страхування сільськогосподарської продукції.

Незважаючи на сучасні технології вирощування сільськогосподарських культур, воно як і раніше залишається залежним від капризів природи. Настання критичних морозів при перезимівлі або посуха влітку можуть стати дійсною катастрофою для аграріїв. Захистити сільгоспвиробників від погодних катаклізмів покликані програми страхування, розроблені фахівцями нашої компанії

Субсидоване страхування сільськогосподарських культур здійснюється відповідно до закону "про підтримку сільського господарства україни" від 24 червня 2004 року n 1877-і, що передбачає здешевлення вартості страхування для сільськогосподарських товаровиробників за рахунок державного бюджету україни.

Комплексне страхування сільськогосподарських культур здійснюється від усього комплексу нижче перерахованих ризиків:

* заморозку, ожеледі, вимерзання;

* граду або удару блискавки;

* землетрусу;

* лавини, зсуву, земляного або земельно-водного селю;

* пожежі, крім лісових пожеж;

* бури, урагану, бурану;

* зливи, затоплення;

* повені;

* посухи або зневоднювання на землях, які підлягають примусовому зрошенню або поливу;

* епіфітотийного розвитку хвороб рослин;

* епіфітотийного розмноження шкідників рослин;

* вторинних хвороб рослин, у результаті настання перерахованих ризиків;

* протиправних дій осіб, які виражаються в крадіжках, хуліганських діях щодо рослинницьких насаджень, руйнуванні покриттів (несучих конструкцій) теплиць, парників, оранжерей. При страхуванні посівів розмір страхової суми визначається шляхом множення площі застрахованих посівів на вартість витрат для їхнього посіву й вирощування. Страховий тариф визначається залежно від культури, технології вирощування, стану посівів прийнятого на страхування, розміру франшизи й регіону.

Висновок договорів субсидованого страхування здійснюється після одержання сходів до 1 грудня. Укладені договори на період перезимівлі діють до початку поновлення вегетації застрахованих посівів озимих, але не пізніше 1 квітня.

У випадку загибелі (ушкодження) застрахованих посівів збиток визначається для кожного поля (ділянки) у розмірі фактично понесених прямих витрат на посів і вирощування застрахованих посівів озимих на дату настання події.

При страхуванні майбутнього врожаю розмір страхової суми визначається як вартість майбутнього врожаю шляхом множення середньої врожайності за попередні 5 (п'ять) років на площу посівів культури й вартість метричної одиниці врожаю відповідної сільськогосподарської продукції. Страховий тариф визначається залежно від культури, стану посівів, прийнятого на страхування, технології вирощування, розміру франшизы й регіону.

Висновок договорів субсидованого страхування здійснюється на період весна-літо з моменту одержання сходів ярових сільськогосподарських культур або поновлення вегетації озимих. Укладені договори страхування діють до кінця строку збору врожаю застрахованої культури, установленого агротехнічними вимогами для цієї культури у відповідному регіоні, але не пізніше 20 дня, що випливає за датою початку збиральних робіт відповідної сільськогосподарської культури, установленої діючими агротехнічними нормами.

Виплата страхового відшкодування здійснюється виходячи з розміру прямого збитку, нанесеного застрахованому врожаю с/г культур. Прямий збиток визначається як частина запланованого врожаю, загубленого в результаті впливу страхових ризиків, передбачених договором страхування.

При страхуванні індексу врожайності (страхування падіння врожайності окремої сільськогосподарської культури щодо усередненого показника її врожайності в адміністративному районі україни) страхова сума визначається як вартість майбутнього врожаю шляхом множення середньої врожайності в адміністративному районі за попередні 5 (п'ять) років на площу посівів культури й вартість метричної одиниці врожаю відповідної сільськогосподарської продукції.

