Тестові завдання до модульного контролю ІV

1. В чому полягає суть планування розслiдування у кримiнальнiй справi?

1. В даваннi доручень органу дiзнання.
2. У здiйсненнi контролю за ходом розслiдування.
3. У визначеннi обсягу слiдчої роботи i розподiленнi її в часi.
4. У визначеннi строкiв розслiдування.

2. Що лежить в основi плану розслiдування?

1. Версiї.
2. Iнформацiя про особу злочинця.
3. Заява потерпiлого.
4. Забезпечення вiдшкодування збитку, завданого злочином.

3. В результатi ревiзiї у продовольчому магазинi виявлено недостачу товарно-матерiальних цiнностей. Вкажiть загальну версію.

1. Недостача утворилася внаслiдок псування продуктiв.
2. Недостача утворилася не в результатi розкрадання.
3. Здiйснено крадiжку завiдуючою магазином.
4. Здiйснено крадiжку продавцями магазину.

4.

4. На якому етапi формування i розвитку версiї визначаються обставини, що пiдлягають з’ясуванню?

1. Пiд час аналiзу вихiдних даних.
2. Пiд час формулювання припущення.
3. Пiд час формулювання висновкiв.
4. Пiд час перевiрки зроблених висновкiв.

5. Укажiть, провадження яких слiдчих дiй повинно плануватися в першу чергу пiсля порушення кримiнальної справи.

1. Дiй, спрямованих на забезпечення вiдшкодування збиткiв.
2. Дiй, спрямованих на з‘ясування обставин, що сприяли вчиненню злочину.
3. Дiй, спрямованих на перевiрку зiбраних доказiв.
4. Дiй, спiзнення з якими може призвести до втрати доказiв.

6. У чому полягає особливiсть планування розслiдування злочину, яке веде бригада слiдчих?

1. В аналiзi вихiдних матерiалiв.
2. У висуваннi версiй.
3. У складеннi планiв за окремими напрямками розслiдування.
4. В оцiнцi отримуваних результатiв.

7. Що з указаного не є елементом криміналістичної характеристики вбивств?

1. Мiсце вбивства.
2. Особливостi особи вбитого.
3. Вiдмова пiдозрюваного давати показання.
4. Вiдсутнiсть очевидцiв.

 

8. Вкажiть, у якому мiсцi найчастiше здiйснюються так званi «побутовi» вбивства.

1. У гуртожитку.
2. В комунальнiй квартирi.
3. В ізольованій квартирi.
4. У приватному будинку.

 

9. Вкажіть, за допомогою яких знарядь здійснюється найбільша кількість «побутових» вбивств.

1. Колючо-рiзальнi предмети.
2. Мисливськi рушницi.
3. Сокири.
4. Випадковi предмети домашнього вжитку (праски, молотки i т.iн.).

 

10 У примiському лiсi знайдено частини трупа людини. Порушено кримiнальну справу. Якi данi про особу вбивцi можна одержати внаслідок судово-медичного дослідження частин трупа?

1. Вiк.
2. Зрiст, вагу.
3. Професiональнi навички.
4. Фiзичнi вади.

11 Оглядаючи мiсце подiї у справi про вбивство, було виявлено об‘єкти, що мали значення для встановлення iстини. Вкажiть об’єкт дослiдження судово-медичної експертизи.

1. Насiння невiдомої рослини.
2. Чужi волокна з одягу вбитого.
3. Недопалок зi слiдами слини.
4. Клоччя вовни.

 

12 Укажіть вид слідів - джерело доказів, найбільш характерний для первинного етапу розслідування крадіжок.

1.Показання очевидців.

2. Предмети-речові докази.

3. Документи,

4. Сліди-відображення,

 

13Вкажіть найбільш характерний елемент обстановки вчинення крадіжок.

1. Скупчення людей,

2. Відсутність очевидців.

3. Невпорядкованість території,

4. Занедбання бухгалтерського обліку.

14 Вкажіть найбільш поширений спосіб про­никнення у приміщення при вчиненні крадіжок Із магазинів, складів.

