Україна на шляху до сот: охар-те особливості сучасного етапу.

Відповідно до завдань ПрезидУкр та пріоритетів діяльності Уряду України, основним пріоритетом зовнішньоек політики Укр є набуття членства у СОТ, що інтенсифікує розвиток зовнішньоек діяльності країни завдяки отриманню режиму найбільшого сприяння, який діє в системі СОТ, дасть змогу вирішити проблему застосування торговельно-обмежувальних заходів до української продукції, сприятиме створенню передбачуваного середовища для залучення іноз інвестицій, що в цілому забезпечить стале зростання нац економіки. Робота щодо забезпечення вступу України до СОТ передбачає три основні складові, а саме:

· гармонізація національного зак-ва відповідно до норм СОТ; · завершення багатостор переговорів та підготовка звіту Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ; · завершення двостор переговорного процесу з доступу до ринків товарів та послуг.

На сьогодні Україна завершила двосторонні переговори зі всіма країнами-членами Робочої групи, крім Киргизстану, який залишається єдиним членом Робочої групи, у переговорах з яким протягом року не досягнуто прогресу з огляду на триваючі вимоги Киргизької сторони. Наприкінці травня 2006 року Україна отримала черговий запит Киргизстану щодо доступу до ринку товарів, який, ураховуючи вимоги щодо зв‘язування тарифів на нульовому рівні, набагато випереджає амбіції поточного раунду переговорів СОТ.

Киргизька сторона, висуваючи в останніх трьох тарифних запитах зростаючі вимоги, відверто затягує двосторонні переговори з доступу до ринку, намагаючись вплинути на завершення переговорного процесу з вступу України до СОТ.

Протягом 2005 – першого півріччя 2006 років підписано низку двосторонніх протоколів з доступу до ринків товарів та послуг:

· у 2005 році (10) з Сальвадором, Республікою Молдова, Норвегією, Індонезією, Японією, Ісландією, Хорватією, Еквадором, Перу, Китаєм. Крім того, отримано письмове підтвердження про прийняття позиції України від Марокко та Румунії;

·у 2006 році (8) з Гондурасом та Домініканською Республікою (послуги), США, Вірменією, Панамою, Австралією, Єгиптом, Колумбією. Крім того, парафовано двосторонній протокол з доступу до ринків товарів та послуг з Тайванем.

З початку 2006 у рамках забезпеч вступу до СОТ також здійсн низку заходів, а саме:

· з дійснюється робота над п‘ятою редакцією проекту Звіту Робочої групи, яка цілком може стати док-том, на основі якого в найближчому майбутньому можна сформувати остаточний Звіт Робочої групи; ·п роведено багатостороннє засідання з питань державної підтримки сільського господарства України та консультації з питань державної підтримки сільського господарства з делегацією Австралії. Позиція делегації України у питанні захисту зобов‘язань щодо сукупних обсягів підтримки сільського господарства залишається одним з основних стримуючих чинників завершення переговорів про набуття Україною членства в СОТ. Без підготовки компромісних рішень щодо розрахунку обсягів державної підтримки сільського господарства завершення опрацювання проекту Звіту Робочої групи буде значно ускладнено;

·п роведено двосторонні консультації щодо формування остаточної редакції проекту Звіту Робочої групи з делегаціями США та ЄС;

· проведено раунд двосторонніх переговорів з Колумбією та Киргизстаном; ·п роведено консультації з Секретаріатом СОТ щодо консолідації зобов’язань України, остаточної редакції проекту Звіту Робочої групи, завершення двосторонніх переговорів з країнами-членами СОТ та подальшого плану дій в рамках Робочої групи. ·в изначено основні проблемні питання переговорного процесу та заходи щодо їх врегулювання; ·р озробляються проекти нормативно-правових актів, прийняття яких необхідне для приведення національного законодавства у відповідність до вимог угод СОТ.

