Стероїдні гормони (для місцевого застосування).

При необхідності застосування стероїдних препаратів слід пам’ятати, що максимальний ефект при ринітах дають спеціально створені топічні стероїди. Вони діють на всі компоненти запалення, тому їм відводиться особливе місце в терапії алергічних ринітів. Їх можна призначати для лікування цілорічного алергічного рині-ту (з постійними симптомами назальної гіперактивності, вираженим набряком, коли всі інші препарати практично малоефективні).

Препарати цієї групи мають такі властивості:

· Проявляють протиалергічну, протизапальну, протинабрякову дію.

· Полегшують носове дихання.

· Знижують секрецію слизу.

 

Активний інгредієнт	Препарати
Беклометазон	Альдецин, Беконазе^0, Нособек, Хейфевер
Флутиказон	Фліксоназе
Мометазон	Незонекс
Триамцинолон	Назакорт

⁰ – препарат для першого вибору.

 

Засоби для місцевої стимуляції імунної системи.

ІРС-19 представляє собою лізати 19 бактерій, що найбільш часто викликають захворювання верхніх дихальних шляхів, що позбавлені антигенних властивостей.

Детермінанти бактерій, не володіючи патогненними властивостями, сприяють виробітку імунних реакцій.

Препарат випускається в аерозольній упаковці. Застосовується для профі-лактики і лікування захворювань дихальних шляхів і ЛОР-органів по 1 вприскуван-ню в кожну ніздрю 2-5 разів на день в гострому періоді до зниження симптомів зах-ворювання, 2 рази в день з профілактичною метою протягом 14 днів.

 

Інші засоби для лікування риніту.

Вказані вище активні інгредієнти входять до складу більшості зареєстрованих в Україні препаратів для лікування риніту. Окрім того, існує ряд інших лікарських засобів.

Салін (0,6% розчин натрію хлориду) може застосовуватися для промивання порожнини носа у дорослих і дітей.

Піносол (масло сосни звичайної, масло евкаліптове, тимол, токоферолу аце-тат) проявляє протимікробну (антисептичну), протизапальну, протитнабрякову дію. На початку лікування застосовується кожну годину, потім 3-4 рази на добу. Добре сполучається з судинозвужувальними препаратами. При застосуванні препарату можливе відчуття печії, зуд, гіперемія або набряк слизової. Протипоказаний при алергічному риніті, дітям до 1 року.

Бороментол (кислота борна, ментол, вазелін) проявляє антисептичну, слабу болезаспокійливу дію. При застосуванні препарату, можливе відчуття печії. Проти-показаний дітям до 1 року.

 

Комбіновані препарати для дітей і дорослих для лікування риніту і

Симптомів простуди.

Колдакт (хлорфенаміну мамат – Н₁ – гістаміноблокатор, фенілпропанол г/х - симпатоміметик). Швидкодіючий комплексний засіб для лікування риніту та симпто-матичної терапії ГРЗ. Має протинабрякову, протизапальну, протиалергічну дію.

Капсули Колдакта містять багатошарові гранули, що забезпечують поступове конт-рольоване вивільнення активних компонентів та їх стабільну концентрацію в сиро-ватці крові. Не слід сполучати з алкоголем. Під час прийому транспортними засо-бами. При прийомі можливе головокружіння, підвищена збудливість, безсоння, зни-ження апетиту, сухість у роті, нудота. Протипоказаний дітям до 1 року, вагітним, під час годування грудьми, особам з ІХС та ГХ.

Контак, Оринол, Ефект (хлорфенаміну мамат – Н₁ – гістаміноблокатор, фенілпропаноламіна г/х - симпатоміметик). За складом і властивостями аналогічний препарату Колдакт.

Колд-Флю – крім хлорфенаміну мамату і фенілпропаноламіна містить також кофеїн і парацетамол, який має жарознижувальну дію.

Фервекс (парацетамол, фенірамін, аскорбінова кислота) проявляє проти-запальну, жарознижувальну, анальгезуючу дію, полегшує носове дихання.

Актифед (псевдоефедрин, трипролідин).

Ринопронт (фенілефрін і карбіноксаміну мамат).

Колдрекс Хот Рем (парацетамол, фенілефрін (деконгестант), аскорбінова кислота).

Антикатарал (парацетамол, хлорфенірамін (гістаміноблокатор), фенілефрін (декогестант).

Фарамцитрон (парацетамол, фенірамін (гістаміноблокатор), фенілефрін (деконгестант), аскорбінова кислота).

 

Фармацевтична опіка при застосуванні препаратів для симптоматичного лікування ринітів.

· Всі деконгестанти не рекомендується застосовувати більше двох тижнів.

· Судиннозвужувальні препарати із групи симпатоміметиків не слід застосо-вувати більше 5-7 днів.

· Препарати, що містять псевдоефедрин та фенілпропаноламін, можуть вик-ликати хвилювання, безсоння, тремор, при їх застосовуванні існує ризик розвитку інсульту, порушень мозкового кровообігу (навіть у молодих лю-дей) і аритмій серця, можлива затримка сечопускання у хворих з гіпертро-фією простати (передміхурової залози) (псевдоефедрин).

· Препарати, що містять хлорфеніламін і феніламін, не сумісні з алкоголем, протипоказані водіям автотранспорту.