1. Злом дверей.

2. Підбір ключів, відмикачів.

3. Через вікна (вітрини).

4. Пролом стелі, стін.

15 Вкажіть найбільш поширений спосіб, про­никнення у приміщення при здійсненні крадіжок із об’єктів зберігання грошей (філій комерційних банків)

1.Злом дверей.

2. Підбір ключів, відмикачів.

3. Через вікна.

4. Пролом стелі, стін.

16 Укажіть напрям взаємодії слідчого й оперуповноваженого КР при розслідуванні крадіжок

1. Розшук злочинця.

2. Розшук викрадених предметів.

3. Встановлення свідків.

4. Перевірка версії про існування крадіжки.

 

17 Укажіть, із провадження якої слідчої дії, як правило, починається розслідування крадіжки

1. З допиту особи, яка заявила про крадіжку.

2. 3 огляду місця події.

3. 3 допиту свідків,

4. З виїмки документів.

1. Яка вікова група шахраїв здійснює найбільш кваліфіковані групові злочини відносно особи­стої власності?

1. Особи до 18 років.

2. Особи від 18 до 24 років,

3. Особи від 25 до 40 років,

4. Особи від 41 року 1 старші.

 

18 Яка соціальна група шахраїв здійснює найбільшу кількість злочинів, пов'язаних з гаданням, во­рожінням, «ломкою» грошей?

1. Чоловіки.

2. Жінки.

3. Підлітки

 

 

19Керівник слідчо-оперативної групи прийняв рішення затримати шахраїв-наперсточників. Укажіть, де доцільно здійснити цей захід для забезпечення факту раптовості.

1. За місцем проживання.

2. У громадському місці в момент гри.

3. За місцем роботи.

 

20Уході розслідування замаху на розкрадан­ня шляхом шахрайства слідчий установив, що підозрюваний Баранников намагався придбати авто­мобіль за «виграшним» лотерейним білетом, який він придбав у незнайомої йому особи. На допиті Баранников докладно описав злочинця. Як необхідно діяти слідчому?

1. Провести впізнання.

2. Ретельно проаналізувати завершені і призупинені кримінальні справи, відказні матеріали, схожі за способом вчинення злочину.

3. Провести огляд місця події.

4. Призначити дактилоскопічну експертизу.

21 Укажіть найбільш характерний для привласнення, розтрати або заволодіння грошами вид слідів – джерело доказів.

1. Показання осіб.

2. Предмети – речові докази.

3. Документи.

4. Сліди – відображення.

 

22 Вкажіть, який з вказаних способів створення надлишків товарів з метою їх подальшого вилучення та привласнення не є типовим для злочинів, що вчиняються у підприємствах торгівлі.

1. Обман покупців шляхом обважування.

2. Списання товарів за максимально допустимими нормами природної втрати при її відсутності.

3. Випуск необлікованої продукції.

4. Часткове або повне неоприбуткування товарів, що надійшли.

 

23 Що з вказаного не є елементом криміналістичної характеристики привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем.

1. Спосіб приховування злочину.

2. Предмет посягання.

3. Кількість доказів на початковому етапі розслідування.

4. Канали збуту, реалізації одержаного злочинним шляхом майна.

 

24 Вкажіть найбільш характерний для привласнення чужого майна шляхом порушення технології виробництва і випуску необлікованої продукції вид слідів – джерело доказів:

1. Показання осіб.

2. Предмети – речові доказі.

3. Документи.

4. Сліди-відображення.

 

25 Укажіть типову ознаку привласнень або заволодінь чужим майном, здійснених шляхом створення необлікованих лишків сировини або готової продукції.

1. Наявність недостачі товарно-матеріальних цінностей.

2. Наявність лишків товарно-матеріальних цінностей.

3. Наявність документів, що свідчать про проведення безтоварних операцій.

4. Наявність дописувань, підчисток у документах.

