Понят та види джерел меп, їх загальна х-ка.

Можливість регул-ня м\н ек відносин досяг-ся шляхом застосув принципів та норм МЕП. Вони грунт-ся на певних джерелах. Оскільки МЕП є однією із галузей МП, так основні джерела МП є одночасно і джерелами МЕП. Сис-ма джерел МЕП вкл і специф джерела, які закріплюють норми і принципи суто МЕП: рішення м\н ек орг-цій, конкретні договірні угоди щодо м\н ек співроб- а. Закріплення норм і принципів МЕП у конкретних джерелах має важливе значення. Бо вони як певні правила набувають загальнообов'яз х-ру. Джерела є формою юр втілення, вираження норм і принципів МЕП. Водночас норми і принципи МЕП характеризують зміст їх джерел. С-ма джерел МЕП включає в себе м\н ек договори, а також м\н-правов звичаї, рішення (акти) м\н орг-цій, м\н кодекси поведінки в яких знаходять своє юридичне злкріплення норми і принципи МЕП.

Міжнар. ек. договори — це добровільно укладені між держ. рівноправні угоди ек. х-ру, в, яких закріплюються норми та принципи, що регулюють МЕВ. Такого роду норми та принципи можуть міститися не лише в міжнар. ек. договорах, а і в загально політ. міжнар. договорах, які одночасно слід розглядати і як джерела МП в цілому.

Залежно від кількості учасників договірних відносин міжнар договори можуть бути двостор і багато­стор.

1. Договори, що закріплюють норми зага., універсальн. порядку, розрах. на тривале їх використання: належать торгові договори, угоди про товарооборот і платежі та деякі інші.

2. Договори, в яких обумовл. конкретні зобов'яз. (наприклад, сприяти будівництву конкретних об'єктів). Такі договори вичерпують свою юридичну силу, як правило, одноразовим застосуванням.

Міжнар-правовий звичай: закріплені неписані, як самі собою зрозумілі правила організації і здійснення МЕВ. Вони використ. з мовчазної згоди сторін і, як правило, не мають свого формального закріпл. в жодному договорі або угоді. Такі норми, як правило, виникають і розвиваються в процесі тривалої практики міжнар. відносин. Тривале використ. правил, закладених у міжнар. звичаях, веде до переростання їх у міжнародно-правові норми. Таким чином, звичаї, правила, закріплені в них, стають джерелами МЕП.

Рішення м\н ек орг-цій як джерела МЕП. Оскільки вони як правові акти містять у собі відповідні правила та принципи здійсн МЕВ, розрах на неодноразово їх використ і здебільшого не мають конкретного адресата: резолюції ГенАсамблеї 00Н, а також її м\н орг-цій та інших МО

М\н кодекси поведінки в сис-мі джерел МЕП.

Вони почали створ з ініціативи країн, що розвиваються. В цих м\но-правов документах сис-матизовані правила поведінки відповідних суб'єктів МЕВ (лінійних конференцій, ТНК) або у відповідному напрямі ек діял-ті (передача технологій, контроль за обмеженням ділової практики). Одним із перших таких кодексів був розроблений Конференцією 00Н з торгівлі і розвитку Кодекс проведення лінійних конфер/, норми якого рег. орг. лінійних перевезень у галузі торг. мореплавства.

Поняття та джер ММП.

Міжнар. ек. спів роб., насамперед між держ., обумовлює необхідність співпраці й у сфері організації та здійснення митної справи. Цей напрям співроб. Спрямив. на виріш. сис-ми економ., організац., правових та інших питань, які за­безпечують сприятливі умови для розвитку та захисту економ. інтересів відповідних держав, захисту прав суб'єктів п-цької діяльності та громадян. Митна політика лежить в осн. організації митної справи як окремого напряму діяльності держа­ви.

Міжнар. митн. право - підгалузь МЕП, яка вкл. в себе с-му норм і принципів, що регулюють відносини між держ. з митних та пов'язаних з ними інших питань міжнар. ек. співроб.

М іжнар договори як джерела ММП, слід зауважити, що вони можуть маги як універ­с., так і регіон. х-р.

Універс: Конвенцію про створення Ради митного співроб. 1950р, Конвенцію про номенклат. для класифік. това­рів у митних тарифах 1950р., Міжнар конвенцію про спрощ. і гар­моніз. митних процедур 1973 р.

Регіон: Угода про співроб. і взаємодопомогу у митних справах 1994р., яка укладена в рамках СНД.

Україна: Угода про митне оформл. транз. вантажів і багажу громадян; Угода про взаємне визнання митних док-тів і митних забезпечен.1993

Міжнародні організації, що діють у сфері митної справи, при­ймають акти, які є джерелами ММП. Всесв. митна орг-ція розробляє рекомендації, що забезпечу­ють одноманітне тлумачення і застосування Конвенцій, укладених як за результатами роботи Ради, так і стосовно номенклатури для класиф. товарів у митних тарифах і оцінки товарів у митних ці­лях.. Крім того, розробляються рекомендації щодо примирення під час розгляду спорів з тлумачен­ня і застосування Конвенцій.

Ще раніше Радою митного співр-ва (1971) були прийняті рекомендації «Про спрощ. митного контролю авіапасажирів на основі двоканальної системи». Мова йде про зе­лений і червоний канали, які сьогодні називають зеленим і чер­воним митними коридорами. (Зелений — пасажири без тов, що повинні обкл імпорт митом і податками, червоний — інші пас, що повинні пройти митні формальн.)

