Тема 3. Поняття та ознаки злочину. Класифікація злочинів. Склад злочину

Соціальна природа злочину. Залежність поняття злочину від соціально-економічних відносин, що існують у суспільстві на тому чи іншому етапі розвитку. Історично мінливий характер поняття злочину. Криміналізація і декриміналізація суспільно небезпечних діянь. Значення криміналізації злочинів в діяльності підрозділів досудового слідства ОВС. Значення декриміналізації злочинів в діяльності підрозділів досудового слідства ОВС.

Визначення поняття злочину: формальне; матеріальне; формально-матеріальне; їх сутність. Поняття злочину в чинному КК України: передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.

Ознаки злочину. Суспільна небезпека як матеріальна ознака злочину. Значення суспільної небезпеки. Характер та ступінь суспільної небезпеки. Протиправність як формальна ознака злочину.

Неприпустимість застосування статей Особливої частини КК за аналогією. Співвідношення суспільної небезпеки і протиправності.

Винність (винуватість) як ознака злочину; її зміст та значення.

Караність як невід’ємна ознака злочину. Співвідношення караності як ознаки злочину і фактичного призначення покарання за злочин. Органічна єдність ознак злочину.

Значення ч. 1 ст. 11 КК України для визначення поняття злочину. Проблема удосконалення поняття злочину в кримінальному праві України.

Місце злочину в системі правопорушень. Критерії відмежування злочинів від інших правопорушень. Питання про відмежування злочинів та інших правопорушень у науці кримінального права. Співвідношення понять злочину, злочинності та правопорушення.

Малозначність діяння (ч. 2 ст. 11 КК України). Ознаки діяння, що може бути визнано малозначним згідно з нормами чинного КК України. Характер шкоди, що може дозволяти визнавати суспільно небезпечне діяння, що містить ознаки злочину, малозначним. Значення малозначності діяння в діяльності підрозділів досудового слідства органів внутрішніх справ.

Класифікація злочинів ст. 12 КК України залежно від їх тяжкості та її значення. Критерії класифікації (ступінь суспільної небезпечності, ступінь тяжкості, об`єкт, потерпілий, предмет, наслідки, спосіб вчинення, місце та час вчинення, суб`єкт, форма вини, мета). Проблема удосконалення класифікації злочинів у чинному законодавстві. Значення класифікації злочинів в діяльності підрозділів досудового слідства органів внутрішніх справ.

Поняття складу злочину і його значення. Вичерпний перелік складів злочинів у чинному законодавстві України. Співвідношення понять злочину і складу злочину.

Елементи складу злочину, їх зміст та органічна єдність. Об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона як елементи складу злочину, їх ознаки. Обов’язкові і факультативні ознаки складу злочину, значення такого розподілення ознак складу злочину: 1) як конститутивних ознак; 2) як кваліфікуючих ознак; 3) як обставин, що обтяжують відповідальність при призначенні покарання.

Види складів злочину залежно від: 1) їх тяжкості (прості, кваліфіковані, особливо кваліфіковані, привілейовані); 2) особливостей конструкції (матеріальні, формальні, усічені); 3) наявності наслідків (з матеріальною шкодою, з фізичною шкодою, з ідеологічною, політичною, моральною шкодою).

Склад злочину і правова оцінка вчиненого особою суспільно небезпечного діяння.

 

Роль і значення теми для діяльності працівників міліції. Вивчення теми спрямовується на формування у працівників міліції знань, вмінь та навичок, які відповідають професійно-кваліфікаційним характеристикам основних посад працівників Міністерства внутрішніх справ України та завданням, які ставляться перед міліцією на конкретному етапі розвитку українського суспільства.

Ключові слова: «злочин», «види злочинів», «склад злочину».

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми. Після вивчення теми, курсант повинен:

Знати: поняття, види та ознаки злочину, поняття, види та ознаки складу злочину.

Вміти: відтворювати основні поняття та категорії, що відображають сутність кримінального права; використовувати засвоєні знання для розв’язання типових ситуацій, що виникають під час професійної діяльності працівників міліції; переосмислювати наявні знання стосовно нових фактів.

 

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми:

1. План заходів МВС України на 2011 рік із забезпечення виконання Указу Президента України від 12.01.2011 №24/2011 «Про план заходів із виконання обов’язку та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи», затверджених МВС України від 6.04.2011.

