Тема 5. Літературно-музичний матеріал альбому

Створення літературно-музичного матеріалу як трансформація мистецької ідеї альбому. Конструювання функційно-жанрової позиції щодо аудиторії: послання, рефлексія, медитація, провокація, динамізація тощо. Шляхи адаптації провідної ідеї альбому до конкретних мистецьких форм та засобів виразності. Визначення естетичної домінанти альбому: романтизм, гротеск, пародійність, імітаційність, традиціоналізм тощо. Дотримання принципів ексклюзивності та цілісності. Пошуки змістовної, формальної та стилістичної новизни. Контроль за “чистотою” мистецької мови і точністю висловлення змістовної проблематики альбому в контексті перцептивних установок прогнозованого типу аудиторії.

Визначення структурно-композиційної та драматургійної схеми альбому. Стрункість (логічність) архітектоніки альбому як умова забезпечення цілісності його форми. Послідовність розміщення композицій. Фактори темпового, образного, тонального, фактурного та стилістичного контрасту. Принципи “зебри”, “монотонності”, “блоковості”, “рамки”, “нон-стопу”, “репризності”, “рондальності”, “варіаційності”, “двочастинності”, “полістилізму”, “інтермедійності”, “сюїтності”, “симфонізму” тощо. Визначення хітів (шлягерів) альбому та місць їх розміщення. Головний та побічні образи. Поняття драматичної, динамічної та ліричної кульмінації. Формування ліній напруження. Створення ефекту катарсису.

Характеристика діяльності авторів літературно-музичного матеріалу альбому. Поєднання принципів спонтанічності та розрахунку. Індивідуальна і колективна творчість. Співвідношення первинності слів або музики. Співтворчість аранжувальника, співака, музикантів-виконавців та саунд-продюсера. Зворотні зв’язки між авторами. Процес допрацювання творів.

Роль продюсера у створенні літературно-музичного матеріалу альбому. Автор та/або головний реалізатор ідеї. Мистецтво вибору ключових авторів та формування творчого колективу. Значення рівня підготовленості замовника та вміння професійно формулювати творче завдання. Продюсер як вища інстанція оцінки якості та змістовної відповідності творів. Координаційні функції продюсера. Особистісний характер творчої співпраці продюсера з авторами. Тактика “гнучкої твердості” продюсера в обставинах необхідності зміни попереднього творчого задуму. Значення порад незалежних експертів. Почуття міри в деталізації інструкцій, виявленні творчої довіри до автора та прискіпливості моніторингу за якістю виконання як проблеми професійної етики та продюсерського ризику. Обов’язковість самостійного та усвідомленого приймання рішень продюсером.

Економічні та правові аспекти стосунків продюсера з авторами літературно-музичного матеріалу альбому. Попереднє дослідження актуальних цінових тенденцій на ринку творчої праці. Важливість конкретності та однозначності в розумінні фінансових умов виконання замовлення. Обов’язковість укладення письмових авторських угод з авторами літературних текстів, музики, та аранжування, виконавцями сольних та акомпануючих партій, звукорежисером та саунд-продюсером. Оформлення авторських ліцензій. Визначення економічно-правових умов подальшого використання продюсером проекту створених, виконаних і записаних у студії мистецьких творів. Законодавча база захисту права інтелектуальної власності. Закон України “Про авторське право та суміжні права”.

Запитання для самоперевірки

1. Які загальні принципи трансформації ідеї рекордингового проекту в літературно-музичний матеріал аудіо/відеоальбому?

2. Яка методика визначення структурно-композиційної та драматургійної схеми аудіо/відеоальбому?

3. Як відбувається процес створення літературно-музичного матеріалу альбому?

4. Яка роль продюсера у створенні літературно-музичного матеріалу альбому?

5. Які економічні та правові стосунки виникають між продюсером та авторами літературно-музичного матеріалу альбому?

 

Завдання для самостійної роботи

1. Проаналізувати мистецькі концепції аудіоальбомів різних відомих авторів або виконавців.

