Логічне й абстрактне мислення

 

Вербальне мислення стає фундаментом для розвитку абстрактного мислення і закладає підвалини комунікативних відносин. Науково доведено, що права півкуля головного мозку людини відповідає за образне мислення й емоції. І на противагу їй - логічне й абстрактне мислення (яке в процесі еволюції посіло провідне місце) контролюється лівою півкулею. Поступово в ході еволюції права півкуля спочатку у чоловіків, а згодом і в жінок, починає все інтенсивніше пригнічуватися діяльністю лівої. З плином часу людське суспільство все більше й більше користується логікою, ніж емоціями та інтуїцією. Щоб з’ясувати, що рухає підлітком у виборі пісень, розум чи емоції, досить було задати питання «Що є головним в улюблених піснях – зміст (тест) чи музика?»

Щоб виявити рівень логічного мислення, письмової грамотності, усного мовлення та здібності до вивчення іноземних мов, були вивчені дані по успішності з таких предметів, як математика, українська мова, українська література та іноземна мова (див. Додаток) Таблиця…

Щоб вивчити вплив музики різних жанрів на емоційний стан та навчальну діяльність школярів було поставлено декілька завдань. Зокрема було поставлена умова вести «Щоденник музичних вражень», де діти мали описати свої відчуття після прослухування музики. Так було досліджено:

• вплив музики різного характеру на емоційний стан учнів та навчальну діяльність школярів,

• вплив музики на якість виконання домашніх робіт (довготривалий вплив музики),

• вплив музики на якість виконання перевірочних робіт (короткочасний вплив музики).

Після експерименту, що тривав 3 місяці дітям було задано питання: «Як змінилася ваша успішність у навчальному процесі в залежності від обраної музики?»

Обробка відповідей дала таку картину. Більша частина опитаних не має музичної освіти. Серед тих, що отримали музичну освіту - учні з успішністю «високий рівень та «достатній». Встигають у навчанні. Школярі зацікавлені ​​у всебічному розвитку.

На питання «З якою метою Ви слухаєте музику?» більша частина опитаних дітей відповіли, що слухають музику, тому що вона заряджає їх енергією. Відмінники слухають музику, щоб розслабитися. Багато сил і енергії йде на навчання, тому вони слухають музику, щоб відпочити. Ті що навчаються на достатньому та середньому рівні слухають музику, щоб відволіктися від проблем. Опитані вважають за краще слухати сучасну музику ніж класику. По успішності різниця між респондентами незначна.

Але є певна закономірностей у відповідях. Більшість респондентів слухають музику на негучному або тихому рівні. Після гучної музики деякі школярі скаржаться на погіршення пам’яті, уваги, швидкості читання та запам’ятовування.

Не представляється можливим диференціювати інтерес до вибраних музичних напрямків за критеріями успішності як серед школярів. Більша частина респондентів вважає за краще енергійну музику. На думку опитаних, музика допомагає підняти настрій.

Аналіз відповідей на питання «Що або хто є джерелом вибору Вами даного напрямку?» Серед учнів що мають високий та достатній рівень знань джерелами вибору є радіо і телебачення, так як прослуховування теле- і радіо передач можна поєднувати з вирішенням побутових питань. Ті, хто має достатній та середній рівень знань отримують інформацію від друзів і з Інтернету, тому що у них більше вільного часу. Батьки не впливають на формування музичних пристрастей, так як вони є представниками іншої музичної «епохи».

Аналіз відповідей на питання «Як виражається Ваша приналежність до музичного напрямку?» Більша частина опитаних просто слухає музику, серед них більше тих, хто навчається на високому та достатньому рівні. Із загального числа опитаних, як серед школярів менше 10% визначилися з музичним напрямком, цікавим для них. Незалежно від успішності серед школярів 18% носять іноді одяг, що відповідає обраному ними музичному. У той же час 20% школярів відмінників і 30% всіх інших опитаних визначилися з музичними поглядами, але це не позначилося на їх іміджі.

