Китаю, Індії, Ірану, Палестини

Мета: усвідомити основи релігійно-філософського світогляду вказаних країн. Ознайомитися з історією релігій, їх сьогоденням, здійснити філософський аналіз основних теологічних понять.

Основні поняття: культ “Неба”, культ предків, гуманність, етикет, даосизм, Лао-цзи, Дао, недіяння, Веди, брахманізм, аскет, Атман, Брахман, карма, перевтілення, йога, медитація, Бхагавад-Гіта, Крішна, бхакті, гуру, мантри, джайнізм, індуїзм, “Тримурті”, Дхарма, Махабхарата, закони Ману, мокша, сансара, каста, варна, веданта, неоведантизм, зороастризм, іудаїзм, Тора, Талмуд.

План лекції:

1. Соціально-етична доктрина Конфуція та духовно-практична система Лао-цзи.

2. Особливості та взаємозв’язок ведичних релігій Індії: ведизму, брахманізму, індуїзму.

3. Становлення іудаїзму як монотеїстичної релігії.

 

Семінар: Національно-державні релігії країн Сходу:

Китаю, Індії, Палестини.

План:

1. Порівняльна характеристика релігійно-філософських доктрин конфуціанства і даосизму.

2. Особливості індуїстського віровчення та культу.

3. Релігія класичного іудаїзму.

Методичні рекомендації до семінару:

1. Підготовка до першого питання потребує осмислення суті двох релігійно-філософських систем – конфуціанства та даосизму. Погляди Конфуція мали соціальне спрямування. Основними положеннями, які згодом створили підвалини віровчення та релігійної практики цієї доктрини, стали культи Неба, пращурів та ідеальної людини, а також культ церемоній, як закону суспільного буття, побудованого за веліннями Неба. Небо у конфуціанстві є найвищою силою, запорукою справедливості на землі, гарантом порядку в суспільстві. Небо – це доля, рок, Дао. Право керувати країною надається лише доброму і турботливому володарю – справжньому Сину Неба.

Особливого розвитку набув старовинний китайський культ предків. Синівське вшанування батьків (культ сяо) − стало найвищою цінністю. Важливою, за Конфуцієм, є концепція «виправлених імен», яка обгрунтовує спроби привести всі речі у відповідність з їх попереднім значенням. Основою всіх відносин Конфуцій вважає Жень – гуманність. Гуманність та етикет були універсальними правилами життя в суспільстві. Вимога дотримання всіх конфуціанських правил і формальностей перетворила етику на релігію.

Основою філософії і релігії даосизму (засновник Лао Цзи) є вчення про Дао, що є першоджерелом, законом всього існуючого, що забезпечує порядок у Всесвіті і людському житті. Вища мета даосів – досягнення безсмертя, що спонукало до розробки численних вчень про шляхи і засоби його реалізації. Обов’язковим при цьому є упорядкування способу життя, творення добрих справ − їх має бути 300, а для вічного життя вимагалося 1200. Не допускалося жодного поганого вчинку, оскільки це автоматично ліквідовувало відлік добрих справ. Даоси намагалися знайти еліксир безсмертя, тому займалися алхімією, магічними обрядами. Вони також були добрими астрологами. Внаслідок цього даосизм конкурував з конфуціанством. Ідеал суспільства і людини відмінний від конфуціанського. Мудрець, що наслідує Небо, є абсолютно бездіяльним. Даоси засуджували війни, оскільки шлях Дао є виключно мирним.

2. Потрібно пам’ятати, що в основі віровчення індуїзму, як і у брахманізмі, знаходиться концепція перевтілення (реінкарнації), карми (закону долі) та сансари (колооберту душ у Всесвіті). Разом вони утворюють вчення індуїзму про мокшу (спасіння), згдіно якого бессмертна душа (атман) шляхом нескінчених перевтілень досягає злиття з світовим Абсолютом (Брахмою). Індуїзм є політеїстичною релігією. Сьогодні самостійний культ Брахми майже відсутній. Перевага віддається богам Вішну і Шиві, внаслідок чого і виникло два основних напрями. У вішнуїзмі головним постає бог Вішну (за Рігведою – бог землеробства і скотарства). Це уособлення життєвої сили на землі. З усіх численних перевтіень Вішну найважлиішим є Крішна − Верховна особа Господа. Сучасні послідовники вішнуїзму називаються вайшнавами (відданими Крішні). У шиваїзмі Шива поєднує в собі протилежні риси: водночас він є носієм смерті та життя. Наголошується на культі родючості. Шива разом зі своєю дружиною Калі є носієм шакті – творчого початку, що забезпечує появу всього живого в природі. Також здійснює функцію покарання за гріхи.

