Розподіл видатків відповідно до розподілу повноважень між державною владою і органами місцевого самоврядування.

По-перше, слід сказати, що розмежування доходів і видатків між окремими бюджетами починається з розподілу видатків. В основі розмежув-ня видатків лежить визначення меж функціон-них повноважень між окремими рівнями держ. влади й управління.

При цьому функц-ні повноваження поділяються на:

неделеговані державні повноваження, делеговані та власні повноваження. Розподіл делегованих держ.повноважень здійснюється на основі функціон-ної класифікації видатків бюджету між різними рівнями місц. самоврядування.

Види видатків держави на здійснення функц-них повноважень:

1) Видатки па здійснення неделегованих держ. повноважень - це видатки на забезпечення конституц. ладу держави, держ. суверенітету та інші видатки, які не можуть бути передані на виконання місц. самоврядув-ню. Такі видатки здійснюються за рахунок коштів Держ. бюджету Укр. До видатків на виконання неделегованих держ. повноважень належать видатки на держ. управління, законодавчу і викон. владу, утримання АП Укр, судову владу, міжн. діял-сть, фундамент. та прикладні дослідження, нац. оборону, правоохор. діял-сть, держ. програми підтримки пріоритетних галузей ек-ки, розвитку транспорту та зв'язку, загальнодерж.і інвестиц. проекти, держ. програми ліквідації наслідків Чорноб. катастрофи, створення та поповнення держ. запасів, обслуговув-ня держ. боргу, проведення загальнодерж. виборів та референдумів, інші програми загальнодерж. значення;

2) Видатки на здійснення делегованих держ. повноважень - це видатки, які визначаються ф-іями держави та можуть бути передані на виконання місц. самоврядуванню з метою забезпечення найефективнішого їх викор-ня. Такі видатки здійснюються за рахунок коштів місц. бюджетів і бюдж. трансфертів. Розмежув-ня видів видатків за делегованими держ. повноваженнями між місц. бюджетами відбувається на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуг і наближення їх до безпосереднього споживача;

3) Видатки на здійснення власних повноважень - це видатки на реалізацію прав, обов'язків та ф-ій місц. самоврядув-ня, які мають місц. характер. Такі видатки виконуються за рахунок коштів місц. бюджетів.

Забезпечення місцевих бюджетів доходними джерелами для виконання власних та делегованих державою фінансових зобов’язань.

Ключову роль у становленні системи самостійних місц. бюджетів відіграють їхні доходи та способи, на основі яких вони формуються. (+Бюдж. дотації, Бюдж. субсидії,бюдж.субвенція).

Власні доходи - це доходи (податк. і неподатк. надходження), що формуються і використ-ться місц. органами влади на підвідомчій їй території.

До власних доходів належать:

місц. податки і збори, платежі, що встановлюються місц. органами влади; доходи комун. підпр-ств; доходи від майна, що належить місц. владі тощо.

Органи місц. самовряд-ня повинні постійно прагнути до збільшення іх частки в загальній сумі надходжень, але частка власних доходів місц. бюджетів в Укр.є вкрай незначною.

Залежно від розміру надходжень до місц. бюджету в % відношенні (повний чи частковий) загальнодерж. доходи (податки і збори) можна розділити на закріплені і регулюючі.

Закріплені доходи - доходи, які законодавчо повністю закріплюються за певним бюджетом і не підлягають передачі нижчестоящим бюджетам або частково закріплюються за вищестоящим бюджетом і у певному обсязі підлягають передачі нижчестоящим бюджетам.

За місцевими бюджетами в основному закріплюються:

місц. податки і збори; •податок на доходи фіз..осіб; податок на прибуток підпр-ств; плата за торговий патент на деякі види підпр. діял-сті; плата за землю; податок із власників трансп. засобів; податок на промисел; надходж-ня коштів від приватиз-ії підпр-ств комун. власності; інші доходи, що зараховуються до місц. бюджетів у розмірах, визначених закон-вом; надходження збору за забруднення навк. природн. середовища в частині, яка належить місц. бюджетам; надходж-ня відрахувань і збору на будівн-тво, реконструкцію, ремонт і утримання автомоб. доріг, доріг загального користув-ня в частині, яка належить місц. бюджетам.

