Та звітність про її проходження

Методичні вказівки

до проведення педагогічної практики

для студентів спеціальності 8.070801 “Екологія та охорона навколишнього середовища”

 

Житомир 2009

 

 

УДК 631.9:001:378

П.П. Надточій – д. с.-г. н., професор кафедри охорони довкілля та збалансованого природокористування ЖНАЕУ;

Т.М. Мислива – к. с.-г. н., доцент кафедри охорони довкілля та збалансованого природокористування ЖНАЕУ;

Ю.В. Пилипенко - д. с.-г. н., професор кафедри екології ХДАУ;

Ю.А. Білявський – к. с.-г. н., доцент кафедри охорони довкілля та збалансованого природокористування ЖНАЕУ.

П.М. Малярчук - к. с.-г. н., декан екологічного факультету ЖНАЕУ.

 

Методичні вказівки до проведення педагогічної практики для студентів спеціальності 8.070801 “Екологія та охорона навколишнього середовища” / Укл.: П.П. Надточій, Т.М. Мислива, Ю.В. Пилипенко, Ю.А. Білявський, П.М. Малярчук. – Житомир, 2009. - ____ с.

 

Рецензенти:

А.Д. Балаєв – д. с.-г. н., професор кафедри ґрунтознавства і охорони ґрунтів Національного університету біоресурсів і природокористування України;

О.С. Заблоцька -кандидат педагогічних наук, завідуюча кафедрою хімії Житомирського національного агроекологічного університету;

В.В. Новак - завідуючий кабінетом післядипломної педагогічної освіти Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

 

 

Методичні вказівки затверджено:

· на засіданні кафедри охорони довкілля та збалансованого природокористування, протокол № 6 від 10 лютого 2009 р.;

· на засіданні навчально-методичної комісії екологічного факультету, протокол № 5 від 3 березня 2009 р.

 

Роздруковані з оригінал-макету замовника

Зміст

ВСТУП………………………………………………………
1. Планування педагогічної практики та звітність про її проходження…………………...
2. Індивідуальні завдання на період проходження педагогічної практики……...
2.1. Навчально–методична робота………………………...
2.2. Виховна робота наставника студентської групи…….
2.3. Управління сучасним вищим навчальним закладом..
3. Оцінювання результатів педагогічної практики студентів магістратури……………
ВИКОРИСТАНА ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА……………………………………………….

 

Вступ

Згідно зі статтею 43 Закону України “Про вищу освіту” [4], Національною доктриною розвитку освіти України в ХХI столітті [11], галузевими стандартами вищої освіти України важливе місце в системі професійної підготовки фахівців-екологів посідає практична підготовка, одним із різновидів якої є педагогічна практика студентів магістратури, зорієнтованих на науково-педагогічну діяльність.

Педагогічна практика зорієнтована на поглиблення знань, набутих у процесі навчання, розвиток навичок, розв’язання прикладних задач і підготовку майбутніх фахівців до самостійної роботи в якості викладача вищої школи. Вона є органічною частиною навчального процесу в магістратурі вищого навчального закладу аграрного спрямування.

Основними завданнями педагогічної практики студентів-магістрантів є:

§ поглиблення теоретичних знань з психології та педагогіки, визначення їх місця в професійній діяльності;

§ інтеграція психолого-педагогічних та спеціальних знань, отриманих при вивченні дисциплін „Методика викладання у вищій школі” “Основи психології та педагогіки”;

§ впровадження головних ідей кредитно-модульної системи навчання при здійсненні навчального процесу у вищих навчальних закладах;

§ формування системи професійно-педагогічних умінь, необхідних майбутньому науково-педагогічному працівнику – викладачу вищої школи.

Під час проходження педагогічної практики студент-магістрант повинен набути уміння:

§ конструктивні - добирати навчальний матеріал і проектувати його у відповідності з конкретними завданнями навчання і виховання студентів, знаходити такі засоби плідної взаємодії з ними, які забезпечать прогнозовані педагогічні результати;

§ гностичні – накопичувати і систематизувати новітні наукові теорії, факти, гіпотези, систематизувати їх, використовувати різноманітні джерела інформації і передовий педагогічний досвід;

§ комунікативні – за допомогою мови, міміки, жестів здійснювати педагогічно доцільні контакти зі студентами, колегами, а також конструктивно перебудовувати їх у процесі педагогічної діяльності;

§ організаторські – організовувати студентів на різноманітні види навчально-пізнавальної діяльності, спрямовувати їх активність у відповідності з метою навчання і виховання, особливостями майбутньої професійної діяльності;

§ прикладні (методичні) – творчо адаптувати отримані психолого-педагогічні знання до викладання конкретного навчального предмету.

