ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

В умовах відсутності зіткнення з противником.



командир механізованого (гранатометного, протитанкового) відділення, .з'ясувавши одержане завдання, зобов'язаний: вивести відділення на вказану позицію; організувати спостереження; вказати основну і запасну вогневі позиції для бойової машини піхоти (бронетранспортера), вогневі_ позиції «кулеметникам, гранатометнику і місця стрільцям (основні і запасні позиції для гранатометників, протитанкових- керованих ракетних комплексів); віддати бойовий наказ; організувати інженерне обладнання і маскування позицій; визначити відстань до орієнтирів, підготувати дані для ведення вогню вдень та вночі і скласти картку вогню.

63. У бойовому наказі командир відділення вказує:

орієнтири;

склад, положення та характер дій противника;

завдання взводу і відділення, позицію, смугу вогню та додатковий сектор обстрілу; порядок спостереження і ведення вогню по наземних та повітряних цілях; місця на ділянках зосередженого вогню взводу, по яких вести вогонь відділенням;

завдання сусідів;

завдання особовому складу;

командир механізованого відділення— навіднику-оператору (кулеметнику бронетранспортера), кулеметникам і гранатометнику — основні та запасні вогневі позиції; старшому стрільцю та стрільцю — місця для стрільби, послідовність їх обладнання і зміни в ході бою; навіднику-оператору (кулеметнику бронетранспортера) і кулеметникам, крім того, — основний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції; механіку-водію (водію) — маршрут виходу на запасну (тимчасову) вогневу позицію, порядок спостереження та коректування вогню;

командири гранатометного та протитанкового відділень — старшим навідникам, гранатометнику, операторам протитанкових керованих ракетних комплексів, навіднику-оператору (кулеметнику бронетранспортера) — основні та запасні (тимчасові) вогневі позиції,' послідовність їх обладнання та зміни в ході бою, основний та додатковий сектори обстрілу з кожної позиції, порядок спостереження і ведення вогню потанках, інших броньованих машинах і піхоті противника; механіку-водію (водію) — маршрут виходу на запасну (тимчасову) вогневу позицію, порядок спостереження та коректування вогню;

сигнали оповіщення, управління, взаємодії та порядок дій за ними;

час готовності до оборони і заступника.

Після одержання завдання особовий склад відділення приступає до розчищення смуги обзору та обстрілу, а також відривання і маскування окопів.

64. Під час переходу до оборони в умовахбезпосереднього зіткнення з противником командир відділення організовує швидке захоплення і заняття позиції на вказаному рубежі, ставить завдання особовому складу, організовує спостереження, систему вогню, управління, взаємодію та інженерне обладнання позиції. Вогнева позиція бойової машини піхоти (бронетранспортера) вибирається в такому місці, щоб забезпечувалось потайне її розташування, прикриття вогнем особового складу відділення під час виконання ним робіт щодо інженерного обладнання позиції. Надалі командир відділення детально вивчає місцевість, уточнює завдання особовому складу та порядок взаємодії, а при необхідності й інші питання.

65. На позиції відділення в першу чергу розчищається місцевість для поліпшення спостереження та ведення вогню, відриваються одиночні (парні) окопи та окоп для бойової машини піхоти (бронетранспортера), потім одиночні (парні) окопи з'єднуються між собою в окоп на відділення, який доводиться до повного профілю, а при нестійкому грунті, крім того, посилюється одежею кру-тостей та з'єднується суцільною траншеєю з окопами сусідніх відділень; для особового складу обладнується перекрита щілина. Потім відриваються окоп на запасній (тимчасовій) вогневій позиції для бойової машини піхоти (бронетранспортера) та хід сполучення до неї. В окопі на відділення обладнується бліндаж, ніші для боєприпасів і проводяться інші роботи щодо його вдосконалення в бойовому і господарчому відношеннях з метою забезпечення тривалого перебування особового складу в обороні. Якщо траншея відрита землерийною машиною, командир організовує її дообладнання.

