Результати порівняльного аналізу лекції

Можливий параметр оцінки	Оцінка в балах (від 0 до 10)
Самооцінка	Оцінка колег	Оцінка студентів(за згодою лектора)
Відповідність теми сучасному стану науки
Змістовність викладу
Актуальність теми
Проблемність викладу
Науковість
Аргументованість
Доступність викладу
Логіка
Використання наочності
Теоретичний рівень лекції
Зв’язок з практикою
Культура мовлення
Продовження таблиці
Культура спілкування
Контакт з аудиторією
Вимогливість
Методи актуалізації знань студентів
Доброзичливість
Толерантність
Методична майстерність
Інше (за бажанням студента, лектора, колег)

 

Поради до здійснення порівняльного аналізу лекції:

1. Запропонуйте оцінити лекцію лектору та його колегам, які відвідали лекцію, незалежно один від одного.

2. Оцініть лекцію самостійно.

3. Порівняйте результати оцінювання лекції з самооцінкою викладача. Наскільки вони корелюють?

4. Складіть рекомендації щодо вдосконалення методики проведення лекції у вищій школі, обговоріть їх з науковим керівником.

 

 

Завдання 2. Відвідати практичне (лабораторно-практичне) заняття чи семінар (за фахом магістранта) і провести його аспектний аналіз за схемою.

Готуючись до відвідання практичного (семінарського, лабораторно-практичного) заняття, необхідно погодити свої дії з керівником практики і викладачем, заняття якого планується відвідати, а також:

§ визначити мету і завдання відвідання;

§ ознайомитись з робочою програмою дисципліни, визначити місце і роль заняття в системі навчального процесу;

§ в процесі бесіди з викладачем визначити, які дидактичні, виховні завдання та завдання розвитку особистості студента він планує вирішити під час заняття.

Попередньо слід визначити місце і час проведення заняття і прийти в аудиторію за 5-7 хвилин до його початку. Результати аналізу навчального заняття записують у щоденник педагогічної практики. До початку занять в ньому бажано записати такі загальні дані:

• дату проведення заняття;
• прізвище, ім’я, по-батькові, вчене звання та науковий ступінь викладача;
• назву дисципліни;
• тему та завдання заняття;
• місце і час проведення заняття;
• є) кількість студентів, присутніх на занятті.

Для “фотографування” навчального процесу може бути використання наступна схема (табл. 2 та рис.1).

Таблиця 2

Схема „фотографування” навчального процесу під час проведення заняття

Час	Етапи навчального заняття	Хід заняття	Психолого-педагогічні спостереження, роздуми, висновки
Діяльність викладача	Діяльність та поведінка студентів
8.30 – 8.35	Вітання викладача. Організаційна частина	Прийшов – 8.34 Перевіряє відсутність студентів і ставить помітку в журналі	Запізнилось____ студентів. Інші готуються до заняття	Скоротити час на “перекличку”, запропонувати старості групи до початку заняття подавати список відсутніх
8.35 – 8.50	Індивідуальне опитування	Запитує з місця двох студентів про тему заняття і як вони його виконали	Двоє викликаних студентів з місця розповідають, інші гортають зошити, перемовляються	Можливо краще провести одночасний тестовий контроль знань усіх студентів
і т.д.	і т.д.	і т.д.	і т.д.	і т.д.

 

З метою визначення рівня активності студентів на практичному занятті рекомендується використати фіксацію всіх видів їх діяльності. Для цього магістрант може використати умовні позначення, подані нижче, або розроблені самостійно.

	відповідь студента біля дошки;
	читання реферату;
?	участь в обговоренні реферату;
Ú	виконання індивідуального навчального завдання викладача;
*	доповнення до відповіді інших студентів;
(1,5хв)	відволікання від навчальної діяльності (розмова із сусідом, споглядання природи за вікном тощо).

Рис.1. Схема фотографування навчального процесу

Після завершення заняття обговоріть його основні моменти з викладачем, при цьому:

• зупиняйтесь на суттєвому і важливому;
• доброзичливо аргументуйте власну точку зору;
• намагайтесь глибоко осмислити побачене і подумайте як використати отримані знання в майбутній практичній діяльності.

 

Схема аспектного аналізу навчального заняття вміщує такі блоки:

Блок 1	Загальні дані
Блок 2	Реалізація принципу спрямованості навчання на вирішення у взаємозв’язку дидактичних, виховних завдань та завдань розвитку особистості студента
Блок 3	Реалізація принципу створення необхідних умов для навчання
Блок 4	Реалізація принципу науковості навчання. Відповідність навчального матеріалу змісту навчальної програми дисципліни
Блок 5	Реалізація принципу систематичності і послідовності навчання
Блок 6	Реалізація принципу доступності навчання
Блок 7	Реалізація принципу свідомості, активності і самостійності студентів в навчально-пізнавальній діяльності
Блок 8	Реалізація принципу наочності навчання
Блок 9	Реалізація принципу зв’язку теорії з практикою
Блок 10	Реалізація принципу безперервності екологічного навчання
Блок 11	Висновки і рекомендації

 

Блок 1. Загальні дані: дата, група, курс, прізвище, ім’я, по батькові викладача; кількість студентів, які присутні на занятті; місце проведення заняття: аудиторія, лабораторія, кабінет; обладнання приміщення, його відповідність санітарно-гігієнічним, естетичним та педагогічним вимогам; тема, мета та завдання заняття.