 

 

Планування педагогічної практики

Та звітність про її проходження

Важливим завданням педагогічної практики студентів - магістрантів є розвиток їх індивідуальних творчих здібностей. Для вирішення цього завдання передбачається індивідуалізація і диференціація змісту і організації практики з урахуванням специфіки факультету, індивідуальних особливостей магістрантів, конкретних умов діяльності університету або іншого навчального закладу, де проходить педагогічна практика. Індивідуалізація педагогічної практики передбачає також можливість вибору студентом магістратури об’єкта і видів діяльності в процесі педагогічної практики в залежності від проектованої в майбутньому професійної діяльності.

Термін тривалості педагогічної практики – 2 (два) тижні.

В процесі проходження педагогічної практики магістранти вчаться:

§ здійснювати психолого-педагогічний (аспектний та комплексний) аналіз навчально-виховного процесу у вищому навчальному аграрному закладі освіти з урахуванням його специфіки;

§ здійснювати планування навчального процесу у ВНЗ та науково-дослідної роботи студентів (за спеціальністю магістранта);

§ здійснювати аналіз та узагальнювати досвід діяльності кафедр та інших підрозділів університету (за фаховою спрямованістю магістранта);

§ планувати семінарсько-практичні заняття (за фахом магістранта) і здійснювати їх психолого-педагогічний аналіз та самоаналіз.

До початку педагогічної практики студент-магістрант складає індивідуальний план її проведення, який узгоджується з завідуючим випусковою кафедрою і затверджується керівником практики. Керівником педагогічної практики студента магістратури є науковий керівник його дипломної роботи.

В процесі педагогічної практики студент магістратури повинен вести щоденник, який разом з індивідуальним планом та звітом про проходження практики з результатами виконання індивідуальних завдань складають обов’язкову документацію практики і здаються керівнику практики не пізніше 7 днів після її завершення для перевірки.

Орієнтовний зразок індивідуального плану і щоденника проходження практики наведені в додатках 1, 2.

Додаток 1

 

ПОГОДЖЕНО Завідуючий випусковою кафедрою ___________________________ (вчене звання, ПІБ завідуючого кафедрою) “ ____“ _________________ 20___ р

 

 

Індивідуальний план педагогічної практики СТУДЕНТА МАГІСТРАТУРИ

 

кафедри ________________________________________ЖНАЕУ

(назва кафедри)

______________________________________________________________________________________________________________

(П.І.Б.)

 

Термін проходження практики:

з _______________ 20____ р. по __________________ 20____ р.

 

 

Зміст роботи	Орієнтовний термін виконання	Відмітка про виконання	Примітка
І розділ. Навчально-методична робота
а) відвідання та аналіз лекційних занять викладачів П.І.Б. (науковий ступінь, вчене звання, предмет) і. т. д.		Заповнюється магістрантом, завідуючим кафедри, керівником практики	Зауваження керівника практики, відмітка про перенесення навчального заходу тощо
б) відвідання та аналіз семінарсько-практичних занять викладачів: П.І.Б. (науковий ступінь, вчене звання, предмет) і. т. д.
Продовження таблиці
в) вивчення та узагальнення досвіду викладача (ПІБ) по організації модульно-рейтингового контролю знань студентів (або інша тема в залежності від конкретних умов)
г) вивчення та узагальнення досвіду роботи кафедри (за темою) (за узгодженням з завідуючим кафедри)
д) підготовка і проведення залікового семінарсько-практичного заняття (тема, курс, предмет,аудиторія, час проведення) з використанням нових дидактичних технологій
ІІ розділ. Виховна робота наставника студентської групи
Вивчення та узагальнення досвіду виховної роботи зі студентами кафедри або одного з кураторів		Заповнюється магістрантом, завідуючим кафедри, керівником практики	Зауваження керівника практики, відмітка про перенесення навчального заходу тощо
ІІІ розділ. Управління сучасним вищим навчальним закладом
Аналіз плану роботи кафедри, вивчення та узагальнення роботи кафедри, факультету, науково-дослідницької лабораторії тощо (за вибором магістранта)		Заповнюється магістрантом, завідуючим кафедри, керівником практики	Зауваження керівника практики, відмітка про перенесення навчального заходу тощо