66. Після організації інженерних робіт командир відділення складаєкартку вогню відділення, на яку наносить: орієнтири, їх номери, найменування та відстань до

них, положення противника, позицію відділення, а командири гранатометного та протитанкового відділень — і положення механізованого підрозділу, якому вони придані; смугу вогню та додатковий сектор обстрілу; основні і запасні вогневі позиції бойової машини піхоти (бронетранспортера), гранатометів і протитанкових керованих комплексів, основні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції (крім сектора обстрілу ручного протитанкового гранатомета); позиції сусідів та межі їхніх смуг вогню на флангах відділення; ділянки зосередженого, а для гранатометного відділення і рубежі загороджувального вогню взводу та місця в них, по яких вести вогонь відділенням; загородження, розташовані поблизу позиції відділення та ті, що прикриваються його вогнем.

67. До переходу противника в наступ на позиції відділення постійно несе службу спостерігач. Для відбиття раптового нападу противника та знищення його дрібних груп, які ведуть розвідку або намагаються пророблювати проходи в загородженнях, призначається кулеметник або стрілець, який розташовується, як правило, на запасній (тимчасовій) вогневій позиції. Решта особового складу залежно від обстановки проводить інженерне дообладнання позиції, займається бойовою підготовкою, допомагає механіку-водію (водію) в технічному обслуговуванні бойової машини піхоти (бронетранспортера) або відпочиває.

Для виклику особового складу за бойовою тривогою від спостерігача до місця відпочинку влаштовується надійна найпростіша сигналізація.

Якщо від відділення виділений черговий вогневий засіб (чергова бойова машина піхоти, бронетранспортер, кулемет, гранатомет), він, як правило, розташовується на тимчасовій або запасній вогневій позиції. В бойовій машині піхоти (бронетранспортері) знаходиться механік-водій (водій) та навідник-оператор (кулеметник бронетранспортера) в готовності до негайного відкриття вогню.

Командир відділення, як правило, знаходиться на позиції в такому місці, звідки зручніше управляти відділенням, спостерігати за місцевістю та сигналами командира взводу.

68. Одиночних солдатів і дрібні групи противника, які намагаються вести розвідку, відділення захоплює в полон, а при неможливості захоплення, знищує вогнем, як правило, із запасних (тимчасових) вогневих позицій.

Більш значні групи противника, які наближаються до позиції відділення, знищуються вогнем кулемета або бойової машини піхоти, а при необхідності вогнем усього відділення. Вогонь відкривається за командою командира відділення.

Під час вогневої підготовки атаки противника командир відділення і спостерігач ведуть спостереження, а решта особового складу ховається в щілини (бліндажі), на дні окопів і траншей або в бойовій машині піхоти (бронетранспортері) в готовності швидко зайняти свої місця на позиції.

З одержанням сигналу про безпосередню загрозу застосування противником ядерної зброї (під час нанесення противником ядерного удару) особовий склад відділення швидко укривається в щілині, бліндажі, бойовій машині піхоти, бронетранспортері (лягає на дно окопу, траншеї), а після проходження ударної хвилі приготовляється до відбиття атаки противника.

Виявивши перехід противника в атаку, за командою командира (сигналом спостерігача) відділення негайно приготовляється до бою. Вогонь по противнику відкривається з наближенням його на дальність дійсного вогню зброї відділення.

По мірі підходу противника до переднього краю оборони вогонь доводиться до найвищої напруги. Танки та інші броньовані машини противника знищуються протитанковими керованими ракетами, вогнем бойової машини піхоти, гранатометів і протитанковими гранатами, а піхота вогнем кулеметів і автоматів відсікається від танків і знищується.

Вогонь протитанкових засобів відділення зосереджується в першу чергу по головному танку або по танку з тралом, який долає загородження перед переднім краєм оборони, а потім по решті атакуючих танків та інших броньованих машинах. За сприятливих умов обстановки з метою знищення танків, які долають загородження перед позицією відділення, командир може вислати вперед гранатометника з помічником (стрільцем з ручними протитанковими гранатами). Для потайності їх висування використовуються аерозолі (дими). Іноді, біля найбільш імовірного місця пророблювання противником проходу в загородженнях, відділенням завчасно відриваються і маскуються окоп та хід сполучення до нього. В окопі може розміщуватися гранатометник або кулеметник (стрілець)із заздалегідь приготовленим

мінним шлагбаумом. По можливості в боротьбі з танками противника можуть брати участь кулеметйики та снайпер, які зосереджують свій вогонь по оглядових приладах танків.