2. Програма протидії злочинам проти життя та здоров’я особи на 2008-2012 роки, затверджена Рішенням колегії МВС України від 25.07.2008 № 17км/1;

3. План заходів МВС щодо протидії расизму та ксенофобії на період до 2012 року, затвердженого розпорядженням МВС України від 18.02.2010 №94;

4. Про затвердження системи оцінки діяльності органів внутрішніх справ України на основі нових критеріїв: Наказ МВС України від 25.05.2010 р. № 197.

5. Пріоритетні напрямки наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затверджених наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347.

 

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: рапорт.

 

Тема 4. Стадії злочину

Поняття та види стадій вчинення злочину за чинним кримінальним законодавством України.

Готування до злочину, його поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Види підготовчих дій. Підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину. Відмежування готування до злочину від виявлення наміру. «Голий умисел» та його правові наслідки. Відповідальність за готування до злочину за КК України.

Правові наслідки готування до злочину невеликої тяжкості.

Значення готування до вчинення злочину в діяльності міліції громадської безпеки, підрозділів карного розшуку та досудового слідства органів внутрішніх справ.

Замах на злочин, його поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Види замаху на злочин: закінчений та незакінчений; замах на непридатний об’єкт та замах з непридатними засобами. Значення такого розподілу для кваліфікації злочинів органами внутрішніх справ. Відмежування замаху від готування до злочину.

Значення замаху на вчинення злочину в діяльності міліції громадської безпеки, підрозділів карного розшуку та досудового слідства органів внутрішніх справ.

Закінчений та незакінчений злочин. Поняття закінченого злочину. Момент закінчення злочину у складах з матеріальним, формальним та усіченим складом. Значення встановлення конструкції складу злочину при притягненні особи до кримінальної відповідальності.

Значення закінченого злочину в діяльності міліції громадської безпеки, підрозділів карного розшуку та досудового слідства органів внутрішніх справ.

Підстава кримінальної відповідальності за готування та замах на злочин. Кваліфікація готування та замаху на злочин. Обставини, які належить враховувати при призначенні покарання за готування та замах на злочин.

Добровільна відмова при незакінченому злочині та добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її поняття та ознаки. Стадії вчинення злочину, на яких можлива добровільна відмова. Підстави усунення кримінальної відповідальності за добровільну відмову від доведення злочину до кінця. Наслідки добровільної відмови від доведення злочину до кінця та їх значення для вирішення органами внутрішніх справ питання про притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Значення добровільної відмови від доведення злочину до кінця в діяльності міліції громадської безпеки, підрозділів карного розшуку та досудового слідства органів внутрішніх справ.

Дійове каяття при вчиненні злочину. Відмінність дійового каяття від добровільної відмови від доведення злочину до кінця. Їх значення для вирішення органами внутрішніх справ питання про притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Значення дійового каяття при вчиненні злочину в діяльності міліції громадської безпеки, підрозділів карного розшуку та досудового слідства органів внутрішніх справ.

 

Роль і значення теми для діяльності працівників міліції. Вивчення теми спрямовується на формування у працівників міліції знань, вмінь та навичок, які відповідають професійно-кваліфікаційним характеристикам основних посад працівників Міністерства внутрішніх справ України та завданням, які ставляться перед міліцією на конкретному етапі розвитку українського суспільства.

Ключові слова: «стадії злочину», «готування злочинів», «замах на злочин».

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми. Після вивчення теми, курсант повинен:

Знати: поняття, види та ознаки стадій злочину, сутність добровільної відмови від доведення злочину до кінця.

Вміти: відтворювати основні поняття та категорії, що відображають сутність кримінального права; використовувати засвоєні знання для розв’язання типових ситуацій, що виникають під час професійної діяльності працівників міліції; переосмислювати наявні знання стосовно нових фактів.

 

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми:

1. План заходів МВС України на 2011 рік із забезпечення виконання Указу Президента України від 12.01.2011 №24/2011 «Про план заходів із виконання обов’язку та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи», затверджених МВС України від 6.04.2011.

2. Програма протидії злочинам проти життя та здоров’я особи на 2008-2012 роки, затверджена Рішенням колегії МВС України від 25.07.2008 № 17км/1;

3. План заходів МВС щодо протидії расизму та ксенофобії на період до 2012 року, затвердженого розпорядженням МВС України від 18.02.2010 №94;

4. Про затвердження системи оцінки діяльності органів внутрішніх справ України на основі нових критеріїв: Наказ МВС України від 25.05.2010 р. № 197.

5. Пріоритетні напрямки наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затверджених наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347.

 

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: рапорт.

 

Модуль 2