Фінансовий контроль:призначення,зміст та принципи.

Фінансовий контроль - це комплекс заходів, які здійснюються державою з метою успішного досягнення поставлених нею цілей у сфері фінансів.

Фінансовий контроль спрямований на раціональне використання бюджетних коштів та коштів централізованих і децентралізованих фондів цільового призначення, дотримання фінансової дисципліни у державних господарчих структурах, він спрямований на пошук резервів зростання фінансових ресурсів за рахунок зниження витрат матеріальних і трудових ресурсів на виробництво.

Фінансовий контроль здійснюють органи державної влади в особі постійних комісій Парламенту, Національного банку, Міністерства економіки, фінансів, статистики, органів місцевого самоврядування Аудиторські організації. Фінансовий контроль виступає у трьох формах: попередній, поточний і наступний.

Попередній контроль здійснюється на стадії розробки прогнозних розрахунків бюджетів, фінансових планів, кошторисів витрат. Він проводиться до здійснення фінансових і господарських операцій і має велике значення для попередження економічних прорахунків.

Поточний контроль застосовують у ході виконання прогнозних і планових передбачень, в процесі виконання бюджетів, фінансових планів, при здійсненні фінансових операцій. Поточний (оперативний) контроль проводиться в момент здійснення фінансових операцій, сприяє дотриманню фінансової дисципліни і своєчасності проведення фінансових розрахунків.

Наступний контроль здійснюється після завершення звітного періоду при розгляді бухгалтерської та статистичної звітності шляхом аналізу та ревізії" звітної' фінансової' та бухгалтерської документації. Він призначений для оцінки результатів фінансової діяльності суб'єктів господарювання, зіставлення фактичних і планових показників, перевірки виконання фінансових зобов'язань.

Важливим критерієм класифікації фінансового контролю є методи контролю, тобто конкретні способи та прийоми здійснення контрольних функцій. Методами фінансового контролю та перевірки, обстеження, моніторинг і ревізія.

Перевірки виконуються за окремими напрямами фінансове-господарської діяльності.

Обстеження охоплює окремі сторони діяльності підприємства,

Моніторинг передбачає постійне здійснення фінансового контролю за дотриманням господарськими суб'єктами встановлених правил і нормативів.

Ревізія охоплює комплекс взаємопов'язаних перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств і є найбільш поширеним методом проведення фінансового контролю.

Використання різних видів, форм і методів фінансового контролю має важливе значення для ефективного функціонування фінансового механізму організації економіки.

Фінансовий контроль є необхідного умовою безперебійного і поступового розвитку економіки країни.

У сучасних умовах реформування економіки України відбувається вдосконалення фінансового механізму. Вирішуються такі проблеми, як:

- створення передумов для розвитку ринку;

- забезпечення раціональних пропорцій розподілу і перерозподілу ВВП і національного доходу;

- науково обгрунтоване фінансове планування і прогнозування обсягів централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів, їх розподілу І використання;

- підвищення результативності фінансового контролю;

- вдосконалення механізму дії фінансових важелів, стимулів і санкцій;

- правове і нормативне забезпечення функціонування усього

фінансового механізму.

www.multimix.com.ua – шпаргалки лучших учебных заведений Украины..

72. Фінансове планування та його завдання.

Фінансове планування являє собою діяльність щодо формування цільових централізованих і децентралізованих фондів грошових ресурсів, які спрямовані на розширене відтворення, соціальні потреби та задоволення інших потреб суспільства. -

Основними функціями фінансового планування є:

-відображення основних напрямків фінансової політики, що здійснюються органами законодавчої і виконавчої влади в державі;

-встановлення кількісних та якісних параметрів суспільного виробництва на плановий період;

-вибір раціональних шляхів фінансового забезпечення передбачуваного рівня економічного і соціального розвитку на основі ефективного використання наявних у суспільстві ресурсів;

-встановлення раціональних форм мобілізації фінансових ресурсів і на їх основі визначення оптимальної структури.