У випадку виходу танка противника безпосередньо до позиції відділення, ближній до нього солдат з підходом танка на відстань25—30 м метає по ньому ручну протитанкову гранату. Якщо танк виявився неураженим, солдат відбігає по траншеї в сторону або лягає на її дно, а коли танк подолає окоп, швидко вискакує і метає протитанкову гранату в його борт або кормову частину. Після вибуху гранати солдат приготовляється для знищення екіпажу, який залишає уражений танк.

З підходом піхоти противника до позицій на відстань ЗО—40 м відділення закидає її гранатами. Якщо противник увірветься на позицію, відділення знищує його вогнем впритул, гранатами та в рукопашній сутичці. Розповсюдження противника по траншеї і ходу сполучення повинно бути затримано вогнем та швидким установленням заздалегідь підготовлених рогаток, їжаків та інших переносних загороджень.

Якщо противник атакує позицію сусіднього відділення, відділення здійснює допомогу сусіду вогнем.

69. Бойова машина піхоти веде вогонь самостійно і за командою (сигналом) командира відділення. У випадку обходу або вклинення противника в оборону бойова машина піхоти під прикриттям вогню відділення займає запасну вогневу позицію і знищує його вогнем у фланг і в тил. Зміна вогневих позицій проводиться, тільки за наказом командира взводу.

З метою введення противника в оману відносно дійсного розташування вогневих засобів та кількості броньованих машин в оборонібойова машина піхоти може діяти як кочуючий вогневий засіб. Позиції для кочуючої бойової машини піхоти вибираються з урахуванням одержаного завдання і особливостей місцевості. Потай, по вказаному маршруту, змінюючи вогневі позиції, кочуюча бойова машина піхоти веде вогонь з них самостійно або за командами (сигналами) командира, який її вислав. Після виконання завдання кочуюча бойова машина піхоти займає основну вогневу позицію у взводному опорному пункті або діє за вказівкою командира взводу.

70. Після відбиття атаки противника командир відділення зобов'язаний: перевірити стан особового складу ї зброї відділення; поповнити ракети і боєприпаси; підготувати відділення до відбиття повторних атак; вжити заходів щодо відновлення траншеї і окопу для бойової машини піхоти (бронетранспортера); доповісти командиру взводу про результати бою.

Танк в обороні

71. Танк, маючи могутнє озброєння та надійний захист, в обороні діє як рухова броньована вогнева точка і спроможний відбити наступ декількох танків та піхоти противника. Танк в обороті займає вогневу позицію. Вона вибирається з таким розрахунком, щоб забезпечувались:

спостереження за противником та ведення вогню на граничну дальність прямою наводкою з гармати і кулемета; ефективне застосування комплексу керованого озброєння; вогнева взаємодія із сусідніми танками та можливість спільного зосередження вогню перед переднім краєм оборони і на флангах опорного пункту; безпека механізованих підрозділів, які займають оборону попереду.

72. В умовах відсутності зіткнення з противником командир танка, одержавши та з'ясувавши одержане завдання, зобов'язаний: вивести танк на вказану вогневу позицію; організувати спостереження^, віддати бойовий наказ; організувати відривання окопу на основній вогневій позиції, маскування та захист танка від високоточної зброї противника; визначити відстань до орієнтирів, підготувати дані для ведення вогню вдень та вночі;

скласти картку вогню; організувати обладнання запасної вогневої позиції.

В умовах безпосереднього зіткнення з противником танк займає призначену вогневу позицію під прикриттям свого вогню, а також вогню сусідів та артилерії. Надалі уточнюються бойове завдання та порядок взаємодії, проводиться інженерне обладнання вогневої позиції.