У той же час, під час останнього засідання Робочої групи було визначено основні проблемні питання, які стримують сьогодні завершення переговорного процесу і стосуються: ·п ідвищення прозорості режиму підтримки мінімальної ціни на цукор білий відповідно до зобо‘язань щодо незастосування заборонених інвестиційних заходів у сфері торгівлі; · п риведення у відповідність з нормами угод СОТ розміру сплати за ліцензію, що видається на здійснення господарської діяльності, пов’язаної з обігом, виробництвом та торгівлею алкогольними напоями; · с касування заборони на експорт відходів і брухту кольорових металів; · з ниження експортного мита на відходи та брухт чорних металів; фо рмування зобов’язань України щодо експортн мита на деякі види с\г продукції (велика рогата худоба та шкіряна сировина); · с касування обмежень на створення та діяльність прямих філій іноземних банків в Україні та прийняття відповідного законодавства; · з абезпечення недискримінаційних умов у сфері оподаткування вітчизняних та іноземних сільгоспвиробників; · в ідміни експортних субсидій на експорт молока та молочних продуктів; ·п риведення у відповідність з нормами та принципами угод СОТ тарифів на залізничні перевезення;

· с касування заборони восьмирічного обмежувального періоду на ввезення трансп засобів на територію Укр та неможливості встановлення перехідного періоду для зазначеної сфери правовідносин з огляду на категоричну позицію країн-членів СОТ.

Окрема робота проводиться щодо здійснення аналізу прогнозу впливу вступу України до СОТ на галузі національної економіки. Так, на виконання розпорядження КМУ від 30.08.06 „Про затвердження Плану невідкладних заходів щодо подолання кризових явищ в економіці та соціальній сфері” наразі міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади вживаються заходи щодо проведення галузевого аналізу з метою підготовки національної економіки до функціонування в умовах членства в СОТ та визначення ризиків, що можуть з’явитися для національної економіки в цілому та окремих галузей після вступу України до СОТ.

 

Україна як суб’єкт МЕП.

В 1991 році ВРУкр прийняла закон про зовнішньоек діяльність. Він заклав основу правового регулювання міжнар ек діяльності. Терміну МЕД в українській термінології відповідає ЗЕД. ЗЕД - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами;

Суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні ЗЕД керуються такими принципами:

Пр-м суверенітету народу України у здійсненні ЗЕД, що полягає у: виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати ЗЕД на території України, керуючись законами, що діють на території України; обов'язку України неухильно виконувати всі договори і зобов'язання України в галузі МЕВ; Пр-м свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у: праві суб'єктів ЗЕД добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки; праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які не заборонені законами України; додержанні при здійсненні ЗЕД порядку, встановленого законами України; виключному праві власності суб'єктів ЗЕД одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності; Пр-м юридичної рівності і недискримінації, що полягає у: рівності перед законом всіх суб'єктів ЗЕД, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні ЗЕД; забороні будь-яких, крім передбачених законами дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками; неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів, крім випадків, передбачених цим Законом; Пр-м верховенства закону, що полягає у: регулюванні ЗЕД тільки законами України; забороні застосування дій місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів ЗЕД умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України; Пр-м захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної

діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава: забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності на її території згідно із законами України; здійснює рівний захист всіх суб'єктів ЗЕД України за межами України згідно з нормами міжнародного права; здійснює захист державних інтересів України як на її територіі, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права;

Пр-м еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

У. як суб’єкт МЕП має особливості обумовлені конституцією і нац законодавством. Відповідно до Констит. У. земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші прир ресурси, які є в межах території У, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) ек зони є об’єктами права власності укр народа. Від імені укр народа право власника здійснюють органи держ влади та органи місцевого самоврядуван-ня у межах визначених Констит-ю. У ст. 13, при цьому держава забезпечує захист прав всіх суб’єктів права власності і госпо-дарювання, соц спрямованість ек-ки. Всі суб’єкти права власності визнаються рівн перед з-ном. Земля є осн нац багатством, що перебуває під особл. охороною держ.

Ст 14 К-ї У. визначає умови зовн зносин держ ЗЕД. Митні справи визначаються виключно з-нами У. Те саме має місце і при використанні її ек, природних та інфраструктурних ресурсів. КМУ організовує і забезпечує здійснення ЗЕД держ-ї митн справи. Поряд з цим у Деклар-ї про держ суверенітет У. від 16 липня 1990 року розділ 10 (міжн. відн) зазначалося, що У., як суб’єкт МП здійснює безпосередні зносини з інш держ-ми, укладає з ними договори, обмін з ними торг представництвами, бере участь у діял.ті МО в обсязі необхідному для ефективного забезпечення нац інтересів в ек, еколог, інформац, наук-техн, та інших сферах. У. виступає рівнопр учасником міжн спілкування, бере участь у заг-євр процесі та європ стр-рах, участь У. в діял.ті МО значно розширює її можливості в міжн ек співроб-ві. Виходячи з положень з-нів У. “Про ек самостійність У”. від 3 08 1990, “Про ЗЕД” від 16 квітня 1991, У. є самост. суб’єктом у здійсненні і регулюванні міжн відносин.