Аналіз відповідей на питання «Чи цікавитеся Ви історією музичних напрямків?» Найбільше серед опитаних позитивно відповіли школярі, незалежно від успішності - 50%, не надавали значення стільки ж. Незалежно від успішності приблизно однакову кількість 45% не надавали значення.

Аналіз відповідей на питання «Як ставитеся до музики інших напрямків?» Основна маса ставиться нейтрально до інших музичних напрямків. Серед тих хто ставиться позитивно до всіх музичним течіям більше тих хто навчається на високому та достатньому рівні. Це можна пояснити тим, що відмінники не настільки поглиблено захоплені музичними течіями.

Аналіз відповідей на питання «Яких виконавців Ви віддаєте перевагу слухати?» Основна частина респондентів вважає за краще слухати як зарубіжних, так і вітчизняних виконавців. Також можна побачити що серед цих людей більше тих, хто є найбільш успішним в навчальному процесі. Диференціації переваг музичних смаків по успішності в навчальному процесі у респондентів майже не спостерігається. Учні шкіл однаково вибирають різні музичні напрями. Сьогодні спостерігається пристрасть молоді до легкого жанру, який є частиною масової культури, а висока музична культура у молоді часто не затребувана. Молодь в цілому спирається на вибір "натовпу": "Що слухають інші, то буду слухати і я". Ще одним фактором впливу музичної культури на молодь є мода і престиж.

На підставі спостережень за 112 школярами було встановлено, що музика позитивно впливає на їхній загальний розумовий розвиток.

Сучасний стан рівня культури може бути змінений у позитивному напрямі, завдяки розвитку усвідомлення значущості музики як головного інформаційно-енергетичного каналу, який можна використовувати як засіб формування духовності людини.

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Дана робота є спробою розкрити і пояснити особливості реакції людського організму на певні звукові подразники, а точніше - від прослуховування музики. Вивчаючи музичні уподобання людини можна скласти уявлення про рівень її особистісного розвитку.

Досліджено та проаналізовані музичні смаки та співвідношення їх з успішністю учнів. Виконані поставлені завдання: з’ясована успішність учнів, виявлено взаємовідношення успішності учнів з їх музичними вподобаннями.

Підлітки наспівують сучасні пісні, які їм подобаються. Із задоволенням діти співають та інсценують їх на святкових вечорах, виконують танці під сучасну музику. У школі цей процес контролюють вчителі, бо в цьому віці формується музичний смак підлітка. Але, як ми можемо помітити, чим доросліше дитина, тим менше можна контролювати її процес слухання музики.

Відомо, що вплив музики може бути різним: поверхневим і глибоким, позитивним і негативним, в залежності від художньої значущості твору, від ступеня підготовки до його сприйняття музичного та життєвого досвіду слухач не підготовлений до її емоційного, свідомого сприйняття. У таких випадках нерідко виникає негативне ставлення "до всяких симфоній" і перевагу музиці більш "легкою".

Окрім результатів вищезгаданих досліджень, необхідно навести ще декілька власних спостережень: по-перше, часто вибір людиною «своєї» мелодії в конкретних життєвих обставинах пов’язаний із суб’єктивним настроєм і не обов’язково передає достовірну картинку психологічного портрету; по-друге, достатньо велика кількість людей обирає музику, з якої у неї пов’язані певні етапи свого життя (не дивно, що люди похилого віку будуть обирати пісні та мелодії своєї молодості — в такий спосіб вони згадують ті часи). Саме тому, якщо ви вирішите проаналізувати психологічний стан іншої людини, ви маєте враховувати ці нюанси. Ну і, звичайно, не варто серйозно сприймати музичні смаки дітей віком до 11-15 років: часто вони просто слухають те, що є модним, або те, що престижно слухати в середовищі однолітків, тож цей вибір аж ніяк не відображає їхні власні індивідуальні особливості.