У процесі фінансового планування складаються різні фінансові плани, які охоплюють рух фінансових ресурсів на різних рівнях господарювання та в різних ланках.

Усі ці плани відносно самостійні і в той же час тісно пов'язані між собою.

Залежно від сфери функціонування і характеру фінансових відносин фінансові плани підрозділяються на загальнодержавні, територіальні плани та плани окремих господарських структур. До загальнодержавних фінансових планів відносяться:

1) баланс фінансових ресурсів та витрат держави;

2) зведений бюджет України;

3) державний бюджет України;

4) бюджет Пенсійного фонду тощо.

До територіальних фінансових планів відносяться:

1) бюджет АР Крим;

2) усі види місцевих бюджетів.

До фінансових планів окремих підприємницьких структур, що формуються на децентралізованому рівні, відносяться:

1) фінансові плани підприємств та закладів усіх форм власності;

2) кошториси доходів та видатків бюджетних закладів;

3) кошториси доходів та видатків громадських організацій, благодійних фондів.

В умовах ринкової економіки відбувається постійне вдосконалення фінансового планування на основі використання наукових методів пізнання об'єктивних закономірностей розвитку суспільства, аналізу досягнутого економічного рівня, пошуку можливостей його подальшого покращення, досліджень економічних явищ і процесів у суспільстві.

Удосконалення територіального фінансового планування здатне сприяти комплексному розвитку регіону при ефективному використанні місцевих природних, трудових, фінансових ресурсів.

Фінансове планування на мікрорівні покликане сприяти досягненню такого рівня управління виробничо-господарською діяльністю підприємства, який забезпечує його успіх на ринку, постійне вдосконалення матеріальної бази, соціальний розвиток колективу.

Фінансове планування і прогнозування виступає важливим елементом державного регулювання економічних і соціальних процесів. Результатом фінансового планування є фінансові показники, які мають певні ознаки і знаходять своє відображення у фінансовому плані.

73. Фінансове планування в діяльності господарських суб'єктів.

Важливим, об'єктивно необхідним процесом у господарській діяльності підприємницьких структур є фінансове планування -сукупність методів і засобів визначення джерел одержання фінансових ресурсів і напрямків їхнього використання для забезпечення господарської діяльності. Фінансове планування пов'язане, передусім, з плануванням виробничої діяльності. Показники усіх планових фінансових інструментів базуються на планах з обсягу виробництва, асортименту товарів і послуг, собівартості продукції; вони повинні створювати необхідні фінансові умови для успішного виконання цих планів. У цьому -основне призначення фінансового планування.

Головним інструментом фінансового планування у сучасних умовах є фінансовий план підприємств (баланс доходів і видатків), широке розповсюдження у практиці мають також платіжний календар, бізнес-план, за допомогою яких здійснюється вплив фінансового планування на економіку підприємства.

Фінансовий план підприємства складається з таких чотирьох розділів:

1 розділ -,, Джерела формування та надходження коштів"

Три наступних розділи пов'язані з витратами підприємства.

2 розділ - „Приріст активів"- це капітальні вкладення, фінансові інвестиції.

3 розділ - „ Повернення залучених коштів".

4 розділ - „ Витрати, пов'язані з внесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів".

Фінансовий план визначає конкретну мету і передбачає детальний фінансовий розвиток досліджуваного об'єкта. У плані фіксуються шляхи й засоби фінансового розвитку підприємств відповідно до поставлених завдань та прийнятих управлінських рішень.

Недержавні підприємства, яким надана самостійність у плануванні, можуть обрати будь - яку іншу форму фінансового планування, яку вони вважають за необхідну для себе. Однією з таких форм фінансового планування є бюджетування - опис цілей підприємства, визначення його конкретних фінансових та операційних завдань.

Сучасні умови господарювання спонукають підприємства до максимального розширення фінансового планування І прогнозування, подальшого удосконалення методології і методики розроблення фінансових планів, тому що від рівня фінансового планування залежить ефективність управління фінансовою діяльністю підприємств.