Вивчення і накопичення матеріалу

Роботу з літературою корисно починати зі складання бібліографії, що дозволить найбільш повно ознайомитися з літературними джерелами відповідно до конкретної мети і теми екскурсії.

Надзвичайно багато корисних знань по історії свого краю, чи області можна почерпнути в періодичній пресі.

У ході підготовки нової теми екскурсоводам нерідко приходиться працювати в архівах з метою уточнення фактів, пошуку нового даних, визначення пам'ятних місць і т.д.

Роботі в архіві повинне передувати вивчення літератури по темі й опублікованих джерелах. Науково-довідкові посібники до документальних матеріалів окремих архівів (путівники по архівах, списки фондів і картотечні покажчики фондів) дозволяють визначити необхідні для роботи фонди.

Порядок оформлення і роботи в архівах визначається правилами користування документальними матеріалами в державних архівів України та іншими документами, визначеними законодавством України.

Робота в архіві по пошуку і дослідженню джерела складає складне творче завдання, трудомістка і вимагає наполегливості й активності. Разом з тим вона вносить у підготовку екскурсії елемент наукового пошуку, зближаючи її з роботою дослідника, ученого. Розповідь про те, як були отримані нові дані в екскурсії, в окремих випадках може надзвичайно збагатити зміст екскурсії, підсилити її емоційне звучання.

Доцільним є ознайомлення всіх членів групи з експозиціями і фондами музеїв, виставок, відвідування архітектурних і художніх майстерень, наукових інститутів, установ, промислових підприємств.

Організація консультацій

У ході підготовки екскурсії корисно практикувати консультації фахівців, зустрічі і листування з учасниками й очевидцями подій, ветеранами Великий Вітчизняної війни, старожилами своїх населених пунктів, діячами культури і мистецтва, науки і техніки. Контакти з фахівцями варто підтримувати в процесі всієї підготовки екскурсії, деякі з них можуть виступити як рецензенти екскурсії, її методичної документації. Як, наприклад, розробка екскурсії “Історія та становлення Гірсько-Карпатської сільськогосподарської дослідної станції с. Н. Ворота”. По цій темі необхідно вивчити матеріали, які зберігаються у дослідній станції с. Бахта, Берегівського району, архіві смт. Воловець, провести зустрічі з науковими працівниками дослідної станції, які проживають в Нижніх Воротах та за його межами, використати домашні архіви жителів села. У Гірсько-Карпатській станції є наукові співробітники такі як Моспан Г. М., Моспан М. В., які все своє життя пропрацювали на цій станції і як висококваліфіковані фахівці вони можуть надати екскурсоводам кваліфіковану допомогу в розробці теми екскурсії, ознайомити їх з матеріалами наукових досліджень, представити свої архіви. Крім цього вони можуть виступити і рецензентами даної екскурсії.

Кожна галузь науки і мистецтва має свою термінологію, без знання якої неможлива підготовка екскурсії на науковій основі. Тому із самого початку варто опанувати основними термінами. У цьому фахівці також можуть зробити допомогу. Корисно скласти словничок найбільш уживаних термінів.

 

Виявлення і конкретне вивчення екскурсійних об'єктів

Зібраний матеріал екскурсовод повинний аналізувати не тільки з погляду пізнавальної цінності, але і можливості застосування на екскурсії, тобто наочності, зв'язку з конкретними екскурсійними об'єктами. Вони складають зорову основу екскурсії.

Екскурсійними об'єктами можуть бути експозиції музеїв і виставок, історичні і художні пам'ятники і пам'ятні місця, природні визначні пам'ятки, а також здобутки архітектури і містобудування (житлові і громадські будівлі, промислові і транспортні спорудження, міська площа, вулиця, чи пам'ятник монумент і т.д.).

Складання маршруту екскурсії

Важливим етапом розробки екскурсії є складання маршруту. Він завершує роботу по виявленню об'єктів.

Маршрут будується за наступними принципами:

- хронологічний;

- тематичний;

- комплексний (хронологічно - тематичний).

Маршрут екскурсії складається відповідно до її загальної композиції, що забезпечує цілісність і логічну послідовність викладу матеріалу. При угрупуванні об'єктів, пов'язаних з визначеними підтемами екскурсії, враховується також їхня відстань, зручність під'їзду і т.д..

Екскурсійний маршрут по населеному пункту повинен бути компактним. При цьому максимальний переїзд від об'єкта до об'єкта звичайно не перевищує 15-20 хвилин. При цьому бажано чергування довгих і коротких інтервалів.

Важливою вимогою до маршруту екскурсії є відсутність повторних проїздів по однієї і тій же дорозі. Подібний проїзд допускається лише у виді виключення (якщо немає іншої дороги).

При складанні маршруту враховується також естетична цінність забудови і ландшафту, розташованих по шляху руху.