Виплата страхового відшкодування по застрахованій культурі здійснюється виходячи з розміру прямого збитку, нанесеного застрахованому врожаю с/г культур. Збиток визначається як різниця між рівнем застрахованою й отриманою середньою врожайністю в районі, на площа посівів культури й вартість метричної одиниці врожаю відповідної сільськогосподарської продукції, передбачених договором з

При висновок договорів страхування без державної субсидії з ризиків, що покривають, погоджується за бажанням клієнта.

Ви можете застрахувати:

* матеріальні витрати на вирощування с/г культури;

* багаторічні насадження;

* майбутній урожай с/г культури;

* погодний індекс - страхування очікуваного врожаю на основі нормального індексу погодного параметра, що необхідний для забезпечення врожайності сільськогосподарських культур.

Страховий тариф при страхуванні сільськогосподарських культур визначається залежно від культури, стану посівів, прийнятого на страхування, технології вирощування, розміру франшизи й регіону.

Страхувальником може бути будь-яка юридична особа, що є власником або виробником товарної сільськогосподарської продукції, незалежно від форми власності й ведення господарства; сільськогосподарські підприємства, навчальні й дослідно-виробничі заклади, кооперативи, фермерські, сільські господарства, розташовані на території україни й, що уклали зі страховиком договір страхування.

80.роль біржі як організатора реалізації сільськогосподарської продукції. Існують два типи біржових угод щодо реалізації сільсько­господарської продукції, які в свою чергу мають декілька видів, а саме: а) угоди з реальним товаром, що в свою чергу по­діляються на: 1) угоди з коротким строком поставки — спотові або касові угоди; 2) угоди з відстроченою поставкою — форвардні угоди; 3) угоди з умовою; 4) бартерні угоди, та б) угоди без реального товару, що поділяють на: 1) ф'ючерсні угоди та 2) опціонні угоди. Оскільки відносини, які виника­ють в процесі укладання, виконання, зміни та припинення договірних правовідносин, є предметом аграрного права, то є доцільним розглянути їх дещо ширше.1. Угоди щодо сільськогосподарської продукції з коротким строком поставки нині є найбільш поширеними, в тому числі й на сучасному біржовому ринку сільськогосподарської про­дукції україни. Виконання таких угод починається відразу після їх підписання протягом, як правило, 5—15 днів. Меха­нізм цієї угоди є таким: продавець поставляє товар на бір­жовий склад або інше місце зберігання товару, після чого от­римує документ — складську довідку, що підтверджує його пра­во власності на товар. Цей документ знаходиться у продавця аж до моменту виконання укладеної угоди. Особливістю цієї угоди є обмеженість спекулятивних операцій щодо неї через короткий строк її виконання. Можливі спекулятивні операції при цьому обмежуються лише грою на підвищення ціни.

При укладенні угоди із відстроченою поставкою (форвард­на угода)1 традиційно використовується форма договору по­ставки. Особливістю цього виду договору є значна різниця між часом його укладення та часом його виконання. Цей період встановлюється кожною біржею окремо залежно від ви­дів товарів, якими торгують на ній. Так, для сільськогоспо­дарської продукції цей строк становить 3, 6 та 9 місяців. Пе­ревагою цього виду біржової угоди є економія на зберіганні виробленої продукції, можливість авансування процесу ви­робництва як у формі авансування, так і у формі передплати, в тому числі 100 відсоткової. При використанні такої угоди існують декілька видів ризиків, а саме: інфляційні процеси, ризики, обумовлені характером товару — сільськогосподар­ської продукції (є можливим поставка товару неналежної якості та/або кількості чи непоставка взагалі), невиконання угоди продавцем, який отримав попередню оплату.-для уник­нення або зменшення таких ризиків застосовується укладен­ня угоди за умовами. Так, угоди з відстроченою поставкою можуть укладатися за умовами двох видів: угода із заставою або угода з премією.

При укладенні угоди із заставою передбачається сплата одним контрагентом іншому грошової застави як гарантії ви­конання ним своїх зобов'язань за угодою. Існують як угоди із заставою на покупку, так і угоди із заставою на продаж. Су­ма застави може становити від 1 до 100 відсотків від суми угоди.

