ІІ варіант (лонгітюдне спостереження)

Після кожного заняття слід підрахувати середнє значення обох показників (настрою та активності) за формулою:

де n – кількість студентів, які були на занятті.

 

Ця процедура повторюється після кожного заняття, а після 10-12 відвіданих занять будується “кліматична хмарина”.

Для вивчення динаміки зміни стилю спілкування викладача зі студентами бажано виконати два варіанти завдань, співставити отримані дані та обговорити з викладачем засоби вдосконалення стилю педагогічного спілкування чи заходи щодо впровадження передового педагогічного досвіду в навчально-виховний процес університету.

 

2.2. Виховна робота наставника студентської групи

 

Завдання 1.

Проведіть соціометричне дослідження студентської групи за запропонованою нижче методикою та розрахуйте: а) індекс соціометричного статусу одного зі студентів; б) індекс соціометричної експансивності; в)індекс згуртованості групи; г) індекс групової інтеграції.

2. Оформіть соціограми групи за формальними і неформальними ознаками.

3. Опишіть особливості міжособистісних взаємовідносин у студентській групі, користуючись методикою соціометричного дослідження.

4. Обговоріть результати соціометричного дослідження з куратором студентської групи.

5. Запропонуйте методи підвищення соціометричного статусу “відторгнених”. Які індивідуальні виховні заходи, на Ваш погляд, повинен здійснювати куратор у цьому напрямку?

6. Запропонуйте психолого-педагогічні методи підвищення індексу згуртованості студентської групи.

Соціометрія (від лат. societas – суспільство, metreo – вимірюю) – це психологічна теорія і одночасно соціально-психологічний тест, який використовується для діагностики, кількісного вимірювання міжособистістих взаємовідносин у соціальних групах. Вона дозволяє визначити ступінь згуртованості групи (колективу), виявити соціометричні позиції, тобто співвідносний авторитет членів групи за ознаками симпатії (антипатії), де на крайніх полюсах перебувають “лідери групи” та “відчужені”. За допомогою методу соціометрії можна визначити зони напруження, конфліктні зони, що має велике значення для запобігання конфліктів, створення сприятливого психологічного мікроклімату у студентській групі чи іншому колективі. У соціометрії використовується спеціальна карта – соціоматриця (“шахівниця”), в якій фіксуються результати соціометричних досліджень, яку слід заздалегідь підготувати до початку соціометричного дослідження (СД). Ще одним необхідним обладнанням є паперові картки 6 х 4 см по дві на кожного учасника дослідження.

Орієнтовна методика соціометричного дослідження передбачає такі дії.

1. Підготуйте на двох окремих подвійних аркушах у клітинку дві однакові соціоматриці за зразком (табл. 6):

Таблиця 6

Соціоматриця

№ з/п	Кого вибирають	А	Б	В	…	Я	Зроблено виборів	Всього
„+”	„-”
Хто вибирає				…	N	„+”	„-”
	А
	Б
	В
…	…
N	Я
Одержано виборів	позитивних „+”
негативних „-”
всього

N – кількість членів студентської групи.

Над однією з соціоматриць слід зробити напис “Сумісна виробнича практика” – П, над другою – “Сумісна туристична подорож” - Т.

2. Запропонуйте студентам вибрати бажаних партнерів за офіційним критерієм (з ким би Ви хотіли проходити виробничу практику?) та неофіційним (з ким би Ви хотіли поїхати в сумісну туристичну подорож?). Зафіксуйте відповіді на спеціальних соціометричних картках, позначивши позитивні вибори “+”, негативні “-”, байдуже ставлення не позначається (рис. 3):

 

ПРАКТИКА + 3, 5, 11 -2, 4

ПОДОРОЖ + 1, 2, 9, 11 - 7, 10

 

Рис.3. Зразки спеціальних карток

 

3. Перенесіть дані з карток “П” та “Т” відповідно до матриць ”П” та “Т” по певному рядку (див. табл. 6.). В таблиці кількість горизонтальних рядків дорівнює кількості вертикальних стовпчиків. По горизонталі зазначається ставлення конкретної особистості до інших членів колективу; а по вертикалі - ставлення інших членів колективу до конкретної особистості. Позитивні вибори позначають “+”, негативні “-”, взаємні вибори обводять кружечком. При байдужому ставленні однієї людини до іншої клітинка залишається пустою. Враховуючи те, що самовибори не враховуються, клітинки по діагоналі бажано заштрихувати (див. табл. 6).

4. Запропонуйте студентам обмінятися картками з членами групи, заповніть соціоматриці “П” та “Т”. Зробіть умовну позначку біля номера рядка автора картки. Визначте взаємні вибори. Аналізуючи матриці, можна зробити висновки щодо стану кожного члена групи у міжособистісних стосунках, його популярність чи непопулярність.

Результати соціологічного дослідження можна інтерпретувати якісно і кількісно. Для кількісної інтерпретації результатів можна використовувати соціометричні індекси, статистичний аналіз, факторний аналіз, графіки. Перед початком інтерпретації результатів СД:

1. Підрахуйте кількість зроблених виборів (стовпчики 1 – N) у кожній з соціоматриць.

