Вплив музики на психофізичний стан підлітків

ВПЛИВ МУЗИКИ НА ПСИХОФІЗИЧНИЙ СТАН ПІДЛІТКІВ

 

Роботу виконав: Самбалов Ростислав Едуардович, учень 9-Г класу Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 Білоцерківської міської ради Київської області   Науковий керівник: Волошенко Олена Іванівна, вчитель музичного мистецтва, спеціаліст першої категорії   Рецензент: Карандашева Тетяна Юріївна, магістр психології, вчитель-методист Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 Білоцерківської міської ради Київської області

 

 

Біла Церква – 2011

ЗМІСТ

 

ВСТУП

 

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ВІДОМИХ МЕТОДИК ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА НА ЛЮДИНУ

1.1 Загальні закономірності впливу музики на організм людини … ……5

1.2 Сучасні дослідження і факти негативного впливу музики ……..…….7

1.3 Сучасні дослідження і факти позитивного впливу музики ……...…...10

1.4 Психологічний портрет любителів музики ……………………..…….12

 

Розділ 2. МУЗИЧНІ ВПОДОБАННЯ ШКОЛЯРІВ, ЇХНЄ ЗДОРОВ’Я ТА УСПІШНІСТЬ

2.1 Музична культура школярів …………………………………………...16

2.2 Характеристика опитуваних учнів ….. ……………………………..…17

2.3 Анкетування по темі «Музичні вподобання та їхній вплив на навчання та самопочуття підлітків» ………………… ……………………………………...18

2.4 Юнацький фанатизм …………………………………………………….22

2.5 Перспективний шлях української культури …………………………..23

 

3 РОЗДІЛ. ЕКСПЕРИМЕНТ «ЯК ВПЛИВАЄ МУЗИКА РІЗНИХ СТИЛІВ НА НАВЧАННЯ ТА ПСИХОФІЗИЧНИЙ СТАН ПІДЛІТКІВ»

3.1 Музика як засіб боротьби зі стресом …………………………………..25

3.2 Логічне й абстрактне мислення ………………………………………..25

 

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………..29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………….32

ДОДАТКИ ………………………………………………………………………….33

 

ВСТУП

 

Музичні інтереси людини складають одну з ланок її загальної духовної культури, і в цій ланці як в дзеркалі може відобразитися з більшою або меншою повнотою вся особа з характерними для неї властивостями особистості. У XX столітті інтерес до впливу музики на формування духовного світу і на психіку людини різко зріс у всьому світі. Все більше медиків, психологів та педагогів намагалося донести до людей важливість музичної освіти для культурного життя в цілому.

В даний час не можна визначити будь-якої домінуючий жанр музики - саме розвиток індустрії і комерціалізація музики стерли кордони самих музичних напрямків, та й, відповідно, відмінності в їх популярності. Отже, відмінності знаходяться не в самій музиці, а в її слухача, а якщо сказати точніше, то скоріше в його слуханні цієї самої музики.

Мета роботи: дослідити вплив музики на психофізичний стан підлітків.

Об'єкт дослідження: психологія музичного сприйняття.

Завдання дослідження:

1. Привернути увагу школярів до факторів сприйняття, пов'язаних з особистістю і особистісним змістом, які слухач знаходить в тому чи іншому музичному творі.

2. Аналізувати сучасні наукові дослідження про вплив музики на психофізіологію людини.

3. Вивчити музичні смаки і уподобання учнів середніх класів.

4. Дослідити статистику музичних уподобань.

5. Дослідити фактори, що впливають на вибір музичних творів.

6. Встановити зв'язок музики і емоційних станів школярів.

7. Дослідити вплив музики на психофізіологічні процеси юнаків.

Методи дослідження: теоретичний аналіз літератури, порівняльний аналіз, теоретичне узагальнення, спостереження, бесіди, анкетування, експеримент.

Актуальність: оцінити ступінь і характер впливу музики різних стилів та жанрів на школярів, щоб запобігти можливим небажаним наслідкам та свідомо впливати на психофізіологічні процеси засобами музики, використовувати її в терапевтичних цілях.

Особливого значення сучасна музика набуває у підлітковий період, тому що саме цей період життя людини є сензитивним для формування соціальних цінностей, які знаходять відображення у музичних перевагах. Музика супроводжує підлітка у всіх його щоденних заняттях, виконуючи багато різних функцій; вона дозволяє пережити і виразити свої емоції, які неможна передати словами, що дуже необхідно в цьому віці.