У країнах — членах ЄС на підставі відповідн. угод для їхніх громадян в аеропортах введе­но окремий третій канал, де вони проходять митне оформлення.

До міжнародних організацій, які поряд з виконанням інших функцій, займаються і митними питаннями, слід включити СОТ, ЮНКТАД, СНД, ЄЕС

Поняття та джер. міжнар. трансп. права.

У системі МЕВ важливе місце посідають відносини, пов'язані з орг-ціею i здійсн. міжнар. перевезень пасажирів i вантажів різними видами транспорту (зал., авто., пов., морськ., річк.). Міжнар. транс­п. перевез. — це необхідна умова успішного розв. МЕП. Ці відносини, які виникають між держ., нац. органами упр. транспортом, міжнародними орг-ціями, регулюють-ся відповідними міжнар. принципами i нормами.

МТП–сис-ма правов. принц. i норм, які регул. відносини, що виник. у npoцeci використ. різних видів трансп. у сфері м. ек. співроб.

Джерела: Міжнар. договорах та угодах з питань транспорту, актах міжнар. орг-цій (асоціацій, конференцій, палат, комісій тощо).

Найбільш поширеними е міжнародні договори з питань транс­порту (транспортні договори). Вони укладаються від імені i за доруч. уряду центр. органами упр. Трансп. — Мін. та іншими установами, які здійснюють керівницт-во заліз., морськ., річк., повітр. трансп.

Бувають двостор і багатостор.

Морсь: Закон прав про судно; Конв про відкр море-58; Статут ООН; Про риб-во та охор живих рес-сів. Про конт-ний шельф,58. Конв охор люд житт на морі,60. Конв ООН з морськ права,82.

Річк: Белг-ка конв 48- Дунай; Дун-ка комісія. Братисл-ка угод-55; Бухарес-ка уг -61. Міжн Морськ Орг -59-спец уст ООН.

Залізн.: Угода про міжн спілк зал,22. Уг про корд-ні органи залізн тр СНД,92. Багатост Конв про міжн зал перевез-24; Уг про міжн зал вант-не сполуч. Рада СНД з зал трансп.

Авто: Багатост Конв про врегул авторуху між країн,49. Міжн спілка автотрансп 47. Спілк автодорожн служб залізниць50.

Авіа: Чиказ конв з пит цив авіа,44. Угод про викор пов тр,92. М авіатр асоціац-19. М орг-ція цив авіа (ІКАО)-44.

Поняття та сис-ма МЕП

1. Шварценбергера, який стверджував, що МЕП— галузь м\н публ права і вкл такі компоненти: І) володіння природ ресурсами та їх експлуатація; 2) вироб-во та розподіл товарів; 3) невидимі м\н угоди господар або фін-го хар-ру; 4) кредити та фін-си; 5) відповідні послуги; 6) статус і організація суб'єктів, які здійсн таку діял-сть.МЕП вкл лише ті ек аспекти, котрі є об'єктом впливу м\н публ права, і Шварц-г викл внутр регулюв-я через те, що при цьому не створ-ся єдині для всіх держав норми і принципи.

Висновок: норми МЕП — це частина м\н публ права. Створюються суб'єктами м\н права і використ для урегулюв відносин між ними.

2. Фішера і Фікентшера Фішер –в систему МЕП слід вкл і норми внутр права, які регул м\н госп діял-сть. А.Фікентшер вважає, що будь-яка правова норма, пов'язана з м\н ек-ю, є нормою МЕП. Згідно цієї концепції в систему МЕП вкл не лише норми м\н публ, а й м\н приват права, нац норми, які регул-ть м\н ек відносини.

3. Вітчизняна концепція яка була розроблена і обгрунт наприкінці 20-х років академіком К орецьким, розгляд-я м\н госп право як комплексну міжгалуз дисципліну, яка регулювала м\н публ-прав та цивільно-правові відносини.Інші радянські вчені Богуславський, Лісовський та інші. вважали, що МЕП— це особлива галузь, м\н публ права.

Аналіз існ концепцій – МЕП - це сис-ма норм і принципів, які регул відносини між держ., між держ. і м\н орг-ціями, між м\н орг-ціями в процесі м\н ек спів роб., що є самост галуззю м\н публ права.

Структура с истеми МЕП:

—галузі —інститути —норми і принципи

Галузь права —сук-ність норм МЕП, які регул. певну сферу у МЕВ (транспортне право)

Інститути —сук-ність норм МЕП, які регулюють певни види МЕВ (повітряне, річкове, залізничне)

Принципи —це конкретні правила поведінки які мають найвищу юр. силу

Систему курсу МЕП можна роздiлumu на Заг. й Особл. ч-ни.

У Заг. ч-ні об'еднані норми, які визначають сам предмет правового регул. МЕП, його джерела i принципи, дають уявлення про суб'ектів МЕВ i, зокрема, про державу як основного суб'екта МП. У Заг. ч-ні також розглядаються правовий статус міжнар. ек. орг-цій, питания правового регулювання діяльності(ТНК), міжнар. ек. договорів та забезпечення їх виконання, перевезень та інших напрямів міжнар. співроб.

В межах Особливої частини мае вивчатися міжнар. торг. право, міжнар. вал. право, міжнар. трансп. право, питания міжнар.-правового ре­гулюв. промисл., с/г i науково-техн. співроб.