Змістовий модуль 1. «Характеристика іонізуючих випромінювань та джерела опромінення людини й біоти іонізуючою радіацією. Біологічна дія іонізуючого опромінення»

Роль радіації у виникненні життя на Землі. Теорія абіогенного синтезу.

Природні джерела опромінення. Радіаційні пояса Землі. Природні радіонукліди і шляхи їх впливу на людину. Технологічно підвищений природний фон при використанні кам’яного вугілля і продуктів переробки фосфатів. Глобальні випадіння при використанні і випробовуваннях ядерної зброї.

Озонові “діри” в атмосфері як причина зростання інтенсивності ультрафіолетових променів. Іонізуючі випромінювання в Космосі. Антропогенні зміни радіоактивного фону.

Земна радіація та радон, його властивості. Природна радіоактивність і життєдіяльність клітин. Природна радіоактивність і еволюція видів. Джерела радіації, які використовуються в медицині. Атомні станції та їх безпека.

Іонізація та збудження, іонізаційний потенціал. Вільнорадикальний стан атомів та молекул. Види іонізуючого випромінювання: корпускулярне і некорпускулярне. a-,b-,g- випромінювання та механізм їх виникнення і поширення. Рентгенівське та синхротронне випромінювання. Нейтрони, їхні фізичні властивості. Доза, що поглинута, її одиниці виміру. Відносна біологічна ефективність. Еквівалентна доза. Ефективна еквівалента доза. Колективна та повна ефективні еквівалентні дози. Позасистемні одиниці виміру радіаційних характеристик. Коефіцієнт радіаційного ризику.

Дозиметрія. Типи дозиметрів.

Взаємодія радіації з речовиною: фотоелекричний ефект, ефект Комптона та ефект утворення пари електрон-позитрон.

Радіаційні пошкодження. Пряма та непряма дія випромінювання.

Радіаційна хімія води. Вільнорадикальній процес у опромінених живих системах. Дія радіації на нуклеїнові кислоти. Пошкодження нуклеотидів, однониткові та двониткові розриви. Дія радіації на білки, ліпіди. Пероксидне окиснення ліпідів. Радіобіологічні клітинні ефекти. Генні та хромосомні мутації. Дозові залежності радіобіологічних ефектів.

Кисневий ефект у радіаційно-хімічних реакціях. Коефіцієнт кисневого посилення. Лінійне передавання енергії та відносна біологічна ефективність опромінення. Киснева післядія та кисень у живих клітинах.

Сублетальні та летальні пошкодження клітин. Прямі та непрямі ефекти опромінення клітин. Модифікація радіобіологічних ефектів. Радіопротектори та радіосенсибілізатори.

Репарація клітин від променевого ураження.

Змістовий модуль 2. «Радіостійкість. Розповсюдження та міграція радіонуклідів у навколишньому середовищі».

Радіочутливість різних тканин організму. Правило Бергон’є та Трибондо. Стійкість до опромінення різних органів та систем організму. Загальна схема формування відповіді тваринного організму на опромінення.

Радіаційні синдроми у ссавців. Кістково-мозковий та гастроінстетинальний синдроми. Вплив опромінення на клітини крові і тканини кровотворних органів. Захист від загибелі при різних синдромах. Системна відповідь організму на опромінення. Вплив іонізуючих випромінювань на плід людини й тварин.

Види пізніх ефектів опромінення. Вплив опромінення на процеси старіння, реакції поведінки, стресову реакцію організму. Стійкість тварин до хронічного опромінення.

Біологічні фактори модифікації реакцій ссавців на опромінення: вік, генетична конституція, стать, стан здоров’я, дієта, концентрація кисню в атмосфері, температура. Вплив опромінення на процеси регенерації.

Радіаційний канцерогенез.

Радіостійкість вірусів і бактеріофагів. Радіостійкість бактерій, грибів та рослин. Радіостійкість тварин. Зв’язок між розмірами геному й радіочутливістю видів. Радіостійкість видів і філогенез.

Радіочутливість рослин. Критичні органи вищих рослин. Радіостійкість насіння та різних систем рослин. Хронічне опромінення рослин.

Продукти протирадіаційної дії.

Процеси переносу в атмосфері та трасери. Процеси трансформації та поведінка аерозолів. Сухе випадіння. Процеси мокрого випадіння. Вплив фізичної та хімічної форми радіонуклідів. Вплив орографії. Ресуспензія із суші. Перенесення з моря на сушу.

Вимірювання у навколишньому середовищі. Моніторинг концентрацій. Метеорологічні спостереження. Моделювання.

Наземні шляхи міграції у різних природних екологічних системах. Напівприродні екосистеми та розповсюдження радіонуклідів у подібних системах.

Методи очищення повітря на ґрунту від радіоактивних забруднень.

Шляхи міграції радіонуклідів у водних системах та ступінь радіаційної небезпеки.

Перенесення та динаміка у підземних водах. Надбережні зони та шельфи. Біогеохімічний розподіл радіонуклідів. Перенесення радіонуклідів у напівзамкнених морях.

Захоронення радіоактивних відходів на глибинах океану. Захоронення радіоактивних відходів та радіаційна безпека.

Визначення дезактивації. Природна та штучна дезактивація. Способи дезактивації. Технічні засоби дезактивації.

Дезактивація харчових продуктів: м'яса, овочів, фруктів, ягід, круп, борошна, риби.

Методи очищення води від радіоактивних забруднень. Методи дезактивації ґрунту.

Методи та засоби очищення повітря від радіоактивних забруднень.

