Створення і этапи розвитку прокуратури

СТВОРЕННЯ і ЭТАПИ РОЗВИТКУ ПРОКУРАТУРИ

1) Етап становлення та розвитку прокуратури в Україні як складовій території російської імперії часів Петра І і до лютнево-жовтневих подій 1917 року (1722 - 1917 рр.). Російський цар Петро І у 1722 році запровадив французьку модель спеціального контролюючого державного органу "государевого ока" - прокуратури, яка повинна була наглядати за центральними та місцевими адміністративними органами.Прокурор безпосередньо підпорядковувався імператору і зобов'язаний був наглядати, окрім іншого, за діяльністю сенату та колегій.

У 1864 році прокуратуру було дещо демократизовано, вона вже не здійснювала тотального нагляду, а виконувала переважно процесуальні функції у ході кримінального судочинства.

2) Етап розвитку прокуратури України часів існування:

а) Української Центральної Ради (листопад 1917 р. - квітень 1918 р.), 15 грудня 1917 року у новоутвореній УНР ухвалено Закон "Про утворення Генерального Суду". У його складі було засновано прокураторію на чолі зі старшим прокуратором, який призначався Генеральним секретарем судових справ.

4 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон "Про урядження прокураторського догляду на Україні". Цим, фактично, було створено органи прокуратури УНР. Прокураторії організовувалися при апеляційних та окружних судах. Наказом Генерального секретаря судових справ від 18 січня 1918 року №7 на посаду Старшого прокурора Генерального суду призначено Маркевича Дмитра Васильовича.

б) Гетьманату (квітень 1918 р. - листопад 1918 р.), 29 квітня 1918 р. на з'їзді українських хліборобів було проголошено Гетьманат, а Павла Скоропадського - Гетьманом всієї України.

8 липня 1918 р. Законом "Про утворення Державного Сенату", окрім іншого, було врегульовано і питання прокурорського нагляду: при кожному Генеральному суді перебували прокурори і товариші прокурора під вищим наглядом Міністра юстиції, який одночасно був Генеральним прокурором України.

в) Директорії (листопад 1918 р. - лютий 1919 р.). Скасовано Закон "Про утворення Державного Сенату" і відновлена діяльність Генерального Суду, який став називатися "Найвищим Судом УНР". Міністру юстиції доручалось негайно затвердити новий штат і призначити осіб з прокурорського нагляду.

3) Етап розвитку прокуратури на Україні в часи радянської доби (лютий 1919 р. - листопад 1991 р.). Трохи більше місяця діяла ця прокуратура. Після встановлення на більшості території України радянської влади, були створені нові органи прокуратури, спочатку у складі суду, згідно Декрету від 14лютого 1919 року "Про суд", а з 28 червня 1922 р., згідно Постанови ВУЦВК, "Про затвердження Положення про прокурорський нагляд в УРСР" у складі НаркомЮсту УРСР. З 10 травня 1925 року, а саме з прийняття 2-ї Конституції УРСР (перша 1919 р.) прокуратура почала діяти як самостійний орган.

4) Сучасний етап діяльності прокуратури в радянській Україні. З моменту проголошення України суверенною і незалежною державою розпочався новий етап розвитку прокуратури. Після прийняття та введення в дію з 1 грудня 1991 року Закону України “Про прокуратуру” та ряду інших нормативних актів створено правову базу організації та діяльності органів прокуратури незалежної України. Враховуючи роль органів прокуратури України у зміцненні законності, захисту прав людини і громадянина, а також внесок працівників прокуратури у справу розбудови України як правової держави, Указом Президента України від 02.11.2000 року встановлено професійне свято – День працівника прокуратури – 1 грудня

 

ПОНЯТТЯ ПРОКУРАТУРИ

Прокуратура - єдина централізована система державних органів, які від імені України здійснюють нагляд за точним виконанням та єдиним застосуванням законів через своєчасне виявлення правопорушень, вжиття заходів щодо їх усунення і притягнення винних до відповідальності.