Часто можна помітити, що підлітки слухають сучасну музику подібну за легкістю сприйняття, за емоційним та інтелектуальним навантаженням. Це можна розглянути у декількох аспектах. По-перше, існує гостра проблема, яка проявляється у спрямованості підлітка «бути таким, як усі», по-друге, це проблема музичної моди, і, по-третє, це може вказувати на те, що музику нав’язують. Тому музика для підлітків виконує декілька функцій: вона може бути як соціальний протест – засіб заявити про себе, а може бути засобом формування соціально-естетичних ідеалів нового покоління.

Організація дослідження. Дослідження проводилось впродовж вересня – листопада 2012 року в три етапи. На першому етапі проаналізовано психолого-педагогічну літературу з проблеми, здійснено аналіз наукових підходів до вивчення рефлексії та особистісного і професійного самовизначення в юнацькому віці, підбирався діагностичний інструментарій дослідження. На другому етапі проводилась апробація діагностичних методик та тренінгу у пілотажному експерименті, уточнювались показники та критерії компонентів професійного самовизначення, проводився констатуючий експеримент. На третьому етапі узагальнювались результати експериментальної роботи, перевірялась їх відповідність гіпотезі та меті дослідження, проводилось оформлення роботи.

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ВІДОМИХ МЕТОДИК ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА НА ЛЮДИНУ

Розділ 2. МУЗИЧНІ ВПОДОБАННЯ ШКОЛЯРІВ, ЇХНЄ ЗДОРОВ’Я ТА УСПІШНІСТЬ

 

Музична культура школярів

 

Поняття “Музична культура” досить об’ємне. Воно включає:

а) морально-естетичні почуття і переконання, музичні смаки і запити;

б) знання, навички і вміння, без яких неможливо засвоїти музичне мистецтво (сприймання, виконання);

в) музичні, творчі здібності, які визначають успіх музичної діяльності.

На уроках музики учні знайомляться з кращими зразками української народної музики, фольклору, творами композиторів-класиків, масовими піснями. Основою виховання музичної культури учнів є засвоєння саме класичної спадщини. Важливим завданням музичного виховання в школі є формування, як уже згадувалося, музичної культури учнів в процесі спілкування з музикою, внаслідок чого формуються їхні інтереси, погляди, смаки тощо. Доба технічного процесу розширила можливості слухання музики. Якщо декілька десятиріч тому уява про музику пов’язувалась лише з концертним залом, то в наш час – час новітніх технологій, це зовсім інакше. Учні розширюють свій музичний світогляд за допомогою телевізорів, магнітофонів, програвачів, комп’ютерів, аудіо і відеозаписів, касет і таке інше. В таких умовах музичне виховання набуває ще більшої значимості [8, 248 с.].

Як показують дослідження Апраксіної О.А., Драгунової Т.В., Кабалевського Д.Б., Теплова Б.М., Чудновського В.Е. та інших, що головною задачею музичного виховання підлітків є вивчення особливостей впливу музики на духовний, морально-естетичний розвиток особистості, розвиток звукового спілкування з людьми через сприйняття музичних творів, розуміння своєї особистості і особистості інших, переживання глибоких почуттів.

Юнацький фанатизм

 

Чи стійкі ваші захоплення? (колекціонуєте аудіо - та відеозаписи улюблених виконавців, постери, плакати, речі з логотипом та портрети)?

