Тема 7. Робота в студії звукозапису та оцінка її результатів

Підготовка до запису в студії. Заняття з репетитором з вокалу. Попередні проби та демо-записи на “домашній” студії. Обговорення можливостей внесення змін до аранжування, музичного та поетичного текстів. Дослідження актуальної ситуації на ринку професійного звукозапису та пошук відповідної студії. Оцінка якості вже виконаних нею робіт. Ознайомлення з обладнанням студії та його можливостями. Вивчення цінових пропозицій студії. Обговорення можливих схем роботи та пільгових варіантів оплати. Значення професійних та психологічних рис звукорежисера, спрямованості його жанрово-стильових вподобань, технічно-іноваційної чутливості та специфіки його особистісних стосунків з продюсером, артистом та музикантами.

Характеристика сучасної студії звукозапису та її обладнання. Будова студії та основні технічні вимоги до неї. Особливості тон-студії та апаратної. Акустичний, вібраційний та енергетичний захист приміщення. Класифікація студій за жанровою спеціалізацією, розмірами тон-студії, аналоговими або цифровими технологіями звукозапису, акустичною або MIDI спрямованістю, кількістю вхідних каналів та груп на мікшерських пультах, кількістю звукових доріжок (саунд-треків) на магнітофоні, можливосттями обробки звуку (саунд-процесингу) при зведенні (міксингу) тощо. Віртуальні (комп’ютерні) студії. Основні типи студійних мікрофонів: динамічні, конденсорні та PZM; з голівками MONO і STEREO; з різними конфігураціями частотних характеристик та зон спрямування чутливості. Функції та види мікшерського пульту (мікшеру/міксинг-боарду), типова схема його будови. Комп’ютерне управління мікшером, значення процесуально-динамічної пам’яті. Студійні магнітофони (рекордери) та їх класифікація: цифрові (диджитальні) та аналогові; стрічкові та дискові (комп’ютерні); багатоканальні та двоканальні (для виготовлення “майстра/мастера”) тощо. Вживання еквалайзерів, компресорів, ревербераторів, максимайзерів, семплерів та інших саунд-процесорів. Використання комп’ютерних програм для обробки звуку, корекції звуковисотності й темпо-ритму, зміни тембрових та артикуляційних характеристик, роботи із “закільцьованими” фрагментами (лупами), створення реміксів (перезмішування) та рімейків (переробок записів) музичних творів.

Співпраця з артистом, звукорежисером та саунд-продюсером у студії. З’ясування стилістичних уподобань та уявлень про ідеальне виконання. Обговорення творчих завдань запису. Уточнення виробничих функцій та меж відповідальності. Відпрацювання стереотипів спільної роботи. Попереднє визначення найсильніших та найслабших рис композицій, аранжувань, виконавців та інтерпретацій. Значення праці саунд-продюсера та можливості суміщення функцій.

Основні виробничі фази і технологічні операції студійного періоду. Характеристика фаз запису, зведення та премастерингу. Визначення оптимальної схеми запису: кількість та тривалість робочих змін; час для настроювання інструментів і мікрофонів; спосіб запису акомпанементу (“-1”) та солістів. Значення виду музики, складу виконавців, стилю музики та жанру творів для визначення схеми запису. Розрахунок часу на запис кожного твору. Послідовність запису інструментальної частини партитури: ритм-секція; електронні клавішні інструменти; групи акустичних духових та струнних; солюючі інструменти; дописки тощо. Використання звукообробок. Особливості запису вокалу. Значення психо-фізіологічного стану вокаліста. Режим підготовки та запису соліста. Створення сприятливих побутових, професійних та психологічних умов для артиста на студії. Спроби (дублі), дописки та вставки. Підспівки та накладення додаткових голосів. Вокальні ансамблі та хори. Головна проблема продюсера у студії: віднайдення компромісу між професійною якістю виконання, неповторністю виконавської виразності та лімітованістю студійного часу (наслідок запланованої собівартості запису). Особливості звукозапису за межами студії. Типові жанри та умови виїздного запису. Робота в концертних залах, церквах, інших приміщеннях та просто неба.

