Тема 2. Злочинність, її характеристики та показники. Сучаний стан злочинності в Україні та світі



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 2. Злочинність, її характеристики та показники. Сучаний стан злочинності в Україні та світі



Методичні рекомендації

Поняття злочинності є центральною категорією науки кримінології. Кримінологія вивчає особу злочинця, криміногенні чинники, різні аспекти протидії злочинності, проте саме поняття злочинності цементує її предмет і дозволяє говорити про специфічність та самостійність даної науки. Багато наук кримінального профілю досліджують юридичні аспекти злочину, але злочинність як соціальний феномен вивчає саме кримінологія.

Слід зазначити, що серед науковців немає єдиної думки щодо сутності та визначення феномену злочинності. Дослідження різних поглядів на проблему злочинності в кримінологічній літературі радянського та пострадянського періодів дозволяє серед значної кількості підходів до її вирішення виокремити два основні (В.М. Дрьомін):

1) визначення злочинності на підставі формальних ознак злочину з метою її подальшої кількісно-якісної інтерпретації;

2) сутнісно-змістовні визначення, з метою дослідження злочинності як відносно відокремленої соціальної системи (підсистеми), якій притаманні властивості самодетермінації та самовідтворення.

Студенти мають знати та вміти пояснювати ознаки злочинності (відносну масовість злочинності, соціальність, системність та зв'язок з нормами кримінального права), а також її специфічні характеристики (суспільну небезпеку, нормативність, здатність до розширеного самовідтворення тощо).

В кримінологічній науці виділяють такі функції злочинності:

1) економічна (полягає в перерозподілі економічних доходів на всіх рівнях існування суспільства);

2) політична (полягає у взаємному впливі держави й злочинності);

3) новаторська (нові суспільні відносини, досягнення науки й техніки стають об'єктом або способом злочинних зазіхань);

4) інтегративна (приналежність до кримінального середовища інтегрує так само, як і прагнення громадян захиститися від злочинних зазіхань);

5) культурологічна.

При дослідженні сучасного стану злочинності в Україні та світі студенти мають вміти аналізувати основні її показники.

Стан злочинності, як і всяка статистична система, визначається кількісними та якісними показниками. Стан злочинності – кількісно-якісний показник, що характеризує розподіл злочинності в просторово-часових рамках конкретного суспільства, її основні закономірності та характеристики

Рівень злочинності – загальна кількість скоєних злочинів та осіб, що їх вчинили, за певний проміжок часу в країні або в її окремому регіоні (області, районі, місті) – абсолютні показники.

Уявлення про рівень злочинності в державі можна скласти з таких даних:

Рік Кількість заяв Кількість зареєстр.злочин. (у % до заяв) Кількість осіб, притягн. до відповід. (у % до зареєстр.злоч.)
- 135 646 142 140 (104,8%)
- 128 340 136 752 (106,5%)
- 144 325 142 517 (98,7%)
- 145 117 152 761 (105,3%)
- 148 514 153 411 (103,3%)
- 141 604 138 455 (97,8%)
- 155 088 145 240 (93,6%)
- 178 019 153 623 (86,3%)
- 196 902 175 244 (89%)
- 209 135 189 252 (90,5%)
- 212 990 196 551 (79,6%)
- 236 580 209 083 (88,4%)
- 229 712 203 034 (88,4%)
- 249 553 226 072 (90,6%)
- 248 663 230 236 (92,6%)
- 237 821 204 482 (86%)
- 242 974 172 703 (71,1%)
- 332 340 173 997 (52,4%)
557 905 369 809 (66,3) 114 674 (31)
608 440 405 516 (66,6) 128 115 (31,6)
1 004 626 480 478 (47,8) 145 151 (30,2)
1 092 685 539 299 (49,4) 187 855 (34,8)
1 144 350 571 891 (50) -
1 256 241 641 860 (51,1) -
1 816 876 617 262 (33,9) 281 164 (45,5)
1 247 948 589 208 (47,2) 284 264 (48,3)
1 299 712 575 982 (44,3) 272 236 (47,3)
1 345 875 545 416 (40,5) 263 676 (48,3)
1 409 418 553 594 (39,3) 272 931 (49,3)
1 715 356 503 676 (29,4) 253 080 (50,2)
1 714 724 450 661 (26,3) 254 936 (56,6)
2 269 477 259721 (46,7%)
2 325 600 520105 (22,4) -
2 400 000 485 700 (20,2) 237 200 (48,8)
2 612 190 420 900 (16,1) 214 507 (51%)
2 851 384 401 293 (14,1) 214 093 (53,4%)
2 874 355 384 424 (13,4) 207 740 (54%)
2 907 335 434 678 (14,9) 212 090 (48,8%)
3 139 173 500 902 (16) 226 385 (45,2%)
3 346 539 515 833 (15,4) 225 517 (43,7%)