Угода з премією передбачає виплату однією із сторін угоди обумовленого рівня премії з наданням останній права вису­вання контрагенту за угодою вимог щодо виконання нею сво­їх зобов'язань аж до відмови від них. Модель використання такої угоди обирається кожною біржею окремо. Ця угода має декілька різновидів: 1) прості угоди з премією; 2) подвійні угоди з премією; 3) складні угоди з премією; 4) кратні угоди з премією; 5) угоди з кредитом.

При укладанні угоди з умовою поставка одного товару супроводжується одночасною купівлею іншого товару. На­приклад, продаж зерна чи олії може супроводжуватися купів­лею паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин тощо. Особливістю цієї угоди є склад­ність для брокера одночасно забезпечити максимально при­йнятний для клієнтів варіант взаємного задоволення інтере­сів. Саме через цю особливість частка таких угод на біржі є незначною. При укладанні цієї угоди також постає питання щодо нееквівалентності цінових параметрів сільськогоспо­дарської та промислової продукції, оскільки ціна на сільсько­господарську продукцію вдвічі чи втричі є нижчою ніж ціна на промислову продукцію. При цьому постає питання щодо запровадження врівноважуючого коефіцієнта та його норма­тивного закріплення.

Бартерні угоди щодо сільськогосподарської продукції ук­ладаються на умовах передачі прав власності на біржовий то­вар без грошової оплати або з додатковою до товару грошо­вою оплатою. Вони можуть укладатися як за участю брокера, так і без його участі за умови обов'язкової реєстрації такої угоди як біржової. За сучасних умов становлення ринкової економіки україни взагалі та сільського господарства зокре­ма, питома вага бартерних угод серед усіх інших є більш ніж великою — подекуди вона сягає 60—70 відсотків. Однак засто­сування таких угод не сприяє розвитку біржі, оскільки нега­тивно впливає на формування реальної ціни на біржові това­ри та зменшує темпи росту виробництва.2. На відміну від попередніх біржових угод укладання ф'ючерсної угоди, в тому числі й щодо сільськогосподар­ської продукції не передбачає майбутньої поставки товару. Головною суттю цієї біржової операції є страхування товару від несприятливої зміни цін на ринку. Як і в більшості біржо­вих угод об'єктом ф'ючерсної угоди може бути тільки один вид біржового товару — сільськогосподарська продукція (пшениця, насіння соняшнику тощо).

Майже всі параметри ф'ючерсного контракту є стандарти­зованими, як то: обсяг (лот) контракту, якісний стандарт то­вару, базис поставки, строк контракту (довжина позиції), ос­танній день торгівлі ф'ючерсним контрактом, останній день поставки товару при реалізації такого контракту. В більшості ф'ючерсних контрактів також стандартизовані форма оплати за контрактом, гарантії його виконання, санкції за його неви­конання, порядок арбітражу. При укладанні ф'ючерсного контракту сторона повинна внести на свій розрахунковий ра­хунок гарантійний внесок (його веде розрахункова палата біржі), що становить від 5 до 18 відсотків від номінальної вар­тості контракту (розмір такого внеску залежить від ступеня ризику конкретної операції (контракту), крім того їх розріз­няють на хеджові та спекулятивні. У зазначений місяць по­ставки товару по конкретному контракту гарантійний внесок повинен становити 100 відсотків від суми контракту.

Ф'ючерсний контракт ліквідується двома шляхами: укла­денням оберненої (офсетної) угоди або поставкою реального товару. Поставкою товару закінчується лише близько 2 від­сотків угод від загальної кількості ф'ючерсних угод. У випад­ку невиконання (неліквідації) членом біржі будь-якого ф'ючерсного контракту розрахункова палата біржі інформує виконавчий орган біржі, який публікує протягом 2-х днів у біржовому бюлетені розрахункову ціну за всіма контрактами цього члена біржі, і вони терміново ліквідуються за цією роз­рахунковою ціною. Подібний механізм забезпечує стабіль­ність біржового ринку та знижує ризик операцій на ньому з таким нестабільним товаром як сільськогосподарська про­дукція за умов кризи в агропромисловому секторі економіки україни.