У бойовому наказі командир танка вказує:

орієнтири;

склад, положення та характер дій противника;

завдання взводу і танку, основну і запасну (тимчасову) вогневі позиції, основний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції, .ділянку зосередженого вогню взводу, по якому вести вогонь з танка;завдання сусідів;

завдання особовому складу: всьому екіпажу—порядок* -обладнання та заняття вогневих позицій, дії на вогневих позиціях і їх зміни; навіднику гармати — порядок спостереження та ведення вогню з гармати та спареного кулемета; механіку-водію — маршрут виходу на запасну (тимчасову) вогневу позицію, порядок спостереження та коректування вогню; заряджаючому — порядок заряджання зброї, спостереження, коректування вогню та ведення вогню із зенітної кулеметної установки по повітряних цілях;

сигнали оповіщення, управління, взаємодії та порядок дій за ними;

час готовності до оборони та заступника.

73. Командир танка, організувавши спостереження в основному та додатковому секторах обстрілу, готує дані для ведення вогню і складаєкартку вогню танка, на яку наносить: орієнтири, їх номери, найменування та відстань до них від основної вогневої позиції, а також вихідні установки для стрільби вночі та в інших умовах обмеженої видимості; положення противника; основну та запасну (тимчасову), вогневі позиції, основний та додатковий сектори обстрілу з кожної позиції; ділянки ' зосередженого вогню роти і взводу; позиції механізованих підрозділів та загородження, які розташовані поблизу вогневої позиції танка.

74. Після одержання завдання екіпаж танка в першу чергу розчищає місцевість в секторі обзору та обстрілу, відриває окоп на основній вогневій позиції та обладнує щілину для укриття особового складу. Потім відривається окоп на запасній (тимчасовій) вогневій позиції, обладнуються бліндаж та укриття для боєприпасів. На основній вогневій позиції може обладнуватися декілька площадок для ведення вогню.

У ході інженерного обладнання вогневої позиції суворо додержується маскувальна дисципліна та в повному обсязі виконуються заходи щодо захисту від високоточної зброї противника.

75. Екіпаж танка повинен знаходитися в постійній готовності до відбиття атаки противника. З цією метою спостерігач, який виділений із складу екіпажу, веде спостереження за противником і сигналами командира взводу, а решта особового складу знаходиться в танку або щілині (бліндажі).

Черговий танк розташовується, як правило, на запасній (тимчасовій) вогневій позиції. Екіпаж чергового танка постійно знаходиться в машині в готовності до відбиття раптового нападу противника, а також для знищення його дрібних груп, які ведуть розвідку, або тих, що намагаються пророблювати проходи в загородженнях.

76. Танк за командою командира взводу може своїм вогнем підтримувати бій та відхід бойової охорони, а потім прикривати дії саперів щодо закриття проходів в загородженнях.

Під -час вогневої підготовки атаки противника екіпаж знаходиться в танку, веде безперервне спостереження і, уміло використовуючи захисні властивості окопу (укриття), з різних площадок в установленому командиром взводу порядку знищує виявлені цілі.

Під час нанесення противником ядерного удару екіпаж танка закриває люки, жалюзі та включає систему захисту від зброї масового ураження.

З переходом противника в атаку танк за командою (сигналом) командира взводу знищує передусім танки, які атакують, та інші броньовані машини противника. В ході бою вогонь ведеться самостійно і за командами (сигналами) командира танкового взводу.

Танк, який знаходиться в опорному пункті механізованого взводу, веде вогонь в указаному секторі самостійно і за командами (сигналами) командира танкового взводу у взаємодії з вогневими засобами механізованого взводу.

У випадку обходу або вклинення противника в оборону танк знищує його вогнем у фланг і в тил.

Залишити вогневу позицію або перейти на запасну танк може тільки за наказом командира взводу.

77. З метою введення противника в оману відносно дійсного розташування вогневих засобів та кількості танків в оборонітанк може діяти як кочуючий вогневий засіб. Вогневі позиції для кочуючого танка вибираються відповідно до одержаного завдання та залежно від особливостей місцевості. Командиру танка вказуються завдання, маршрут руху, декілька вогневих позицій, вихідні дані для стрільби на кожній з них та порядок дій після виконання завдання. В ході оборонного бою кочуючий танк потай змінює вогневі позиції, роблячи з кожної з них по декілька пострілів, або веде вогонь за вказівкою командира, який його вислав. Про виконання завдання командир танка доповідає командиру, який його вислав, і надалі діє відповідно до одержаного наказу.

Під час виходу танка із ладу та неможливості вести вогонь з нього екіпаж повинен уміло вести бій поза танком.