Доволі цікава думка голова кафедри прикладної психології університету Херіот-Уотт, професора Адріан Норт: чим більш розвинена людина інтелектуально, тим більше напрямів та стилів її мозок здатен сприймати. Через це сьогодні доволі часто можна зустріти людей, які слухають не жанри та стилі, а творчість конкретних виконавців, а то і просто різні за жанрами композиції.

Таким чином, соціальний розвиток підлітків засобами сучасної музики є актуальною проблемою соціального виховання, яка недостатньо досліджена. Дана проблема потребує як теоретичного осмислення, так і розробки відповідних програм соціально-педагогічної діяльності, які гармонізують вплив родини, школи, засобів масової інформації щодо соціального розвитку підлітків засобами сучасної музики. Це становить перспективи подальшого дослідження даної проблеми.

Аналіз експериментальних даних засвідчив, що смаки учнівської молоді досить стандартні, однобічні і залежать від музичної “моди”, яка пропагується засобами масової комунікації; діапазон спілкування юнацтва з музичним мистецтвом обмежений естетично невибагливою естрадною “кітчевою” музикою; домінують неправильне трактування музичної термінології та незнання змістовної характеристики вказаних старшокласниками стилів сучасної популярної естрадної музики. Щодо інтенсивності зовнішніх проявів впливу сучасної популярної шоу-індустрії на естетосферу шкільної молоді, то зафіксовано актуалізацію на більш емпіричне почуттєво-емоційне споживання старшокласниками популярної естрадної музики. Найбільш характерні труднощі, які виникають у спілкуванні з цим мистецтвом, а саме: недостатність, розпорошеність музичних знань, невідповідність власних інтересів художньо-естетичним еталонним зразкам музичних творів, невизначеність особистісних диспозицій.

Практичне значення роботи полягає у розробці комплексної методики діагностики психологічних компонентів музичного вибору старшокласників, розробці рекомендацій щодо психолого-педагогічної допомоги школярам та особам, що мають намір працевлаштуватись, у професійному самовизначенні. Ці розробки можуть бути використані вчителями, практичними психологами для оптимізації професійного самовизначення учнів старшого шкільного віку. Легкі в застосуванні та проведенні, наші розробки зможуть допомогти батькам визначити нахили і особистісні якості їхньої дитини.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

1. Асафьев Б. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. – Л.:Музыка, 1973.144с.

2. Драганчук В.М. Історія музико терапії як підґрунтя нових психолого-педагогічних технологій:Зб.наук.праць.Вип.3.Луцьк, 2000.С.10 17.

3. Захарова Н.Н., Авдеев В.М., Функциональные изменения центральной нервной системы при восприятии музыки //Журн. Высш. Нерв. Деят. – 1982. – Т.32. вып.5. – 915-921с.

4. Кречко М. Через пісню у світ духовності // Освіта. – 1994. –30 берез.

5. Медушевский В.В. О закономерностях в средствах художественного воздействия музыки. –М.: Музыка, 1976. – 267с.

6. Мейзі М. Лікувальний вплив музики// Молодь України, 1992. – 3 с.

7. Пузич Я.І.Пузич І.Я. Музика і здоров’я//Науковий світ. – 2002. №8, серпень.28-29с.

8. Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання: Навч. метод. посібник. – К.: ІЗМН, 1997. – 248 с.

9. Руженцев О. Пігулка? Краще Шуберт! Музикотерапія і список творів// Літературна Україна. – 2001. 18 лютого, 9-11 с.

10. Шабутін С.В., Хміль С.В., Шабутіна І.В. Зцілення музикою:Монографія. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. – 192с.

11. Чепига М.П., Чепига С.М. Стимуляція здоровя та інтелекту. – 2ге вид., перероб. І доп. – К.: Знання, 2006. – 347с.

 

 

 

Додаток А

Анкетування