Правовою природою опціону є купівля права покупки або продажу зобов'язання укладати біржовий контракт за вказа­ною ціною протягом строку, визначеного контрактом. Опціонні угоди укладаються як на реальний товар, так і на ф'ючерсний контракт. Вартістю опціону є премія, яка зале­жить від зміни поточної біржової ціни на даний товар від ці­ни, вказаної в контракті, кон'юнктури ринку, рівня облікової ставки тощо. Розрізняють прості, подвійні та кратні опціони. Прості опціони ще поділяються на опціон продавця та опціон покупця. Суть опціону полягає в страхуванні сторін угоди від значних фінансових втрат через коливання ціни та кон'юнк­тури на ринку сільськогосподарської продукції, одержання додаткового прибутку.

3. Окрім укладання зазначених вище угод біржа характе­ризується ще двома явищами, а саме: хеджуванням і спеку­ляцією.

Перше полягає в страхуванні цінового ризику учасників біржової торгівлі, яке дозволяє мінімізувати їх фінансові втрати. Основоположним в цьому виді біржових операцій є одночасне укладання форвардної та ф'ючерсної угоди на од­наковий обсяг однакового товару. Розрізняють два види хеджування: хеджування продажем (коротке) та хеджування по­купкою (довге). Взагалі хеджування сприяє збалансованості біржового ринку, зокрема ринку сільськогосподарської про­дукції.друге є прямо протилежним першому, оскільки є вигід­ним за умови розбалансованості біржового ринку і сприяє цьому. Цей вид біржових операцій — спекуляція є одним з найскладніших і при вдалому її проведенні — найприбутковішим. Однак враховуючи "негативну" природу спекуляції на кожному біржовому ринку існують обмеження, які стосують­ся одноденних різких коливань цін на біржові товари та інші фактори функціонування бірж, адже саме в цій сфері біржо­вої діяльності кількість правопорушень є чи не найбільшою. Тому дана сфера біржової діяльності підлягає самому жорст­кому контролю з боку біржових і державних органів в усіх країнах з розвиненою ринковою економікою, як то у сша, англії, франції, німеччині, японії тощо.загалом біржова торгівля є одним з тих ринкових інстру­ментів, завдяки якому економіка кожної країни взагалі, а конкретні суб'єкти підприємницької діяльності зокрема от­римують інвестиційні кошти, що збільшує національний доб­робут та соціально-політичну ситуацію в будь-якій країні з ринковою економікою.

Новелою в законодавстві щодо реалізації сільськогоспо­дарської продукції є закон україни "про фіксований сіль­ськогосподарський податок", прийнятий верховною радою з 17 грудня 1998 р. Цей закон надає можливість сільськогоспо­дарському товаровиробникові в разі відсутності грошей спла­чувати цей податок у вигляді поставок сільськогосподарської продукції. Згідно зі ст. 5 поставка зерна в рахунок фіксовано­го сільськогосподарського податку здійснюється сільськогос­подарськими товаровиробниками у визначені ними за пого­дженням з районною державною адміністрацією строки, але не пізніше 15 жовтня — з продукції ранніх зернових культур, до 1 грудня — з продукції пізніх зернових та технічних куль­тур, щомісяця, але не пізніше останнього дня поточного місяця.

Сплата фіксованого сільськогосподарського податку нату­ральною сільськогосподарською продукцією являтиме собою важливе джерело надходження сільськогосподарської продук­ції і продовольства.