Оборона в особливих умовах.

78. Умісті (населеному пункті) механізований взвод обороняє опорний пункт, який може включати один-два будинки, а відділення — будинок або поверх будинку. Взводу можуть бути придані гармати, вогнемети, протитанкові керовані ракетні комплекси та інші вогневі засоби.

Оборона в будинках організовується так, щоб підступи до них прострілювалися фланговим та перехресним вогнем.

Обороняючи будинок, взвод повинен обладнати його для кругової оборони, яка забезпечить тривале його утримання навіть при оточенні противником (мал. 8). Система вогню при цьому організовується таким чином, щоб будинки знаходилися у вогневому зв'язку між собою. Вогонь підготовляється в декілька ярусів. Більша частина сил і засобів взводу, які обороняють будинок, і приданих вогневих засобів розміщуються в нижніх поверхах та напівпідвалах. У верхніх поверхах установлюються окремі вогневі засоби і розташовуються снайпери. Протитанкові керовані ракетні комплекси, гранатомети та вогнемети розташовуються переважно в нижніх поверхах з таким розрахунком, щоб забезпечувалась можливість ведення вогню вздовж вулиць та майда-іів. Вогневі позиції для мінометів обладнуються у дворах, на верхніх поверхах і на горищах.

Готуючи будинок до оборони, необхідно закласти вікна та двері цеглою або мішками з піском (землею), влаштувати бійниці і амбразури, проробити ходи в горищному та міжповерхових перекриттях, обладнати підвал мурованого будинку під сховище. Підступи до будинку прикриваються інженерними загородженнями.

На вулицях будуються барикади. В барикадах улаштовуються бійниці та площадки для вогневих засобів. Для маневру своїх підрозділів та руху транспорту залишаються проходи, які ретельно охороняють фланговим та перехресним вогнем. Будови, які заважають спостереженню та веденню вогню, розбираються. Для маневру підрозділами в місті (населеному пункті) влаштовуються проходи та проїзди всередині кварталів та пристосовуються підземні комунікації. В невикористаних підземних комунікаціях (спорудженнях) улаштовуються загородження, а виходи з них прикриваються вогнем або охороняються та прикриваються вогнем.. Підступи до барикад повинні прострілюватися. Під час підготовки будинку до оборони необхідно створити запас боєприпасів, особливо ручних гранат, запас продовольства, медичного майна та питної води, а також передбачити необхідні протипожежні заходи:

підготувати засоби пожежогасіння, засипати дерев'яну підлогу піском (землею). Дрібні будови, по яких вогонь може перекинутися на сусідні будинки, руйнуються.

 


Танковий взвод використовується у повному складі для дій з підготовлених вогневих позицій в опорних пунктах або окремими машинами придається механізованим взводам.

Вогнева позиція танка, як правило, вибирається на околиці міста (населеного пункту) або на перехрестях вулиць, перед майданами, скверами та в інших місцях, які дозволяють вести вогонь уздовж декількох вулиць на більшу дальність. Вона може обладнуватися за мурованою стіною (парканом), в якому влаштовуються амбразури для спостереження і ведення вогню, і за іншими міцними спорудженнями.

При виділенні танка (бойової машини піхоти) у вогневу засаду і для дій, як кочуючий вогневий засіб, завчасно вибираються Приховані шляхи маневру та вогневі позиції, які дозволяють раптово і ефективно використовувати вогневу міць танка (бойової машини піхоти) . Вогневі позиції танків повинні прикриватися вогнем механізованих підрозділів.

79. Для управління боєм командир механізованого (гранатометного, протитанкового) взводу розташовується в будинку, який обороняють, та вибирає командно-спостережний пункт у такому місці, звідки проглядаються підступи до будинку. Командир танкового взводу управляє боєм із танка.

80. Атака противника відбивається вогнем усіх засобів, при цьому вогневі засоби, розташовані на верхніх поверхах, не тільки знищують противника безпосередньо перед будинком, який обороняють, але і ведуть вогонь по цічях, розташованих в глибині бойового порядку противника, перешкоджаючи підхід його резервів і вогонь по будинку прямою наводкою. Противник, що підійшов до будинку, який обороняють, закидається гранатами і знищується вогнем впритул, а той, що увірвався в будинок, крім того, — у рукопашній сутичці. Він може також знищуватися коротким ударом і вогнем

висиляється в тил противнику по підземних комунікаціях (спорудженнях) .