· Препарати, що містять симпатоміметики, протипоказані дітям до 6 років.

· Препарати, що містять фенілпропаноламін, не слід сполучати з індомета-цином.

· Симпатоміметики можуть викликати підвищення артеріального тиску, тому їх слід призначати обережно хворим на гіпертонічну хворобу і гіпертиреоз.

 

 

· Симпатоміметики можуть викликати підвищення внутрішньоочного тиску, тому їх слід призначати обережно хворим на глаукому.

· Препарати, що містять симпатоміметики можуть підсилювати дію і побічні ефекти антидепресантів, інгібіторів моноамінооксидази, психостимулято-рів. Одним із проявів їх взаємодії може бути підвищення АТ. Внаслідок цього протипоказане одночасне застосування препаратів, що містять сим-патоміметики, і препаратів із групи антидепресантів, інгібіторів моно-амінооксидази, психостимуляторів.

· Препарати, що містять симпатоміметики, можуть послаблювати дію анти-гіпертензивних препаратів і β–адреноблокаторів, що проявляється у під-вищенні АТ, при одночасному застосуванні з β–адреноблокаторами мож-ливий розвиток аритмії серця.

· Судиннозвужувальні препарати із групи симпатоміметиків не слід сумісно застосовувати з седативними засобами (ослаблення дії), іншими судинно-звужувальними препаратами (підсилення дії і побічних ефектів), а також з будь-якими іншими препаратами, що призначені для введення в порожнину носа.

· Препарати, що містять фенірамін і хлорфенірамін, протипоказані хворим на гіпертрофію передміхурової залози (можуть викликати затримку сечі), а також хворим на глаукому (підвищують внутрішньоочний тиск).

· Препарати, що містять антигістамінні компоненти першого покоління, можуть викликати сонливість, відчуття втоми, тому їх доцільно застосову-вати ввечері (особливо пероральні лікарські форми).

· Препарати, що містять антигістамінні компоненти, не слід вживати за кер-мом, тому що вони викликають порушення уваги і координації рухів.

· Препарати, що містять антигістамінні компоненти першого і другого поко-лінь, не слід сполучати з алкоголем, седативними, снодійними, транквіліза-торами, нейролептиками, наркотичними анальгетиками.

· Лікарські препарати, що містять стероїдні гормони, слід застосовувати тільки по призначенню лікаря. В Україні дозволений до безрецептурного відпуску тільки препарат Беконазе.

· Лікарські препарати, що містять стероїдні гормони, не рекомендують засто-совувати вагітним жінкам, жінкам, що годують грудьми, у дітей до 4 років.

· При застосуванні лікарських препаратів, що містять стероїдні гормони, можливі сухість і подразнення слизової носоглотки, неприємний смак і запах, носова кровотеча.

· При тривалому застосуванні лікарських препаратів, що містять стероїдні гормони, можливе пригнічення функції кори наднирників.

· При тривалому застосуванні лікарських препаратів, що містять стероїдні гормони, можливий розвиток кандидозу носоглотки.

 

КАШЕЛЬ.

Захворювання органів дихання достатньо часто зустрічається серед всіх шарів населення. Їх розповсюдженість майже така, як захворювань органів кровообігу, і в різних вікових групах складає від 15 до 20%. Високими є годинна непрацездатність і інвалідність при захворюваннях дихальної системи. На щастя, що захворювання системи дихання, які часто зустрічаються, є достатньо нетривалими, щоб проявити суттєвий вплив на стан здоров’я. Однак, якщо лікування не буде проведено вчасно, виникає висока вірогідність переходу захворювань в хронічну форму, розвиток уск-ладнень, небезпечних не тільки для здоров’я, але і для життя.

Найбільш частою скаргою при захворюванні органів дихання є кашель. Паці-єнти, що бажають придбати засіб для лікування кашлю, складають значну частину відвідувачів аптеки. При відпуску цієї категорії ліків фармацевт повинен пам’ятати, що серед багаточисельних захворювань органів дихання самолікування за допомо-гою безрецептурних препаратів можливе тільки на першому етапі гострих респіра-торних захворювань (простуди) і гострого бронхіту (неважкої форми). Обов’язкової участі лікаря в медикаментозній терапії вимагає гострий бронхіт, пневмонія, бронхі-альна астма, туберкульоз плеврит, абсцес і пухлини легень. В сучасних умовах, вра-ховуючи значний ріст захворюваності на туберкульоз, фармацевту слід проявити особливу обережність при відпуску безрецептурних препаратів хворим зі скаргами на кашель.

Кашель – складний рефлекторний акт, що виникає як захисна реакція при ско-пиченні в дихальних шляхах слизу, мокротиння, попадання інородного тіла і дозво-ляє очистити від них дихальні шляхи.

За своїм характером кашель може бути сухим (непродуктивним) – без виді-лення мокротиння і вологим (продуктивним) – з виділенням мокротиння. Сухий, виснажливий кашель слід пригнічувати за допомогою лікарських засобів. При воло-гому кашлі, навпаки, слід вживати препарати, що полегшують евакуацію мокро-тиння, але не пригнічують кашльовий рефлекс. На першому етапі фармацевтичної опіки слід спробувати встановити можливу причину кашлю у пацієнта і виявити наявність (або відсутність) у нього загрозливих симптомів.