81.поняття та форми зовнішньоекономічної діяльності в сфері аіік. Юридичне визначення цього поняття, його видів та форм здійснення да­не у чинному законодавстві україни. Відповідно до ст. 1 за­кону україни "про зовнішньоекономічну діяльність", такого виду діяльність — це діяльність суб'єктів бізнесу україни та іноземних, що побудована на взаємовідносинах між ними, та має місце як на території україни, так і за її межами.правові засади зовнішньоекономічної діяльності суб'єк­тів агробізнесу визначені у законах україни "про зовніш­ньоекономічну діяльність", "про підприємства в україні", "про колективне сільськогосподарське підприємство", "про сільськогосподарську кооперацію", "про селянське (фермер­ське) господарство" та в інших законодавчих і нормативно-правових актах.відповідно до ст. 4 закону україни "про зовнішньоеко­номічну діяльність" суб'єкти аграрного підприємництва всіх форм власності та організаційно-правових форм господарю­вання можуть здійснювати такі види зовнішньоекономічної діяльності:

— експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

— надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності україни послуг іноземним суб'єктам господарської діяльнос­ті, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, по­середницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, уп­равлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристич­них та інших, що прямо і виключно не заборонені законами україни; надання вищезазначених послуг іноземними суб'єк­тами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономіч­ної діяльності україни;

— наукову, науково-технічну, науково-виробничу, вироб­ничу, навчальну та іншу кооперацію з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовку спеціалістів на комерційній основі;

— міжнародні фінансові операції та операції з цінними па­перами у випадках, передбачених законами україни;

— кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зов­нішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення суб'єктами зовнішньоеко­номічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами україни; створення іноземними суб'єкта­ми господарської діяльності зазначених установ на території україни у випадках, передбачених законами україни;

— спільну підприємницьку діяльність між суб'єктами зов­нішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами гос­подарської діяльності, що включає створення спільних під­приємств різних видів і форм, проведення спільних господар­ських операцій та спільне володіння майном як на території україни, так і за її межами;

— підприємницьку діяльність на території україни, пов'я­зану з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іно­земних суб'єктів господарської діяльності; аналогічну діяль­ність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами україни;

— організацію та здійснення діяльності в галузі проведен­ня виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, се­мінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на ко­мерційній основі, за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; організацію та здійснення оптової, консигнацій­ної та роздрібної торгівлі на території україни за іноземну ва­люту у передбачених законами україни випадках;

— товарообмінні (бартерні) операції та іншу діяльність, побудовану на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зов­нішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами гос­подарської діяльності;

— орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

— операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;

— роботи на контрактній основі фізичних осіб україни з іноземними суб'єктами господарської діяльності як на тери­торії україни, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній оплатній основі з суб'єктами зовніш­ньоекономічної діяльності як на території україни, так і за її межами;

— інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборо­нені прямо і у виключній формі законами україни.

Посередницькі операції, при здійсненні яких право влас­ності на товар не переходить до посередника (на підставі ко­місійних, агентських договорів, договорів доручення та ін­ших), здійснюються без обмежень.

7. Основні правові форми зовнішньоекономічної діяль­ності суб'єктів агробізнесу визначені в чинному законодав­стві україни. Серед них можна назвати:

— зовнішньоекономічний договір (контракт);

— інвестування розвитку аіік.

Зовн-економічний договір-це матеріально оформлена угода 2-х або більше суб-в зед та їхніх іноз.контрагентів спрямоване на встанов-я, зміну чи припинення їх взаємних прав та обовязків у зед.умови договору:назва і номер договору,дата та місце укладання, преамбула, предмет договору, кількість та якість товару, базис.умови поставки товару,ціна та заг.вартість договору, умови оплати товару,робот і послуг,урегулювання спорів,які виникають з договору.дод.умови: питання стахування,гарантії якості,умови передачі техн.документіції на товар.

