Особливості процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень за фактами безвісного зникнення осіб

Положення Закону України «Про прокуратуру», Кримінального процесуального кодексу України, наказу Генерального прокурора України від 19.12.2012 № 4 гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» вимагають від прокурорів здійснювати поточний нагляд (тобто нагляд процесуальними керівниками за додержанням законів у конкретних кримінальних провадженнях) за додержанням слідчими підрозділами органів внутрішніх справ передбаченого законом порядку початку досудового розслідування, повнотою внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинене кримінальне правопорушення, правильністю правової кваліфікації кримінального правопорушення, дотриманням строків внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Керівник органу прокуратури повинен щоденно, користуючись можливостями Єдиного реєстру досудових розслідувань, з метою попередження порушень закону відстежувати внесення відомостей про кримінальні правопорушення за фактами безвісного зникнення осіб.

При цьому необхідно звернути увагу, що відповідна кваліфікація здійснюється виключно за ст. 115 КК України, до встановлення в ході досудового розслідування даних про вчинення іншого кримінального правопорушення. Крім того згідно з п. 2.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 17.08.2012 № 69, одночасно з визначенням кваліфікації підлягає внесенню до ЄРДР також і додаткова відмітка «138. Зникнення безвісти».

Встановивши наявність у Єдиному реєстрі досудових розслідувань даних про зникнення безвісти особи, керівник органу прокуратури призначає прокурора у такому кримінальному провадженні.

Керівнику органу прокуратури при визначенні прокурора у кримінальному провадженні за фактом безвісного зникнення особи слід враховувати особливу специфіку і складність провадження, а також професійну майстерність і досвід відповідних прокурорів.

У разі необхідності керівник органу прокуратури може призначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів (ч. 1 ст. 37 КПК України).

Після визначення керівником органу прокуратури прокурора у кримінальному провадженні процесуальному керівнику необхідно невідкладно вивчити наявні матеріали кримінального провадження за фактом безвісного зникнення особи.

Підлягає перевірці повнота реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення, які зазначено у відповідній заяві чи повідомленні.

Процесуальний керівник також мусить з’ясувати, чи перевіряв слідчий на початку розслідування відповідно до вимог ч. 4 ст. 218 КПК України наявність вже розпочатих досудових розслідувань щодо того самого кримінального правопорушення.

Здійснюючи процесуальне керівництво, прокурор на початковому етапі досудового розслідування обов’язково перевіряє законність та обґрунтованість внесення слідчим відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, наявність підстав для початку досудового розслідування, своєчасність та повноту проведення невідкладних слідчих (розшукових) дій.

Під час вивчення матеріалів необхідно звернути особливу увагу на повноту та ефективність проведених першочергових слідчих (розшукових) дій: огляду місцевості, приміщення з використанням фотозйомки; допиту родичів зниклого, осіб із числа оточення, його знайомих, друзів, сусідів, осіб, які востаннє контактували зі зниклим.

Необхідно звернути увагу на обов’язкове вилучення під час проведення огляду носіїв ДНК - інформації (зубні щітки, гребінці, бритви тощо) зниклої особи, її медичної документації, у якій міститься інформація про травми, перенесені захворювання, групу крові.

Перевірці також підлягає своєчасність заповнення слідчим впізнавальної картки, орієнтування ним оперативних підрозділів органів внутрішніх справ на встановлення місцезнаходження зниклої особи, останнього місця проживання (перебування, служби або роботи) зниклої безвісті особи.

На цьому етапі слідчий також повинен витребувати інформацію про:

- надходження на лікування, звернення за медичною допомогою до лікувальних установ, психоневрологічних диспансерів осіб, які за станом здоров’я або інших умов не мають можливості повідомити про себе, наявності невпізнаних трупів у моргах, а також відомостей з установ виконання покарань та ізоляторів тимчасового тримання;

- придбання проїзних білетів (залізничні, авіаційні та морські/річкові каси, в окремих випадках автобусні каси тощо);

- наявність в осіб відкритих банківських рахунків та виданих банківських карток;

- наявність електронних поштових скриньок особи, її реєстрацію в соціальних мережах;

- наявність в особи рухомого і нерухомого майна, участь у діяльності підприємств, організацій;

- наявність в особи терміналів мобільного зв’язку та їх ідентифікуючих ознак.

У разі відсутності в матеріалах кримінального провадження даних про здійснення указаних першочергових дій процесуальний керівник повинен надати відповідні вказівки або доручення про їх проведення.

Систематичне вивчення матеріалів кримінальних проваджень є одним із важливих засобів контролю прокурора за виконанням слідчим наданих вказівок. При цьому прокурор має змогу оцінити професійність слідчого, його можливість самостійно оперативно реагувати на зміни у доказовій базі та відпрацьовувати як власні версії, так і версії сторони захисту.

Оцінюючи отримані у кримінальному провадженні докази та роботу слідчого, прокурор повинен своєчасно вносити свої корективи в цю роботу шляхом надання додаткових вказівок.

Процесуальному керівнику слід усвідомлювати, що початок досудового розслідування фактів безвісної відсутності особи супроводжується розробкою і подальшою перевіркою типових версій події, пов’язаної із безвісним зникненням. Під типовими версіями розуміють припущення, що пояснюють подію або найбільш важливі її обставини за наявності мінімальних вихідних даних із точки зору криміналістики або узагальненої слідчої практики. Створення системи типових версій щодо розслідування фактів безвісної відсутності особи дає змогу оптимізувати слідчу й розшукову роботу.

Прокурору під час визначення основних напрямів досудового розслідування у кримінальних провадженнях указаної категорії необхідно орієнтувати слідчого на те, що практикою, на основі якої будуються типові версії, вироблено три основних типових версії щодо фактів безвісної відсутності осіб.

1. Зникла особа стала жертвою злочину (вчинене вбивство).

2. Причини безвісного зникнення особи не мають кримінального характеру (особа вчинила самогубство, ненасильницька смерть (за віком, внаслідок хронічного захворювання).

3. Безвісно зникла особа стала жертвою нещасного випадку, тобто загинула або перебуває в лікарні, не маючи можливості за станом здоров’я або інших умов повідомити про себе.

Слідчий для обґрунтованого висування версій мусить обов’язково враховувати сукупність усіх ознак, які повинні бути логічно пов’язані між собою та виходити із наступної презумпції: безвісно зникла особа стала жертвою злочину, передбаченого ст. 115 КК України, оскільки її місцезнаходження в результаті початкових перевірочних заходів не було встановлено.

Тому проведення слідчих і розшукових дій, спрямованих на перевірку кожної із вищезазначених версій, проводиться слідчим одночасно та переважно закінчується із проведенням огляду останнього місцеперебування безвісно зниклої особи та допиту осіб, що заявили про безвісне зникнення громадянина.

Шляхом надання відповідних вказівок і доручень слідчому та оперативним підрозділам прокурор повинен забезпечити якісне та ефективне проведення наступних слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій.