Організаційно-методичні положення

 

Методичні рекомендації з навчальної дисципліни ”Криміналістика“ розроблені на підставі Положення про організацію навчального процесу підготовки фахівців за кредитно-модульною системою, затвердженого Вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол №2 від 29.10.2004 р.), навчальної програми, планов занять і методичних матеріалів з курсу “Криміналістика”, затверджених Радою інституту економіки і права ХДПУ ім. Г.С. Сковороди від 29 серпня 2003 р., протокол №1. Вони включають програму дисципліни з курсу ”Криміналістика“, структуру навчального курсу, теми семінарських та практичних занять, завдання для самостійної роботи, індивідуальне науково-дослідне завдання, питання до модульних контролів,, розподіл балів, що присвоюються студентам, перелік основної та додаткової літератури, перелік питань до іспиту з курсу ”Криміналістика“ та орієнтовний перелік тем дипломних робіт з цієї дисципліни.

Семінарські та практичні заняття проводяться у формі відповіді на винесені для обговорення питання, розв’язання проблемних ситуацій, ділових ігор тощо.

При підготовці до семінарських та практичних занять студент має детально ознайомитись з матеріалом лекції (конспектом) за темою, відповідними розділами підручників, монографій, статей, зазначених у списку рекомендованої та додаткової літератури. Особливу увагу необхідно приділити детальному аналізу фактичних обставин завдання.

Рішення кожного завдання студент має викласти у письмовій формі у відповідному зошиті для практичних занять. Кожне завдання повинно мати мотивовану відповідь, з посиланнями на відповідну літературу та інші необхідні матеріали.

Під час доповіді на практичному занятті студент має навести зміст завдання, своє письмове рішення та його пояснення. Кожен студент має можливість виступити, запропонувавши своє рішення або доповнення. По закінченні обговорення викладач формулює відповіді на поставлені запитання, після чого студенти вносять відповідні доповнення та виправлення до своїх зошитів.

Самостійна робота студентів – одна з основних форм навчального процесу в сучасній вищій школі, головний засіб опанування програмного матеріалу і практичних умінь. У структурі навчального процесу вона здійснюється, з одного боку, поза аудиторних занять, коли студент в основному індивідуально оволодіває знаннями, спираючись при цьому на певні вказівки та поради викладача. З іншого боку, самостійна робота – це систематична, цілеспрямована праця студента, що здійснюється під час аудиторних занять, на яких він слухає, засвоює,, конспектує лекції; бере участь у семінарських заняттях тощо.

Форми модульного контролю обираються за розсудом викладача. Це може бути усне або письмове опитування, тестування тощо.

Індивідуальна робота студентів над курсом ”Криміналістика“ передбачає виконання індивідуального науково-дослідного завдання – підготовку наукової доповіді.

Придбанi студентами на учбових заняттях знання та умiння є необхiдною основою для практичної дiяльностi по розслiдуванню злочинiв, в процесi якої в мiру накопичення досвіду знання будуть поглиблюватися, а умiння розiв'ються до рiвня навичок.

Учбовi теми по кримiналiстичнiй технiцi i тактики згрупованi в блоки-модулі тем, послiдовне вивчення яких забезпечує взаємозв'язок учбового матерiалу та його ефективне засвоєння студентами. Наприклад, вивчення теми “Тактика огляду” передує вивченню тем: “Слiди рук”, “Сліди ніг” та інших. Таким чином питання виявлення, фіксації та вилучення окремих видів слідів злочину вивчається в ракурсі теми “Тактика огляду”. Така послідовність дозволяє на заняттях з студентами відпрацювати практичні уміння по відшуканню окремих видів слідів при огляді місця події, їх фіксації і вилученню, використанню цих слідів для перевірки за обліками і постановки на облік, підготовки і призначенню експертиз по слідах-речових доказів, вилучених з місця події.

Програма складена з урахуванням узгоджених міжпредметних зв’язків з учбовими курсами “Кримінальне право”, “Кримінальний процес”.

На основi програми кафедра розробляє необхiдну документацiю, яка складає систему методичного забезпечення викладання, в тому числi тематичний план, методичнi матерiали, рекомендацiї та плани практичних занять, в яких визначаються форми учбових занять i час, вiдведений на вивчення тем курсу.

Програма складена з урахуванням змiсту попереднiх типових учбових програм по кримiналiстицi для вищих юридичних закладів.

 

 

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Змістовий модуль 1. Введення в кримiналiстку, загальна характеристика механiзму вчинення злочинів і діяльності по їх розслідуванню.

 

Тема 1. Об’єкти, предмет і методи криміналістики

Історія виникнення і розвитку криміналістики як закономірний процес у вирішенні проблем боротьби зі злочинністю. Криміналістика як прикладна юридична наука в системі професійної підготовки юристів.

Механiзм скоєння злочину та його елементи як об’єкт вивчення криміналістики. Поняття способу злочину, його слідів. Види слідів злочину. Закономірні зв’язки способу злочину, його слідів, особистості злочинця та інших елементів механізму як предмет криміналістики.

Діяльність по виявленню, фіксації, вилученню і використанню слідів – джерел доказів при розслідуванні злочинів. Поняття криміналістичних засобів (технічних, тактичних). Поняття слідчої ситуації. Закономірності застосування криміналістичних засобів при розслідуванні злочинів як предмет криміналістики.

Методи криміналістики (практичний і наукознавчі аспекти). Криміналістичні методи виявлення, фіксації, вилучення і дослідження доказів при розслідуванні злочинів: загальнонаукові (почуттєво-раціональні, математичні) та спеціальні (власно криміналістичні, спеціальні методи інших наук).

Методи криміналістики, що використовуються нею для вивчення свого об’єкту і предмету: загальнонаукові (опис, логічний аналіз, історичний аналіз, статистичний аналіз та інші); спеціальні (конкретно-соціологічні, психологічні методи).

Тема 2. Система і задачі криміналістики.

Система науки кримiналiстики. Загальнотеоретичні положення, кримiналiстична технiка, тактика i методика, їх взаємозв'язок. Мiсце кримiналiстики в системi наукового знання, її спiввiдношення з кримiнальним правом, кримiнально-процесуальним правом, кримiнологiєю, оперативно-розшуковою діяльністю, іншими природними, технічними та гуманітарними науки.

Загальні і окремі задачі криміналістики. Сучасні тенденції розвитку криміналістики у вирішенні задач удосконалення діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю,

Значення кримiналiстичних знань в професiональнiй пiдготовцi кадрiв для правоохоронних органів.

Тема 3. Кримiналiстична діагностика та ідентифікація.

Розслідування злочину як процес події минулого. Діагностика і ідентифікація – методи пізнання і одержання доказів при розслідуванні злочинів.

Поняття кримiналiстичної дiагностики. Її використання і значення в розслiдуваннi злочинiв.

Поняття та наукові основи криміналістичної ідентифікації. Об’єкти ідентифікації та її ознаки (ідентифікований, ідентифікуючий, шуканий, перевірюючий). Зразки для ідентифікаційного дослідження, способи їх одержання і вимоги, що пред’являються до них

Види ідентифікації. Ідентифікація об’єкту за матеріально-фіксованими відбитками. Ідентифікація об’єкту за його частинами. Ідентифікація об’єкту за уявним образом. Ідентифікація об’єкту за його описом. Ідентифікація об’єкту за його зображенням.

Процесуальна і непроцесуальна форми ідентифікації.

Ідентифікація і встановлення групової належності. Об’єкти, відносно яких може бути встановлена, як правило, тільки групова належність. Значення встановлення групової належності при розслідуванні злочинів.