Інвестиція в апк здійсн-я шляхом створення спільних підприємств.суб зед-це господарюючі суб-ти(ф і юр.ос.),які зареєстровані в укр.,а також іноз.госп.суб-ти,які зареєстр.в такій якості за межами нашої держави.іноземні інвестиції - всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються іноземними суб'єктами господарської діяльності в україні, в результаті чого утворюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект

82.правове регулювання експортно-імпортних операцій суб'єктів агробізнесу. Відповідно до п. 1. Ст. 1 закону україни "про зовніш­ньоекономічну діяльність", експорт (експорт товарів) — про­даж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через кордон україни, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін "реекспорт" (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі україни товарів, які були ра­ніше імпортовані на територію україни.

Згідно з п. 2 ст. 1 названого закону імпорт (імпорт товарів) — це купівля (в тому числі з оплатою в негрошовій формі) ук­раїнськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезен­ням або без ввезення цих товарів на територію україни, включаючи купівлю товарів, призначених для власного спо­живання установами та організаціями україни, розташовани­ми за її межами.

3. Правове регулювання експортно-імпортних операцій суб'єктів агробізнесу здійснюється способами, передбачени­ми в законодавстві щодо зовнішньоекономічної діяльності, а саме:

— ліцензуванням;

— квотуванням;

— забороною на здійснення окремих видів зовнішньоеко­номічної діяльності;

— позбавленням режиму найбільшого сприяння або піль­гового спеціального режиму;

— запровадженням спеціального мита;

— запровадженням індикативних цін щодо імпорту та/або експорту товарів;

— іншими способами, передбаченими законами та міжна­родними договорами україни.ліцензія — це оформлений належним чином дозвіл на експорт-імпорт певної продукції, товару, іншого майна про­тягом певного періоду. 3алежно від терміну дії, іменного ха­рактеру, обсягу продукції, товару, щодо яких встановлюється режим ліцензування, експортні (імпортні) ліцензії поділяють­ся на: генеральні та індивідуальні, разові та відкриті. Серед імпортних ліцензій розрізняють також: антидемпінгові, ком­пенсаційні, спеціальні.

Ліцензування і квотування експорту та імпорту запрова­джуються україною самостійно в особі її державних органів у таких випадках:

— у разі різкого погіршення розрахункового балансу ук­раїни, якщо негативне сальдо його перевищує на відповідну дату 25 відсотків від загальної суми валютних вимог україни;

— у разі досягнення встановленого верховною радою ук­раїни рівня зовнішньої заборгованості;

— у разі значного порушення рівноваги щодо певних това­рів на внутрішньому ринку україни, особливо сільськогоспо­дарської продукції, продуктів рибальства, продукції харчової промисловості та промислових товарів широкого вжитку;

— при необхідності забезпечити певні пропорції між ім­портною та вітчизняною сировиною у виробництві;

— при необхідності здійснення заходів у відповідь на дис­кримінаційні дії інших держав;

— у разі порушення суб'єктом зовнішньоекономічної ді­яльності правових норм цієї діяльності, встановлених цим законом (у вигляді санкції запроваджується режим ліцензу­вання);

— відповідно до міжнародних товарних угод, які укладає або до яких приєднується україна (запроваджується режим квотування).

В україні запроваджуються такі види експортних (імпорт­них) ліцензій: генеральна, разова (індивідуальна), відкрита (індивідуальна).

По кожному виду товару встановлюється лише один вид ліцензії. ліцензія експортна та імпортна-належним чином оформлене право на експорт чи імпорт протягом встановленого строку певних товарів.види:- ліцензія спеціальна - належним чином оформлене право на імпорт в україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів;

- ліцензія відкрита (індивідуальна) - дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу;

- ліцензія генеральна - відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по певному товару (товарах) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару (товарах);

- ліцензія експортна (імпортна) - належним чином оформлене право на експорт (імпорт) протягом встановленого строку певних товарів або валютних коштів з метою інвестицій та кредитування;