Діяльність органів прокуратури спрямована на утвердження верховенства закону, зміцнення правої порядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань на:

- закріплені Конституцією України незалежність держави, суспільний і державний лад, політичну та економічну систему, права національних груп і територіальних утворень;

- гарантовані Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи людини і громадянина;

- основи демократичного устрою державної влади, правовий статус місцевих рад народних депутатів, органів територіального громадського самоврядування.

 

ПРЕДМЕТ І СИСТЕМА КУРСУ

Предмет – изучение нормативно-правовой базы, историко-теоретическое обоснование создания, реформ и функционирования органов прокуратуры в украине, правовой статус работников прокуратуры, сравнение органов прокуратуры др. стран.

Система а)общая часть(хар. Института прокуратуры его места в механизме гос власти, система органов прокуратуры, пр. статус работнико, ф-и и задачи) б) особенная (хар. Отдельных направлений прокурорской деятельности)

 

Правовые основы

- это сов-ть н-пр.актов, определяющих направление прок-й системы, ее функции, правовой статус работников органов прок-ры.

1 конституция (раздел 7)

2профильные законы «о прокуратуре» «о сбу» + кодексы - участие

3 постановления ВРУ «о дисциплинарном уставе работников прок-ры)

4 Указы ПУ

5 Постановления КМУ

6 Приказы ГПУ (приказы, указания, инструкции, распоряжения) также ведомственные НПА (о работе с кадрами)

Приказы ГПУ наиболее важные положения опред-щее приоритеты в прок-ой деят-ти, а также построение прок-ой системы.

Указания ГПУ содержат перечент необх=ых действий по кнкретным делам,находящиеся в производстве…

Инструкция ГПУ процедурные док-ты, опред-щее порядок осуществления тех или иных действий в ходе реализации деят-ти, фун-й прокуратуры.

7 совместные приказы ГПУ и и руководителей иных правоохранительных ведомств

8 дисциплинарный статут

9. международное сотрудничество (меморандумы, протоколы)

 

 

5 структура завдання закону «про прокуратуру»

Закон України "Про прокуратуру" складається з п'яти розділів[17] і містить 56 статей. У ньому визначено завдання органів прокуратури, компетенцію та повноваження, порядок формування, систему та структуру, принципи організації та діяльності, основні функції (напрямки діяльності), роль та місце прокуратури в побудові демократичної правової держави.

 

 

КОНЦЕПЦИЯ РАЗВИТИЯ ПРОКУРАТУРЫ

5 основых:

1)появл. В нач.90-х годов (закон-ой власти)

2)отнесение прокуратуры к испол-ой власти

3)начало с 2002 г. – к суд-ой ветви власти

Прокуратура подчиняется суду

4)к надзорной ветви власти ст.6 КУ

5)обнесено к самостоятельной системе, не входящей ни в одну ветвь власти.

 

 

7 акти ГПУ

Приказы – найболее важные положения, определяющие приоритеты прокурорской деятельности и построение прокурорской системы

Указания – содержат перечень действий по конкретним делам находящиеся в произвожстве нижестоящих прокуратур

Инструкции – процедурние документы определяющие порядок осуществления тех или иных действий в ходе реализации основных направлений деятельности прокуратур

Розпорядження — це документ, який видається посадовими особами, державними органами, установами, підприємствами в межах їх компетенції й має обов’язкову юридичну силу щодо громадян (працівників) та підлеглих установ, яким адресовано розпорядження.

 

 

Структура прокурорсько-наглядові правовідносини

Прокурорсько-наглядові повноваження — відносини, які виникають між прокурором та юридичними і фізичними (посадовими) особами в процесі здійснення нагляду за додержанням та виконанням Конституції України та законів.

Об’єкт прокурорського нагляду — сукупність юридичних та фізичних осіб, на яких розповсюджується компетенція прокуратури (ст. 1 Закону України “Про прокуратуру”).

Суб’єкт прокурорського нагляду — посадова особа органу прокуратури, яка діє відповідно до своєї компетенції (ст. 56 Закону “Про прокуратуру”, КПК України).

 

 

Завдання прокуратури

Дiяльність органів прокуратури спрямована на всебічне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку. Завдання органів прокуратури полягають у захисті від неправомірних посягань:

1) закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної систем, прав та національних груп і територіальних утворень;

2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина;

3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад народних депутатів, органів територіального громадського самоврядування (ст. 4 закону України "Про прокуратуру").