 

Форми участі держав у МЕВ.

МЕВ-особлива форма суп-виробничих зв’язків між окремими державами, між держ та МО та між МО-ми. Сучасні МЕВ є системою економічних зв’язків, які хар-ся: 1. виходом за межі національних господарств 2. взаємодією юр і фіз осіб, держав і міжнар організацій 3. визначеністю форм 4. різними рівнями глибини існування, функціонування, здійснення. Виділяють такі форми МЕВ: міжн вал від-ни; фін- кред; виробниче співроб-во; науково-технічне співроб; трудові від-ни; міжн торгівля товарами та послугами; міжн трансп від-ни.

Формами МЕВ є:1. між нар торгівля товар, посл, продукт інтелект вл-ті. 2. між нар рух капіталу у вигл прямих і портф-х інвестиц, кредитів, офіц допомоги розвитку 3. між нар трудова міграція.

Зона преференційної торгівлі - початкова стадія регіонального інтегращиного процесу. Країни такого угруповання лібералізують товельні відносини між собою, усуваючи перепони в торгівлі деякими (але не всіма) товарами та послугами. На цій стадії ще не відпрацьовано єдиний механізм оподаткування при перетині то варом кордону, діють різні митні правила тощо. Квоти для імпопту товарів з країн-партнерів можуть бути розширені, але не ліквідуються цілком. Полегшуються умови для руху факторів ви робництва. (СНД)

У вільному торговельному просторі всі бар'єри на шляху торгівлі усунені. В ньому не допускаються ніякі дискримінаційні податки, квоти, тарифи, інші торговельні бар'єри. Простір інколи ство­рюється для певного класу товарів і послуг. Кожна країна - член вільного торговельного про­стору - вільна встановлювати будь-які тарифи або інші обмеження на торгівлю з країнами, які не входять до цього об'єднання. Найвідомішим вільним торговельним простором є Європейсь­ка асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), Північно-Американська асоціація вільної торгівлі між США, Канадою та Мексикою — НАФ­ТА (1994 р.), яка еволюціонує в бік спільного ринку. Митний союз усуває бар'єри в торгівлі товарами серед країн-учасниць, передбачає спільну торговельну політику стосовно до країн, що не входять до митного союзу. Звичайно це проявляється при прийнятті зовнішнього тарифу (мита), за допомогою якого імпорт з країн, що не входять у митний союз, обкладається однаковим ми­том при продажу товарів будь-якій країні - учасниці митного со­юзу. Доходи від тарифів потім розподіляються між учасниками митного союзу згідно з певними встановленими пропорціями. "Спільний ринок" ЄЕС - яскравий, але не єдиний приклад економічної ефективності митного союзу. На всіх континентах існують регіональні союзи у формі митних союзів: ЄАВТ, "МЕРКОСУР", Андський пакт, Митний союз Центральної Африки, Асоціація країн Південно-Східної Азії. С пільний ринок не має торговельних бар'єрів і характеризується спільною зовнішньоторговельною політикою. Крім того, у спільному ринку мобільними є чинники виробництва між країна-ми-учасницями. Обмеження на імміграцію, еміграцію та перели­вання капіталу через кордони усунені. Чинник мобільності дозво­ляє більш ефективно використовувати працю, капітал і техно­логіюю Але підвищення продуктивності праці країн - учасниць спільного ринку в цілому є завжди передбачає однакову вигоду для всіх країн, які входять до нього. Через цю обставину виникають труднощі у створенні спільного ринку в різних частинах земної кулі. Прикладом успішної політики спільного ринку може слугувати ЄЕС. Ек союз вимагає не лише інтеграції у сфері зовнішньоторговельної і виробничої діяльності, але й інтеграції ек політики. Країни - учасниці ек союзу на доповнення до вільного переміщення товарів, послуг, чинників виробництва повинні гармонізувати грошово-кредитну політику, оподаткування та державні витрати. Крім того, учасники економічного союзу повинні викорис-товувати спільну валюту. Фактично останнє може бути реалізоване створенням систем фіксованих валютних курсів. Формування ек союзу вимагає від держав відмови від значної частини їх нац суверенітету. Серед найвідоміших регіональних об'єднань слід назвати ЄС, НАФТА, МЕРКОСУР, ЄАВТ та СНД.