Прокурорський нагляд за додержанням законів під час проведення розшуку осіб безвісно відсутніх.

Законом чітко визначено підстави та порядок припинення розшуку безвісно зниклих осіб та закриття відповідних оперативно-розшукових справ.

Так, згідно із вимогами ст.ст.9-1, 9-2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» ведення оперативно-розшукових справ щодо безвісно відсутніх осіб здійснюється до їх розшуку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або про оголошення їх померлими. За наявності цих підстав оперативно-розшукова справа категорії «Розшук» повинна бути закрита.

Проте, у разі набрання законної сили рішенням суду про визнання вказаних осіб безвісно відсутніми або про оголошення їх померлими ОРС «Розшук», відповідно до положень Інструкції №3 ДСК від 05.01.2005, закривається без зняття особи з централізованого обліку АІПС (Автоматизованої інформаційно-пошукової системи), про що робиться відповідна відмітка в журналі реєстрації ОРС (для зняття особи з централізованого обліку АІПС у разі її розшуку або після закінчення граничного терміну ведення розшуку). Тобто, закриття оперативно-розшукової справи з цих підстав не тягне за собою зняття вказаної особи з обліку як безвісно зниклої. Оскільки факт безвісти зникнення особи залишається, то, незважаючи на закриття ОРС, особа до її розшуку продовжує перебувати на спеціальному обліку як безвісно відсутня.

Документами, у яких відображено інформацію про розшук особи та які підтверджують вказаний факт, можуть бути заява, лист, пояснення, інші відомості від заявника про розшук безвісно зниклої особи.

Якщо за фактом безвісного зникнення людини порушено кримінальну справу, то ОРС «Розшук», як вже зазначалось, закривається і водночас заводиться оперативно-розшукова справа «Злочин», у межах якої й здійснюються всі необхідні оперативно-розшукові заходи, пов’язані з оперативним супроводженням розслідуваної кримінальної справи.

У цьому випадку, якщо за результатами розслідування не встановлено особу, що вчинила злочин, оперативно-розшукова справа ведеться до її встановлення. У разі, якщо особа, що вчинила злочин, переховується від органів розслідування, суду або ухиляється від відбування кримінального покарання, ОРС ведеться до її розшуку, але не більше строків давності притягнення до кримінальної відповідальності чи строків давності виконання обвинувального вироку.

В інших випадках стосовно встановлених осіб, які вчинили злочини, у зв‘язку з розслідуванням щодо них кримінальних справ – оперативно-розшукова справа ведеться до набрання законної сили винесеним щодо них вироком, до винесення постанови суду про закриття справи, ухвали (постанови) суду про застосування заходів медичного чи виховного характеру, або до закриття кримінальної справи судом, прокурором, слідчим, органом дізнання.

В обох вищезазначених випадках оперативно-розшукові справи повинні бути закриті. Про закриття ОРС складається мотивована постанова, яку затверджує службова особа, якому згідно з Законом надане право затверджувати постанову про заведення відповідної оперативно-розшукової справи, тобто начальником органу внутрішніх справ або його уповноваженим заступником. Якщо у справі здійснювались оперативно-розшукові заходи за рішенням суду, повідомлення про її закриття надсилається до суду в тридобовий строк.

Прокурор, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, у т.ч. при проведенні розшуку безвісно зниклих осіб, відповідно до повноважень, визначених статтею 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та у межах своєї компетенції, у разі необгрунтованого та незаконного зупинення оперативно-розшукової діяльності або незаконного закриття оперативно-розшукової справи, повинен скасувати відповідні постанови та надати письмові вказівки про проведення необхідних оперативно-розшукових заходів щодо розшуку безвісно відсутніх осіб.

Повноваження прокурора щодо нагляду за додержанням законів при проведенні розшуку безвісно відсутніх осіб. Реагування прокурора на виявлені порушення закону, допущені під час розшуку безвісно зниклих осіб. Використання повноважень, передбачених ст.30 Закону України «Про прокуратуру».

