Блок-модуль 2. «Соціально-гуманітарний»

Завдання:

1. Проаналізувати план роботи куратора академічної групи.

2. Ознайомитися з різними формами позааудиторної діяльності студентів академічної групи (соціальний проект, гуртки, секції, студентське самоврядування).

3. Вивчити соціальні категорії студентської групи і скласти план роботи з ними щодо здійснення соціальної допомоги.

4. Розробити разом зі студентами соціально-гуманітарний проект з актуальних проблем сучасного суспільства і презентувати його (до звіту додається сценарій проекту).

Блок-модуль 3. «Дослідницький»

Завдання:

1. Вивчити соціально-психологічний клімат академічної групи, застосувавши різні діагностичні методики (тестування, анкетування, соціометрія тощо).

2. Скласти науковий глосарій за проблемою магістерського дослідження.

3. Визначити етапи експерименту магістерського дослідження та зреалізувати деякі з них.

4. Підготувати наукове повідомлення (доповідь) з актуальних проблем розвитку сучасної вищої освіти та презентувати її студентам.

 

Вимоги до звіту про практику. Підбиття підсумків практики

Підсумковий етап педагогічної практики включає оформлення студентом звітної документації, отримання з місця практики письмового відгуку, в якому зазначається рекомендована оцінка роботи студента-практиканта. Усі звітні матеріали здаються для контролю керівникам практики.

Форма звітності студента за практику – письмовий звіт, підписаний і оцінений керівником від бази практики.

Письмовий звіт разом із іншими документами, встановленими навчальним закладом (щоденник тощо), подається на рецензування керівнику практики.

 

Звіт має містити:

1. Індивідуальний план роботи студента-практиканта з відмітками про виконання кожного виду роботи.

2. Щоденник асистентської практики, який містить наступні розділи:

· відомості про вищий навчальний заклад у якому проходить асистентська практика;

· спостереження та аналіз лекційних і семінарських (практичних) занять з дисциплін фахового та педагогічного циклу, які відвідав студент (зразок оформлення надається).

3. Плани-конспекти одного пробного та одного залікового лекційногозаняття, які проводив студент (орієнтована схема надається), затверджені викладачем-консультантом.

4. Плани-конспекти одного пробного та двох залікових семінарських (практичних) занять, які проводив студент (орієнтована схема надається), затверджені викладачем-консультантом.

5. Карта аналізу залікового лекційного заняття, провденого студентом (орієнтована схема надається) з підписом та оцінкою викладача-консультанта..

6. Карти аналізу двох залікових семінарських занять, проведених студентом (орієнтована схема надається) з підписом та оцінкою викладача-консультанта.

7. План-конспект виховного заходу для студентів.

8. Проведення й аналіз виховного заходу.

9. Звіт студента-практиканта щодо виконання програми асистентської практики та індивідуального плану роботи.

10. Презентація (фотоматеріали) проведення студентом лекційних та семінарських (практичних) занять.

 

Завершує практику звітна (підсумкова) конференція, під час якої студенти звітуються про виконання програми практики. Студенти готують виступи, презентації, виставку стендів, газет тощо, де відображено хід та результати навчальної педагогічної практики. Керівники практики підбивають підсумки роботи студентів, оголошують оцінки, зауваження та пропозиції керівників, викладачів та студентів.

Оцінювання практики

Результати практики оцінюються замодульно-рейтинговою системою, в основу якої покладено принцип розширення кількості підсумкових балів до 100. Систему рейтингових балів для різних видів контролю та порядок їх переведення у національну (4-бальну) та європейську (ECTS) шкалу подано у табл. 1.

Як видно з таблиці 1, оцінку «відмінно» отримує студент, сума балів якого становить 100 – 90; «добре» – 89 – 75 балів; «задовільно» – 74 – 60 балів. Студенту, який набрав менш ніж 59 балів, навчальна, навчально-виробнича та виробнича педагогічна практика не зараховується.

Таблиця 1

Порядок переведення рейтингових показників успішності у європейські оцінки ECTS

 

Підсумкова кількість балів (max – 100)	Оцінка за 4-бальною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
1 – 34     35 – 59	«незадовільно» (з обов’язковим повторним курсом) «незадовільно» (з можливістю повторного складання)	F     FX
60 – 68	«достатньо»	E
69 – 74	«задовільно»	D
75 – 81	«добре»	C
82 – 89	«дуже добре»	B
90 – 100	«відмінно»	A

У табл. 2 представлено підхід до оцінювання навчальної педагогічної практики.

Таблиця 2

Критерії оцінювання професійної (асистентської) практики

 

Види робіт	Кількість балів
1.Складання індивідуального плану роботи студента-практиканта	0-5
2.Систематичне ведення щоденниканавчально-виробничої педагогічної практики.	0-5
3.Плани-конспект залікового лекційного заняття	0-10
4. Проведення й аналіз лекційного заняття	0-10
5.Плани-конспект залікового семінарського заняття	0-10
6.Проведення й аналіз семінарського заняття	0-10
7.План-конспект й проведення виховного заходу для студентів	0-10
8.Виконання дослідницьких завдань	0-10
9.Наявність фотоматеріалів (презентації) заходів,передбачених програмою практики.	0-5
10.Наявність звіту-самоаналізу студента відповідно допрограмових вимог.	0-10
11.Наявність позитивного відгуку з бази практики.	0-5
12.Своєчасне оформлення та здача звітної документації.	0-5
13.Участь у настановній та звітній конференціях.	0-5
Усього (максимальна кількість балів)

 

Студент, який не виконав програму практики без поважних причин, відраховується з навчального закладу.