Даний перелік може щорічно змінюватися.

Регульовані доходи характ-ься тим, що вони передаються як відрахув-ня від загальнодерж. податків і зборів із вищестоящого бюджету до нижчестоящих бюджетів для їхнього збалансув-ня. Отже, до регулюючих відносять загальнодерж. податки, які згідно з нормативами відрахувань розподіляються між різними рівнями бюдж.системи. Розміри відрахувань визначаються Верх Радою Укр, виходячи з відповідних соц-ек. нормативів бюдж. забезпеченості населення і стану місц. джерел доходів.

До основних регульованих доходів належать'.

●ПДВ; ●податок на прибуток підпр-ств (за винятком тих, що перебувають у комун. власності); ●акц. збір; • ●прибутк. податок із громадян; ●плата за землю.

Регульовані доходи зараховуються до місц. бюджетів за індивідуальними ставками та єдиними нормативами відрахувань.

Бюдж. дотація – фін. допомога на покритття дефіциту бюджету.

Може бути повною чи частковою. Повна – видається у повному обсязі коштів, що не вистачає для фінанс-ня видатків. Особливим різновидом повної дотації в Укр. є дотація вирівнюв-ня. Вони надаються на вирівнювання відповідності дохідної бази кожного бюджету видаткам, які закріплені за цим бюджетом і визначені на основі єдиних для усієї території країни соц-них нормативів. Часткова дотація покриває лише частку дефіциту бюджету

Бюдж. субсидії - це трансферні ресурси, що надаються з держ.бюджету місц. бюджетам, чи з місц. бюджетів вищого адміністрат. рівня до місц. бюджетів нижчого рівня на фінанс-ня цільових витрат.

Бюдж. субвенція – різновид цільової субсидії, що передбачає спільну участь у фінанс-ні певних потреб чи програм двома бюджетами.

Згідно Бюдж. кодексу Укр., бюдж. субвенція фактично визначена як цільова субсидія (видається на конкретні цілі і повертається при нецільовому викор-ні коштів).

Перерозподіл через Державний бюджет фінансових ресурсів.

Перерозподіл фінансових ресурсів у системі бюджетів держави здійснюється в рамках регулювання доходів бюджетів.Правова основа регулювання доходів бюджетів в Україні має досить загальний характер.

Основними інструментами, за допомогою яких здійснюється регулювання доходів бюджетів, є:

власні та закріплені доходи;

регульовані доходи;

нормативи відрахувань від регульованих доходів;

дотації та субвенції;

міжбюджетні взаєморозрахунки.

Головним інструментом збалансування доходів бюджетів є регульовані доходи, частка яких у податкових надходженнях зведеного бюджету України сягає 80 відсотків. З Державного бюджету України до бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя може передаватися частина доходів як процентні відрахування від загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів, що справляються на даній території, або дотацій і субвенцій. Розмір цих відрахувань затверджується Верховною Радою України в Законі "Про Державний бюджет України" на відповідний рік з урахуванням економічного, соціального, природного й екологічного стану відповідних територій.

Вказані ресурси передаються на основі необхідних техніко-економічних обґрунтувань, статистичних даних про економічний, соціальний і екологічний стан відповідних територій, розрахунків необхідних витрат для вирівнювання їхнього розвитку, інформації про урядові та регіональні програми подолання різниці в розвитку адміністративно-територіальних одиниць та інших даних.

Мінімально необхідні видатки бюджетів сільських і селищних рад, бюджетів районів та міст - видатки, що обчислюються за єдиними або груповими мінімальними соціальними, фінансовими нормативами і нормативами, встановленими вищим органом виконавчої влади на основі чинних законодавчих актів, з урахуванням індексу інфляції в межах фінансових можливостей держави та відповідних адміністративно-територіальних одиниць.