На питання «Хто поділяє ваші музичні вподобання?» Діти дали таку відповідь: «Друзі» - 75%, «Батьки» - 12%, «Ніхто» - 13%. Отже, іноді батьків турбує, що їхнє чадо фанатіє від якогось актора або співака, збирає і акуратно наклеює в альбом кожну згадку про нього, годинами простоює під вікнами і ненавидить усіх, хто цього співака недостатньо любить. Але з психологічної точки зору це не так уже й погано, бо об’єднує коло ровесників, які поділили світ на «своїх» і «чужих». Такий розподіл узагалі притаманний підліткам: «Я однієї крові зі своїми друзями! На світі є спільнота, де мене розуміють і приймають. А всі «не такі» — погані». Дратує дорослих і те, що дитина ставиться до об’єкта свого кохання абсолютно некритично — кумир для нього як Бог. І він цілком належить йому. Але це — щось на зразок психологічної підготовки підлітка до першого чистого почуття. Підліткова душа не тільки жадає романтики — їй потрібен ще й приклад, конкретна людина, так би мовити, еталон у всьому. Цією людиною саме і є кумир. Є ще одна причина того, що в підлітка з’являється кумир. Йому іноді здається, ніби в його житті немає нічого цікавого. Його будні сірі й нудні, а проблеми в спілкуванні здаються нерозв’язуваними. І раптом з’являється кумир — яскрава, успішна особистість, яка мешкає у фантастично чудовому світі. Ідентифікуючи себе з ним, дитина і сама занурюється в цей яскра­вий світ, утікаючи від нудної реальності. Ототожнюючи себе з ним, підліток ще й навчиться любити себе.

ВИСНОВКИ

 

Дана робота є спробою розкрити і пояснити особливості реакції людського організму на певні звукові подразники, а точніше - від прослуховування музики. Вивчаючи музичні уподобання людини можна скласти уявлення про рівень її особистісного розвитку.

Досліджено та проаналізовані музичні смаки та співвідношення їх з успішністю учнів. Виконані поставлені завдання: з’ясована успішність учнів, виявлено взаємовідношення успішності учнів з їх музичними вподобаннями.

Підлітки наспівують сучасні пісні, які їм подобаються. Із задоволенням діти співають та інсценують їх на святкових вечорах, виконують танці під сучасну музику. У школі цей процес контролюють вчителі, бо в цьому віці формується музичний смак підлітка. Але, як ми можемо помітити, чим доросліше дитина, тим менше можна контролювати її процес слухання музики.

Відомо, що вплив музики може бути різним: поверхневим і глибоким, позитивним і негативним, в залежності від художньої значущості твору, від ступеня підготовки до його сприйняття музичного та життєвого досвіду слухач не підготовлений до її емоційного, свідомого сприйняття. У таких випадках нерідко виникає негативне ставлення "до всяких симфоній" і перевагу музиці більш "легкою".

Окрім результатів вищезгаданих досліджень, необхідно навести ще декілька власних спостережень: по-перше, часто вибір людиною «своєї» мелодії в конкретних життєвих обставинах пов’язаний із суб’єктивним настроєм і не обов’язково передає достовірну картинку психологічного портрету; по-друге, достатньо велика кількість людей обирає музику, з якої у неї пов’язані певні етапи свого життя (не дивно, що люди похилого віку будуть обирати пісні та мелодії своєї молодості — в такий спосіб вони згадують ті часи). Саме тому, якщо ви вирішите проаналізувати психологічний стан іншої людини, ви маєте враховувати ці нюанси. Ну і, звичайно, не варто серйозно сприймати музичні смаки дітей віком до 11-15 років: часто вони просто слухають те, що є модним, або те, що престижно слухати в середовищі однолітків, тож цей вибір аж ніяк не відображає їхні власні індивідуальні особливості.

Доволі цікава думка голова кафедри прикладної психології університету Херіот-Уотт, професора Адріан Норт: чим більш розвинена людина інтелектуально, тим більше напрямів та стилів її мозок здатен сприймати. Через це сьогодні доволі часто можна зустріти людей, які слухають не жанри та стилі, а творчість конкретних виконавців, а то і просто різні за жанрами композиції.

Таким чином, соціальний розвиток підлітків засобами сучасної музики є актуальною проблемою соціального виховання, яка недостатньо досліджена. Дана проблема потребує як теоретичного осмислення, так і розробки відповідних програм соціально-педагогічної діяльності, які гармонізують вплив родини, школи, засобів масової інформації щодо соціального розвитку підлітків засобами сучасної музики. Це становить перспективи подальшого дослідження даної проблеми.

Аналіз експериментальних даних засвідчив, що смаки учнівської молоді досить стандартні, однобічні і залежать від музичної “моди”, яка пропагується засобами масової комунікації; діапазон спілкування юнацтва з музичним мистецтвом обмежений естетично невибагливою естрадною “кітчевою” музикою; домінують неправильне трактування музичної термінології та незнання змістовної характеристики вказаних старшокласниками стилів сучасної популярної естрадної музики. Щодо інтенсивності зовнішніх проявів впливу сучасної популярної шоу-індустрії на естетосферу шкільної молоді, то зафіксовано актуалізацію на більш емпіричне почуттєво-емоційне споживання старшокласниками популярної естрадної музики. Найбільш характерні труднощі, які виникають у спілкуванні з цим мистецтвом, а саме: недостатність, розпорошеність музичних знань, невідповідність власних інтересів художньо-естетичним еталонним зразкам музичних творів, невизначеність особистісних диспозицій.