Нагляд за додержанням законів при проведенні органами внутрішніх справ оперативно-розшукових заходів відповідно до вимог Конституції, Кримінально-процесуального кодексу та Законів України «Про прокуратуру» і "Про оперативно-розшукову діяльність" покладено на прокуратуру.

Прокурор, відповідно до своїх повноважень та компетенції, зобов'язаний забезпечити систематичний та ефективний нагляд за дотриманням законності при розгляді заяв і повідомлень про безвісне зникнення осіб, своєчасним порушенням кримінальних справ, а також проведенням необхідних оперативно-розшукових заходів щодо розшуку зниклих та розкриття злочинів, вчинених щодо таких осіб.

Зокрема, виходячи з положень пункту першого ст.227 КПК України та наказу Генерального прокурора України № 4гн від 19.09.2005 “Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство”, прокурор повинен не рідше одного разу на місяць перевіряти виконання вимог закону про приймання, реєстрацію і вирішення вказаних заяв і повідомлень. При цьому по кожному факту безвісного зникнення осіб заводити відповідні наглядові провадження.

До питань, що підлягають з'ясуванню в ході перевірки дотримання законності при вирішенні заяв і повідомлень про факти безвісного зникнення громадян відносяться:

1. оперативність реагування на всі заяви і повідомлення про факти безвісного зникнення осіб;

2. ефективність виїзду слідчо-оперативної групи та здійснення інших першочергових пошукових, слідчих дій і оперативно-розшукових заходів;

3. використання всього комплексу обліків державних органів і установ, сил пошуково-рятувальних служб, громадськості, а також засобів масової інформації;

4. своєчасність інформування особового складу, у тому числі сусідніх територіальних і транспортних органів внутрішніх справ;

5. планування розшукових і слідчих дій, а також пошуково-рятувальних заходів, планування і перевірка версій про здійснення у відношенні зниклого злочину;

6. надання письмових вказівок по ОРС керівниками МВ(РВ)ВКР, як вони виконуються і контролюються;

7. інтенсивність і повнота проведення розшукових заходів щодо встановлення зниклих осіб (опитування родичів та знайомих, колег по роботі та службі, проведення огляду житла, або останнього місця перебування зниклого, його особистих речей, тощо).

8. ознайомлення зі статистичними даними про кількість осіб безвісно зниклих за період, що перевіряється, число розшуканих, вірогідність цих зведень;

9. порушення кримінальних справ по фактах безвісного зникнення громадян, своєчасність і обґрунтованість порушення цих справ, повнота проведеного розслідування;

10. кількість і характер скарг громадян по вищевказаних питаннях, результати їхнього розгляду.

З цією метою перевіряються, насамперед, книга обліку заяв і повідомлень, оперативно-розшукові і кримінальні справи, матеріали про відмову в порушенні кримінальних справ по цих фактах.

Слід зауважити, що найбільш істотними порушеннями і недоліками при здійсненні розшуку безвісно зниклих осіб можуть бути наступні:

1. необґрунтовані відмови в прийомі заяв про безвісне зникнення громадян (навмисне укриття від обліку таких заяв);

2. направлення заяв в інші служби й органи внутрішніх справ без здійснення заходів для розшуку зниклих у місцях їхнього зникнення чи останнього місце перебування (як вже зазначалось, згідно з вимогами Інструкції №3ДСК МВС України встановлено порядок, коли розшук безвісно зниклого повинний здійснюватися підрозділами карного розшуку по місцю останнього перебування розшукуваного, тому передача заяв про зникнення громадян для перевірки в інші служби органів внутрішніх справ, крім слідчого, не допускається);

3. недостатньо повне використання інформаційних банків даних і обліків системи органів внутрішніх справ та медичних установ;

4. необгрунтоване, з порушенням вимог ст.97 КПК України, винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом безвісного зникнення особи, у разі необхідності порушення кримінальної справи або проведення перевірки відповідної заяви або повідомлення;

5. необґрунтоване припинення розшуку безвісно зниклих громадян, яке повинно здійснюватись відповідно до вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», після прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.

