Порядок проведення часткової спеціальної 1 санітарної обробки і дії при ураженні отруйними речовинами

1. Часткова спеціальна обробка включає часткову дегазацію, дезактивацію і дезинфекцію озброєння і техніки. При необхідності одночасно проводиться часткова санітарна обробка особового складу. Часткова спеціальна і санітарна обробка проводиться в ході виконання бойового завдання під керівництвом командира взводу (відділення, танка) при зараженні отруйними речовинами негайно, а якщо в момент зараження особовий склад знаходиться у протигазах і засобах захисту шкіри, а також при зараженні радіоактивними речовинами і біологічними засобами — після виходу із зони зараження в указаному командиром роти місці. При тривалому перебуванні на зараженій місцевості часткова спеціальна обробка може проводитися і в зоні зараження.

2. Часткова дегазація (дезинфекція) озброєння і техніки полягає в знешкодженні або видаленні отруйних речовин (хвороботворних мікробів і токсинів), а часткова дезактивація—у видаленні радіоактивних речовин із зараженої поверхні.

При зараженні отруйними речовинами або біологічними засобами обробляються ті частини і поверхні озброєння і техніки, з якими особовий склад стикається під час виконання бойового завдання. При зараженні радіоактивними речовинами обробляється вся заражена поверхня. Індивідуальна зброя і предмети невеликого розміру в усіх випадках обробляються повністю.

- Часткова дегазація (дезинфекція) і дезактивація індивідуально? зброї

Часткова дегазація (дезинфекція) індивідуальної зброї проводиться за допомогою індивідуальних дегазуючих пакетів, якими обробляється вся її поверхня. Після обробки дегазуючим розчином зброя протирається сухими тампонами і змащується. При першій можливості зброю необхідно розібрати, вичистити і змастити. При відсутності індивідуального дегазуючого пакета дегазація (дезинфекція) зброї може проводитися протиранням тампонами із ганчір'я, змоченими дезактивуючим розчином, розчинниками, пальним, водними розчинами миючих речовин, а також сухим ганчір'ям та іншими місцевими матеріалами зверху вниз, особливо ретельно в місцях сполучення, щілинах і паїах. Заражені зовнішні поверхні обробляються добре змоченими тампонами, а внутрішні — злегка віджатими. Обтирання снігом проводиться на протязі 10—15 хв., аалишки снігу видаляються ганчір'ям або клоччям,

Часткова дезактивація індивідуальної зброї проводиться протиранням тампонами із ганчір'я, змоченими дезактивуючими розчинами, водою, пальним або сухими тампонами. Для дезактивації вологими тампонами необхідно підготувати 3—5 тампонів із ганчір'я, поставити зброю у вертикальне або похиле положення і дво-триразовим протиранням обробити всю поверхню зброї зверху донизу. Після обробки вологими тампонами зброю потрібно протерти сухими тампонами. Дезактивація зброї сухими тампонами проводиться в тому ж порядку, що і при обробці вологими тампонами. Під час обробки тампон необхідно весь час повертати, а при забрудненні замінити новим. Після обробки сухими тампонами зброя при першій можливості повинна бути оброблена вмоченими тампонами. - '

Часткова дегазація (дезинфекція) і дезактивація бойової техніки

Часткова дегазація (дезинфекція) бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і танків проводиться за допомогою комплектів і приладів спеціальної обробки або протиранням ганчір'ям, змоченим дегазуючим розчином, а при його відсутності розчийЦйками або пальним. Вона здійснюється протиранням щітками комплектів і приладів, ганчір'ям, змоченим дезактивуючим розчином, розчинниками, пальним, водою або пилевідсмоктуванням (обмітанням) підручними засобами.

При частковій дегазації (дезинфекції) бойової машини піхоти (бронетранспортера) і танка обробляється поверхня башти, кришки люків, верхній лобовий лист, верхні похилі бортові листи, оїброен-ня, інструмент і місця розташування особового складу. При частковій дезактивації обробляється вся заражена поверхня;

Дегазація (дезинфекція) і дезактивація фортифікаційних споруджень

Дегазація (дезинфекція) і дезактивація окопу, траншеї і ходу сполучення без одежі крутостей проводиться шляхом зрізання зараженого грунту товщиною до 3 см або шару снігу товщиною 4—6 см (рихлого снігу при зараженні отруйними "речовинами до. 20 см). Спочатку зрізається заражений шар з берми, а потім з крутостей (починаючи зверху) і з дна. Зрізаний грунт збирається лопатами у відра, ящики, мішки і відноситься в сторону. Порушене маскування відновлюється. Окопи і траншеї з одежею крутостей дегазуються (дезинфікуються) протиранням або розбризкуванням дегазуючих розчинів. Дезактивація може проводитися обмітанням гіллям, щітками, ганчір'ям, при цьому одне і те ж місце обмітається два рази і більш?.