2. Підрахуйте кількість отриманих виборів (N) у кожній з соціоматриць.

3. Підрахуйте кількість взаємних виборів (кружечки) у кожній з таблиць.

Для якісного аналізу і опису міжособистісних стосунків у групі використовують соціометричні індекси: соціометричний статус та соціометричну експансивність.

Соціометричний статус відображає ставлення колективу (групи) до одного з її членів. Він може бути позитивним і негативним. Індекс соціометричного статусу S i є мірою позиції особистості на шкалі певних цінностей (офіційних чи неофіційних). Високий позитивний соціометричний статус, який наближається до 1, свідчить про потенційну здібність особистості до лідерства у соціальній групі. Індекс соціометричного статусу S і можна розрахувати за формулою:

де:

R⁺ _oi - кількість позитивних виборів, отриманих і- тим членом групи від інших;

R^- _oi – кількість негативних виборів, отриманих і- тим членом групи від інших;

N – кількість членів у групі;

N-1 – максимально можлива кількість виборів, яку може отримати кожен член групи.

Позитивний соціометричний статус розраховується за формулою:

 

Відповідно можна підрахувати й негативний соціометричний статус:

Індекс соціометричної експансивності Е_J відображає відношення особистості до групи, її активність та бажання взаємодіяти з іншими членами групи, її комунікабельність, а також тип та інтенсивність взаємодії особистості і групи. Його визначають за формулою:

де:

R⁺ _zj – кількість позитивних виборів, зроблених j – им членом групи;

R^- _zj – кількість негативних виборів, зроблених j – им членом групи.

Можливо також розрахувати позитивний Е⁺_J та негативний Е^-_j індекси експансивності особистості, використовуючи для розрахунків наступні формули:

 

Для характеристики студентської групи як цілісної системи міжособистісних відносин використовують індекс групової згуртованості З i та групової інтеграції І.

Індекс групової згуртованості визначають за формулами:

де:

– сума позитивних виборів, зроблених членами групи;

– сума негативних виборів, зроблених членами групи;

N – загальна кількість членів групи.

Індекс групової згуртованості Зі відображає ступінь емоційної взаємодії членів колективу, тісноту їх спілкування та співпадання поглядів. Чим ближче значення З і до одиниці, тим вища згуртованість групи.

Індекс групової інтеграції І характеризує здатність групи об’єднувати членів групи в єдине ціле. Його можна розрахувати за формулою:

де |N _iz | – кількість ізольованих членів, тобто тих, які не отримали ні позитивних, ні негативних виборів і в той же час залишаються байдужими до інших членів групи. “Ізольованою” є особистість, яка не має зв’язків з іншими членами групи (на рис. 4. – це особа Е). Чим ближче значення І до одиниці, тим сильніша інтеграція групи.

Для наочного зображення міжособистісних стосунків у колективі складають соціограму. На соціограмі за допомогою графічних символів та спеціальних ліній позначають позитивні та негативні вибори членами групи один одного. Зв’язки симпатії визначаються суцільною лінією із зазначеним напрямом від однієї особи до іншої, зв’язки антипатії – пунктирною лінією, відсутність вибору не позначається (рис. 4).

Соціограму на рис. 4 можна інтерпретувати таким чином:

“Г” – член групи, який отримав найбільшу кількість позитивних виборів. “Г” – лідер групи. (Кількість позитивних виборів – 4).

“Б”, ”В” – члени групи, яким “віддають перевагу”. Для отримання такого статусу вони повинні отримати не менше половини виборів від кількості виборів, отриманих “зіркою” (Г). Б, В, Г – складають психологічне “ядро групи”, у якому існують позитивні стосунки.

 

Рис.4. Соціограма відносин у групі з 6 членів

 

“А” – “середній” член групи, який отримав один - два позитивних вибори.

“Д” – “відчужений”, член групи який отримав тільки негативні вибори.

“Е” – “ізольований”, член групи який не має зв’язків з іншими членами групи.

Причинами “відчуженості” та “ізоляції” особистості у колективі можуть стати акцентуації характеру, неохайний зовнішній вигляд, низький рівень комунікації, бездіяльність у налагодженні стосунків, байдужість до інтересів групи.

Соціометричний статус особистості у групі може залежати від особливостей самої групи, рівня та характеру вимог, які група висуває до особистості.

Важливим завданням наставника студентської групи є вивчення особливостей взаємовідносин між його членами та оптимізація цих взаємовідносин. Для вирішення цього завдання йому слід добре володіти методикою соціометричного дослідження.

Для визначення власної здатності об’єктивно оцінювати свої домагання та взаємини з іншими членами групи запропонуйте студентам розрахувати рефлексивний коефіцієнт усвідомленості (РКУ), який визначають за формулою:

де:

R – кількість очікувань у виборах партнерів, які виправдалися;

R₁ – кількість очікуваних виборів.

Якщо домагання відповідають реальному становищу, то РКУ = 100%.