За результатами проведених перевірок, за наявності підстав для цього, вживаються заходи прокурорського реагування щодо усунення виявлених порушень законності, причин та умов, що їм сприяють, скасування незаконних рішень, а у необхідних випадках з метою розшуку безвісно зниклих осіб і щодо активізації відповідної оперативно-розшукової діяльності.

Повноваження прокурора щодо нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, у тому числі і щодо розшуку безвісно зниклих осіб, докладно визначено статтею 14 Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність”. Зокрема, уповноважені прокурори, які згідно з вимогами частини першої цієї статті здійснюють нагляд під час проведення оперативно-розшукової діяльності, у межах своєї компетенції:

- вимагають для перевірки розпорядження, інструкції, накази та інші акти щодо оперативно-розшукової діяльності, оперативно-розшукові справи, реєстраційні, облікові, звітні, статистичні, аналітичні документи та інші відомості щодо здійснення оперативно-роз щукових заходів;

- доручають керівникам відповідних органів проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень закону;

- дають письмові вказівки про проведення оперативно-розшукових заходів в інтересах кримінального судочинства та безпосередньо про розшук осіб, які безвісно відсутні;

- дають згоду на продовження строку проведення оперативно-розшукової діяльності;

- отримують пояснення щодо порушень вимог закону від посадових осіб органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність;

- перевіряють скарги на порушення законів органами, які проводять оперативно-розшукову-діяльність, з ознайомленням у необхідних випадках з оперативно-розшуковими матеріалами;

- скасовують незаконні постанови про заведення або закриття оперативно-розшукової справи, зупинення або поновлення оперативно-розшукової діяльності чи про інші рішення, що суперечать закону;

- вживають заходів щодо усунення порушень законності під час проведення оперативно-розшукової діяльності і щодо притягнення винних до встановленої законом відповідальності.

Наказ Генерального прокурора України № 4/1 гн від 19.09.2005 “Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність” вимагає від уповноважених прокурорів повною мірою використовувати свої права, передбачені законом, щодо проведення перевірок, усунення порушень, допущених при здійсненні оперативно-розшукової діяльності. З цією метою надавати письмові вказівки в інтересах кримінального судочинства, у тому числі, щодо проведення оперативно-розшукових заходів, спрямованих на розкриття злочину та розшук осіб, що безвісно відсутні.

Заходи прокурорського реагування на виявлені порушення закону вживаються відповідно до вимог статей 23, 24 Закону України „Про прокуратуру” - тобто шляхом внесення подань, порушення дисциплінарних проваджень, тощо.

При цьому слід мати на увазі, що заборона на втручання прокурора у методи і тактичні прийоми оперативно-розшукової діяльності вимагає досить виваженого підходу щодо реагування на певні випадки виявлених порушень законності. Зокрема, якщо під час вивчення оперативно-розшукової справи встановлено факт бездіяльності оперативного підрозділу, невиконання плану оперативно-розшукових заходів та ін. уповноважений прокурор, надаючи вказівки щодо проведення тих або інших подібних заходів, не може вказувати, як саме, яким чином, у який конкретно спосіб необхідно їх проводити.

У той же час нагляд за додержанням законів при вирішенні заяв та повідомлень про безвісне зникнення осіб, наданих в порядку ст.ст.94-97 КПК України, здійснюється на загальних підставах та в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом.

Зокрема, прокурори зобов'язані скасовувати незаконні та необгрунтовані постанови про відмову в порушенні кримінальних справ за даними фактами, інші незаконні рішення органів внутрішніх справ щодо вирішення заяв та повідомлень про безвісне зникнення осіб. У разі наявності підстав для цього порушувати кримінальні справи або давати вказівки щодо порушення кримінальних справ, проведення перевірок цих фактів, тощо.