Практичне значення роботи полягає у розробці комплексної методики діагностики психологічних компонентів музичного вибору старшокласників, розробці рекомендацій щодо психолого-педагогічної допомоги школярам та особам, що мають намір працевлаштуватись, у професійному самовизначенні. Ці розробки можуть бути використані вчителями, практичними психологами для оптимізації професійного самовизначення учнів старшого шкільного віку. Легкі в застосуванні та проведенні, наші розробки зможуть допомогти батькам визначити нахили і особистісні якості їхньої дитини.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

1. Асафьев Б. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. – Л.:Музыка, 1973.144с.

2. Драганчук В.М. Історія музико терапії як підґрунтя нових психолого-педагогічних технологій:Зб.наук.праць.Вип.3.Луцьк, 2000.С.10 17.

3. Захарова Н.Н., Авдеев В.М., Функциональные изменения центральной нервной системы при восприятии музыки //Журн. Высш. Нерв. Деят. – 1982. – Т.32. вып.5. – 915-921с.

4. Кречко М. Через пісню у світ духовності // Освіта. – 1994. –30 берез.

5. Медушевский В.В. О закономерностях в средствах художественного воздействия музыки. –М.: Музыка, 1976. – 267с.

6. Мейзі М. Лікувальний вплив музики// Молодь України, 1992. – 3 с.

7. Пузич Я.І.Пузич І.Я. Музика і здоров’я//Науковий світ. – 2002. №8, серпень.28-29с.

8. Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання: Навч. метод. посібник. – К.: ІЗМН, 1997. – 248 с.

9. Руженцев О. Пігулка? Краще Шуберт! Музикотерапія і список творів// Літературна Україна. – 2001. 18 лютого, 9-11 с.

10. Шабутін С.В., Хміль С.В., Шабутіна І.В. Зцілення музикою:Монографія. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. – 192с.

11. Чепига М.П., Чепига С.М. Стимуляція здоровя та інтелекту. – 2ге вид., перероб. І доп. – К.: Знання, 2006. – 347с.

 

 

 

Додаток А

Анкетування

ТА УСПІШНІСТЬ

— Чи вважаєш себе щасливою людиною?

— Який стан твого здоров’я? (відмінний, посередній, поганий)

— Яку роль грає музика у вашому житті? (Велика, незначна, взагалі ніякої ролі)

— Як часто слухаєте музику? (слухаю улюблену музику кожного дня до 1 години, від 1 години до 3, більше 3 годин)

— Як проводиш свій вільний час? (гуляючи з друзями на вулиці, спілкуючись «віч-на-віч», слухаючи музику, віддаєш перевагу заняттям спортом, комп’ютерним іграм)

— Чи комфортно тобі учитися в нашій школі?

— Які твої успіхи у навчанні? (високі, достатні, посередні)

— Чи вважаєш себе щасливою людиною?

— Який стан твого здоров’я? (відмінний, посередній, поганий)

— Яку роль грає музика у вашому житті? (Велика, незначна, взагалі ніякої ролі)

— Чи вмієш ти грати на якомусь музичному інструментів?

— Чи відвідуєш музичну школу?

— Чи потрібні нам в житті симфонії?

— Кого слід навчати музиці?

— Чи можливо водночас любити і класичну, і народну, і сучасну музику?

— Як часто слухаєте музику? (слухаю улюблену музику кожного дня до 1 години, від 1 години до 3, більше 3 годин)

— Який стиль музики подобається? (класична музика, джаз, легкий рок,метал, техно, диско, реп, шансон, фольклор)

— Як ти вважаєш, для чого потрібна музика?

— Яку музику ти обираєш для активного відпочинку? (для підняття тонусу, танців та рухливих ігор)

— Яку музику ти обираєш для пасивного відпочинку? (для розслаблення)

— Чи подобається тобі співати?