Об'їзд або обхід маршруту екскурсії

Об'їзд або обхід маршруту проводиться з метою ознайомлення з трасою руху, вивчення й уточнення екскурсійних об'єктів, визначення місця зупинок, під'їздів до них, виборі пунктів екскурсійного показу, хронометрування часу переїзду (переходу) від одного екскурсійного об'єкта до іншого, для розрахунку часу проведення екскурсії.

Об'їзд виробляється за участю всіх членів творчої групи, керівника гуртка чи об’єднання, а також можна запросити консультанта-краєзнавця.

Складання тексту екскурсії

Об'їзд маршруту дає можливість завершити роботу над текстом екскурсії, який повинен максимально відображати реальну екскурсію.

Робота над текстом дозволяє екскурсоводу ретельно обміркувати матеріал для розповіді, відібрати найголовніше, намітити логічний хід викладу матеріалу, більш точно узагальнити його, сформулювати висновки і логічні переходи від однієї підтеми чи об'єкта до інших.

Природно, що текст, створений творчою групою, буде відрізнятися від змісту екскурсії будь-якого екскурсовода. Тому необхідно, щоб кожен екскурсовод, що готується до даної теми, писав свій індивідуальний текст, закріплюючи в ньому своє розкриття теми, творчі знахідки.

Звичайний обсяг тексту для автобусної екскурсії, розрахованої на 3 години – 40 - 50 сторінок і 25 - 30 сторінок – для пішохідної.

Перед викладом тексту екскурсії оформляється титульний лист, у якому вказується назва освітнього закладу, назва гуртка чи об’єднання, найменування теми, прізвищ авторів і дати затвердження даної екскурсії. Якщо гурток чи об’єднання співпрацює з відділом культури та туризму райдержадміністрацій, то тоді екскурсія може затверджуватися цим відділом і слугуватиме для її проведення з іншими категоріями населення, туристами.

Текст повинний включати вступ і висновок, містити характеристику об'єктів і конкретний матеріал, що розкривається екскурсоводом.

Один з авторів є відповідальним за текст. У його обов'язки входить систематичне внесення доповнень і змін у текст.

Одночасно зі складанням тексту екскурсії автори готують коротку анотацію.

Побудова екскурсії

Текст, як і методична розробка, повинний відбивати зміст екскурсії. Її сприйняття як єдиного цілого досягається логікою побудови. В основі екскурсії повинен лежати логічний план, що відповідає загальній композиції екскурсії.

Кожна екскурсія складається з трьох головних частин: вступу, основної частини і висновку.

Вступ

Вступ і висновок відрізняються від основної частини тим, що вони, як правило, не зв'язані з екскурсійним об'єктом. Це зближає вступ з початком лекції, завдання якого – встановити контакт з аудиторією, залучити її увагу до теми.

Однак вступ в екскурсії має свою специфіку. Спочатку екскурсовод повідомляє своє прізвище, ім'я, по батькові, називає гурток чи об’єднання, школу (інший освітній заклад, у якому працює дане об’єднання чи гурток). Потім він повідомляє тему екскурсії, маршрут, час і місце її закінчення.

У вступі екскурсовод розкриває зміст тему екскурсії і висвітлює головні проблеми, що конкретизуються в ході екскурсії на показі об'єктів.

Вступ повинний бути яскравим і лаконічним за формою й актуальним за змістом.

Екскурсовод повинний прагнути до того, щоб відразу привернути увагу екскурсантів. Варто пам'ятати, що початок екскурсії – відповідальний момент, адже на початку екскурсії в екскурсантів складається перше враження про екскурсовода.

Основна частина

Основна частина – власне екскурсія – будується на сполученні показу з розповіддю. Її зміст складається з окремих підтем, що розкриваються на об'єктах і об'єднані головною темою. Ця тема обумовлює спрямованість екскурсії, співвідношення частин, обсяг і "поворот" конкретного матеріалу, пов'язаного з об'єктами, і сам принцип викладу.

Тільки керуючись цією темою, перевіряючи нею всі елементи, можна домогтися логічної композиції екскурсії, у чому особливо яскраво виявляється майстерність проведення екскурсії.

У ході проведення екскурсії застосовуються різноманітні методичні прийоми. Висвітлення кожної екскурсійної підтеми в екскурсії доцільно завершувати узагальненням матеріалу – висновком. Наприклад, розповідь про наукові розробки та досягнення результатів у вирощуванні різних сортів картоплі, виведеними науковцями Гірсько-карпатської дослідної станції, завершується висновком про значення вирощування даних сортів картоплі в гірських районах та значення цих досягнень для розвитку сільського господарства всієї країни.

Висновок

У висновку екскурсовод підводить підсумки екскурсії, робить загальні висновки по темі і відповідає на питання екскурсантів. Висновок закріплює зміст і значення побаченого і почутого екскурсантами на екскурсії, ще раз пояснює тему. У висновку екскурсовод може рекомендувати екскурсантам взяти участь в інших екскурсіях, що проводить їхнє об’єднання чи гурток.