4) собственности

5) обеспечение точного, неукоснительного соблюдения законов на тер украины

 

 

Принцыпы

Організація та діяльність органів прокуратури України базується на певних принципах. Основні принципи організації та діяльності прокуратури закріплені у ст. 122 Конституції України та ст.6 Закону “Про прокуратуру”.

Принципи організації і діяльності прокуратури

Органи прокуратури України:

1) становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим;

2) здійснюють свої повноваження на підставі додержання Конституції України та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об’єднань чи їх органів;

3) захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак;

4) вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення;

5) діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.

Працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій чи рухів.

СИСТЕМА: ПО НАПРАВЛЕННОСТИ

1)организационные 2)универсальные 3)функциональные

ПО ТИПУ ЗАКРЕПЛЕНИЯ

-закон. Опред-е -доктринальные -закрепл.в приказах ГенПР.

 

12 централізація – підпорядкованість, одна діяльність, кадрові питання

Сувора підпорядкованість органів прокуратури по вертикалі, яка ґрунтується на принципі централізації прокурорської системи, є не лише фактором виконавської дисципліни, що само по собі важливо в діяльності прокуратури. Вона гарантує, що будь-який акт прокуратури має відповідати закону, наказам Генерального прокурора. Для скасування незаконного, необґрунтованого рішення, що його прийняв прокурор нижчого рівня, відповідному керівникові органу прокуратури надано право одноособове розв'язати це питання.

 

 

Єдність

Закріплений п.1 ст.6 Закону - комплексний галу­зевий (організаційно-функціональний) принцип, сутність якого по­лягає в тому, що кожна ланка прокурорської системи, кожен прокурор діє в межах своєї компетенції, виступає як представник єдиної сис­теми прокурорських органів, зберігаючи передбачену законом са­мостійність у прийнятті рішень.

Суть принципу єдності полягає в тому, що кожний орган прокуратури, її посадові особи діють у межах своєї компетенції, виступаючи як представники єдиної системи прокурорських органів.

Це - важлива структурна ознака, оскільки внаслідок цього забезпечується єдність завдань, що стоять перед прокурорами різних рівнів, загальність методів, форм їх діяльності з основних напрямів роботи, а також засобів реагування на порушення закону. Здійснюючи нагляд за виконанням законів, органи прокуратури вживають заходів щодо усунення порушень закону, поновлення порушених прав і притягнення в установленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення, виходячи з єдності мети й завдань, що стоять перед прокуратурою.

Взаемозаміннність- прокурор вищого рівня-ф-ї прокурора нищого рівня

Правонаступництво

Втручання в справи підлеглих

 

Незалежність

Незалежність прокуратури означає, що всі прокурори здійснюють свої повноваження незалежно від органів державної влади й самоорганізації населення, політичних партій і громадських об'єднань. Конституційний Суд України визнав, що зі способу призначення Генерального прокурора України на посаду та звільнення його з посади не випливають відносини підпорядкованості органів прокуратури України іншим органам державної влади, зокрема тим, які здійснюють повноваження щодо призначення на посаду та звільнення з посади Генерального прокурора України. Для ефективного виконання прокуратурою правозахисної ролі законодавством передбачено гарантії незалежності та повноваження, що значно відрізняють її від інших правоохоронних органів. Втручання органів державної влади, посадових осіб, засобів масової інформації, громадсько-політичних організацій та їх представників у діяльність прокуратури з нагляду за додержанням законів або з розслідування діянь, що містять ознаки злочину, заборонено.

 

Законність

Органи прокуратури здійснюють свої повноваження на підставі додержання конституції та законів

Прокурор має діяти в межах своєї компетенції, без втручання у сферу законної діяльності органів і в ту діяльність, котра безпосередньо не регулюеться законом і де неможливо застосувати суто правові критерії оцінки такої діяльності

Невиконання інших принципів – його порушення

КПУ Стаття 9. Законність

1. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

2. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

 

Захисту

Принцип захисту прав і свобод громадян реалізується на засадах їх рівності перед законом незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак.

Не були порушені чи обмежені права,свободи і законні інтереси громадян.