 

Керівник практики ____________________________

(вчене звання, ПІБ керівника практики)

“ ____“ _______________ 20___ р

 

Студент-практикант ____________________________

(ПІБ студента-практиканта)

“ ____“ _______________ 20___ р

Додаток 2

 

Щоденник

педагогічної практики студента магістратури

 

кафедри ________________________________________ЖНАЕУ

(назва кафедри)

______________________________________________________________________________________________________________

(П.І.Б. студента-практиканта)

 

Термін проходження практики:

з _______________ 20____ р. по __________________ 20____ р.

 

 

На перших сторінках щоденника наводиться індивідуальний план практики, далі – щоденні записи про діяльність практиканта по його виконанню, а також зауваження щодо організації проведення практики, рекомендації щодо вдосконалення навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі та ін.

 

Керівник практики ____________________________

(вчене звання, ПІБ керівника практики)

“ ____“ _______________ 20___ р

 

Студент-практикант ____________________________

(ПІБ студента-практиканта)

“ ____“ _______________ 20___ р

 

За змістом звіт про проходження практики має вміщувати:

· титульну сторінку (додаток 3),

· відгук керівника практики від бази практики (оформляється в довільній формі, завіряється підписом та печаткою бази проходження практики);

· зміст (перелік структурних частин, розділів, підрозділів звіту з позначенням відповідних сторінок тексту);

· вступ (вказуються мета і завдання проходження практики, коротко характеризується база проходження практики);

· основну частину (її зміст залежить від змісту індивідуального завдання та конкретного місця проходження практики, характеру виконуваної роботи);

· висновки (викладають найбільш важливі теоретичні та практичні результати, одержані в ході проходження практики);

· пропозиції (наводять пропозиції щодо підвищення ефективності навчально-виховного процесу, його удосконалення, застосування інноваційних технологій навчання);

· список використаних джерел (необхідно розміщувати одним із наступних способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи;

· додатки (за необхідності) (включають допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття звіту: таблиці допоміжних цифрових даних; ілюстрації допоміжного характеру тощо).

Звіт про проходження практики оформлюється на білому папері формату А4 (210 х 297 мм), який використовують лише з одного боку. Текст друкують, залишаючи береги таких розмірів: лівий – 30 мм, правий – 15 мм, верхній і нижній – 20 мм. Рисунки розміщують на окремих аркушах, на одному аркуші допускається розташовувати декілька рисунків. Рисунки, таблиці та ілюстрації допускається подавати на аркушах формату А3. Текст, рисунки, таблиці та інші матеріали виконуються за допомогою принтера або від руки чорнилами чорного або фіолетового кольору. У випадку комп’ютерного набору тексту застосовують шрифт Times New Roman, розмір шрифту 14, інтерліньяж – 1,5.

Додаток 3

Навчально–методична робота

Завдання 1. Відвідати і проаналізувати лекцію викладача (за фахом магістранта). Зразки проведення аналізу наведені в додатках 4 і 5. Магістрантом виконується один з варіантів аналізу за вибором.

Додаток 4

Схема

Аналізу проведення лекції

Дата ___________________________________________________

Факультет ____________________________ курс ____ група____

Дисципліна _____________________________________________

Прізвище, ім’я та по батькові викладача, науковий ступінь, вчене звання, посада

_______________________________________________________

_______________________________________________________

Тема лекції______________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________

1. Організація лекції:

• організація аудиторії;
• своєчасність початку занять;
• своєчасність явки на заняття студентів.

2. Актуалізація знань та суб’єктивного досвіду студентів:

• зв’язок попереднього матеріалу зі змістом лекції;
• методи актуалізації знань (опитування, тестування або інші).

3. План заняття:

• відповідність теми робочій програмі;
• перелік рекомендованої літератури (в тому числі і для поглибленого вивчення теми).

