003 р.
  3. Господарський кодекс України 2003р.
  4. Закон України «Про міжнародні договори України» 2004 р.
  5. Закон України «Про міжнародне приватне право» 2005
  6. Закон України «Про громадянство» 2001 р.
  7. КТМ України 1995 р.
  8. Повітряний кодекс України 1993 р.
  9. Сборник документов «Действующее международное право» в трех томах (составители Ю.М. Колосов и Э.С. Кривчикова). –М.. 2006
  10. Тынель А., Функ Я., Хвале В. Курс международного торгового права. – М., 2000

 

ДОДАТКОВА

1. Международное право в современном мире. / Под ред. Ю.М. Колосова. М., 2006

2. Аваков М.М. Правопреемство освободившихся государств. – М., 1983.

3. Аваков М.М., Лукъянович В.И. Незаконное вмешательство в деятельность гражданской авиации и международное право. В кн.: Советский ежегодник международного права, 1972. – М., Наука. 1974.

4. Анисимов Л.Н. Международно-правовые средства разрешения международных споров (конфликтов). – Л., 1995.

5. Анисимов Л.Н. Наркотики: правовой режим. Международно-правовые внутригосударственные проблемы регулирования производства, применения и распространения наркотических и психотропных веществ. – Л., 1994.

6. Арцибасов И.Н., Егоров С.А. Вооруженный конфликт: право, политика, дипломатия. – М., 2004

7. Ашавский Б.М. Межправительственные конференции. – М., 2000.

8. Бабурин С.Н. Территория государства. Правовые и геополитические проблемы. – М., 1997.

9. Балаховский Я.М. Разрешение споров в международном воздушном праве (роль Совета ИКАО). В кн.: Советский ежегодник международного права, 1984. – М., Наука. 1986.

10. Барсегов Ю.Г. Территория и международное право. – М., 1958.

11. Баскин Ю.А., Фельдман Д.И. История международного права. - М., 1990.

12. Блищенко И.П. Дипломатическое право. – М., 1990.

13. Бобылев Г.В., Зубков Н.Г. Основы консульской службы. – М., 2006.

14. Бордунов В.Д. Правовой механизм деятельности международных авиационных организаций. – М., 1999.

15. Бордунов В.Д., Котов А.И., Малеев Ю.Н. Правовое регулирование международных полетов гражданских воздушных судов. – М., 1988.

16. Венская конвенция о праве международных договоров. Комментарий. Составитель и автор комментариев Талалаев А.Н. – М., 1997.

17. Верещагин А.Н. Международное воздушное право. – М., 1966.

18. Волков М.М. Воздушное право: учебное пособие. – Л., 2005. Вып. 1 (часть специальная).

19. Всеобъемлющая международная безопасность. Международно-правовые принципы и нормы. – М., 1990.

20. Гай С. Гудвин-Гилл. Статус беженца в международном праве. - М., ЮНИТИ, 1997.

21. Голицын В.В. Антарктика: тенденции и перспективы развития. - М., 1989.

22. Дежкин В.Н. Некоторые вопросы гражданско-правовой ответственности авиаперевозчика (владельца воздушного судна) в международных соглашениях по воздушному праву // Вестник ЛГУ, 1976. № 5.

23. Действующее международное право. В трех томах. – М., 1996 -1997.

24. Декларация Рио-де-Жанейро по окружающей среде и развитию. МЖМП, 1992.№ 2.

25. Демин Ю.Г. Статус дипломатических представительств и их персонала. Учебное пособие. – М., 1995.

26. Евинтов В.И. Многоязычные договоры в современном международном праве. Киев, 1981.

27. Захарова Н.В. Правопреемство государств. – М., 1973.

28. Заявление о принципах в отношении лесов. МЖМП. 1992. № 4.

29. Звирбуль В.К., Шупилов В.П. Выдача уголовных преступников. – М., 1974.

30. Ильин Ю.Д. Основные тенденции в развитии консульского права. – М., 1969.

31. Карташкин В.А. Права человека в международном и внутригосударственном праве. – М., 2006.

32. Клименко Б.М. Государственная территория. – М., 1974.

33. Клименко Б.М. Проблемы правопреемства на территории бывшего Союза ССР // Московский журнал международного права. 1992.

34. Кожевников Ф.И., Шармазанашвили Г.В. Международный Суд ООН. – М., 2001.

35. Колосов Ю.М. Ответственность в международном праве. – М., 1975.

36. Колосов Ю.М. Правовые вопросы безопасности гражданской авиации//Международная жизнь, 1974. № 3.

37. Колосов Ю.М. Цепов Б.А. Новый международный и информационный порядок и проблема поддержания мира. – М., 2003.

38. Колосов Ю.М., Сташевский С.Г. Борьба за мирный космос. Правовые вопросы. – М., 1984.

39. Комментарий. Федеральный закон «О международных договорах Российской Федерации». (Ответственные редакторы В.П. Звеков, Б.И. Осминин). – М.,1996.

40. Конвенция о биологическом разнообразии. МЖМП. 1994. № 1.

41. Консульская служба. Дипломатический вестник. 2006. № 12.

42. Корбут Л.В., Баскин Ю.Я. Международно-правовой режим рек: история и современность. – М., 1997.

43. Коровин Е.А. История международного права. Вып. 1. – М., 1946.

44. Королева Н.Д., Марков В.Ю., Ушаков А.П. Правовой режим судоходства в Российской Арктике. – М., 1995.

45. Котляр В.С. Черноморские проливы: общепризнанный правовой режим и современные тенденции. В “Российском ежегоднике международного права 1996-1997”. – М., 1998

46. Котляров И.И. Международно-правовое регулирование вооруженных конфликтов//Военное право. – М., 1997. Гл. 10.

