Роль і значення навчальної дисципліни «Аграрне право» в підготовці та майбутній професійній діяльності фахівця.

 

Аграрне право – одна з дисциплін, які вивчаються у вищих навчальних закладах юридичного профілю; це система наукових знань про аграрне право як галузь права, обов'язкових для вивчення у відповідних навчальних закладах і в першу чергу юридичних. За допомогою цієї навчальної дисципліни вивчаються аграрне право і аграрне законодавство, аграрно-правові норми та їх ефективне застосування у виробничо-господарській, господарсько-підприємницькій, аграрно-трудовій та інших видах діяльності.

В умовах кардинального реформування соціально-економічних відносин в нашому суспільстві відповідно зростає і роль аграрного права яке включає до свого змісту широке коло різних за їх юридичною природою правових норм, що регулюють:

а) земельні (стосовно земель сільськогосподарського призначення) відносини;

б) трудові відносини;

в) майнові відносини;

г) організаційно-управлінські відносини тощо;

д) відносини у соціальній сфері на селі.

Аграрне право України є навчальним виразом процесу проведення у країні радикальної аграрної реформи, яка після завершення в основному земельної реформи, є її логічним продовженням і має на меті забезпечення формування і функціонування нових організаційно-правових аграрних структур: фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів (виробничих і обслуговуючих), особистих селянських господарств, приватних аграрних підприємств, спілок селян, орендних аграрних господарств тощо.

Україна – велика аграрна держава, а тому питома вага аграрного законодавства у загальному обсязі законодавчого масиву є дуже значною. Воно є складним у практичному застосуванні, а тому вимагає його глибокого системного вивчення студентами юридичних навчальних закладів.

Опанування дисципліни «Аграрне право» є необхідним для повноцінної підготовки майбутніх фахівців-юристів, оскільки передбачає опанування основними положеннями науки аграрного права, вивчення правового регулювання аграрних відносин в Україні; і крім того, разом з іншими галузевими юридичними навчальними дисциплінами дозволяє скласти цілісне уявлення про систему права України. Крім того, навчальна дисципліна органічно доповнює такі дисципліни, як «Земельне право», «Господарське право», «Цивільне право», «Екологічне право», «Трудове право».

Опанування дисципліни «Аграрне право» є необхідним для майбутньої діяльності фахівців-юристів: 1) у сфері аграрних, господарських, земельних відносин, а надто у сфері юридичного обслуговування суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність у сфері сільськогосподарського виробництва та тісно пов’язаних із ним галузях економіки та господарювання; 2) у сфері державного управління в сфері земельних відносин та агропромислового комплексу; 3) у правоохоронній сфері щодо нагляду, контролю, право охорони в галузі аграрних, земельних, екологічних, господарських відносин.

 

2. Основні риси навчальної та науково-творчої діяльності, необхідні для успішної роботи фахівця, а також характер навчально-пізнавальних проблем і завдань, що сприяють формуванню цих рис.

Предметом дисципліни «Аграрне право» є основні доктринальні положення науки аграрного права, тобто основні наукові теорії, ідеї, уявлення, концепції цієї науки; аграрне право як галузь права, тобто органічна система підгалузей, інститутів та норм аграрного права; аграрне законодавство як система нормативно-правових актів, які є джерелами правового регулювання аграрних відносин.

Структура дисципліни «Аграрне право» може бути (із певною умовністю) представлена у вигляді органічного поєднання двох частин – Загальної та Особливої.

До Загальної частини належать такі загальнотеоретичні теми, як предмет аграрного права, його принципи й система; джерела аг­рарного права; аграрні правовідносини; правовий статус аграрних суб'єктів тощо.

Особлива частинамістить матеріал про державно-правове регулювання сільського господарства, правове регулювання виробничо-господарської, фінансової діяльності сільськогосподарських товаровиробників, правове регулювання використання природних ресурсів в сільському господарстві, правове регулювання трудових та соціальних відносин в сільському господарстві тощо.

Розподіл матеріалу навчальної дисципліни на два модулі відповідає зазначеному поділу на Загальну та Особливу частини.

Міждисциплінарні зв'язки дисципліни «Аграрне право» є досить різноманітними, що пояснюється системністю права як такого, системністю юридичної науки, комплексним характером аграрного права та його генетичними зв’язками із традиційними галузями права.

Основні міждисциплінарні зв'язки дисципліна«Аграрне право» має з такими навчальними дисциплінами: «Теорія держави і права», «Конституційне право», «Земельне право», «Цивільне право», «Господарське право», «Трудове право», «Екологічне право», «Адміністративне право», «Податкове право».