Якщо програма практики не виконана студентом із поважної причини, навчальний заклад надає йому можливість повторної практики через рік. Можливість повторної практики через рік, але власним коштом, надається і студенту, який на підсумковому заліку отримав негативну оцінку.

 

Додаток 1

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН РОБОТИ СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА

(складається на основі розділів «Мета та завдання практики» та «Зміст діяльності студентів-практикантів»)

 

 

№ п/п	Зміст роботи	Термін виконання	Відмітка про виконання
1.

Підпис студента _______________

Додаток 2

Зразок оформлення сторінки спостереження та аналізу лекційних і семінарських занять, які відвідував студент

ОРІЄНТОВАНА СХЕМА СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА АНАЛІЗУ ЛЕКЦІЇ

Загальні відомості

Дата ______

Предмет ________

Курс __________

Викладач________________

ТЕМА ЛЕКЦІЇ:

ХІД ТА ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

1. Зміст лекції: науковість; ідейна спрямованість; відбір матеріалу, що викладається з певних філософських позицій; висвітлення питань методології науки, зіставлення різноманітних концепцій; порушення проблемних питань, суперечностей; ознайомлення з історією наукового пошуку; професійна спрямованість; пояснення складних питань; зв'язок з попередніми лекціями та розділами курсу; наявність міжпредметних зв’язків.

2. Методика проведення лекції: повідомлення теми та плану лекції; повідомлення основної та додаткової літератури; чітка структура, логіка викладу матеріалу; реалізація основних дидактичних принципів; систематичність та послідовність; доступність; аргументованість; виокремлення головного у матеріалі та висновках; використання прийомів закріплення (повторення, запитання тощо); раціональність і ефективність використання різноманітних методів та прийомів навчання; використання ТЗН; доцільний розподіл часу.

3. Керівництво роботою студентів: активізація мислення студентів; використання прийомів зосередження уваги (цікаві приклади, запитання, жарти тощо); допомога студентам у веденні записів (зміна темпу, виділення важливого матеріалу ті ін.); спонукання студентів до запитань.

4. Особистість лектора: знання предмету; культура мовлення; емоційність, голос, дикція; зовнішній вигляд; уміння діяти в публічній ситуації; уміння розподіляти та концентрувати увагу; уміння встановлювати контакт з аудиторією.

5. Результати лекції: виконання плану лекції; навчальне, виховне, розвивальне значення лекції.

ОРІЄНТОВАНА СХЕМА СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА АНАЛІЗУ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

Загальні відомості

Дата ______

Предмет ________

Курс __________Група ________

Викладач________________

ТЕМА СЕМІНАРУ:

ХІД ТА ЗМІСТ СЕМІНАРУ

1. Початок семінару: своєчасний початок семінару, наявність організаційного моменту, налаштування студентів на роботу; зосередження уваги; наявність необхідного обладнання.

2. Зміст семінару: науковість; ідейна спрямованість; відбір матеріалу, що викладається з певних філософських позицій; висвітлення питань методології науки, зіставлення різноманітних концепцій; порушення проблемних питань, суперечностей; ознайомлення з історією наукового пошуку; професійна спрямованість; пояснення складних питань; зв'язок з попередніми лекціями та семінарами курсу; наявність міжпредметних зв’язків; виховний та розвивальний вплив.

3. Структура семінару: чітка структура семінарського заняття; Раціональність та ефективність засобів навчання повідомлення теми; наявність чіткого, логічного плану семінару; зв'язок теми семінару з попереднім та наступним навчальним матеріалом, життям і досвідом студентів; доцільність обраної структури семінару з погляду вивчення теми; логічність та послідовність окремих етапів семінару; доцільний розподіл часу на семінарі; психолого-педагогічне та методичне забезпечення цілісності та завершеності семінару; реалізація на семінарі основних дидактичних принципів; раціональність і ефективність використання різноманітних методів та прийомів навчання; використання ТЗН; доцільний розподіл часу.

4. Продуктивність та різноманітність видів навчально-пізнавальної діяльності студентів: формування пізнавального інтересу студентів; залучення всіх студентів до обговорення питань семінару; обговорення проблемних питань; використання методу дискусії та диспуту; використання порівняння та аналогії; ефект здивування; емоційність; особливості розумової діяльності студентів на семінарі; формування уваги; співвідношення мимовільної і довільної уваги; використання прийомів для активізації різних видів пам'яті.

5. Обгрунтоване та мотивоване оцінювання навчальної діяльності студентів.

6. Поведінка викладача на семінарі: вміння організувати студентів на навчальну діяльність, забезпечити трудову дисципліну; уміння розподіляти та концентрувати увагу, діяти в публічній ситуації; уміння активного слухання; комунікативні вміння; володіння педагогічним тактом; володіння педагогічною технікою; культура педагогічного спілкування; толерантність; культура педагогічного мовлення; темп роботи; стиль і тон роботи (жвавий, рішучий, повільний, байдужий); спостережливість, винахідливість, емоційність.

7. Завершення семінару: підсумок семінару, мотивоване виставлення оцінок, повідомлення теми та плану наступного семінару; проведення інструктажу щодо підготовки до наступного семінару.

8. Результат семінару: виконання плану семінарського заняття; досягнення мети; освітнє, виховне, розвивальне значення семінару.