3. Часткова санітарна обробка особового складу полягає у ви.-даленні радіоактивних речовин, знешкодженні або видаленні отруйних речовин^ і біологічних засобів в відкритих ділянок шкіри, а також із засобів індивідуального захисту, обмундирування, спорядження і взуття.

При «враженні отруйними речовинами відкритих ділянок шкіри, а також невеликих ділянок обмундирування й спорядження для дегазації використовуються індивідуальні протихімічні пакети. При значному зараженні використовуються засоби спеціальної обробки.

При зараженні обмундирування і спорядження парами отруйних речовин типу зарін викорястовувться дегазуючий пакет. Для оброблення необхідно відкрити упаковку пакета і вийняти мішечок з дегазуючою речовиною. Легким постукува.яням мішечком по обмундируванню і головному убору рівномірно опудрити їх, втираючи порошок в тканину мішечком або руками в захисних рукавичках. Потій струсити порошок з обмундирування і головного убору.

Дегазація засобів захисту шкіри, які одягнені, проводиться за допомогою комплектів і приладів спеціальної обробки

При зараженні радіоактивними речовинами спочатку необхідно дезактивувати свою зброю, а потім струсити (обмести, вибити) або протерти ганчір'ям, змоченим водою, засоби індивідуального захисту і зняти їх^ не знімаючи респіратор струсити (обмести, вибити) обмундирування; обмести або протерти ганчір'ям, змоченим водою, спорядження і взуття; обмити чистою водою відкриті ділянки рук і шиї, потім протерти або обмити каску;

зняти респіратор і ретельно вибити його, а потім вимити чистою водою обличчя, прополоскати рот і горло.

При обробці на зараженій місцевості респіратор не' знімається

У випадку недостачі води обробка відкритих ділянок шкіри проводиться обтиранням їх вологими тампонами із вати (марлі). При відсутності води тампон змочується дегазуючим розчином із індивідуального протихімічного пакета або сумки протихімічних засобів Взимку обмундирування, спорядження І взуття можна обробляти незараженим снігом.

При зараженні біологічними засобами необхідно обробити свою зброю, а потім, не знімаючи протигаз, струсити (обмести, вибити) обмундирування, спорядження, взуття і засоби індивідуального захисту. Після цього рідиною із індивідуального протихімічного пакета (сумки протихімічних засобів) протерти руки, шию, каску і зовнішню поверхню шолому— маски протигаза.

4. Дії при ураженні отруйними речовинами залежать від того, до якої групи ці речовини відносяться.

Першими ознаками ураження отруйними речовинами нервово-паралітичної дії е звуження зіниці (міоз), погіршення зору, особливо присмерком і вночі, головний біль, слюнотеча, нудота, загальна слабість, задишка і почуття тяжкості в грудях. При появі перших ознак ураження негайно одягається протигаз і за допомогою шприц-тюбика із індивідуальної аптечки вводиться протиотрута (антидот).

Ознакою наявності отруйних речовин загальної отруйної дії е запах гіркого мигдалю, а ознаками ураження — металевий смак та печія у роті, заніміння кінчика язика, головокружіння і стан неспокою.

При появі перших ознак ураження негайно одягається протигаз, а під шолом-маску вводиться роздавлена ампула з протиотрутою У випадку різкого послаблення дихання треба повторно ввести протиотруту, а при втраті ураженим свідомості робити „йому штучне дихання.

Зовнішніми ознаками наявності отруйних речовин шкіряно-наривної дії е видимі краплі темно-коричневої масляної рідини із запахом гірчиці, а ознаками ураження — поява відчуття піску в очах, сльозотеча і світлобоязнь, почервоніння і зуд шкіри, а потім — пухирців та язв При ураженні необхідно обробити заражені ділянки шкіри та обмундирування індивідуальним протихімічним пакетом, а очі промити чистою водою.

Зовнішньою ознакою наявності отруйних речовин задушливої дії в запах прілого сіна, а ознаками ураження — поява кашлю, стиснення в грудях, запаморочення голови, біль в грудях, біль в підложечній області і нудота. При ураженні ними необхідно негайно одягти протигаз, різко обмежити фізичне навантаження, вжити заходів щодо зігрівання і забезпечення опокою уражених, зняти спорядження, розстебнути комір і вкритися від холоду, а після евакуації із зони зараження і знімання протигазу, крім того, пити гарячу воду. Штучне дихання ураженим робити забороняється.

Додаток 20

ВИПИСКИ

із Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року про захист жертв війни і Додаткових протоколів до них