Особливістю здійснення нагляду за додержанням законів під час розшуку вказаних осіб є те, що прокурори, наприклад, міського чи районного рівня, що не відносяться до суб'єктів, які згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» мають повноваження з нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукових заходів, все рівно не позбавлені обов'язків щодо перевірки виконання органами внутрішніх справ вимог зазначеного Закону. Насамперед, це стосується визначених у статті 6 та статті 9 Закону вимог щодо необхідності заведення оперативно-розшукової справи по фактах безвісного зникнення громадян та проведення відповідних заходів щодо їх розшуку.

Подібна інформація щодо факту заведення ОРС у зв’язку із безвісним зникненням особи, щодо факту проведення оперативно-розшукової діяльності з розшуку цих осіб та її результати, без розкриття конкретних заходів та інших таємних даних, може і повинна витребовуватись міськрайпрокурорами з піднаглядних підрозділів ОВС. Такі повноваження прокурорів безпосередньо виходять з вимог статті 25 Кримінально-процесуального кодексу та ст.ст.29,30 Закону України «Про прокуратуру», які зобов'язують прокурорів всіх рівнів забезпечити нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність.

У разі отримання негативної інформації за вказаними фактами, тобто про незаведення ОРС, непроведення відповідних оперативно-розшукових заходів, що свідчить про грубі порушення працівниками оперативних підрозділів органу внутрішніх справ зазначених вимог Закону, міські та районі прокурори також повинні вживати заходів реагування до службових осіб, що їх допустили, відповідно до положень Закону України «Про прокуратуру».

Крім того, вважається за доцільне використовувати у таких випадках і повноваження, передбачені ст. 30 Закону України „Про прокуратуру” та пунктом 3 ст. 14 Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність” щодо надання доручень керівництву органів внутрішніх справ про проведення у підпорядкованих їм підрозділах відповідних перевірок з метою забезпечення повного розкриття злочинів, усунення порушень закону та вжиття заходів реагування до співробітників, що їх допустили.

При цьому повноваження щодо надання вказаних доручень керівникам органів внутрішніх справ, передбачене частиною 3 ст.30 Закону України «Про прокуратуру», повинні активно використовувати, насамперед, прокурори міст і районів, а також прирівняні до них прокурори, які не наділені Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» повноваженнями здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності і тому не мають права вимагати для перевірки оперативно-розшукові справи, інші документи та відомості щодо проведення оперативно-розшукових заходів, скасовувати незаконні постанови про закриття чи зупинення оперативно-розшукових справ, тощо. Тобто ті прокурори, які не відносяться до переліку посадових осіб органів прокуратури, що мають повноваження з нагляду на цьому напрямку, визначені частиною 2 статті 14 цього Закону.

При необхідності, наслідки перевірок можливо обговорювати на оперативних нарадах керівників підрозділів органу, що перевірявся, за участю уповноважених працівників прокуратури.

У той же час, у разі невжиття керівництвом органу внутрішніх справ заходів щодо усунення порушень закону та розкриття злочину, відсутності позитивних результатів розшуку безвісно відсутніх осіб, тобто коли виникне потреба у перевірці оперативно-розшукової справи чи конкретних заходів щодо розшуку, міський чи районний прокурор повинні проінформувати про це прокурора області чи іншого уповноваженого прокурора. Такі дані, відповідно до вимог пункту 3 наказу Генерального прокурора України № 4/1 гн від 19.09.2005 “Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність”, є однією з підстав для перевірки уповноваженими прокурорами додержання законності проведення оперативно-розшукових заходів та прийнятих при цьому рішень.

Прокурорський нагляд за додержанням законів під час проведення ОРД, пов’язаної з перевіркою інформації про реальну загрозу життю, здоров’ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв’язку з їх службовою діяльністю, а також особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві.

Нагляд за дотриманням законності при забезпеченні захисту працівників суду, правоохоронних органів та їх близьких родичів здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.