4. Елементи аналізу лекції:

• мова лекції (в т.ч. і мовна культура лектора);
• глибина висвітлення наукових проблем і тенденцій;
• елементи новизни;
• повнота розкриття плану лекції;
• взаємозв’язок теорії з практикою;
• відповідність використаних фактів, прийомів, доказів, коментарів головній ідеї теми, сучасному стану науки;
• рівень педагогічної майстерності викладача;
• зворотній зв’язок викладача з аудиторією;
• емоційність проведення заняття;
• естетика поведінки викладача;
• виклад матеріалу викладачем(розповідь, читання тексту інше);
• актуальність теми, зацікавленість студентів матеріалом лекції;
• зв’язок теми з професійною підготовкою студентів;
• використання технічних засобів або комп’ютерної підтримки;
• прийоми та методи посилення уваги, зацікавленості та активності студентів;
• ефективність використання дошки та засобів наочності;
• рівень організації обслуговування заняття кафедрою;
• темп викладання матеріалу, стиль викладання.

5. Поведінка студентів:

• уважність, зацікавленість, старанність, дисциплінованість, активність тощо.
• кількість запитань та їх спрямованість.

6. Результати лекції:

• рівень та якість виконання плану лекції;
• досягнення мети науково-пізнавального і виховного значення лекції.

7. Висновки:

• позитивні сторони лекції;
• зауваження (по фактичному матеріалу і методиці викладання);
• пропозиції;
• яким чином Ви зможете використовувати досвід лектора в майбутній професійній діяльності?

 

Додаток 5

 

Орієнтовна схема порівняльного (оцінка – самооцінка) аналізу лекції

 

Схема

порівняльного (оцінка – самооцінка) аналізу лекції

Прізвище, ім’я та по батькові викладача, науковий ступінь, вчене звання, посада _____________________________________

______________________________________________________________________________________________________________

Дата проведення ________________________________________

Курс ___________________________________________________

Факультет _____________________________________________

Тема___________________________________________________

Таблиця 1.

Шкала оцінювання

тональності настрою студентів на занятті

НАСТРІЙ (Н)
піднесений	радісний	приємний, спокійний	не знаю	сумний	тривожний, з ознаками занепокоєння	пригнічений
+ 3	+ 2	+ 1		- 1	- 2	- 3

Таблиця 4

Шкала оцінювання активності навчально-пізнавальної діяльності студентів на занятті

АКТИВНІСТЬ(А)
висока, творча	з проявами елементів ініціативи	епізодичні прояви активності	діяльність за вказівками та вимогою викладача	ухилення від діяльності	повна пасивність	протидія викладачу
+ 3	+ 2	+ 1		- 1	- 2	- 3

Варіантів підрахунку значень показників та інтерпретації результатів може бути кілька.

І варіант (експрес-діагностика)

При використанні такого варіанта дані опитування студентів заносяться в таблицю 5, за результатами якої (при з’єднанні координатних точок між собою) будується “кліматична хмара” (рис. 2).

Таблиця 5

Вихідні дані для побудови „кліматичної хмари” заняття

№ студента за списком	А	Н
1.	-2	-2
2.	+2	+1
3.	-2	+1
4.	+3	+2
5. і.т.д.	і т.д.	і т.д.

 

Після нанесення на координати площину точок та їх сполучення отримуємо обриси „кліматичної хмарини” (рис. 2).

За розташуванням “кліматичної хмари” можна говорити про настрій і активність студентів групи на занятті. Зміщення більшого об’єму “хмарини” в квадрант І свідчить про високу активність студентів на фоні тривожного настрою, що може викликатися авторитарним стилем спілкування викладача зі студентами.

Квадрант ІІ	Висока навчально-пізнавальна активність студентів у поєднанні з гарним, піднесеним настроєм спостерігається при демократичному стилі спілкуванні викладача зі студентами.
Квадрант ІІІ	Низька навчально-пізнавальна активність студентів у поєднанні з гарним, приємним настроєм (можливий ліберальний стиль спілкування).
Квадрант ІV	Низька активність та песимізм, що може мати місце в результаті лібералізму при відсутності розумної вимогливості викладача та низькому рівні його педагогічної майстерності.

 

 

		Висока активність
зона тривожного, песимістичного настрою І	А`	зона бадьорого, мажорного настрою ІІ
+3
+2
			+1
-3	-2	-1		+1	+2	+3
зона песимізму IV	-1	зона приємного настрою ІІІ
-2
-3

Низька

Активність

Рис.2. „Кліматична хмара” заняття

 

За результатами виконання завдання студенти формулюють та обговорюють з викладачем рекомендації щодо встановлення оптимального стилю взаємодії викладача зі студентами.