— Чи стійкі твої захоплення? (колекціонуєш аудіо - та відеозаписи улюблених виконавців, постери, плакати, речі з логотипом та портрети)?

— Хто поділяє твої музичні вподобання? (друзі, батьки, ніхто)

— Чи є серед улюблених виконавців ті, що співають українською мовою?

— Чи можеш ти назвати їхні пісні?

— Чи знаєш та співаєте українські народні пісні?

— Чи можеш ти написати 10 назв народних пісень?

— Які музичні уподобання твоїх батьків?

 

 

Додаток Б

 

Таблиця 1. Кількісний склад учасників дослідження (вік та стать)

 

Вік	Кількість дітей	Дівчата	Хлопці
Всього

 

Таблиця 2. Яку роль грає музика у вашому житті?

 

	Вік дітей
		10 років	11 років	12 років	13 років	14 років	15 років
Роль музики	Велика	(13%)	(19%)	(31%)	(42%)	(64%)	(60%)
Незначна	12 (80%)	(78%)	(69%)	(58%)	(36%)	(40%)
Взагалі ніякої	(7%)	(3%)

 

Таблиця 3. Чи відвідуєте музичну школу?

	Вік дітей
		10 років	11 років	12 років	13 років	14 років	15 років
Професійна музична освіта	Так	(26%)	(25%)	(31%)	(39%)	(38%)	(20%)
Ні	(74%)	(75%)	(69%)	(61%)	(62%)	(80%)

 

 

Додаток В

 

Таблиця 4. Як часто слухаєте музику

 

 

	Вік дітей
		10 років	11 років	12 років	13 років	14 років	15 років
Слухаю улюблену музику кожного дня	Від 0 до 1 години	(46%)	(45%)	(50%)	(46%)	(28%)	(53%)
Від 1 години до 3	(33%)	(33%)	(31%)	(32%)	(33%)	(27%)
Більше 3 годин	(21%)	(22%)	(19%)	(22%)	(39%)	(20%)

 

Таблиця 5. Якому музичному стилю надаєте перевагу?

 

 

Музичний стиль	Кількість дітей, що слухають дану музику %
Поп-музика	35 %
Рок	22%
Реп	17%
Шансон	10%
Техно	6 %
Класична музика	5%
Фольклор	5 %

 

 

Додаток Г

 

Таблиця 6. Кількісний та якісний показник знань дітей

 

 

Предмет		Кількість дітей
Математика	Рівень знань	10 років	11 років	12 років	13 років	14 років	15 років
	Високий
	Достатній
	Середній
		Кількість дітей
Українська мова	Рівень знань	10 років	11 років	12 років	13 років	14 років	15 років
	Високий
	Достатній
	Середній
		Кількість дітей
Українська література	Рівень знань	10 років	11 років	12 років	13 років	14 років	15 років
	Високий
	Достатній
	Середній
		Кількість дітей
Іноземна мова	Рівень знань	10 років	11 років	12 років	13 років	14 років	15 років
	Високий
	Достатній
	Середній

 

ВПЛИВ МУЗИКИ НА ПСИХОФІЗИЧНИЙ СТАН ПІДЛІТКІВ

 

Роботу виконав: Самбалов Ростислав Едуардович, учень 9-Г класу Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 Білоцерківської міської ради Київської області   Науковий керівник: Волошенко Олена Іванівна, вчитель музичного мистецтва, спеціаліст першої категорії   Рецензент: Карандашева Тетяна Юріївна, магістр психології, вчитель-методист Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 Білоцерківської міської ради Київської області

 

 

Біла Церква – 2011

ЗМІСТ

 

ВСТУП

 

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ВІДОМИХ МЕТОДИК ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА НА ЛЮДИНУ

1.1 Загальні закономірності впливу музики на організм людини … ……5

1.2 Сучасні дослідження і факти негативного впливу музики ……..…….7

1.3 Сучасні дослідження і факти позитивного впливу музики ……...…...10

1.4 Психологічний портрет любителів музики ……………………..…….12

 

Розділ 2. МУЗИЧНІ ВПОДОБАННЯ ШКОЛЯРІВ, ЇХНЄ ЗДОРОВ’Я ТА УСПІШНІСТЬ

2.1 Музична культура школярів …………………………………………...16

2.2 Характеристика опитуваних учнів ….. ……………………………..…17

2.3 Анкетування по темі «Музичні вподобання та їхній вплив на навчання та самопочуття підлітків» ………………… ……………………………………...18