 

 

26. Які докази необхiдно подати на судову автотехнiчну експертизу для вирiшення питання про технiчну можливiсть (неможливiсть) запобiгання настанню шкiдливих наслiдкiв в обстановцi, що склалася?

1. Результати судово-медичного освiдування водiя.
2. Результати вiдтворення обстановки й обставин подiї.
3. Результати судово-медичної експертизи трупа.
4. Результати освiдування потерпілого

.

27 У справi про ДТП слiдчий з участю спецiалiста-автотехнiка i працiвника ДАI провiв огляд мiсця пригоди. Автомобiль був оглянутий в АТП. Укажiть, якi документи необхiдно оформити за результатами огляду.

1. Скласти протокол огляду мiсця ДТП.
2. Скласти протокол огляду мiсця ДТП та протокол огляду автомобiля.

3. Скласти протокол огляду мiсця ДТП, протокол огляду транспортного засобу i перевiрки його технiчного стану, довiдку про встановлених на мiсцi пригоди очевидцiв, потерпiлих, водiїв, а також схему до протоколу огляду мiсця ДТП.

 

 

28. Водiй мотоцикла «Ява» червоного кольору з державним номером 2107 ХАГ, здiйснивши наїзд на пiшохода, зник. За показаннями свiдкiв, водiй був у нетверезому станi. Через кiлька годин його затримали. Як потрiбно дiяти в данiй ситуацiї?

1. Допитати водiя.

2. Направити водiя на судово-медичне освiдування.

3. Допитати родичiв водiя.

4. Встановити осiб, iз якими водiй вживав спиртнi напої

Методичні вказівки для виконання контрольної роботи студентами заочного відділення

Студенти заочного відділення вивчають криміналістику самостійно і під час запланованих аудиторних занять, керуючись наведеною програмою і методичними матеріалами, відповідно до свого навчального плану. Формою контролю є тестування та іспит.

Контрольна робота виконується письмово і складається з шести завдань, що належать до різних тем криміналістичної техніки, тактики, методики розлідування окремих видів злочинів. Зміст контрольної роботи повинен свідчити про самостійне оволодіння студентом визначеним обсягом криміналістичних знань та умінь.

Завдання виконуються в двох варіантах.Вибір варіанту залежіть від останньої цифри номеру залікової книжки. Якщо він закінчується непарною цифрою (1,3,5,7,9) - виконується перший варіант завдань; якщо парною цифрою (2,4,6,8,0) - другий варіант. Консультація щодо порядку виконання та змісту контрольної роботи проводиться під час попередньої сесії за розкладом (настановна лекція з криміналістики).

Перед виконанням завдань студенту необхідно по кожній темі уважно вивчити розділи підручника і додаткову літературу, відповідно наведених методичних рекомендацій в даному посібнику. Для оформлення контрольної роботи рекомендується використовувати альбом для малювання (креслення) або швидкозшивач з стандартними аркушами цупкого паперу.

 

Завдання № 1.

(Тема №10 Криміналістична фотографія. Для двох варіантів).

Проведіть орієнтовне, загальнооглядове, вузлове та детальне фотографування інсценованого “місця події”. Орієнтовний знімок виконайте методом кругової або лінійної панорами, а детальний – масштабним способом.

Складіть фрагмент протоколу огляду місця події з описанням зафіксованих на фотознімках об’єктах.

Фотознімки оформіть у вигляді фототаблиці, яка є додатком до протоколу огляду місця події.

Таким чином, виконане завдання повинно вміщати:

1. Протокол (фрагмент) огляду місця події з описанням сфотографованих об’єктів, а також умовами фотографування (модель фотоапарату, об’єктиву, значення діафрагми, витримки, чутливість плівки, характер освітлення, кількість використаних кадрів);

2. Фототаблицю (вказується додатком до якого протоколу вона є, що відбито на знімках, вид і спосіб фотографування, підписи слідчого або фахівця, який виготовив знімки). Кожний фотознімок засвідчується одним відбитком печатки. До фототаблиці обов’язково додаються негативи.

 

Література

 

1. КПК України: ст.ст. 85, 85-1, 85-2, 128-1.