Соціоматриця

№ з/п	Кого вибирають	А	Б	В	…	Я	Зроблено виборів	Всього
„+”	„-”
Хто вибирає				…	N	„+”	„-”
	А
	Б
	В
…	…
N	Я
Одержано виборів	позитивних „+”
негативних „-”
всього

N – кількість членів студентської групи.

Над однією з соціоматриць слід зробити напис “Сумісна виробнича практика” – П, над другою – “Сумісна туристична подорож” - Т.

2. Запропонуйте студентам вибрати бажаних партнерів за офіційним критерієм (з ким би Ви хотіли проходити виробничу практику?) та неофіційним (з ким би Ви хотіли поїхати в сумісну туристичну подорож?). Зафіксуйте відповіді на спеціальних соціометричних картках, позначивши позитивні вибори “+”, негативні “-”, байдуже ставлення не позначається (рис. 3):

 

ПРАКТИКА + 3, 5, 11 -2, 4

ПОДОРОЖ + 1, 2, 9, 11 - 7, 10

 

Рис.3. Зразки спеціальних карток

 

3. Перенесіть дані з карток “П” та “Т” відповідно до матриць ”П” та “Т” по певному рядку (див. табл. 6.). В таблиці кількість горизонтальних рядків дорівнює кількості вертикальних стовпчиків. По горизонталі зазначається ставлення конкретної особистості до інших членів колективу; а по вертикалі - ставлення інших членів колективу до конкретної особистості. Позитивні вибори позначають “+”, негативні “-”, взаємні вибори обводять кружечком. При байдужому ставленні однієї людини до іншої клітинка залишається пустою. Враховуючи те, що самовибори не враховуються, клітинки по діагоналі бажано заштрихувати (див. табл. 6).

4. Запропонуйте студентам обмінятися картками з членами групи, заповніть соціоматриці “П” та “Т”. Зробіть умовну позначку біля номера рядка автора картки. Визначте взаємні вибори. Аналізуючи матриці, можна зробити висновки щодо стану кожного члена групи у міжособистісних стосунках, його популярність чи непопулярність.

Результати соціологічного дослідження можна інтерпретувати якісно і кількісно. Для кількісної інтерпретації результатів можна використовувати соціометричні індекси, статистичний аналіз, факторний аналіз, графіки. Перед початком інтерпретації результатів СД:

1. Підрахуйте кількість зроблених виборів (стовпчики 1 – N) у кожній з соціоматриць.

2. Підрахуйте кількість отриманих виборів (N) у кожній з соціоматриць.

3. Підрахуйте кількість взаємних виборів (кружечки) у кожній з таблиць.

Для якісного аналізу і опису міжособистісних стосунків у групі використовують соціометричні індекси: соціометричний статус та соціометричну експансивність.

Соціометричний статус відображає ставлення колективу (групи) до одного з її членів. Він може бути позитивним і негативним. Індекс соціометричного статусу S i є мірою позиції особистості на шкалі певних цінностей (офіційних чи неофіційних). Високий позитивний соціометричний статус, який наближається до 1, свідчить про потенційну здібність особистості до лідерства у соціальній групі. Індекс соціометричного статусу S і можна розрахувати за формулою:

де:

R⁺ _oi - кількість позитивних виборів, отриманих і- тим членом групи від інших;

R^- _oi – кількість негативних виборів, отриманих і- тим членом групи від інших;

N – кількість членів у групі;

N-1 – максимально можлива кількість виборів, яку може отримати кожен член групи.

Позитивний соціометричний статус розраховується за формулою:

 

Відповідно можна підрахувати й негативний соціометричний статус:

Індекс соціометричної експансивності Е_J відображає відношення особистості до групи, її активність та бажання взаємодіяти з іншими членами групи, її комунікабельність, а також тип та інтенсивність взаємодії особистості і групи. Його визначають за формулою:

де:

R⁺ _zj – кількість позитивних виборів, зроблених j – им членом групи;

R^- _zj – кількість негативних виборів, зроблених j – им членом групи.

Можливо також розрахувати позитивний Е⁺_J та негативний Е^-_j індекси експансивності особистості, використовуючи для розрахунків наступні формули:

 

Для характеристики студентської групи як цілісної системи міжособистісних відносин використовують індекс групової згуртованості З i та групової інтеграції І.