Відділення (кожен солдат і сержант), ведучи бій всередині будинку, повинне проявляти особливу рішучість та завзятість, уміло використовувати в ближньому бою свою зброю і ручні гранати, стійко обороняти кожен поверх і кожне приміщення.

81. У горах взвод може обороняти опорний пункт у відриві від інших взводів роти.

Позиції відділень вибираються в місцях, які виключають можливість обвалів, зсувів та затоплень, з таким розрахунком, щоб забезпечувалось ураження противника багатоярусним фланговим, перехресним і кинджальним вогнем, виключалась наявність мертвих просторів,

Вогневі засоби розташовуються ярусами, система вогню відділень при цьому організовується таким чином, щоб вони знаходилися у вогневому зв'язку між собою, забезпечували кругову оборону і можливість зосередження вогню основних засобів на напрямку, якому погрожують, у стислі терміни. Вогневі позиції бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і танків підготовляються на танконебезпечних напрямках Для оборони перевалів, важливих вузлів доріг, переправ вогневі позиції вибираються з таким розрахунком, щоб забезпечувалось ведення вогню на граничні дальності та потайне їх розташування. Частина вогневих засобів розташовується на зворотних схилах висот для знищення противника, який прорвався, вогнем впритул.


Під час організації оборони в горах командир взводу (відділення, танка) крім вирішення звичайних питань зобов'язаний: ретельно вивчити підступи до опорного пункту (позиції) з фронту, флангів і тилу; організувати прикриття їх перехресним вогнем і спостереження за ними; врахувати мертві простори поблизу опорного пункту (позиції) і підготувати по них вогонь; створити на позиціях збільшений запас ракет і боєприпасів, особливо гранат; передбачити заходи щодо протидії обходам противника і його просочування між позиціями відділень (танків) або на стиках з сусідами.

Під час підготовки фортифікаційних споруджень в кам'янистих і скельних грунтах використовується каміння та мішки з піском і землею. Окопи, укриття та інші спорудження обладнуються так, щоб виключити затікання в них вогнесумішей та води. В скельних грунтах окопи і укриття можуть обладнуватися вибуховим способом. Перед позиціями крім звичайних загороджень підготовляються обвали та обсипи, дороги (стежки) готуються до зруйнування.

Атаку противника взвод (.відділення, танк) відбиває всіма вогневими засобами з широким застосуванням гранат. Танки противника найбільш доцільно знищувати з верхніх ярусів в місцях, що обмежують їх маневр (на підйомах, серпантинах).

Під час обходу противником опорного пункту (позиції) взвод (відділення, танк) переходить до кругової оборони і уражає його вогнем у фланг і тил.

82. У лісі опорний пункт механізованого взводу, як правило, перехоплює дорогу, одну-дві просіки. Під час переходу до оборони командир взводу (відділення, танка), крім загальних заходів щодо підготовки оборони, організовує розчищення лісу та чагарника для поліпшення умов спостереження і ведення вогню, не демаскуючи при цьому свого розташування; підготовляє кинджальний вогонь та вогонь з дерев; передбачає протипожежні заходи (створення захисних смуг та запасів води, підготовку сокир, пил, лопат та гаків, очищення опорного пункту від сушняку). Окремі ділянки можуть залишатися нерозчищеними, там завчасно влаштовуються мінно-вибухові загородження і підготовляється вогонь.

Над траншеєю і вогневими позиціями влаштовуються перекриття та козирки для захисту особового складу від осколків снарядів і мін, які розриваються при зіткненні з деревами. Для ведення вогню із стрілецької зброї та спостереження, на деревах з густою кроною улаштовуються площадки. На місцевості з високим рівнем ґрунтових вод окопи та ходи сполучення обладнуються напівзаглибленого або насипного типу. На тих ділянках, де немає необхідності відривати ходи сполучення, шляхи руху в тил позначаються покажчиками або знаками на деревах.