2. Салтевский М.В. Судебная фотография и кинематография в деятельности органов внутренних дел. К.: КВШ МВД УССР, 1974.

3. Колесниченко А.Н., Найдис И.Д. Судебная фотография. Харьков, 1981.

4. Осмотр места происшествия. Справочник следователя. М.: Юрид. лит., 1982.

5. Леви А.А. Звукозапись и видеозапись в уголовном судопроизводстве. М.: Юрид.лит., 1984.

6. Найдис И.Д. Судебная кинематография и видеозапись. Харьков, 1986.

 

Завдання № 2.

(Тема №12 “Сліди рук”. Для двох варіантів).

 

По кримінальній справі про крадіжку під час огляду місця події на дверцятах шафи виявлено потожировий слід пальця руки, придатний до ідентифікації. Його вилучено з місця події. Затримано гр. Антонова, який підозрюється у вчиненні крадіжки.

1. визначте вид експертизи, експертний заклад, необхідні для експертизи матеріали і об’єкти, сформулюйте запитання експерту;

2. на аркуші паперу друкарською фарбою (тушшю) зробіть відбитки папілярних візерунків своїх десяти пальців (дактилокарту) і вкажіть тип папілярного візерунку кожного пальця;

3. зробіть схематичне змалювання одного з папілярних візерунків і покажіть стрілками кілька (5-6) окремих ознак.

Література

1. КПК України: ст. 199.

2. Салтевский М.В. Следы человека и приемы использования их для получения информации о преступнике и обстоятельствах преступления. К., 1983.

3. Андрианова В.А., Капитонов В.Е. Средства и методы выявления, фиксации и изъятия следов рук. М., 1985.

4. Осмотр места происшествия. Справочник следователя. М., 1982.

Завдання № 3.

(Тема № 18 “Техніко-криміналістичне дослідження документів”. Для двох варіантів).

 

За правилами огляду документів проведіть огляд свого паспорта. Складіть протокол огляду (фрагмент) з описанням всіх реквізитів паспорта.

Визначте вид експертизи (та експертний заклад), яка призначається в випадках виявлення ознак підробки паспорта та інших документів. Визначте запитання, які можуть бути вирішені цією експертизою.

 

Література.

1. Беляева Г.А., Калашников А.М. Методы технико-криминалистического исследования документов. Волгоград., 1987.

2. Глотов О.М. Осмотр документов следователем. Л., 1983.

3. Общие положения технико-криминалистической экспертизы документов. М., 1987.

4. Судебно-почерковедческая экспертиза. М., 1989.

5. Федосеева В.Б., Золотова Т.Н. Основные правила подготовки материалов для производства судебной почерковедческой экспертизы. М., 1980.

 

 

Завдання № 4

(Тема № 23 “Тактика допиту”: варіант-1 за фабулою 1; варіант-2 за фабулою 2)

 

Фабула 1. На підставі заяви гр. Глущенко О.О. і даних ним пояснень порушено кримінальну справу про розбійний напад, в результаті якого у Глущенко одним чоловіком під загрозою ножа було відібрано золотий перстень і гроші.

Фабула 2. У кримінальній справі про розслідування крадіжкі з квартири свідок Сіротенко М.І. дав показання щодо того, що в день крадіжки він бачив, як з під`їзду будинку виходив молодий чоловік з двома чемоданами. Свідок запам’ятовав зовнішность чоловіка і вважав, що зможе його впізнати.

Через тиждень у цьому районі при спробі проникнути в квартиру був затриманий Григор`єв М.М., який за ознаками зовнішності був схожий з тим чоловіком, якого описав Сіротенко.

 

За наведеною у посібнику фабулою (1 чи 2) складіть план проведення допиту, в якому повинні знайти відображення:

1. перелік обставин, які необхідно встановити;

2. типові ситуації, які можуть скластися при проведенні допиту

3. тактичні прийоми, які планується використати в типових ситуаціях допиту.

