Розрахунок потреб в паливо-мастильних матеріалах

Раціональне використання нафтопродуктів в господарстві великою мірою залежить від правильного обґрунтування потреб в них, враховуючи структуру машинно-тракторного парку, природо-кліматичні і виробничі умови. Річна потреба в паливо-мастильних матеріалах визначається на основі технологічних карт на вирощування сільськогосподарських культур і норм витрати пального на одиницю роботи, виходячи із технологічних карт на вирощування сільськогосподарських культур та планово-виробничих завдань.

Розрахунок потреби основного палива виконуємо для кожної марки трактора окремо, виходячи з обсягу робіт у фізичних одиницях і норми витрати пального на одиницю роботи.

Потреби основного палива для техніки становлять:

МТЗ-1025 – 870 кг;

CASE 7220 – 1140 кг;

JOHN DEERE 8530 – 2890 кг;

NEW HOLLAND 7188 – 3361 кг;

КамАЗ – 53215 – 490 кг;

До витрати основного палива, згідно з технологічною картою, додаємо витрати на холості переїзди тракторів, переміщення сільськогосподарської техніки на поле та інші. Ці витрати становлять 3…5% від витрат на виконання операцій. Для розрахунку приймаємо 5%. Визначаємо загальну потребу в основному паливі по маркам за формулою:

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ДП 5.100 102 01 266-НЧ 17 ПЗ НАЗВА ДОКУМЕНТУ

, кг, (2.10)

де Q_ос – потреба в основному паливі, кг;

Q_заг МТЗ-1025 = 0,05 × 870 + 870 = 913,5 кг;

Q_заг CASE 7220 = 0,05 × 1140 + 1140 = 1197кг;

Q_заг JOHN DEERE 8530 = 0,05 × 2890 + 2890 = 3034,5 кг;

Q_заг NEW HOLLAND 7188 = 0,05 × 3361 + 3361 = 3529 кг;

Q_заг КамАЗ – 53215 = 0,05 × 490 + 490 = 514,5 кг;

Опис розробленого пристрою

Під час проходження практики в ТОВ «Велетень» я розробив пристрій для зняття шестерень. Цей пристрій сприяє підвищенню продуктивності праці, забезпечує безпеку праці, полегшує ремонтні роботи, підвищує термін роботи та використання шестерень..

1. Гвинт;

2. Гайка спеціальна;

3. Вороток;

4. Корпус;

5. Шайба;

 

6. Захват;

7. Шплінт;

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ДП 5.100 102 01 266-НЧ 17 ПЗ НАЗВА ДОКУМЕНТУ

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ДП 5.100 102 01 266-НЧ 17 ПЗ НАЗВА ДОКУМЕНТУ

3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ЧАСТИНА

 

Організація праці при виконанні механізованих робіт

Для ефективного функціонування виробничих процесі у рослинництві важливе значення має організація праці при виконанні механізованих сільськогосподарських робіт.

Вона має такі загальні принципи, як:

1.Безпреривність руху оброблювального матеріалу, що дає змогу організувати виробничій процес без проміжних сховищ, зменшити кількість навантажувально-розвантажувальних операцій. Це скорочує затрати праці, коштів, у ряді випадків збільшує рівномірність подачі оброблювального матеріалу на переробку, знижує втрати, підвищує якість продукції, зменшує тривалість усього виробничого циклу.

Негативним у цьому принципі є необхідність забезпечувати більш жорсткий зв’язок між ланками виробничого комплексу, що в наслідок очевидного характеру виробництва пов’язано із збільшенням потреби в транспорті і великими його простоями, тому вибір схеми організації процесу з використанням даного принципу має бути економічно обґрунтованим.

2.Узгодження операцій за часами означає додержання належних інтервалів часу між ними. Узгодження операцій у просторі передбачає їх відповідність по загінках і площі поля по довжині гонів.

3.Максимальне завантаження машин у всіх ланках виробничого процесу означає забезпечення найбільшої продуктивності кожної ланки і кожного агрегату у ланці при повному узгоджені їх роботи між собою. Найкраще завантаження агрегату досягається коли вони незалежні між собою за часом і шляхом.

4.Принцип ритмічності операцій передбачає організацію виробничого процесу так, щоб на всьому інтервалі часу його здійснення за проміжку часу оброблялась однакова кількість матеріалу. Цей принцип умовно застосовуємо до початкового виробничого процесу, але в ньому не в дається досягти ритмічності. Тому процес слід організовувати так, щоб знизити негативний вплив можливості характеристик оброблюваного матеріалу.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ДП 5.100 102 01 266-НЧ 17 ПЗ НАЗВА ДОКУМЕНТУ

ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

Агротехнічні вимоги до виконання посіву соняшнику

Сіють соняшник в оптимальні строки, а саме в другу декаду квітня. Строки початку сівби залежать також від сорту насіння, родючості ґрунтів, попередників, та інше.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ДП 5.100 102 01 266-НЧ 17 ПЗ НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Додержання норми висіву, що рекомендується в заданому регіоні, позначається на врожайності, тому відхилення від норми висіву не повинно перевищувати ±2%, а рівномірність висіву висіваючим апаратом допускається не більше ±1%.

Основний спосіб сівби соняшнику – звичайний рядковий, з шириною міжрядь 70 см.

Для того, щоб сходи були дружніми і рівномірними, глибина загортання насіння, на добре оброблених та вологих ґрунтах, має становити – 7…8см.

Відхилення стикових міжрядь між двома сусідніми проходами агрегату – 5см.

Робоча швидкість посівних агрегатів для одержання високоякісного загортання насіння не повинно перевищувати 12 км/год. Після сівби поле необхідно прикочувати кільчасто-шпоровими котками під час тривалої сонячної погоди.

В районах дії вітрової ерозії після сівби поле повинно мати гребеневу вітрозахисну поверхню з розташуванням гребенів впоперек напрямку вітру, а на схилах – вздовж горизонталі. На поверхні поля слід залишати не менше 60% стерні.