Людина – найвища соціальна цінність

п2.ст.20 КПУ Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані роз’яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.

 

Невідворотності покарання

Органи прокуратури вживають заходів щодо усунення порушенб законів,від кого б вони не виходили, поновлення порушених праві притягнення до відповідальності осіб

Ефективність роботи прокурорської системи

За злочин-покарання, всі злочини повинні буті розкритими

Принцип невідворотності кримінальної відповідальності виявляється у тому, що: 1) кожна особа, в протиправних діяннях якої є склад злочину, повинна понести кримінальну відповідальність; 2) така особа не може бути покарана за один і той самий злочин двічі (ч. 3 ст. 2 КК).

 

Гласності СТ.27 КПУ

Це функ­ціональний міжгалузевий принцип, згідно з яким органи прокуратури діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.

Принцип гласності полягає в тому, що прокуратура інформує державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо його зміцнення. Реалізація цього принципу характерна для здійснення нагляду майже у всіх його напрямах, хіба що за винятком нагляду за додержанням законів органами, діяльність яких є переважно негласною. Прокурорські перевірки, їх результати, у тому числі заходи щодо усунення виявлених порушень закону і притягнення винних до відповідальності, як правило, стають відомими усій громадськості. У багатьох випадках прокурори використовують засоби масової інформації, виступаючи у них з повідомленнями про виявлення порушень закону і вжиті у зв'язку з цим заходи або, надаючи відповідні матеріали кореспондентам.

Для реалізації принципу гласності ч.1 ст.2 Закону передбачає щорічне інформування Верховної Ради України Генеральним прокурором про стан законності та правопорядку у державі та про виконану роботу щодо її зміцнення.

 

 

Позапартійність

Принцип позапартійності сформульований у ч. 2 ст.6 Закону “Про прокуратуру” — працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій чи рухів. Це означає, що прокурорські працівники не можуть бути членами громадських об’єднань, які переслідують політичні цілі, та брати участь в їх діяльності. Створення та діяльність таких громадських об’єднань, їх організацій в органах прокуратури не припустимі.

ПРИНЦИП ДЕПО­ЛІТИЗАЦІЇ, тобто політичної незалежності прокурорської системи (позапартійність прокуратури та її працівників). Він сформульований у ч.2 ст. 6 Закону і передбачає, що працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій та рухів. Окрім цього, у відповідності із Законами "Про об'єднання громадян" (ч.2 ст.4) та "Про політичні партії" (ч.8 ст.6) створення і діяльність осередків політичних партій в органах прокуратури забороняється. Про­курори і слідчі у своїй професійній діяльності не зв'язані жодними рішеннями будь-яких політичних об'єднань.

 

21. система органов прокуратури

- упорядоченная совокупность специальносозданных прокурорских органов, взаимодействующих и взаимосвянных друг с другом, обьеденённых едиными задачами, целями и полномочиями во главе с ГПУ(приспособленность к админ-тер деления)

Звено прокурорской системы – совокупность прокурорских органов наделенных определёнными полномочиями процессуального или надзорного характера, компетенция которых распространяеться на равные админ-тер еденицы 1 звено –ГПУ 2- обласные, г.КИЕВА и СЕВАСТОПОЛЯ, днепровская экологическая, военн 3 районные, межраённые, городские, районные в городах с делением,природоохранные экологические транспортные,

Структура ГПУ

Генеральний прокурор України.

Перший заступник Генерального прокурора України.4 Заступники Генерального прокурора України, аппарат гпу

Головне управлыння нагляду за додержанням зпконносты органами якы проводять оперативно-розшукову двяльнысть,дызнання та досудове слыдство.