- ліцензія разова (індивідуальна) - разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції.ліцен-я здійсн. В межах встановлених квот.квота-граничний обсяг певн.категор.товарів, який дозволено експ-ти з терит у. Або ж імпорт-ти на терит у.види:-квоти (контингенти) глобальні - квоти, що встановлюються по товару (товарах) без зазначення конкретних країн (груп країн), куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;-квоти (контингенти) групові - квоти, що встановлюються по товару (товарах) з визначенням групи країн, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;

-квота експортна (імпортна) - граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території україни (імпортувати на територію україни) протягом встановленого строку та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях;

-квоти (контингенти) індивідуальні - квоти, що встановлюються по товару (товарах) з визначенням конкретної країни, куди товар (товари) може експортуватись або з якої він (вони) може імпортуватись;

-квоти спеціальні - граничний обсяг імпорту в україну певного товару (товарів), що є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів, який дозволено імпортувати в україну протягом установленого строку та який визначається в натуральних та/або вартісних одиницях виміру.

85.юридичне обслуговування сільськогосподарських підприємств. За сучасних умов україна перебуває в стадії становлен­ня правової держави. Ця суспільно-правова категорія охоп­лює собою сполучення, єдність і розмежування трьох влад — законотворчої, виконавчої, судової, їхній зміст полягає в сус­пільній необхідності належного правозастосування в усіх ланках (галузях) законодавства та в його окремих видах (фор­мах), якими слід розглядати юридичне обслуговування суб'єктів виробничо-господарської, обслуговуючої, торго­вельної діяльності в народному господарстві в цілому і в сільському господарстві зокрема.

Українська держава зацікавлена у функціонуванні сучас­ної юридичної служби. Уряд україни постановою від 27 серп­ня 1995 р. Затвердив "загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, орга­нізації", у якому зазначив про необхідність вдосконалення правової роботи у сфері громадського виробництва, створен­ня правових і організаційних основ для ефективної діяльності юридичної служби щодо забезпечення законності в роботі мі­ністерства як центрального органу державної виконавчої вла­ди, щодо попередження порушення прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій.

Юридичне обслуговування сільськогосподарських підпри­ємств — це засіб, за допомогою якого збираються необхідні докази для підтвердження юридичних фактів та інших аргу­ментів, на підставі яких провадиться застосування норм пра­ва. Завдяки цьому досягаються цілі та завдання щодо охорони прав і захисту інтересів сільськогосподарських утворень, а са­ме реально використовуються норми аграрного права в процесі виробничо-підприємницької діяльності сільськогоспо­дарського підприємства.

Юридичне обслуговування сільськогосподарських підпри­ємств спрямоване на зміцнення законності в сільському гос­подарстві. Його забезпечення досягається, по-перше, шляхом забезпечення виконання і додержання вимог норм аграрного права, по-друге, практичною правовою роботою юрискон­сультів, спрямованою на належне правозастосування, тобто завдяки їхній роботі загальні і арбітражні суди мають можли­вість належним чином розібратися у конкретній справі, дати оцінку юридичним фактам, врахувати певні особливості в суб'єктних правомочностях сторін і прийняти правильне рі­шення. Додержання законності полягає у виконанні цих рі­шень, що також входить до кола обов'язків юрисконсульта сільськогосподарського підприємства.

2. Особливої значущості обслуговування кожного окремо­го ксгп, спс, всгк, асгт, дсгп набуває в умовах впро­вадження в економіку ринкових економічних чинників, ви­знання сільськогосподарських підприємств і фермерів суб'єк­тами підприємницької діяльності, укладання договорів, які є правовою формою основного регулювання відносин цих суб'єктів підприємництва, здійснення внутрішньогосподар­ського паювання, надання виробникам сільськогосподарської продукції допомоги у приватизації майна дсгп та державних переробних підприємств тощо. І

Сучасне юридичне обслуговування цих суб'єктів усіх форм власності є, з одного боку, важливим елементом організацій-но-управлінської діяльності органів управління ксгп, спс, всгк, асгт, тов і дсгп, а з іншого, — формою надання юридичної допомоги суб'єктові підприємництва фахівцем, який володіє спеціальними знаннями. Характер і зміст юри­дичного обслуговування випливає з правоздатності аграрних товаровиробників як юридичних осіб — суб'єктів аграрного, цивільного, фінансового та інших галузей права україни, а також спеціальної правоздатності осіб (фізичних та юридич­них), які надають такі послуги. Таке обслуговування, по-пер­ше, полягає у веденні певної правової роботи і, по-друге, здійснюється в різних організаційно-правових формах.