В інуїзмі розроблено декілька шляхів, що дозволяють досягнути спасіння різними шляхами: практичною любов’ю і служінням ближнім; виконанням числених обрядів та церемоній; постійним медитуванням та практикуванням йоги; читанням філософських книг та пошуком мудрості. Індуїзм відноситься до тих релігій, які не монополізують істину і визнають можливість спасіння для всих хто прагне до вдосконалення.

3. Необхідно зауважити, що релігія іудаїзму – це монотеїстична релігія, яка грунтується на божественному Одкровенні − втіленому в Законі (Торі), даному Богом Яхве. Основу його становить Декалог (10 заповідей), який іудеї через пророка Мойсея отримали на горі Синай та 613 додаткових обрядових вимог. Суттю іудаїзму є вірування у те, що Бог уклав Завіт (договір, угоду) з народом Ізраїлю про те, що люди будуть служити і визначати лише єдиного Бога і за це отримують благословення, а в майбутньому до них прийде спаситель − Месія (Машиах), який остаточно утвердить панування богообраного народу над усіма племенами.

Священне Писання іудаїзму − Танах, що писалося з X по I ст. до н.е., складається з Тори (Закону), Небеїм (писань пророків) та Кетувім (історичних книг). У III ст. було кодифіковано коментарі на Тору − Мішну, а в IV-V ст. до них додано коментарі на Мішну − Гемару. Разом Мішна та Гемара становлять Талмуд.

В обрядовій сфері центральну роль відводилося поклонінню Богу та принесенню жертв у Храмі, який був побудованим царем Соломоном. Основними святами є Песах (Великдень), Суккот (свято кущів), Рош-Ашана (Новий рік), Йом-Кіпур (день спокути), Ханука (освячення). Історична доля єврейського народу склалася дуже важкою. Після чисельних завоювань євреїв асірійцями, вавілонянами, греками, їх Храм та столицю Єрусалим було зруйновано, а самих євреїв виселено з Палестини. Треба зазначити, що християнство грунтується на основних релігійних засадах іудаїзму та успадковує його священні книги (Старий Завіт), які, в сукупності з Євангеліями та іншими книгами Нового Завіту, складають Святе Письмо хритиянства − Біблію.

Питання для самостійної роботи:

1. Характеристика релігійних ідей зороастризму.

2. Синто – національна релігія Японії.

2. Особливості сучасного іудаїзму.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи:

1. Вивчення зороастризму потребує усвідомлення, що це одна з найперших релігій Одкровення. Ця релігія вплинула на людство більш, ніж будь–яка інша. Деякі з найважливіших її положень запозичені іудаїзмом, християнством, ісламом, частково - буддизмом. Основна риса зороастризму – дуалізм, визнання двох начал: добра та зла. У вченні зороастризму було сформульовано ідеї потойбічної відплати, воскресіння мертвих. Нині ця релігія є малочисельною – у світі налічується біля 200 тисяч зороастрійців.

2. Синтоїзм є національною релігією японців, що сформувалась у VI – VII ст. на основі родоплемінних анімістичних культів та шаманізму. Найважливішою серед божеств є сонячна богиня Аматерасу омікамі. Божества – камі. Зв'язок між богами та людьми здійснюється через представника богині на землі імператора (мікадо), який вважається родоначальником усіх японців. Були опрацьовані ідеї божественної династії японських імператорів. Вони підкреслювали роль імператора, як джерела національної самобутності. Все це сприяло зміцненню націоналістичних тенденцій та призвело до утвердження та освячення японського мілітаризму.

3. Потрібно знати, що упродовж віків у єврейській діаспорі, що шанувала релігію предків, виникали теологічні течії (караїми, кабала) та історичні напрями, пов’язані з різними способами тлумачення Тори та реалізації її норм в житті. Караїми (VIII) відкидають авторитет Талмуду і визнають єдиним авторитетом Тору. Каббала (XIII) – теософське, релігійно-містичне вчення з елементами магії, спрямоване на осягнення потаємного сенсу Тори.