2. Розробити кілька структурно-композиційних схем аудіоальбомів різних музичних стилів і жанрів.

3. Створити звернення до слухачів аудіоальбому, в якому б виражалася основна мистецька (філософська, екзистенційна) ідея проекту, його мета, життєва позиція авторів тощо.

 

Література: 2, 5, 6, 7, 8, 16, 17, 18, 29.

Тема 6. Мистецьке та поліграфічне втілення образу обкладинки

Елементи обкладинки рекордингового продукту та їх матеріальна основа. Комплектність стандартної пластмасової обкладинки CD: коробка (2 ч.), задня частина паперової обкладинки, вставка або книжечка з лицьового боку. Кількість сторінок у книжечці. Нестандартні матеріали для обкладинки: картон, мішковина, папір тощо. Обкладинки для аудіо- та відеокасет. Графічне зображення на верхній (неігровій) стороні диска. Книжечка у вигляді “гармошки”. Звужений формат коробки. Фактурні та оптичні особливості нових матеріалів та фарб.

Образ та стилістика обкладинки як відображення мистецької концепції продукту. Підсилення або заперечення музично-поетичної образності та стилістики. Узгодження кольорової гами та графічного ритму з темброво-фактурними характеристиками аранжування. Використання живопису, графіки та фотографії. Значення нових комп’ютерних технологій. Використання фрагментів музичного відео. Пошуки візуальної відповідності музичній естетиці альбому. Поєднання модних світових тенденцій та народних традицій.

Творча співпраця продюсера з авторами мистецького та інформаційного змісту обкладинки. Характеристика праці графіка-дизайнера, художника, фотографа, стиліста-візажиста, оператора комп’ютерної графіки, авторів текстів для обкладинки, літературного редактора, перекладача та коректора. Відповідальність за дотримання правових норм захисту інтелектуальної власності щодо зображень і текстів на обкладинці. Об’єднавче значення роботи продюсера та делегування частини його функцій мистецькому продюсеру або графіку-дизайнеру.

Особливості створення макету обкладинки та підготовки його до поліграфічного тиражування. Пошук оптимального балансу мистецьких, технічних, технологічних та економічних чинників для вибору і затвердження остаточного варіанту макету обкладинки. Узгодження якісних характеристик макету і форм його матеріальних носіїв з технічними вимогами і можливостями типографії. Механізми контролю за збереженням мистецької та технічної якості реалізації образу обкладинки на кожному етапі її виготовлення.

Розрахунок творчо-виробничих видатків на виготовлення обкладинки. Вибір оптимального технологічного варіанту. Визначення фонду оплати праці та авторських гонорарів. Встановлення вартості та кількості витратних матеріалів і сировини. Ціни на послуги та оренду обладнання. Орієнтовний кошторис на створення оригінал-макету обкладинки та на її тиражування.

 

Запитання для самоперевірки

1. З яких елементів складається стандартна обкладинка компакт-диска?

2. Яким чином образ та стилістика обкладинки відображає мистецьку концепцію всього рекордингового продукту?

3. Який зміст і характер творчої співпраці продюсера з авторами мистецького та інформаційного змісту обкладинки?

4. Як створюється макет обкладинки та здійснюється його підготовка до поліграфічного тиражування?

5. Як розраховуються творчо-виробничі видатки на виготовлення обкладинки?

Завдання для самостійної роботи

1. Розробити орієнтовний кошторис на створення оригінал-макету та поліграфічного тиражування (1000 прим.) стандартної обкладинки компакт диску.

 

Література: 2, 5, 8, 12, 15, 20.

Тема 6.1. Розробка концепції обкладинки власного рекордингового продукту

Практичне заняття

Мета:

- навчити студентів формулювати своє бачення візуального образу обкладинки, розробляти схему її макету, створювати її змістовний і композиційний план, співпрацювати з фахівцями з дизайну та літературного редагування

 

Завдання:

- розробити (письмово) концепцію обкладинки власного рекордингового продукту, висвітливши її мистецькі, змістовні, технологічні, виробничі, економічні, юридичні та інші сторони