Література

1. Порубов Н.И. Научные основы допроса на предварительном следствии. Минск, 1978.

2. Шепітько В.Ю. Тактика допиту. Харків, 1992.

3. Волобуєв А.Ф. Тактика допиту. Лекція. Харків: Ун-т внутр. справ, 1997.

4. Коновалова В.Е. Допрос: тактика и психология. - Харків,1999.

5. Гапанович Н.П. Опознание в следственной и судебной практике. Минск, 1978.

6. Лукьянчиков Е.Д. Криминалистическая идентификация объектов по следам памяти. – Донецк: Академия, 1998.

7. Волобуев А.Ф., Кутепов Ю.В. Предъявление для опознания по особенностям голоса и речи при расследовании тяжких преступлени. - В сб.: Криминалистика и судебная экспертиза. Вып. 48. - Киев, 1997, с.57-64.

8. Коновалова В.Е. Допрос: тактика и психология. – Х., 1999.

Завдання № 5.

(Тема № 25 “Тактика обшуку і виїмки”: варіант-1 за фабулою 1; варіант-2 за фабулою 2)

 

Фабула 1. На залізничному вокзалі по підозрі в перевезенні наркотиків робітниками міліції був затриманий мешканець міста Кірєєв А.П. При затриманні у Кірєєва було виявлено і вилучено сумку з 10 кг макової соломки і 5 пістолетних патронів калібром 9 мм. Кірєєв пояснив, що макову соломку везе з м. Львова для особистого споживання. Наявність патронів він пояснити не міг. Встановлено, що Кірєєв є студентом електромеханічного технікуму і проживає в гуртожитку технікуму в кімнаті № 23. Порушено кримінальну справу.

 

Фабула 2. По кримінальній справі про розкрадання грошей групою керівників-підприємців було встановлено, що керівник приватного підприємства "Арал" Гурко І.І. укладав фіктивні договори на продаж бензину, використовуючи підроблені документи про наявність великих партій бензину. З метою вилучення цих та інших документів прийнято рішення про проведення обшуку на робочому місці Гурко.

 

За наведеною у посібнику фабулою (1 чи 2) складіть план проведення обшуку в квартирі (робочого місця) підозрюваного, в якому повинні знайти відображення:

1. підготовчі дії до виїзду на обшук;

2. перелік об’єктів, які передбачається виявити і вилучити;

3. порядок дій слідчо-оперативної групи (СОГ) після прибуття до місця проведення обшуку;

4. розподілення функцій між членами СОГ під час проведення обшуку.

Література

1. Леви А.А., Михайлов А.И. Обыск. - М.: Юрид. лит., 1983.

2. Тертышник В.М. Обыск: Учебное пособие. – Харьков: Гриф, 1997.

3. Денисюк С.Ф., Шепитько В.Ю. Обыск в системе следственных действий (тактико-криминалистический анализ): Научно-практическое пособие. – Харьков: Консум, 1999.

 

Завдання № 6.

(Тема № 30 “Методика розслідування вбивств”: для двох варіантів)

 

Фабула: Вранці 29 січня в чергову частину органу внутрішніх справ надійшло повідомлення про те, що в 6.45 в вагоні електропоїзду, який знаходився на відстої на станції Ізюм, робітниками станції Халупко М.І., Колосовою Н.П. був знайдений молодий чоловік без свідомості, в крові, з багатьма тілесними пошкодженнями. На потерпілому не було взуття і верхнього одягу. Не було також і документів. Після доставлення до лікарні потерпілий помер, не приходячи до свідомості.

На місце події виїхала слідчо-оперативна група. В результаті огляду місця події (вагону електропоїзду) були виявлені, зафіксовані і вилучені:

1) велика кількість плям крові на підлозі і диванах вагону;

2) пляшка з скла зеленого кольору (0,5 л), покрита плямами крові;

3) скло і етикетки (2 шт.) від пивних пляшок Ізюмського пивзаводу;

4) два недокурки сигарет "Фільтр" і "Ватра";

5) верхня частина розбитої пляшки з чіткими слідами пальця руки.