47. Кривчикова Э.С. Главные органы ООН. Учебное пособие. – М., 1989.

48. Крылов Н.Б. Правотворческая деятельность международных организаций. – М., 1988. Гл. 2, п. 2.

49. Крылов Н.Б. Правотворческая деятельность международных организаций. – М., 1988.

50. Кузнецов В.И., Тузмухамедов Р.А., Ушаков Н.А. От Декрета о мире к Декларации мира. – М., 1972.

51. Кузнецов С.А. Представители государств в международных организациях. – М., 1980.

52. Кукушкина А.В. История разработки конвенции о запрещении военного или любого иного враждебного использования средств воздействия на природную среду 1977 г. МЖМП. 1999. № 4.

53. Кукушкина А.В. Международно-правовые аспекты экологической безопасности. МЖМП. 1993. № 2.

54. Кукушкина А.В. Становление принципа экологической безопасности в современном международном праве. МЖМП. 1994. №4.

55. Куликов Р.Г. О международно-правовой ответственности за нарушение прав человека. – М., 1999.

56. Курс международного права в 7-ми томах. Т. 3. – М., 1990.

57. Лазарев С.Л. Международный арбитраж. – М., 1991.

58. Левин Д.Б. История международного права. – М., 1962.

59. Левин Д.Б. Международное право, внешняя политика и дипломатия. - М., 1981.

60. Лопатин М.Л. Международные проливы и каналы: правовые вопросы. – М., 1985.

61. Лукашук И.И. Нормы международного права. – М., 1997.

62. Лукашук И.И. Право международных договоров. Курс международного права в 7-ми томах. Т. 4. – М., 2004. С. 5-90.

63. Ляхов Е.Г. Терроризм и международные отношения. – М., 1991.

64. Малеев Ю.Н. Международное воздушное право. – М., 2006.

65. Мартенс Ф.Ф. Современное международное право цивилизованных народов.Т. 1-2. – М., 1996.

66. Международное и публичное право. Учебник под ред. Бекяшева К.А. С. 447-461.

67. Международное право и международная безопасность: военная и политические области. Диалог советских и американских экспертов. – М., 2001.

68. Международное право. Учебник под ред. Колосова Ю.М. и Кузнецова В.И. С. 90-107, 503-530.

69. Международное право. Учебник под ред. Колосова Ю.М. и Кузнецова В.И. С. 531-560.

70. Международное публичное право. Учебник под ред. Бекяшева К.А. С. 381-415.

71. Международное сотрудничество в борьбе с преступностью. Сб. документов. Сост. П.Н. Бирюков, В.А. Панюшкин. – Воронеж, 1997.

72. Менжинский В.И. Неприменение силы в международных отношениях. – М., 1976.

73. Мировой океан и международное право. Основы современного правопорядка в Мировом океане. – М., 1986.

74. Мировой океан и международное право. Открытое море. Международные проливы. Архипелажные воды. – М., 1988.

75. Мировой океан и международное право. Правовой режим прибрежных пространств. – М., 1987.

76. Мовчан А.П. Кодификация и прогрессивное развитие международного права. Курс международного права в 7-ми томах. Т. 1. – М., 1989, С. 220-241.

77. Моисеев А.А. Международные кредитно-финансовые организации. – М., 1999.

78. Молодцов С.В. Международное морское право. – М., 1987.

79. Морозов Г.И. Международные организации. Некоторые вопросы теории. 2-е изд. – М., 1974.

80. Морозов Г.И. ООН на рубеже веков (к 50-летию ООН). «Московский журнал международного права», 1995. № 1.

81. Нешатаева Т.Н. Международные организации и право. – М., 2004.

82. Панов В.П. Сотрудничество государств в борьбе с международными уголовными преступлениями. – М., 1999.

83. Пархитько В.П. Международное ядерное право. – М., 1972.

84. Перетерский И.С. Толкование международных договоров. – М., 1958.

85. Полторак А.И., Савинский Л.И. Вооруженные конфликты и международное право. – М., 1971.

86. Попов В.П. Международное уголовное право. – М., 1997.

87. Потапов В.И. Беженцы и международное право. – М., 1986.

88. Рамочная конвенция ООН об изменении климата. МЖМП. 1993. № 2.

89. Решетов Ю.А. Борьба с международными преступлениями против мира и безопасности. – М., 1983.

90. Родионов К.С. Интерпол: вчера, сегодня, завтра. – М., 2000.

91. Сапрыкин Ф.И. Международно-правовые проблемы использования воздушного пространства государств-участников СНГ//Московский журнал международного права. 2003. № 4. С. 14-22.

92. Сборник законодательных актов государств СНГ и Балтии по вопросам миграции, гражданства и связанным с ними аспектам. – М., 1996.

93. Словарь международного права. – М., 2006.

94. Талалаев А.Н. Право международных договоров: договоры с участием международных организаций. – М., 1989.

95. Тункин Г.И. Процесс создания норм и источники международного права. Курс международного права в 7-ми томах. Т. 1. – М., 1989, С. 182-219.

96. Тункин Г.И. Теория международного права. – М., 1970.

97. Ушаков Н.А. Невмешательство во внутренние дела государств. – М., 1971.

98. Ушаков Н.А. Основания международной ответственности. – М., 1983.

99. Черниченко С. Объединенная Германия: продолжатель и правопреемник прежней // Дипломатический ежегодник. – М., 1996.

100.Черниченко С.В. Международно-правовые вопросы гражданства. – М., 1968.

101.Яковлев И.И. Международный орган по морскому дну. – М., 1986.

Міністерство фінансів України

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.42.98 (0.024 с.)