На танконебезпечних напрямках взвод улаштовує завали, протитанкові бар'єри і прикриває їх вогнем.

Вогневі позиції танкового взводу (танка), протитанкових керованих ракетних комплексів і гранатометів обладнуються в місцях, звідки забезпечується можливість ведення вогню вздовж просік, полян, доріг і по ділянках рідкого лісу. На перехрестях доріг, просік, узлісь або на краю полян можуть улаштовуватися вогневі засади.

Під час бою в лісі широко застосовується вогонь всіх засобів з близьких відстаней.

83. Зимою командир взводу (відділення, танка) особливу увагу в обороні приділяє забезпеченню постійної готовності зброї до застосування в умовах низьких температур та вживанню заходів щодо запобігання переохолодження та обмороження особового складу, передбачає більш частішу зміну спостерігачів та чергових вогневих засобів, особливо вночі, в заметіль та снігопад, а також посилює контроль за несенням служби на позиціях.

Оборона взводу (відділення, танка) організовується на найбільш доступних для дій противника напрямках.

Під час обладнання фортифікаційних споруджень широко застосовуються вибухові речовини. Фортифікаційні спорудження можуть зводитися також насипного типу, для чого використовується сніг, лід та камінь. При незначній глибині снігу окопи, траншеї та інші спорудження відриваються в грунті і маскуються снігом. При глибокому сніговому покритті широко застосовується улаштування снігових траншей, ходів сполучення з брустверами із утрамбованого снігу, в тому числі фальшивих, а також снігових валів. Снігові вали використовуються як протитанкові загородження і як маски для укриття від високоточної зброї противника. За ними можуть обладнуватися і вогневі позиції кочуючих бойових машин піхоти, танків.

В умовах бездоріжжя на позиціях, в окопах і укриттях улаштовуються водостоки. З метою запобігання розмивів та обвалів стінки окопів, траншей та інших фортифікаційних споруджень укріплюються, бойові машини піхоти, бронетранспортери і танки встановлюються на лежні.

З метою маскування місця, які потемніли від порохових газів, і сліди гусениць засипаються снігом, особовий склад забезпечується зимовими маскувальними костюмами, опалення печей в бліндажі та інших укриттях дозволяється тільки вночі.

Взимку снігове покриття і холод необхідно використовувати для вимотування противника, що наступає, і послаблення його боєздатності. З цією метою, застосовуючи вогонь усіх видів та інженерні загородження, необхідно змусити противника як можна раніше зійти з доріг та рухатися цілиною снігу, позбавити його можливості обігріватися в населених пунктах, лісах та ярах, змусити його залягти на відкритій місцевості і як можна довше пробути на морозі.

У випадку вклинення противника в оборону підрозділи повинні не допускати закріплення його в населених пунктах, в окремих будовах і в лісі. По таких місцях заздалегідь готується зосереджений вогонь взводу.


Розділ третій

НАСТУП

Загальні положення

84. Наступ проводиться з метою розгрому (знищення) противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об'єктами) місцевості Він полягає в ураженні противника всіма засобами, які є, рішучій атаці, стрім' кому просуванні підрозділів в глибину його бойового порядку, знищенні та полоненні живої сили, захопленні озброєння, техніки та намічених районів (рубежів) місцевості.

Особовий склад взводу (відділення, танка), використовуючи результати вогневого ураження противника, повинен вести наступ з повним напруженням сил, безперервно вдень і вночі, в будь-яку погоду та в тісній взаємодії з іншими підрозділами знищити противника, який обороняється.

Наступ взводу (відділення, танка) на противника, який обороняється, здійснюєтьсяз положення безпосереднього зіткнення з ним або з ходу.

85. Механізований (танковий) взвод наступає у складі роти, а в резерві батальйону, в штурмовій групі та в бойовому розвідувальному дозорі може діяти і самостійно. Механізований взвод, крім того, може діяти в передовій групі тактичного повітряного десанту.

Взвод наступає на фронтідо 300 м, а механізоване відділення в пішому порядку — на фронтідо 50 м.

86. Механізованому (танковому) взводу (відділенню, танку) в наступі вказуютьсяоб'єкт атаки і напрямок продовження наступу (мал. 9). Під час постановки бойового завдання по радіо взводу (відділенню, танку) може бути вказаний тільки напрямок продовження наступу.