Було встановлено, що подія відбулася в вагоні електропоїзду "Харків - Ізюм", який відправився 28 січня зі станції "Харків - Левада" о 20.23 і прибув на станцію "Ізюм" о 23.25.Маршрут руху електропоїзду:

Харків - Зміїв - Шебелинка - Балаклея - Савинці - Закомельська - Ізюм.

Із пояснень лікаря Котова М.М. витікало, що потерпілий мав пошкодження черепа, які і могли спричинити смерть. Труп було відправлено в морг.

Завдання:

1) проаналізуйте ситуацію і прийміть аргументоване рішення відносно порушення кримінальної справи;

2) складіть письмовий план початкових слідчих та інших дій.

 

Література

1. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і фак. (За ред. проф. В.Ю.Шепітька). – Харків: Право, 1998, гл. 14.

2. Шиканов В.И. Проверка алиби в процессе расследования уголовных дел об убийстве. Иркутск, 1978.

3. Судебная практика. Убийства, изнасилования и другие преступления против личности. Киев, 1993.

4. Тагаев Н.Н. Следы крови в экспертной и следственной практике. – Харьков, 1999.

 

Виконанінані контрольні роботи здаються для перевірки на кафедру кримінально-правових дисциплін не пізніше ніж за 1 місяць до початку екзаменаційної сесії.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

Самостійна робота студентів – одна з основ­них форм навчального процесу у сучасній вищій школі, голов­ний засіб опанування програмного матеріалу і практичних умінь. У структурі навчального процесу вона здійснюється, з одного боку, поза межами аудиторних занять, коли студент в основному індивідуально оволодіває знаннями, спираючись при цьому на певні вказівки та поради викладача. З іншого боку, самостійна робота – це систематична, цілеспрямована праця студента, що здійснюється під час аудиторних занять, на яких він слухає, засвоює, конспектує лекції; бере участь у семінарсь­ких заняттях тощо.

Самостійна робота студентів над курсом “Криміналістика”, визначеним програмою підготовки спеціалістів вищої кваліфікації, набуває пріоритет­ного значення в навчальному процесі. Адже нині, у зв'язку з упровадженням сучасних технологій навчання, відбувається активна переорієнтація зі звичайного інформування студентів, запам'ятовування ними значного обсягу інформації на все­бічний розвиток особистості, самостійне здобуття знань, набут­тя певного досвіду індивідуальної науково-творчої роботи тощо. Саме самостійна робота студентів дає можливість реалізувати найголовніші завдання індивідуальної роботи при вивченні криміналістики – досягти міцного засвоєння студентом програмного матеріалу, гли­бокого знання найважливіших джерел, уміння зна­ходити й аналізувати відповідну навчальну та наукову літера­туру, виділяти найголовніше, робити правильні висновки й узагальнення, формувати власний погляд на проблеми.

Для того щоб вивчити курс "Криміналістика", скласти іспит, студент повинен оволодіти методикою (слово "мето­дика" давньогрецькою мовою означає "спосіб пізнання") індивідуальної роботи, тобто навчитися самостійно вирішувати чимало питань, які постають перед ним. Правильна організа­ція самостійної роботи дає можливість розширити і системати­зувати свої знання, вчить раціонально використовувати вільний час, самостійно контролювати й оцінювати індивідуальну пра­цю, підвищує результативність засвоєння знань. Працюючи вдома чи в бібліотеці, студент вчиться стежити за науковою інформацією, останніми досягненнями кримінологічної науки, опа­новує ефективні індивідуальні прийоми пізнання, що дають змогу з найменшими витратами сил і часу отримувати знання з різних джерел тощо. Особливо важливою є самостійна робота для студентів-заочників, які не мають можливості у повному обсязі слухати курс лекцій з криміналістики і брати участь у семінарах внаслідок обмеженості часу на сесіях.

Оцінювання самостійної роботи студента провадиться шляхом подання викладачеві зошиту-конспекту за темами, які виносяться для самостійного вивчення.