Розділ IV. Формування резервів за наданими фінансовими зобов'язаннями

Глава 1. Загальні вимоги до формування резервів за наданими фінансовими зобов'язаннями

1.1. Банк формує резерв за наданими фінансовими зобов'язаннями, які обліковуються за позабалансовими рахунками таких груп:

гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банкам;

гарантії, що надані клієнтам;

зобов'язання з кредитування, що надані банкам;

зобов'язання з кредитування, що надані клієнтам.

1.2. Банк не формує резерву за зобов'язаннями з кредитування, що надані клієнтам (крім банків), які є відкличними і безризиковими, тобто умовами договору за якими визначено безумовне право банку без попереднього повідомлення боржника в односторонньому порядку відмовитися від подальшого виконання взятих на себе зобов'язань, у тому числі в разі погіршення фінансового стану боржника та/або несвоєчасного виконання ним договірних зобов'язань перед банком.

Глава 2. Формування резерву за наданим фінансовим зобов'язанням

2.1. Банк на звітну дату розраховує розмір резерву за наданим фінансовим зобов'язанням як різницю між сумою коштів, необхідних для виконання банком цього зобов'язання, та сумою отриманої за ним винагороди і вартості забезпечення за такою формулою:

Рфз = Ск - (Св + Взфз х k),

(8)

де Рфз - сума резерву за фінансовим зобов'язанням, що підлягає формуванню;

Ск - сума коштів, необхідних для виконання банком фінансового зобов'язання;

Св - сума отриманої банком винагороди (з урахуванням амортизації);

Взфз - вартість отриманого забезпечення, що визначається банком згідно з вимогами глави 4 розділу II цього Положення. Якщо забезпечення немає або воно не відповідає вимогам глави 4 розділу II цього Положення, то до розрахунку береться нуль;

k - коефіцієнт ліквідності забезпечення, що визначається банком згідно з вимогами глави 4 розділу II цього Положення.

2.2. Банк визначає суму коштів, необхідних для виконання наданого фінансового зобов'язання, за такою формулою:

Ск = ФЗ х ПРк,

(9)

де ФЗ - сума фінансового зобов'язання, що відображена за позабалансовим рахунком. За зобов'язаннями з кредитування до розрахунку резерву береться 50 % від суми наданого зобов'язання;

ПРк - показник ризику, що визначається банком згідно з вимогами розділу II цього Положення. Стан обслуговування боргу за фінансовим зобов'язанням за наданими гарантією, поручительством, авалем, акредитивом та акцептом визначається як "високий" до часу їх виконання за умови своєчасної сплати боргу контрагентом відповідно до умов договору.

Розділ V. Використання резервів

Глава 1. Використання резервів за фінансовими та іншими активами

1.1. Банк використовує сформований резерв для списання (відшкодування) боргу за активом, який віднесено до V (найнижчої/безнадійної) категорії якості (далі - безнадійна заборгованість), у порядку, установленому Національним банком України.

1.2. Рішення про списання безнадійної заборгованості за активом приймається правлінням банку.

Глава 2. Використання резервів за наданими фінансовими зобов'язаннями

2.1. Використання резервів за наданими гарантіями, поручительствами, акредитивами та акцептами здійснюється банком у разі необхідності виконання ним наданого фінансового зобов'язання.

Резерв за наданими гарантією, поручительством, авалем, акредитивом та акцептом банк використовує лише для виконання зобов'язання, за яким такий резерв був сформований.

Виконання наданих гарантії, поручительства, авалю, акредитива та акцепту за рахунок резерву не є підставою для припинення вимог банку до принципала (боржника).

2.2. Банк розформовує (сторнує) сформований раніше резерв за наданим зобов'язанням із кредитування в разі виконання банком цього зобов'язання та одночасно відповідно до вимог цього Положення оцінює ризик за фінансовим активом, який він визнав у результаті виконання такого зобов'язання, з метою розрахунку резерву, що підлягає формуванню.

 

Директор Департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду

Н. В. Іваненко

 

Додаток 1 до Положення про порядок

формування та використання банками України

резервів для відшкодування можливих втрат

за активними банківськими операціями

Перелік методик та процедур, які мають визначатися внутрішньобанківськими положеннями щодо здійснення активних банківських операцій

Внутрішньобанківські положення щодо здійснення активних банківських операцій мають містити:

порядок проведення активних банківських операцій;

методику оцінки фінансового стану банку-боржника;

методику оцінки фінансового стану боржника - юридичної особи;

методику оцінки фінансового стану боржника - фізичної особи (у тому числі суб'єкта господарювання);

порядок урахування кредитної історії під час визначення показника ризику боржника, у тому числі щодо організації процесу накопичення і належного документування та систематичного оновлення інформації про поточний стан обслуговування боргу в банку;

порядок визначення значень показників ризику за кредитними операціями в межах діапазонів, визначених Положенням про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями;

порядок класифікації активів за категоріями якості;

порядок оцінки ризику активу/наданого фінансового зобов'язання;

порядок документального оформлення й підтвердження оцінки активів;

порядок здійснення реструктуризації кредитів;

порядок уключення/виключення фінансових активів до/з групи фінансових активів;

порядок оцінки ризиків груп фінансових активів;

критерії пониження класу боржника, їх обґрунтування та порядок урахування;

перелік основних джерел інформації і даних, які використовуються для здійснення оцінки фінансового стану боржника, у тому числі банку-нерезидента;

умови та підстави віднесення цінного папера до відповідного портфеля з урахуванням наміру його придбання і можливості утримання;

порядок оцінки цінних паперів (у тому числі докладний перелік критеріїв, що є об'єктивними доказами зменшення корисності цінних паперів);

порядок оцінки ризику цінного папера (у тому числі ризику емітента, наявного додаткового забезпечення та/або рейтингових оцінок);

порядок документального підтвердження і оформлення оцінки ризику за цінними паперами;

опис обраних банком методів визначення справедливої вартості за цінними паперами, у тому числі періодичність їх перегляду на зменшення корисності;

перелік основних джерел інформації, що використовуються банком для оцінки фінансового стану емітента;

порядок оцінки ризику дебіторської заборгованості;

критерії прийнятності та перелік видів застави, у тому числі товарів в обороті або в переробці тощо;

порядок визначення ринкової вартості та ліквідності предметів застави та її моніторинг протягом дії договору про надання кредиту;

порядок здійснення переоцінки застави;

порядок здійснення правового аналізу документів під час укладення договору застави за кредитом з метою юридичного обґрунтування своїх прав як заставодержателя;

процедури і методи перевірки наявності та якості предметів застави залежно від їх виду;

процедури реалізації предмета застави;

процедури прийняття та виконання рішень щодо формування резерву під ризики за активами/наданими фінансовими зобов'язаннями;

порядок здійснення контролю за правильністю оцінки ризиків та визначення розміру резерву за активами/наданими фінансовими зобов'язаннями;

процедури ухвалення та виконання рішень щодо списання безнадійних активів, у тому числі за рахунок сформованих резервів;

порядок формування та ведення кредитної документації.

 

Додаток 2 до Положення про порядок

формування та використання банками України

резервів для відшкодування можливих втрат

за активними банківськими операціями