Блок 2. Реалізація принципу спрямованості навчання на вирішення у взаємозв’язку дидактичних, виховних завдань та завдань розвитку особистості студента:

§ відповідність завдань, які запланував викладач для вирішення на занятті, вимогам навчальних програм, змісту навчального матеріалу, сучасному стану наукової думки;

§ конкретність і взаємозв’язок завдань навчання, виховання та розвитку особистості студента, їх відповідність рівню знань та вихованості студентів, їх індивідуальним особливостям;

§ методи і прийоми пояснення сутності дидактичних завдань, стимулювання навчально-пізнавальної активності студентів;

§ наявність етапу актуалізації опорних знань та суб’єктивного досвіду студентів, мотивації самостійної роботи, постановки мети її виконання.

§ урахування інтересів та потреб студентів при організації їх самостійної роботи (пропозиції альтернативних, добровільних, самостійних завдань тощо).

 

Блок 3. Реалізація принципу створення необхідних умов для навчання:

§ санітарно-гігієнічні умови: чистота і освітленість приміщення, забезпечення оптимального температурного режиму, наявність побічних звуків, вентиляція приміщення тощо;

§ обладнання: підготовка до заняття наочності, дошки (крейда, ганчірка), технічних засобів, їх використання на занятті (відповідність віку студентів, ефективність, доцільність);

§ готовність студентів до заняття (запізнення, наявність на столах підручників, конспектів тощо);

§ готовність викладача до заняття, пунктуальність у початку занять, підготовка робочого місця, позитивний емоційний настрій та створення психологічної комфортності в процесі спілкування зі студентами, темп і тембр мовлення;

§ педагогічна доцільність розподілу часу на занятті. Чи були помічені нераціональні витрати часу? Чим можна їх пояснити?

 

Блок 4. Реалізація принципу науковості навчання. Відповідність навчального матеріалу змісту навчальної програми дисципліни:

§ актуальність матеріалу, дібраного викладачем для обговорення, його відповідність історії науки та сучасній науковій думці. Використання на заняттях інформації про останні досягнення в конкретній науковій галузі;

§ використання виховних можливостей навчального матеріалу для формування наукового світогляду студентів;

§ розвиток у студентів умінь наукового пошуку (планомірно спостерігати і аналізувати явища, фіксувати і узагальнювати результати спостережень, раціонально використовувати наукову літературу, науково-бібліографічний апарат, INTERNET-ресурси і т.д.), ознайомлення з засобами наукової організації праці, формування умінь вести наукову дискусію тощо.

Блок 5. Реалізація принципу систематичності і послідовності навчання:

§ логіка і послідовність розкриття викладачем (чи студентами під його керівництвом) змісту навчального матеріалу;

§ використання раніше вивченого матеріалу, суб’єктивного досвіду студентів для подальшого руху вперед;

§ система організації повторення раніше вивченого матеріалу;

§ використання міжпредметних зв’язків;

§ забезпечення на занятті послідовності у використанні студентами знань і умінь;

§ навчання студентів прийомам раціонального планування навчальної діяльності (складання опорних конспектів, структурно-логічних схем вивченого матеріалу, тез доповідей і т.п.).

Блок 6. Реалізація принципу доступності навчання:

§ система і логічна послідовність запитань і завдань, запропонованих викладачем;

§ раціональність проектування завдань заняття. Оптимальність визначення викладачем змісту, методів і прийомів, темпів навчання з урахуванням реальних навчальних можливостей студентів і перспектив їх подальшої професійної діяльності;

§ методи індивідуальної допомоги “проблемним” студентам в організації аудиторної і позаудиторної самостійної роботи.

Блок 7. Реалізація принципу свідомості, активності і самостійності студентів в навчально-пізнавальній діяльності:

§ використання викладачем різноманітних методів стимулювання творчої активності студентів (ділові ігри, дискусії, вирішення проблемних ситуацій, прийомів “гірлянда асоціацій”, брейн-стормінг та ін.);

§ організація репродуктивно-творчої, творчої та науково-дослідницької роботи студентів;

§ роль і місце самостійної роботи студентів у процесі заняття;

§ використання на занятті результатів самостійної та науково-дослідної роботи студентів.

Блок 8. Реалізація принципу наочності навчання:

§ педагогічна доцільність використання різних варіантів словесних, наочних і практичних методів навчання;

§ раціональність використання наочності, технічних засобів навчання, комп’ютерна підтримка навчального процесу.