2.4 Юнацький фанатизм …………………………………………………….22

2.5 Перспективний шлях української культури …………………………..23

 

3 РОЗДІЛ. ЕКСПЕРИМЕНТ «ЯК ВПЛИВАЄ МУЗИКА РІЗНИХ СТИЛІВ НА НАВЧАННЯ ТА ПСИХОФІЗИЧНИЙ СТАН ПІДЛІТКІВ»

3.1 Музика як засіб боротьби зі стресом …………………………………..25

3.2 Логічне й абстрактне мислення ………………………………………..25

 

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………..29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………….32

ДОДАТКИ ………………………………………………………………………….33

 

ВСТУП

 

Музичні інтереси людини складають одну з ланок її загальної духовної культури, і в цій ланці як в дзеркалі може відобразитися з більшою або меншою повнотою вся особа з характерними для неї властивостями особистості. У XX столітті інтерес до впливу музики на формування духовного світу і на психіку людини різко зріс у всьому світі. Все більше медиків, психологів та педагогів намагалося донести до людей важливість музичної освіти для культурного життя в цілому.

В даний час не можна визначити будь-якої домінуючий жанр музики - саме розвиток індустрії і комерціалізація музики стерли кордони самих музичних напрямків, та й, відповідно, відмінності в їх популярності. Отже, відмінності знаходяться не в самій музиці, а в її слухача, а якщо сказати точніше, то скоріше в його слуханні цієї самої музики.

Мета роботи: дослідити вплив музики на психофізичний стан підлітків.

Об'єкт дослідження: психологія музичного сприйняття.

Завдання дослідження:

1. Привернути увагу школярів до факторів сприйняття, пов'язаних з особистістю і особистісним змістом, які слухач знаходить в тому чи іншому музичному творі.

2. Аналізувати сучасні наукові дослідження про вплив музики на психофізіологію людини.

3. Вивчити музичні смаки і уподобання учнів середніх класів.

4. Дослідити статистику музичних уподобань.

5. Дослідити фактори, що впливають на вибір музичних творів.

6. Встановити зв'язок музики і емоційних станів школярів.

7. Дослідити вплив музики на психофізіологічні процеси юнаків.

Методи дослідження: теоретичний аналіз літератури, порівняльний аналіз, теоретичне узагальнення, спостереження, бесіди, анкетування, експеримент.

Актуальність: оцінити ступінь і характер впливу музики різних стилів та жанрів на школярів, щоб запобігти можливим небажаним наслідкам та свідомо впливати на психофізіологічні процеси засобами музики, використовувати її в терапевтичних цілях.

Особливого значення сучасна музика набуває у підлітковий період, тому що саме цей період життя людини є сензитивним для формування соціальних цінностей, які знаходять відображення у музичних перевагах. Музика супроводжує підлітка у всіх його щоденних заняттях, виконуючи багато різних функцій; вона дозволяє пережити і виразити свої емоції, які неможна передати словами, що дуже необхідно в цьому віці.

Часто можна помітити, що підлітки слухають сучасну музику подібну за легкістю сприйняття, за емоційним та інтелектуальним навантаженням. Це можна розглянути у декількох аспектах. По-перше, існує гостра проблема, яка проявляється у спрямованості підлітка «бути таким, як усі», по-друге, це проблема музичної моди, і, по-третє, це може вказувати на те, що музику нав’язують. Тому музика для підлітків виконує декілька функцій: вона може бути як соціальний протест – засіб заявити про себе, а може бути засобом формування соціально-естетичних ідеалів нового покоління.

Організація дослідження. Дослідження проводилось впродовж вересня – листопада 2012 року в три етапи. На першому етапі проаналізовано психолого-педагогічну літературу з проблеми, здійснено аналіз наукових підходів до вивчення рефлексії та особистісного і професійного самовизначення в юнацькому віці, підбирався діагностичний інструментарій дослідження. На другому етапі проводилась апробація діагностичних методик та тренінгу у пілотажному експерименті, уточнювались показники та критерії компонентів професійного самовизначення, проводився констатуючий експеримент. На третьому етапі узагальнювались результати експериментальної роботи, перевірялась їх відповідність гіпотезі та меті дослідження, проводилось оформлення роботи.