3. Найважливіші світоглядні ідеї та категорії, які підлягають засвоєнню під час вивчення дисципліни «Аграрне право»:

- уявлення про аграрне право як самостійну комплексну галузь права, що характеризується своєрідними предметом, методом, принципами, функціями;

- роль і значення сільськогосподарського виробництва в системі народного господарства; пріоритетність розвитку АПК;

- демократизація системи управління АПК

- безпосередній або опосередкований зв'язок аграрних правовідносин із процесом сільськогосподарського землекористування;

- пріоритетність сільськогосподарського землекористування серед інших видів користування землею;

- свобода підприємницької діяльності, в тому числі у аграрному секторі економіки;

- рівність форм власності, непорушність права приватної власності, в тому числі у аграрному секторі економіки; всебічна охорона і зміцнення всіх форм власності та різноманіт­них організаційно-правових форм сільськогосподарських товарови­робників, що на них базуються

- рівність суб’єктів аграрних відносин;

- господарська самостійність та відповідальність суб'єктів сіль­ськогосподарської діяльності і праці;

- невтручання державних органів у виробничо-господарську ді­яльність сільськогосподарських товаровиробників.

- право добровільного вибору селянами організаційно-правових форм господарства та господарювання, напрямків господарської діяльності;

- тісний органічний взаємозв'язок трудових і земельних відносин; органічний зв'язок трудової діяльності і природно-кліматичними умовами виробництва;

- стабільна державна підтримка сільськогосподарського товаровиробника;

- гарантованість суб'єктивних прав селян як громадян України і як суб'єктів аграрних відносин;

- пріоритетність вимог екологічної безпеки, раціонального природокористування при здійсненні господарської діяльності в АПК.

4. Завдання вивчення дисципліни «Аграрне право» спрямовується на оволодіння знаннями уміннями та навичками, які складають зміст цієї навчальної дисципліни, що передбачає досягнення такого рівня підготовки студента, при якому він повинен:

знати:

1) на понятійному рівні: поняття аграрного права комплексної інтегрованої та спеціалізованої галузі права; його предмет, метод, принципи та їх особливості; систему та джерела аграрного права, поняття, класифікацію та особливості аграрних правовідносин, їх елементи; загальні засади аграрної політики й аграрної реформи в Україні; поняття, особливості та класифікацію суб’єктів аграрного права; правовий статус фізичних осіб як суб’єктів аграрного права; правовий статус юридичних осіб як суб’єктів аграрного права; інститут права членства у кооперативних сільськогосподарських підприємствах та інституту права участі у корпоративних сільськогосподарських підприємствах; правовий статус, особливості діяльності специфічних суб’єктів аграрних правовідносин (фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів, державних сільськогосподарських підприємств та осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства); поняття, сутність, принципи, форми та методи державного регулювання сільського господарства в Україні; систему та правове становище органів, що здійснюють державне регулювання сільського господарства; основні напрямки державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників; поняття та сутність виробничо-господарської діяльності суб’єктів аграрного виробництва та правове регулювання такої діяльності; правове регулювання діяльності підсобних виробництв і промислів у сільськогосподарських підприємствах; правові форми реалізації сільськогосподарської продукції; поняття та правове регулювання фінансової діяльності сільськогосподарських товаровиробників; правове регулювання оподаткування у сільському господарстві; правове регулювання використання природних ресурсів, а особливо земель сільськогосподарського призначення в сільському господарстві, особливості такого правового регулювання; особливості. Поняття, особливості, принципи організації праці в АПК. Особливості суб’єктів аграрного як учасників соціально-трудових відносин; особливості правового регулювання трудових та соціальних відносин в сільському господарстві.

2) на фундаментальному рівні: парадигму та методологію пізнання агарного права; основні світоглядні ідеї, доктринальні положення науки аграрного права; основні, наріжні загальноприйняті у науці аграрного права наукові ідеї як найвищі форми розвитку наукового вчення про аграрне право;

3) на практично-творчому рівні: - способи та методи орієнтування та пошуку норм аграрного права у системі законодавства України; методику вирішення практичних завдань з аграрного права; методику тлумачення і застосування його норм, в тому числі системно з нормами суміжних галузей права;

 

вміти:

1) на репродуктивному рівні: відтворювати основні поняття та конструкції аграрного права; вирішувати тести та виконувати індивідуальні завдання;

2) алгоритмічному рівні: застосовувати загальні та спеціальні алгоритми аналізу інститутів аграрного права, самостійно працювати з нормативно-правовими актами;

3) на евристичному рівні: аналізувати положення та інститути аграрного права; визначати зміст певних фактичних відносин у сфері АПК; давати вірну юридичну кваліфікацію означеним фактичним відносинам; тлумачити чинне законодавство, а так само і локальні нормативні акти; застосовувати чинне законодавство; виступати експертом та консультантом у навчанні інших; розробляти проекти процедурних, процесуальних документів та інших юридичних документів.

4) на творчому рівні: вичерпно, логічно та творчо викладати інформацію в усній і письмовій формі; ґрунтовно висловлюватися та дискувати, пов’язуючи при цьому теоретичний матеріал з агарного права із конкретними практичними питаннями регулювання аграрних відносин.