Головними напрямами, які визначають характер і зміст юридичного обслуговування, є: правильне застосування і до­держання чинних правових норм у процесі виробничо-господарської й підприємницької діяльності; забезпечення право­вими засобами схоронності власності підприємця; відсто­ювання інтересів останнього як при укладенні, так і при ви­конанні договорів (контрактів) із заготівельними, переробни­ми, агросервісними, постачальницькими підприємствами, за­хист його інтересів у разі порушення цих договорів тощо; запобігання порушенням законодавства при трудових відно­синах із найманими працівниками з боку господарства-працедавця. Конкретний зміст і види правової роботи, залежно від організаційної форми юридичного обслуговування, визна­чаються чинним законодавством, посадовими інструкціями про функції осіб, які здійснюють обслуговування, чи умовами договору (контракту) з юридичною або фізичною особою на виконання роботи з правового обслуговування.

3. Юридична служба і здійснюване нею юридичне обслу­говування є обов'язковою умовою для забезпечення належної діяльності правоохоронних органів і, в першу чергу, загаль­них і арбітражних судів при здійсненні правозастосування.

Визначальне призначення юридичного обслуговування суб'єкта аграрного підприємництва полягає в організаційно-управлінському забезпеченні ефективного застосування пра­вових норм у процесі повсякденної його (суб'єкта) діяльності. Юридичне обслуговування служить також забезпеченню ви­робничо-господарської самостійності кожного суб'єкта під­приємництва, юридичне грамотного і економічно обгрунтованого оформлення та виконання ним своїх договірних зо­бов'язань, виконання договору кожним із його контрагентів, застосування майнових санкцій в разі невиконання або не­належного виконання зобов'язань кожної зі сторін за дого­вором.

Юридичне обслуговування покликане забезпечити право­вий захист майнових, земельних, фінансових та інших прав та інтересів кожного суб'єкта аграрного підприємництва через систему правоохоронних органів і, в першу чергу, в арбітраж­ному, а також у міжнародному арбітражному суді чи загаль­ному суді. Юридична служба зобов'язана найактивнішим чи­ном сприяти схоронності майна і здійснювати правовий за­хист майнових інтересів суб'єктів аграрного підприємництва.

Юридичне обслуговування сільськогосподарських підпри­ємств охоплює правомочності щодо застосування процедур­но-процесуальних правил. Високий професіоналізм є необхідним при підготовці ділових паперів — листів підприємства у різні інстанції в справах підприємства, позовних заяв до за­гального або до арбітражного судів, відповідей та пояснень щодо претензій тих же позовних заяв, пояснень до комісії з трудових спорів та ін. Знання процесуального права є необ­хідним в разі участі юрисконсульта підприємства в засіданнях загального або арбітражного судів при зверненні в касаційні інстанції або ж до місцевої адміністрації.

Юридичне обслуговування сільськогосподарського під­приємства становить собою складову частину (елемент) уп­равлінської діяльності підприємства, а суттєві відносини, які виникають при цьому є управлінськими. Суб'єктом цих від­носин може бути член ксгп, всгк, асгт. У державному сільськогосподарському підприємстві і тих же ксгп, всгк, асгт функції юрисконсульта може виконувати громадянин, який має вишу юридичну освіту і працює в цьому підприєм­стві за трудовим договором (контрактом). Нарешті, юридичне обслуговування сільськогосподарського підприємства може здійснювати працівник відповідної статутної організації (між­господарської юридичної групи).