Головне управлыння захисту прав ы свобод громадян та ынтересыв держави

Управління нагляду за розкр. Крим справ, міжнародно-пр управління

Перший відділ Відділ пр. забезпечення Пресс служба академія при ГПУ, прийому громадян, фінансування та буг обліку

 

ГПУ його повноваження

1) спрямовує роботу органів прокуратури і здійснює контроль за їх діяльністю;

2) призначає першого заступника, заступників Генерального прокурора України, керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, інших працівників Генеральної прокуратури України;

3) затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури, розподіляє кошти на їх утримання;

4) призначає за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим прокурора Автономної Республіки Крим;

5) призначає заступників прокурора Автономної Республіки Крим, прокурорів областей, міст Києва і Севастополя, їх заступників, міських, районних, міжрайонних, а також прирівняних до них інших прокурорів;

6) відповідно до законодавства визначає порядок прийняття, переміщення та звільнення прокурорів, слідчих прокуратури та інших спеціалістів, за винятком осіб, призначення яких передбачено Законом України «Про прокуратуру»;

7) відповідно до законів України видає обов'язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує положення та інструкції;

8) присвоює класні чини згідно з Положенням про класні чини працівників прокуратури. Вносить подання Президенту України про присвоєння класних чинів державного радника юстиції 1, 2 і 3 класів. Вказівки Генерального прокурора України з питань розслідування є обов'язковим для виконання всіма органами дізнання і досудового слідства.

 

ГПУ призначення звільнення

Назначаеться ПУ по согласования с ВРУ- может быль высказано недоверие

Основания увольнения:вотум недоверия ВРУ,по состоянию здоровью, истечение срока, несоотвецтвие должности, вступление в силу обвинительного приговора, утрата гражданства, заявление

 

Обласные прокуратуры

Прокуратуры областейг.Киева и Севастополя, прокуратура АРКи днепровская экологическая

Задачи – обеспечение целосности прокурорской системы, путём установления и поддержания управленческих связей между ГПУ и подчинёнными прокуратурами

Выполняют системостабилизирующюю роль, обеспечивая целосность и стабильность всей прокурорской системы.

Структура – уменьшенная копия ГПУ с заменой главных упр – управлениями, ……

Разграничивают полномочия между раёнными, городскими на основе уровня подчинения поднадзр=орных субьектов

Ф-и – надзор за соблюдением и применением законов, корд деят и надзор за деят, контроль за исполнением задач нижестоящих прокуратур

 

 

Районные

Представляют собой подавляющее большенство огрнанов прокур-ой системы УКР., на ней взлагается Около 80% нагрузки прок-ой системы.

Состав: Про-к района, прокуроры прокуратуры, (зам, заместители)

Напр деят – надзор за соблюдением законности, и применением законов, за исполнением судебных решений

Не структурируються.

 

Ф-ї прокуратури

ФУНКЦІЇ ПРОКУРАТУРИ - це зазначені у законі напрями або час­тини діяльності її органів, які визначаються соціально-державним призначенням прокуратури, характеризуються певним предметом та завданнями і здійснюються з використанням властивої цим ор­ганам компетенції.

Функції прокуратури України сучасного періоду закріплені у ст. 121 Конституції України, а також у ст.ст. 5, 10 та перехідних поло­женнях Закону "Про прокуратуру".

Прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом.

 

 

Стадії держ обвинувачення

Начало досудебного раследования

Участие прокурора в рассмотрении дела в суде

Участие прокурора в судебном следствии * обмен репликами (дебаті)

Обвинительная речь прокурора

Участие прокурора в контрольних стадіях

 

Виконання судового рішення

“виконання вироку – це завершальна стадія кримінального процесу, в якій суд звертає до виконання вироки, ухвали і постанови, слідкує за приведенням їх до виконання, а також вирішує в установленому порядку питання, які виникають при виконанні судових актів”

Прокурор здійснює наглядові дій(провадження) за додержанням законності при виконанні судових рішень, та відбуванні покарання

При здійсненні наглядової діяльності пріоритетними напрямами вважати додержання:

- конституційних прав і свобод людини, громадянина, іноземців та осіб без громадянства під час їх перебування у місцях тримання затриманих, установах попереднього ув’язнення, виконання покарань та інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи;

- режимних вимог, порядку та умов тримання затриманих і взятих під варту осіб, відбування покарань засудженими;

- законодавства, спрямованого на запобігання катуванням та іншому жорстокому поводженню із затриманими, взятими під варту та засудженими;

- законів під час провадження оперативно-розшукової діяльності в установах Державної пенітенціарної служби України;

- законів при виконанні покарань, не пов’язаних з позбавленням волі;

- законів у сфері запобігання і протидії корупції у піднаглядних органах та установах;

- законодавства про звернення громадян, забезпечення гарантій належного розгляду та вирішення заяв, клопотань, скарг та пропозицій ув’язнених і засуджених.