В іудаїзмі існує три історичні напрями: ортодоксальний, реформістський (ліберальний) та консервативний. Виділяються ультраортодокси − хасиди, що виникли у XVIIIст. Засновник течії Ісраель Бен Елізер, демократизуючи іудаїзм, вчив про велику цінність любові, милосярдя до людей та радості у молитві до Бога. Це вчення, спираючись на каббалу, також стверджує, що справжньою суттю Тору є не стільки знання її законів, скільки виконання її норм, духовна досконалість, яка відрита для праведників – цадиків. В реформістському іудаїзмі замість обрядів на перший план виходить віра в єдиного Бога, прихід Мессії та сподівання на Воскресіння з мертвих. Консервативна течія намагається поєднати збереження національних традицій з поміркованим пристосуванням до сучасності. Іудейські релігійні громади трьох напрямів існують по всьому світу. Вони не мають єдиного духовного центру. Перебуваючи в діаспорі, іудеї гуртуються навколо місцевих синагог.

 

Питання для індивідуальної роботи:

1. Чому конфуціанство стало приоритетною релігією Китаю?

2. Якій події присвячено святкування іудейської Пасхи? Чим святкування іудейської Пасхи відрізняється від християнської?

3. Поясність зв’язок між релігією індуїзму та кастовою системою Індії.

4. Йога як духовно-практична система.

5. Порівняйте концепції спасіння в індуїзмі та іудаїзмі.

6. Охарактеризуйте моральний та релігійний дуалізм зороастризму.

Проблемні ситуації:

1. Ведичне суспільство висувало спочатку три мети: “дхарму” (релігію або шлях, яким повинна була пройти кожна людина), “артгу” (економічний розвиток, досягнення матеріального добробуту) та “каму” (насолоду). Чому виникла четверта мета – “ мокша” (звільнення). Які причини цьому сприяли?

2. На відміну від Китаю, де час від часу виникали потужні повстання селян, які ставили за мету поновити соціальну справедливість, Індія майже не знала таких рухів. Чому?

3. Як ви розумієте відомий даоський вираз: “Людина при народженні слабка і м’яка, при смерті тверда і міцна”?

4. Лояльність та особиста відданість тій чи іншій фірмі в сучасній Японії є визначальними чинниками в житті японців (в фірму вступають зазвичай лише один раз і залишаються в ній до старості). Чи пов’язано це з кодексом честі самураїв?

Теми творчих робіт:

1. У чому виявився вплив іудаїзму на формування християнства?

2. Вплив конфуціанства на формування китайської ментальності.

3. Проаналізуйте спільне та відмінне в даосизмі та буддизмі.

4. Релігійна концепція спасіння: особливості східного та західного вияву.

5. Іудаїзм як релігія Богоодкровення.

 

Реферати:

1. Синкретизм віросповідної практики в сучасному Китаї.

2. Проблема людини та держави в філософії Конфуція.

3. Веди – священні книги давньоіндійських релігій.

4. Особливості фінансово-економічних засад іудаїзму.

5. Релігійні традиції Японії.

 

Першоджерела:

1. Бхагавад-Гита, как она есть. М.,1990.

2. Даосские притчи. М.,1992.

3. Конфуций. Уроки мудрости. — М.-Эксмо-Пресс, Харьков: Фолио, 1998.

4. Учение Пятикнижие Моисеево / Пер., введ. и коммент. И. И. Шифмана. — М., 1993.

5. Юнг К. Г. О психологии восточньх религии. — М.: Медиум, 1994.

6. Джавахарлал Неру. Открытие Индии, 2т. М.,1989.

7. Фрезер Д.Д. Фольклор в Ветхом Завете. М.,1989.

8. Элиаде М. Аспекти мифа. — М.: Инвест-ППП, 1995.

Допоміжна література:

1. Дорошенко Е. А. Зороастрийцы в Иране. — М.: Наука, 1982.

2. Васильев Л.С. История религий Востока. –М., 1988.

3. Мень А. История религии. В поисках пути истины и жизни. В 7т. М., 1992.

4. Торчинов Е. А. Даосизм. — М., 1998.

5. Шуцкий Ю К. Китайская классическая «Книга перемен». — М.: Наука, 1993.

6. Гусева И.Р. Индуизм. История формирования. Культовая практика. М., 1977.

7. Дао и даосизм в Китае. М., 1982.

8. Этика и ритуал в традиционном Китае. М., 1988.

9. Лукьянов А.Е. Лао-цзы. Философия раннего даосизма. М.,1991.

10. Переломов Л.С. Слово Конфуция. М.,1992.

11. Пронников В.А., Ладанов И.Д. Японцы.М.,1983.

12. Светлов С.Г. Путь богов: Синто в Японии. М., 1985.

13. Ігнатович А.Н. Буддизм в Японии. М., 1988.

14. Бойс Мэри. Зороастрийцы. Верования и обычаи. М.,1988.

15. Рижский М.И. Библейские пророки и пророчества. М., 1987.

16. Шифман И.Ш. Ветхий Завет и его мир. − М., 1987.