 

Коефіцієнти злочинності – це співвідношенням кількості злочинів і осіб, що їх вчинили, до чисельності населення країни або її відповідного регіону з розрахунку на заздалегідь обумовлену кількість населення (на 100 тис., 10 тис., або на 1 тис. осіб).

Виділяють два види коефіцієнтів злочинності:

1. Коефіцієнт інтенсивності злочинності (або коефіцієнт за фактами) – відношення кількості злочинів до заздалегідь обумовленої чисельності населення регіону. Він дозволяє судити про те, як злочинність впливає на населення даного регіону. Визначається за формулою:

Кіззн*ЗОЧН,

де. Кз – де кількість злочинів; Чн – чисельність населення регіону; ЗОЧН – заздалегідь обумовлена чисельність населення.

2. Коефіцієнт злочинної (кримінальною) активності населення (або коефіцієнт за особами) – відношення числа осіб, що скоїли злочини, до заздалегідь обумовленої чисельності населення регіону. Свідчить про злочинну активність цих осіб, що дозволяє судити про антисоціальну спрямованість поведінку певного контингенту в даній місцевості. Визначається за формулою:

Кзлоч.актзлочн*ЗОЧН,

де К злоч – кількість осіб, що скоїли злочини; Чн – чисельність населення регіону; ЗОЧН – заздалегідь обумовлена чисельність населення

При вивченні цієї теми студенти мають знати, що в літературі існує дискусія щодо того відносно якої саме кількості населення треба розраховувати коефіцієнт злочинної активності. Так, на думку А.І. Долгової, розрахунок коефіцієнта злочинної активності на все населення вважається некоректним, оскільки такий коефіцієнт в принципі повинен показувати яка питома вага осіб, що скоюють злочини, в загальному числі осіб віку кримінальної відповідальності (тобто старше 14 років). Коли розрахунок робиться на все населення, коефіцієнт фактично відображає лише те, як населення страждає від злочинності, оскільки потерпілим може бути і дитина. Також висловлюються рекомендації, що інколи при таких розрахунках потрібно брати до уваги лише «активну частину» населення, тобто виключати з числа малолітніх і людей похилого віку, оскільки на їх долю доводиться дуже незначна частина вчинюваних злочинів.

Обидві вищевказані коефіцієнти можуть бути розраховані по відношенню як до злочинності в цілому, так і до окремих видів (груп) злочинів.

Структура злочинності – відношення окремого виду або групи злочинів до всієї маси злочинності у тому або іншому регіоні за конкретний період. Визначає будову злочинності, її внутрішній склад і характеризує злочинність з якісного боку.. Виражається у відсотках та розраховується за формулою:

Сззл/З*100%,

де З – вся злочинність, Взл – вид (група) злочинів.

Структура злочинності може бути побудована за різними груповими підставами: 1) соціально-демографічними; 2) кримінально-правовими; 3) кримінологічними.

Динаміка злочинності – це показник, що відображує її рух/розподіл у часі (зростання, зниження, стабілізація). Даний показник є комплексним, що характеризує злочинність з кількісного та якісного боків, оскільки зміна злочинності впродовж певного часу визначається шляхом встановлення рівня і структури злочинності теперішнього часу або іншого періоду до рівнів і структури за попередні періоди.