Захист від іонізуючого випромінення. Норми радіаційного ризику. Фізичний, хімічний та біологічний захист.

Рекомендована література

Основна:

1. Гродзинський Д.М. Радіобіологія. – Київ: Либідь, 2001. – 448 с.

2. Апплби Л. Дж., Девелл Л., Мишра Ю.К. и др. Пути миграции радионуклидов в окружающей среде. Радиоэкология после Чернобыля. /Пер. с англ. под ред. Ф. Уорнера и Р. Харрисона – М.: Мир, 1999. – 512 с.

3. Козлов В.Ф. Справочник по радиационной безопасности. М: Энергоатомиздат, 1991 –352 с.

4. Костюк П.Г. и др. Биофизика. – Киев, Наука, 1988. – 376 с.

5. Корзун В.Н., Недоуров С.И. Радиация. Защита населения – К: Наукова думка, 1995 – 112 с.

Додаткова:

1. Маргулис У.Я. Атомная энергия и радиационная безопасность – М: Энергоатомиздат, 1989 – 224 с.

2. Маликович В.Ф., Панченко А.М. Основы радиационной безопасности. – М: Энергоатомиздат, 1990 – 176 с.

3. Моисеев А.А., Иванов В.И. Справочник по дозиметрии и радиационной гигиене. М: Энергия, 1980 – 252 с.

4. Радиационные эффекты в физике, химии, биологии. – М.: Мир, - 1965. – 76 с.

5. Радиационная медицина. /Под ред. А.И. Бурназина и А.В. Лебединского. – М.: Мир, 1963. – 257 с.

6. Радиация. Дозы, эффекты, риск / Пер. с англ. – М.: Мир, 1988. – 79 с.

7. Сельскохозяйственная радиоэкология – М: Экология, 1992 – 400 с.

8. Титаева Н.Я. Ядерная геохимия: Учебник. – М.: Изд-во МГУ, 2000. – 336 с.

9. Эстулин И.В. Радиоактивное излучение. – М.: Наука, 1962. – 63 с.

10. Ядерная энциклопедия. – М: Благотворительный фонд Ярошинской, 1996 –656 с.

11. Авотин Ю.П. Практикум по радиоактивности. – М.: Энергоатомиздат, 1974. – 72 с.

12. Аглинцев К.К. Дозиметрия ионизирующего излучения. – М.: Наука, 1988. – 120 с.

13. Алексахин Р.М. Ядерная энергия и биосфера – М: Энергоиздат, 1982 – 216 с.

14. Гусев Н.Г., Беляев В.А. Радиационные выбросы в биосфере – М: Энергоатомиздат, 1991 – 256 с.

15. Жербин Е.А., Комар В.Е. Радиация, молекулы, клетки. – М.: Наука, 1984. – 87 с.

16. Мережко О.І. та інш. Радіоекологія річок. К: Н.д., 1991 – 112 с.

17. Панин В.Ф., Сечин А.И., Федосова В.Д. Экология для инженера. - М.: Издательский дом “Ноосфера”, 2001. – 284 с.

18. Радиационная гигиена. / Под ред. Ф.Г. Кроткова. – М.: Медицина, 1963. – 207 с.

19. Сауков А.А. Радиоактивные элементы Земли. – М.: Гос. Изд-во литературы в области атомной науки и техники, 1961.- 160 с.

Форма підсумкового контролю успішності навчання: іспит.

 

5. Засоби діагности успішності навчання: Усне опитування, тестування, семінари, модульні контрольні роботи.

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського

 

 

Кафедра фізіології та біохімії

 

“ ЗАТВЕРДЖУЮ ”

Проректор з науково-педагогічної

роботи

____________ М.А. Рехтета

“______”________________2012 р.

 

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Радіобіологія

напрям підготовки 0401 – природничі науки

 

Біологія

спеціалізація – біологія

біологічний факультет

 

Миколаїв – 2012

Радіобіологія. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 0401 – природничі науки, спеціальністю 6.040102. Біологія. – 2012р. – 17 с.

 

Розробники:Трохименко Г.Г. – к.б.н., доцент.

 

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри фізіології та біохімії

Протокол № __ від. “ ___ ” _________ 2012 р.

 

Завідувач кафедрою _________________

(Гаркович О.Л)

“_____”___________________ 2012 р

 

Схвалено вченою біологічного факультету за напрямом підготовки 0401 – природничі науки, спеціальністю 6.040102 – Біологія.

 

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.

 

“_____”________________20__ р.

Голова ____________(Черно В.С.)

 

 

Ó Трохименко Г.Г, 2012 рік

Ó кафедра фізіології та біохімії, 2012 рік

Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів – 3	Галузь знань 0401 - Природничі науки	Нормативна
Напрям підготовки 6.040201 - біологія
Модулів – 1	Спеціальність (професійне спрямування): 6.040201. Біологія.	Рік підготовки:
Змістових модулів – 2	3-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання: 1.Ядерні перетворення. 2.Радіоактивний розпад і активність. 3.Основні дозиметричні величини. 4.Захист населення від іонізуючого випромінювання. 5.Радіаційний фон в Україні та Сумській області.	Семестр
Загальна кількість годин: 90 (ДФН)	6-й
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної роботи студента – 2	Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	18 год.
Практичні, семінарські
год.	год.
Лабораторні
36 год.	год.
Самостійна робота
36 год.	год.
Індивідуальні завдання год.
Вид контролю: модульні контрольні роботи

 

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 1/1

для заочної форми навчання -