 

Форми представництва

Формами представництва є: 1) звернення до суду з заявами або позовами про захист прав і свобод особи або невизначеного кола осіб чи прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; 2) участь у розгляді судами справ; 3) внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами. ------?????

- підготовки і пред’явлення позовів, заяв, подань;

- вступу у справи, порушені за позовами, заявами, поданнями інших осіб на будь-якій стадії їх розгляду;

- ініціювання перегляду судових рішень;

- участі у справах, порушених за позовами, заявами, поданнями прокурорів, та у справах, у яких прокурором здійснено вступ чи ініційовано перегляд судових рішень;

- захисту прав громадянина або інтересів держави при виконанні рішень судів.

 

 

ПОДАННЯ ПРОКУРОРА

Стаття 23. Подання ЗУ

Подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо: (Подання ґрунтується на матеріалах прокурорської перевірки, а підставою для його внесення є виявлені факти порушень і, як правило, стосуються групи таких порушень.)

1) усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли;

2) притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності;

3) відшкодування шкоди;

4) скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом;

5) припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб.

Подання може бути внесено Прем’єр-міністру України, Кабінету Міністрів України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствам та іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, військовим частинам, громадським об’єднанням, органам державного нагляду (контролю), посадовим і службовим особам цих органів, підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичним особам - підприємцям.

 

Відповідний прокурор має бути повідомлений про результати розгляду подання та вжиті заходи у визначений ним строк, що обчислюється з дня отримання подання та не може бути меншим 10 днів.

 

Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день його розгляду прокурору, який вправі особисто взяти участь у засіданні цього органу.

 

У разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо:

1) визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині;

2) визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень;

3) визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

 

Для звернення прокурора з позовом до суду встановлюється 15-денний строк, що обчислюється з дня одержання повідомлення про відхилення подання або в разі неповідомлення прокурора про результати розгляду подання з дня закінчення визначеного прокурором строку для його розгляду.

 

78. ВЖИТТЯ ПРОК_ОМ ЗАХОДив ДО ПРИТЯГНЕННЯ АДМ.ЦИВ ВИДП_ТИ

У СФЕРІ ЗАХИСТУ ПРАВ ДІТЕЙ

Конституція України (ст. 52) визначає: "Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу". Здійснюючи нагляд за додержанням цієї конституційної норми, прокурор перш за все повинен перевіряти додержання вимог Сімейного кодексу України, який регламентує питання опіки та піклування над дітьми, що залишились без батьків.

НАКАЗ 16 гн 01.11.12 Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод дітей

Пріоритетними напрямами нагляду за додержанням і застосуванням законів і представницької діяльності визначити забезпечення додержання законів про:

- охорону життя і здоров’я дітей, їх права на освіту, відпочинок та змістовне дозвілля;

- опіку, піклування, усиновлення дітей;

- майнові та житлові права дітей;

- права неповнолітніх на працю та працевлаштування, створення безпечних умов праці;

- використання бюджетних коштів, спрямованих на реалізацію програм з охорони дитинства, закупівлю товарів і послуг для забезпечення діяльності дитячих закладів;

- попередження насильства в сім’ях стосовно дітей, запобігання поширенню продукції, яка пропагує насильство, жорстокість, сексуальну розпусту, попередження негативного впливу на свідомість та розвиток неповнолітніх;

- права неповнолітніх при їх притягненні до адміністративної відповідальності та застосуванні заходів адміністративного впливу.

 

СТВОРЕННЯ і ЭТАПИ РОЗВИТКУ ПРОКУРАТУРИ

1) Етап становлення та розвитку прокуратури в Україні як складовій території російської імперії часів Петра І і до лютнево-жовтневих подій 1917 року (1722 - 1917 рр.). Російський цар Петро І у 1722 році запровадив французьку модель спеціального контролюючого державного органу "государевого ока" - прокуратури, яка повинна була наглядати за центральними та місцевими адміністративними органами.Прокурор безпосередньо підпорядковувався імператору і зобов'язаний був наглядати, окрім іншого, за діяльністю сенату та колегій.

