Основні етапи аграрної реформи та їх характеристика

Аграрна реформа та її основна складова - земельна реформа - розпочалися в нашій країні у 1991 р. Виділяють 3 основних етапи аграрної реформи в Україні. На першому з них ставилося завдання створення агроформувань нового типу, заснованих на приватній власності на землю і майно. Є підстави вважати, що розпочався цей етап з перетворення колишніх колгоспів у колективні с\г підприємства (КСП) шляхом паювання їх майна, а згодом - і землі.

Основним завданням другого етапу аграрної реформи є формування аграрного ринку. Паростки цього етапу зароджувалися під час здійснення першого етапу аграрної реформи, коли почали створюватися аграрні біржі, а аграрні підприємства одержали економічну свободу щодо каналів збуту виробленої продукції і встановлення цін на неї. Проте інфраструктура аграрного ринку (як сукупність агросервісної інфраструктури та інфраструктури продовольчого ринку) залишалася в зародковому стані. Керівники КСП не були заінтересовані в прозорості ринку. Це стало однією з причин процвітання бартеру, який поглиблював диспаритет цін. Отже, потрібні були кардинальні заходи щодо при­скорення формування інфраструктури аграрного ринку. Адже новостворені приватні підприємства заінтересовані в добре організованому прозорому ринку, бо це дає їм можливість реалізувати свою продукцію і закупити необхідні ресурси за найбільш вигідними цінами, відчувати їх динаміку, стежити за рухом обсягу продажу і відшуковувати найбільш прийнятні з позиції економічної вигоди канали збуту і придбання товарів.

Основним завданням третього етапу є фінансове оздоровлення аграрних підприємств і забезпечення економічної підтрим­ки їх доходів. Паростки цього етапу також беруть свій початок у 90-х роках. Так, держава неодноразово списувала борги сільськогосподарських товаровиробників, були прийняті нормативні акти щодо дотування виробництва м’яса і молока, а також щодо звільнення аграрних підприємств від сплати ПДВ по інших видах товарної продукції; введено фіксований сільськогосподарський податок, завдяки чому істотно зменшився податковий тиск на аграрних товаровиробників. Проте в умовах відсутності справж­нього власника на селі і прозорості аграрного ринку досягти фінансової стабілізації аграрних підприємств було неможливо. Тепер для розв’язання цієї архіважливої проблеми виникли завдяки реалізації перших двох етапів аграрної реформи реальні умови. Важливе значення для фінансової стабілізації має прийняття нового Земельного кодексу, введення пільгового кредитування аграрних підприємств та інші заходи.

Порядок створення і державної реєстрації фермерського господарства

Право на створення ФГ має кожний повнолітній і дієздатний громадянин України, який виявив відповідне бажання, має документи, що підтверджують його здатність займатися сільським господарством, і витримав професійний відбір. Першочергове право на створення такого господарства надається громадянам, які проживають в сільській місцевості, мають відповідну кваліфікацію або досвід роботи в сільському господарстві. ФГ створюється виключно на добровільних засадах. Конкурсний відбір осіб, які виявили бажання створити таке господарство, здійснює районна (міська) професійна комісія з питань створення ФГ. Висновок професійної комісії з питань створення ФГ про наявність у громадянина достатнього досвіду роботи у сільському господарстві або потрібної с\г кваліфікації є умовою для державної реєстрації ФГ і надання (передачі) громадянину у власність або оренду зем. ділянок для ведення ФГ із земель державної і комунальної власності. Держ. реєстрація ФГ здійсн. виконавчим комітетом міської, районної у місті ради або в районній, районних міст Києва і Севастополя держ. адміністраціях за місцем проживання особи або місцезнаходженням земельної ділянки.

Для реєстрації ФГ до органу держ. реєстрації подаються: установчі документи (засновницький договір про створення господарства та його Статут); реєстраційна картка встановленого зразка, яка є заявою про державну реєстрацію фермерського господарства; копія документа, що засвідчує наявність у громадянина на праві власності чи оренди земельної ділянки с\г призначення; документ, що посвідчує внесення плати за державну реєстрацію ФГ. Державна реєстрація ФГ здійснюється за наявності всіх потрібних документів протягом не більше 5 робочих днів. Органи державної реєстрації зобов'язані в межах цього терміну внести дані з реєстраційної картки до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності та видати Свідоцтво про державну реєстрацію ФГ.

Обслуговуючий сільськогосподарський кооператив

С\г обслуговуючий кооператив - це підприємство, яке створюється для обслуговування переважно членів кооперативу на засадах взаємодопомоги та економічної співпраці. Основною метою його створення є обслуговування с\г та іншого виробництва своїми членами, надання комплексу послуг, пов’язаних з виробництвом, переробкою, збутом продукції рослинництва, тваринництва, лісівництва, рибництва. Залежно від виду діяльності обслуговуючий кооператив може бути переробним, заготівельно-збутовим, постачальницьким, сервісним, тваринницьким, садівничим, городницьким, кооперативом з ремонту і спільного використання транспорту, с\г, меліоративної техніки, кооператив спільної хімізації с\г виробництва, зберігання с\г техніки, мінеральних добрив тощо. На відміну від виробничих кооперативів обслуговуючі кооперативи не ставлять за мету своєї діяльності отримання прибутку. Їх специфіка полягає в тому, що члени таких кооперативів є водночас клієнтами і власниками (членами), оскільки кооператив обслуговує його ж власників. Участь членів у господарській діяльності обслуговуючого кооперативу обов’язкова.

Колективні агроформування кооперативного типу

67. Мета реструктуризації КСП (колективних сільськогосподарських підприємств)

В результаті реструктуризації КСП створюються такі господарюючі суб'єкти, як акціонерні ТОВ, ТЗоВ, приватні с\г підприємства та селянські (фермерські господарства, організаційно-правова структура яких є важливою передумовою для досягнення с\г товаровиробниками успіху в умовах ринкової економіки. У процесі реструктуризації КСП досягаються 2 важливі мети: по-перше, долається монополія цього виду юридичних осіб у сфері с\г виробництва України, по-друге, реформуються відносини власності на майно та землю КСП, оскільки в результаті реструктуризації КСП колективна власність на землю та майно, носієм якої є КСП, трансформується у приватну власність членів КСП.

Договори по виробничо-технічному обслуговуванню у сільському господарстві

Договір виробничо-технічного обслуговування передбачає ремонт тракторів, автомобілів, комбайнів, іншої техніки, дви­гунів, агрегатів, вузлів, устаткування; технічне обслуговуван­ня машинно-тракторного парку, автомобілів, устатку­вання тваринницьких ферм і нафтогосподарств; виконання монтажних, спеціальних будівельних, пусконалагоджуваль­них робіт; перевезення вантажів транспортними засобами ви­конавця; підготовку і перепідготовку водіїв, механізаторів, робітників інших професій. Залежно від потреби зазначені види робіт можуть бути як самостійним, так і комплексним предметом договору. У договорі визначається обсяг ремонту (кількість машин, агрегатів), його види, календарні терміни здачі в ремонт технічних засобів і його закінчення, загальна вартість цих послуг. Виконавець зобов'язується виконувати необхідні роботи у визначений термін, ремонтує машини, агрегати згідно зі стандартами і технічними умовами. Вони повинні гарантувати безвідмовну роботу машин і агрегатів протягом часу, встановленого технічними умовами. За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань сторони несуть майнову відповідальність.