Індекс групової згуртованості визначають за формулами:

де:

– сума позитивних виборів, зроблених членами групи;

– сума негативних виборів, зроблених членами групи;

N – загальна кількість членів групи.

Індекс групової згуртованості Зі відображає ступінь емоційної взаємодії членів колективу, тісноту їх спілкування та співпадання поглядів. Чим ближче значення З і до одиниці, тим вища згуртованість групи.

Індекс групової інтеграції І характеризує здатність групи об’єднувати членів групи в єдине ціле. Його можна розрахувати за формулою:

де |N _iz | – кількість ізольованих членів, тобто тих, які не отримали ні позитивних, ні негативних виборів і в той же час залишаються байдужими до інших членів групи. “Ізольованою” є особистість, яка не має зв’язків з іншими членами групи (на рис. 4. – це особа Е). Чим ближче значення І до одиниці, тим сильніша інтеграція групи.

Для наочного зображення міжособистісних стосунків у колективі складають соціограму. На соціограмі за допомогою графічних символів та спеціальних ліній позначають позитивні та негативні вибори членами групи один одного. Зв’язки симпатії визначаються суцільною лінією із зазначеним напрямом від однієї особи до іншої, зв’язки антипатії – пунктирною лінією, відсутність вибору не позначається (рис. 4).

Соціограму на рис. 4 можна інтерпретувати таким чином:

“Г” – член групи, який отримав найбільшу кількість позитивних виборів. “Г” – лідер групи. (Кількість позитивних виборів – 4).

“Б”, ”В” – члени групи, яким “віддають перевагу”. Для отримання такого статусу вони повинні отримати не менше половини виборів від кількості виборів, отриманих “зіркою” (Г). Б, В, Г – складають психологічне “ядро групи”, у якому існують позитивні стосунки.

 

Рис.4. Соціограма відносин у групі з 6 членів

 

“А” – “середній” член групи, який отримав один - два позитивних вибори.

“Д” – “відчужений”, член групи який отримав тільки негативні вибори.

“Е” – “ізольований”, член групи який не має зв’язків з іншими членами групи.

Причинами “відчуженості” та “ізоляції” особистості у колективі можуть стати акцентуації характеру, неохайний зовнішній вигляд, низький рівень комунікації, бездіяльність у налагодженні стосунків, байдужість до інтересів групи.

Соціометричний статус особистості у групі може залежати від особливостей самої групи, рівня та характеру вимог, які група висуває до особистості.

Важливим завданням наставника студентської групи є вивчення особливостей взаємовідносин між його членами та оптимізація цих взаємовідносин. Для вирішення цього завдання йому слід добре володіти методикою соціометричного дослідження.

Для визначення власної здатності об’єктивно оцінювати свої домагання та взаємини з іншими членами групи запропонуйте студентам розрахувати рефлексивний коефіцієнт усвідомленості (РКУ), який визначають за формулою:

де:

R – кількість очікувань у виборах партнерів, які виправдалися;

R₁ – кількість очікуваних виборів.

Якщо домагання відповідають реальному становищу, то РКУ = 100%.

 

Якості керівника

І блок	(ознаки 1-4)	професійні уміння
ІІ блок	(ознаки 5-16)	організаційні якості
ІІІ блок	(ознаки 17-22)	інтелектуальні характеристики
IV блок	(ознаки 23-30)	відношення до людей
V блок	(ознаки 30-31)	трудова активність

 

Для визначення середньої оцінки по блоку слід загальну суму відповідних оцінок поділити на кількість ознак, що складають блок.

На третьому етапі виконання завдання необхідно розрахувати математичне очікування М і середньоквадратичне відхилення оцінок за ознаками і блоками α:

 

α =

де:

x _i – значення показника по ознаці чи блоку;

n = 1 (якщо опитували тільки одного респондента).

Якщо n ≠ 1, то слід розрахувати усереднене значення показника по ознаці чи блоку як середнє арифметичне оцінок експертів.

На четвертому етапі виконання завдання виконується інтерпретація одержаних результатів з використанням відомостей, наведених в табл. 9.