У 1864 році прокуратуру було дещо демократизовано, вона вже не здійснювала тотального нагляду, а виконувала переважно процесуальні функції у ході кримінального судочинства.

2) Етап розвитку прокуратури України часів існування:

а) Української Центральної Ради (листопад 1917 р. - квітень 1918 р.), 15 грудня 1917 року у новоутвореній УНР ухвалено Закон "Про утворення Генерального Суду". У його складі було засновано прокураторію на чолі зі старшим прокуратором, який призначався Генеральним секретарем судових справ.

4 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон "Про урядження прокураторського догляду на Україні". Цим, фактично, було створено органи прокуратури УНР. Прокураторії організовувалися при апеляційних та окружних судах. Наказом Генерального секретаря судових справ від 18 січня 1918 року №7 на посаду Старшого прокурора Генерального суду призначено Маркевича Дмитра Васильовича.

б) Гетьманату (квітень 1918 р. - листопад 1918 р.), 29 квітня 1918 р. на з'їзді українських хліборобів було проголошено Гетьманат, а Павла Скоропадського - Гетьманом всієї України.

8 липня 1918 р. Законом "Про утворення Державного Сенату", окрім іншого, було врегульовано і питання прокурорського нагляду: при кожному Генеральному суді перебували прокурори і товариші прокурора під вищим наглядом Міністра юстиції, який одночасно був Генеральним прокурором України.

в) Директорії (листопад 1918 р. - лютий 1919 р.). Скасовано Закон "Про утворення Державного Сенату" і відновлена діяльність Генерального Суду, який став називатися "Найвищим Судом УНР". Міністру юстиції доручалось негайно затвердити новий штат і призначити осіб з прокурорського нагляду.

3) Етап розвитку прокуратури на Україні в часи радянської доби (лютий 1919 р. - листопад 1991 р.). Трохи більше місяця діяла ця прокуратура. Після встановлення на більшості території України радянської влади, були створені нові органи прокуратури, спочатку у складі суду, згідно Декрету від 14лютого 1919 року "Про суд", а з 28 червня 1922 р., згідно Постанови ВУЦВК, "Про затвердження Положення про прокурорський нагляд в УРСР" у складі НаркомЮсту УРСР. З 10 травня 1925 року, а саме з прийняття 2-ї Конституції УРСР (перша 1919 р.) прокуратура почала діяти як самостійний орган.

4) Сучасний етап діяльності прокуратури в радянській Україні. З моменту проголошення України суверенною і незалежною державою розпочався новий етап розвитку прокуратури. Після прийняття та введення в дію з 1 грудня 1991 року Закону України “Про прокуратуру” та ряду інших нормативних актів створено правову базу організації та діяльності органів прокуратури незалежної України. Враховуючи роль органів прокуратури України у зміцненні законності, захисту прав людини і громадянина, а також внесок працівників прокуратури у справу розбудови України як правової держави, Указом Президента України від 02.11.2000 року встановлено професійне свято – День працівника прокуратури – 1 грудня

 

ПОНЯТТЯ ПРОКУРАТУРИ

Прокуратура - єдина централізована система державних органів, які від імені України здійснюють нагляд за точним виконанням та єдиним застосуванням законів через своєчасне виявлення правопорушень, вжиття заходів щодо їх усунення і притягнення винних до відповідальності.

Діяльність органів прокуратури спрямована на утвердження верховенства закону, зміцнення правої порядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань на:

- закріплені Конституцією України незалежність держави, суспільний і державний лад, політичну та економічну систему, права національних груп і територіальних утворень;

- гарантовані Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи людини і громадянина;

- основи демократичного устрою державної влади, правовий статус місцевих рад народних депутатів, органів територіального громадського самоврядування.

 

ПРЕДМЕТ І СИСТЕМА КУРСУ

Предмет – изучение нормативно-правовой базы, историко-теоретическое обоснование создания, реформ и функционирования органов прокуратуры в украине, правовой статус работников прокуратуры, сравнение органов прокуратуры др. стран.

Система