При дослідженні злочинності в динаміці використовують декілька видів аналізу: поточний (співставлення даних про злочинність за рік з даними за попередні роки); систематичний (злочинність аналізується послідовно по роках, при цьому виділяються часові періоди (п'ятирічні, десятирічні) або періоди, що відповідають певним етапам розвитку суспільства, – перебудови, реформи тощо); аналіз сезонних коливань, якщо в нім є необхідність (курортні міста, туристичні центри, поселення, для яких характерна сезонна міграція).

Географія – закономірність поширення злочинності в просторі. Студенти мають вміти пояснювати загальну тенденцію, що склалася в Україні вже досить давно та існує зараз: рівень злочинності знижується з південного сходу до заходу.

Екологія – закономірності розподілу злочинності залежно від середовища перебування (наприклад, даний показник вивчає вплив урбанізації на рівень злочинності).

Геометрія злочинної поведінки (кримінальна топологія) – індивідуальний показник, що розглядає, як фізичні характеристики середовища, місце, час, спосіб, обстановка впливають на здійснення злочину.

Ціна злочинності – розмір шкоди, заподіяної злочинністю суспільству (це економічні, моральні, соціальні і інші шкідливі наслідки). Ціна злочинності виражається в прямих та непрямих збитках, що нанесено суспільству. Прямі збитки майнового (матеріального характеру) обчислюється в грошовому вираженні. До непрямих збитків від злочинності відносять кошти, що витрачає держава на протидію злочинністю (наприклад, утримання місць позбавлення волі, фінансування програм запобігання окремим видам злочинності тощо).

При вивченні даної теми студенти мають знати, що зареєстрована злочинність не відображає справжню криміногенну ситуацію в країні, оскільки більшість злочинів знаходяться поза офіційною статистикою, тобто є латентними (за даними різних вчених їх кількість сягає двох третин, а часом і трьох чвертей від загального числа зареєстрованих злочинів в країні). Латентна злочинність – це сукупність прихованих, неврахованих, незареєстрованих у встановленому порядку злочинів. В кримінології видяліють три види латентності: природну, штучну та суміжні ситуації. В залежності від рівня латентності усі злочини умовно можна розділити на три групи: 1) злочини з високим рівнем латентності (хабарництво); 2) злочини з середнім рівнем латентності (крадіжки); 3) злочини з низьким рівнем латентності (вбивства, тяжкі тілесні ушкодження).

Потрібно уміти застосовувати різні методи розрахунку латентної злочинності, зокрема:

· віктимологічні опитування населення;

· опитування експертів у галузі попередження злочинності, потерпілих від злочинів та населення в цілому;

· економічний аналіз діяльності підприємств під час виробництва продукції у порівнянні з кількістю сировини та енергії, що ними споживається;

· статистичний (розрахунок індексу латентності (Іл) за формулою:

Іл=УВ+ТТУ/З,

де УВ – кількість зареєстрованих умисних вбивств, ТТУ - кількість зареєстрованих тяжких тілесних ушкоджень, З – вся зареєстрована злочинність. При відносно постійному процентному розподілі умисних вбивств і тяжких тілесних ушкоджень на рівні 6-8% в загальній структурі злочинності, збільшення коефіцієнта латентності в порівнянні з попереднім періодом буде свідчити про збільшення латентності злочинності загалом.

 

Питання семінарського заняття

1. Проблеми визначення злочинності в кримінологічній науці

2. Ознаки, характеристики та функції злочинності

3. Показники злочинності: поняття та система.

4. Статистичний аналіз злочинності в Україні: стан, динаміка, структура, географічні закономірності її розповсюдження.

5. Латентна злочинність: поняття та значення для аналізу злочинності. Методика та техніка аналізу латентності.

6. Регіональні та світові тенденції розвитку злочинності

Практичне завдання

1. На підставі аналізу підходів до визначення злочинності оцініть можливість та доцільність такого визначення в законі.

2. Використовуючи офіційні статистичні дані звітностей судових або правоохоронних органів, складіть графік динаміки злочинності в Україні за роки незалежності та опишіть тенденції.

3. Охарактеризуйте структуру злочинності в зарубіжних країнах (за власним вибором) та порівняйте її із сучасною структурою злочинності в Україні. Поясніть розбіжності.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 201; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.144.55.253 (0.01 с.)