Оцінка наслідків запису та міксинг. Попереднє зведення. Прослуховування записаного матеріалу та відзначення найкращих дублів і вдалих місць. Монтаж, його види та принципи. Параметри роботи зі звуком: частотна характеристика, динамічна амплітуда звуку, стереофонічна панорама, глибина розміщення звукових об’єктів (ехо, реверберація, ділей) тощо. Процесуальність та взаємовпливи звукових характеристик. Пошук та виправлення помилок виконання, аранжування та звукозапису. Перезапис творів або їхніх фрагментів. Головне завдання зведення – формування індивідуального, яскравого та професійного саунду кожного твору.

Премастеринг альбому та його підготовка до тиражування. Визначення порядку розміщення творів, тривалості інтервалів між ними та загальної тривалості альбому. Чистка звукових помилок. Корекція частотних характеристик. Робота над збільшенням яскравості і рельєфності звучання. Уніфікація основних звукових характеристик, представлених у альбомі творів. Формування коцептуально цілісного та індивідуально неповторного саунду всього аудіоальбому як надзавдання премастерингу.

Кошторис (бюджет) студійного періоду роботи над альбомом. Попередній, робочий, основний та звітний варіанти кошторису як відображення динаміки розвитку проекту. Суперечливість у здійсненні облікових операцій надходження та реалізації коштів. Фактори формування кошторису: вибір виробничої схеми запису; врахування актуальної ситуації на ринку; вартість студійних послуг; вибір принципу оцінки кількості роботи (студійний час або кінцевий продукт); планування необхідного виробничого (студійного) часу. Чинники зменшення собівартості студійного періоду: якість аранжування; рівень професійної підготовки та готовності виконавців; вибір оптимальної виробничої схеми; вибір студії; ефективність роботи звукорежисера; вживання нових технологій та ноу-хау з метою економії виробничого часу; детальне оперативне планування процесу роботи в студії та використання внутрішніх резервів; пошук можливостей бартеризації послуг.

 

Запитання для самоперевірки

1. Як організувати ефективну підготовку до запису в професійній студії звукозапису?

2. Які технічні можливості та характеристики повинна мати сучасна студія звукозапису?

3. За якими характеристиками класифікуються сучасні студії звукозапису?

4. Яке основне обладнання використовується на студіях звукозапису?

5. Як класифікуються мікрофони, мікшерські пульти, магнітофони, саунд-процесори та інше студійне обладнання?

6. Хто такий саунд-продюсер?

7. Які є принципи і правила співпраці артиста, звукорежисера та саунд-продюсера під час роботи у студії?

8. Які основні виробничі фази і технологічні операції студійного періоду творчо-виробничого циклу в рекординговій індустрії?

9. Як відпрацьовується оптимальна схема запису аудіоальбому?

10. Яка послідовність запису вокальної та інструментальної частини партитури музичного твору?

11. Які особливості звукозапису за межами студії?

12. Як оцінюються наслідки звукозапису?

13. Що таке міксинг та в чому полягають його особливості?

14. Що таке премастеринг і для чого він здійснюється?

15. Які складові видатків входять до кошторису студійного періоду роботи над аудіоальбомом?

16. Які фактори впливають на формування кошторису студійного періоду роботи?

17. Які чинники зменшення собівартості студійної роботи?

 

Завдання для самостійної роботи

1. Ознайомитись з актуальними розцінками послуг професійних студій звукозапису.

2. Скласти кошториси для таких виробничо-технологічних варіантів студійного періоду:

a. запис інструментального альбому на електронних музичних інструментах з використанням MIDI-системи;

b. запис альбому поп-музики з однією вокалісткою та готовими аранжуваннями “-1”;

c. запис альбому рок-гурту “Кому Вниз” у студії;

d. запис “живого” концертного альбому рок-гурту;

e. запис альбому поп-зірки з акомпанементом виконаним на електронних та акустичних музичних інструментах

3. Накреслити типову схему комунікацій обладнання у студії звукозапису

 

Література: 1, 2, 5, 6, 7, 8, 12.