Об'єктом атаки механізованого (танкового) взводу (відділення, танка), як правило, є противник в окопах


або в інших фортифікаційних спорудженнях опорного пункту, а також окремо розташовані на напрямку наступу танки, гармати, кулемети та інші вогневі засоби противника.

Гранатометному (протитанковому) взводу (відділенню) вказуютьсяцілі для ураження, напрямок стрільби та 'напрямок наступу.

 

87. Бойовий порядок механізованого взводу, що наступає в пішому порядку (мал. 10), складається із цепу, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) та засобів посилення.

 

 

Бойовий порядок механізованого взводу (мал. 11), що наступає на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), і танкового взводу (мал. 12) складається із бойової лінії бойових машин з інтервалом між ними до 100 м та засобів посилення, які діють у бойовій лінії або поза нею.

Бойовий порядок гранатометного (мал. 13) і протитанкового взводів (мал. 14), які діють в пішому порядку у повному складі, складається із бойових порядків відділень з інтервалом між нимидо 50 м.

 

 


Бойовий порядок гранатометного взводу, який дів на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах),—лінія машин з інтервалом між нимидо 50 м.

Бойовий порядок протитанкового взводу, який діє на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) у повному складі, — бойова лінія бойових машин з інтервалом між нимидо 150 м.

Бойовий порядок механізованого відділення, який наступав в пішому порядку (мал. 15), складається із цепу з інтервалом між солдатами 6—8м (8—12 кроків) і бойової машини піхоти (бронетранспортера). Для зручності ведення вогню та кращого, використання місцевості солдати в цепу можуть висуватись трохи вперед або в бік, не порушуючи загального напрямку фронту наступу цепу і не заважаючи діям сусідів. Бойова машина піхоти (бронетранспортер) діє за цепом відділення, на його фланзі або безпосередньо в цепу.

Бойовий порядок гранатометного та протитанкового відділень, що діють в пішому порядку, складається з обслуги, розгорненої по фронту з інтервалом між гранатометами 10—20м, між протитанковими ракетними комплексами — не менше 15 м, і бойової машини піхоти (бронетранспортера).

88. Перед атакою механізованих та танкових підрозділів проводиться вогнева підготовка атаки, а в ході наступу — вогнева підтримка атаки і вогневе супроводження наступу підрозділів в глибині.

Танковий взвод, механізований взвод на бойових машинах піхоти та протитанковий взвод у повному складі або окремими машинами (комплексами) можуть виділятися для знищення вогневих засобів противника, які спостерігаються, стрільбою прямою наводкою в ході вогневої підготовки атаки.

89. Атака полягає в стрімкому і безупинному русі танкових та механізованих підрозділів у бойовому порядку в поєднанні 3 інтенсивним вогнем з танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), а по мірі

зближення з противником і з інших видів-їброї з метою його знищення.

Під час атаки в пішому порядку особовий склад механізованого взводу (відділення) діє в цепу безпосередньо за бойовою лінією танків на віддаленні, яке забезпечує його безпеку від розривів снарядів своєї артилерії і підтримку просування танків вогнем стрілецької зброї. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) в цьому випадку, використовуючи складки місцевості, стрибками від рубежу до рубежу (від укриття до укриття) просуваються за своїми відділеннями на віддаленні, що забезпечує надійну підтримку вогнем своєї зброї танків та особового складу, який атакує, а бойові машини піхоти із стабілізованим озброєнням — безпосередньо в цепу своїх відділень.

Після спішування особового складу механізованого взводу в бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) залишаються навідники-оператори (кулеметники бронетранспортерів), механіки-водії (водії) та заступник командира взводу, які вогнем озброєння бойових машин підтримують бій своїх підрозділів.

Під час атаки на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) механізований взвод діє в бойовій лінії за танками на віддаленні100—200 м.

Механізований взвод на автомобілях атакує противника, як правило, в пішому порядку. При бездоріжжі, наявності глибокого снігового покриття та в деяких інших випадках, особовий склад механізованих підрозділів може атакувати противника на окремих ділянках десантом на танках.





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.208.73.179 (0.029 с.)