Блок 9. Реалізація принципу зв’язку теорії з практикою:

§ демонстрація практичної значущості теми, яка вивчається;

§ звернення до новітніх досягнень науки, техніки, проблем соціально-економічного життя України, області, міста;

§ використання життєвого досвіду студента у вирішенні конкретних навчально-пізнавальних проблем;

§ виконання завдань, які мають практичну значущість для розвитку сільськогосподарської галузі, науки, техніки;

§ пропозиція студентам завдань, виконання яких вимагає звернення до аналізу науково-популярної, технічної, довідкової літератури, INTERNET – ресурсів тощо.

Блок 10. Реалізація принципу безперервності екологічного навчання:

§ застосування форм і методів формальної і неформальної екологічної освіти;

§ зв’язок теми заняття з екологічною проблематикою;

§ застосування внутрішньодисциплінарного підходу до формальної екологічної освіти.

Блок 11. Висновки і рекомендації:

§ вирішення викладачем прогнозованих завдань навчання, виховання та розвитку студентів;

§ реалізація викладачем у взаємозв’язку принципів дидактики вищої школи;

§ Ваші пропозиції щодо удосконалення навчально-виховного процесу.

 

 

Завдання 3. Оцінити вплив стилю педагогічного спілкування на психологічний клімат у студентській групі під час заняття.

Оцінку слід проводити за оцінкою тональності настрою студентів на занятті та активності їх навчально-пізнавальної діяльності. При цьому під “психологічним кліматом” розуміють як загальний соціально-психологічний стан студентського колективу, безпосередніми складовими якого є емоційна атмосфера, так і домінуючий в аудиторії настрій та рівень активності студентів. Сутність оцінювання полягає в тому, що кожному студенту пропонується оцінити свій стан після проведеного навчального заняття (лекції, лабораторно-практичного, семінарського заняття тощо) за двома параметрами.

Перший параметр, стан якого буде демонструвати горизонтальна вісь, оцінюється по відповіді на запитання: “Який настрій був у Вас на протязі заняття?”. Для оцінки тональності настрою використовується наступна шкала (табл. 3).

Другий параметр – активність навчально-пізнавальної діяльності студентів (вертикальна вісь) потребує відповіді на запитання: “Наскільки активним я був (була) на занятті?”. Рекомендована шкала оцінювання активності студентів на занятті показана в таблиці 4.

Таблиця 3

Шкала оцінювання

тональності настрою студентів на занятті

НАСТРІЙ (Н)
піднесений	радісний	приємний, спокійний	не знаю	сумний	тривожний, з ознаками занепокоєння	пригнічений
+ 3	+ 2	+ 1		- 1	- 2	- 3

Таблиця 4

Шкала оцінювання активності навчально-пізнавальної діяльності студентів на занятті

АКТИВНІСТЬ(А)
висока, творча	з проявами елементів ініціативи	епізодичні прояви активності	діяльність за вказівками та вимогою викладача	ухилення від діяльності	повна пасивність	протидія викладачу
+ 3	+ 2	+ 1		- 1	- 2	- 3

Варіантів підрахунку значень показників та інтерпретації результатів може бути кілька.

І варіант (експрес-діагностика)

При використанні такого варіанта дані опитування студентів заносяться в таблицю 5, за результатами якої (при з’єднанні координатних точок між собою) будується “кліматична хмара” (рис. 2).

Таблиця 5

Вихідні дані для побудови „кліматичної хмари” заняття

№ студента за списком	А	Н
1.	-2	-2
2.	+2	+1
3.	-2	+1
4.	+3	+2
5. і.т.д.	і т.д.	і т.д.

 

Після нанесення на координати площину точок та їх сполучення отримуємо обриси „кліматичної хмарини” (рис. 2).

За розташуванням “кліматичної хмари” можна говорити про настрій і активність студентів групи на занятті. Зміщення більшого об’єму “хмарини” в квадрант І свідчить про високу активність студентів на фоні тривожного настрою, що може викликатися авторитарним стилем спілкування викладача зі студентами.

Квадрант ІІ	Висока навчально-пізнавальна активність студентів у поєднанні з гарним, піднесеним настроєм спостерігається при демократичному стилі спілкуванні викладача зі студентами.
Квадрант ІІІ	Низька навчально-пізнавальна активність студентів у поєднанні з гарним, приємним настроєм (можливий ліберальний стиль спілкування).
Квадрант ІV	Низька активність та песимізм, що може мати місце в результаті лібералізму при відсутності розумної вимогливості викладача та низькому рівні його педагогічної майстерності.

 

 

		Висока активність
зона тривожного, песимістичного настрою І	А`	зона бадьорого, мажорного настрою ІІ
+3
+2
			+1
-3	-2	-1		+1	+2	+3
зона песимізму IV	-1	зона приємного настрою ІІІ
-2
-3

Низька

Активність

Рис.2. „Кліматична хмара” заняття

 

За результатами виконання завдання студенти формулюють та обговорюють з викладачем рекомендації щодо встановлення оптимального стилю взаємодії викладача зі студентами.