Таблиця 9

Методичні вказівки

до проведення педагогічної практики

для студентів спеціальності 8.070801 “Екологія та охорона навколишнього середовища”

 

Житомир 2009

 

 

УДК 631.9:001:378

П.П. Надточій – д. с.-г. н., професор кафедри охорони довкілля та збалансованого природокористування ЖНАЕУ;

Т.М. Мислива – к. с.-г. н., доцент кафедри охорони довкілля та збалансованого природокористування ЖНАЕУ;

Ю.В. Пилипенко - д. с.-г. н., професор кафедри екології ХДАУ;

Ю.А. Білявський – к. с.-г. н., доцент кафедри охорони довкілля та збалансованого природокористування ЖНАЕУ.

П.М. Малярчук - к. с.-г. н., декан екологічного факультету ЖНАЕУ.

 

Методичні вказівки до проведення педагогічної практики для студентів спеціальності 8.070801 “Екологія та охорона навколишнього середовища” / Укл.: П.П. Надточій, Т.М. Мислива, Ю.В. Пилипенко, Ю.А. Білявський, П.М. Малярчук. – Житомир, 2009. - ____ с.

 

Рецензенти:

А.Д. Балаєв – д. с.-г. н., професор кафедри ґрунтознавства і охорони ґрунтів Національного університету біоресурсів і природокористування України;

О.С. Заблоцька -кандидат педагогічних наук, завідуюча кафедрою хімії Житомирського національного агроекологічного університету;

В.В. Новак - завідуючий кабінетом післядипломної педагогічної освіти Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

 

 

Методичні вказівки затверджено:

· на засіданні кафедри охорони довкілля та збалансованого природокористування, протокол № 6 від 10 лютого 2009 р.;

· на засіданні навчально-методичної комісії екологічного факультету, протокол № 5 від 3 березня 2009 р.

 

Роздруковані з оригінал-макету замовника

Зміст

ВСТУП………………………………………………………
1. Планування педагогічної практики та звітність про її проходження…………………...
2. Індивідуальні завдання на період проходження педагогічної практики……...
2.1. Навчально–методична робота………………………...
2.2. Виховна робота наставника студентської групи…….
2.3. Управління сучасним вищим навчальним закладом..
3. Оцінювання результатів педагогічної практики студентів магістратури……………
ВИКОРИСТАНА ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА……………………………………………….

 

Вступ

Згідно зі статтею 43 Закону України “Про вищу освіту” [4], Національною доктриною розвитку освіти України в ХХI столітті [11], галузевими стандартами вищої освіти України важливе місце в системі професійної підготовки фахівців-екологів посідає практична підготовка, одним із різновидів якої є педагогічна практика студентів магістратури, зорієнтованих на науково-педагогічну діяльність.

Педагогічна практика зорієнтована на поглиблення знань, набутих у процесі навчання, розвиток навичок, розв’язання прикладних задач і підготовку майбутніх фахівців до самостійної роботи в якості викладача вищої школи. Вона є органічною частиною навчального процесу в магістратурі вищого навчального закладу аграрного спрямування.

Основними завданнями педагогічної практики студентів-магістрантів є:

§ поглиблення теоретичних знань з психології та педагогіки, визначення їх місця в професійній діяльності;

§ інтеграція психолого-педагогічних та спеціальних знань, отриманих при вивченні дисциплін „Методика викладання у вищій школі” “Основи психології та педагогіки”;

§ впровадження головних ідей кредитно-модульної системи навчання при здійсненні навчального процесу у вищих навчальних закладах;

§ формування системи професійно-педагогічних умінь, необхідних майбутньому науково-педагогічному працівнику – викладачу вищої школи.

Під час проходження педагогічної практики студент-магістрант повинен набути уміння:

§ конструктивні - добирати навчальний матеріал і проектувати його у відповідності з конкретними завданнями навчання і виховання студентів, знаходити такі засоби плідної взаємодії з ними, які забезпечать прогнозовані педагогічні результати;

§ гностичні – накопичувати і систематизувати новітні наукові теорії, факти, гіпотези, систематизувати їх, використовувати різноманітні джерела інформації і передовий педагогічний досвід;

§ комунікативні – за допомогою мови, міміки, жестів здійснювати педагогічно доцільні контакти зі студентами, колегами, а також конструктивно перебудовувати їх у процесі педагогічної діяльності;

§ організаторські – організовувати студентів на різноманітні види навчально-пізнавальної діяльності, спрямовувати їх активність у відповідності з метою навчання і виховання, особливостями майбутньої професійної діяльності;

§ при