Економічні наслідки монополізації ринку. Необхідність та методи антимонопольного регулювання

Логічним завершенням дослідження поведінки фірми на монопольному ринку має стати оцінка впливу монополізації ринку на економічну ефективність його функціонування. В умовах монополії фірма володіє ринковою владою, яка полягає в можливості виробника встановити ціну вищу від граничних витрат, тим самим створивши умови для отримання надприбутків.

Для аналізу стану монополізації ринку використовується показник цінового впливу – величина перевищення ціни монополіста над його граничними витратами. В 1934 р. цей підхід до виміру монопольної влади фірми запропонував Абба Лернер. Коефіцієнт монопольної влади Лернера розраховується за формулою:

, (10.15)

де, Р _М – ціна товару, встановлена фірмою-монополістом (монопольна ціна);

Р _К – конкурентна ціна товару.

Оскільки на конкурентному ринку ціна товару зрівнюється з граничними витратами, можна записати:

(10.16)

Враховуючи те, що не завжди є можливість визначити граничні витрати, то у формулі (10.16) їх можна замінити на середні витрати. Тоді коефіцієнт Лернера визначатиметься як відношення прибутку фірми до її виручки:

, (10.17)

де, – прибуток фірми;

– сукупна виручка.

Отже, частка прибутку у виручці може слугувати показником ринкової влади фірми.

Значення показника можуть коливатися у діапазоні від нуля до одиниці. Зауважимо, що для конкурентно досконалої фірми цей показник дорівнює нулю. Чим значення показника ближче до одиниці, тим вища надбавка до витрат при встановленні монопольної ціни. Приведену формулу можна представити як:

(10.18)

де, – еластичність попиту на продукцію підприємства.

Як видно з формули (10.18) джерелом ринкової влади є еластичність попиту: чим еластичніший попит, то менша монопольна влада і, навпаки. Еластичність попиту на продукцію підприємства визначають три чинники: еластичність ринкового попиту, кількість фірм на ринку, взаємовідносини між підприємствами.

Становище, за якого тільки декілька підприємств захоплюють більшу частину ринку збуту, називають концентрацією ринку.

З економічної теорії відомо, що концентрація ринку може вимірюватись:

а) коефіцієнтом концентрації;

б) індексом Херфіндаля-Хіршмана.

Найпростішим критерієм є індекс концентрації ринку (CR – concentration ratio), що розраховується як процентне відношення обсягу реалізації продукції певною кількістю крупних продавців до загального обсягу реалізації на товарному ринку. Ринкова частка може розраховуватись як відношення не тільки обсягу продаж, а й чисельності зайнятих, розміру активів певного підприємства до сумарного значення показника для ринку в цілому. Коефіцієнт концентрації визначається як сума ринкових часток n найбільших продавців рику.

, (10.19)

де, CR _n – коефіцієнт концентрації n-продавців, %;

S _i – частка продажу і-го продавця в обсязі реалізації ринку, %;

n – кількість суб’єктів господарювання на ринку, що взяті для розрахунку коефіцієнта.

Цей показник дозволяє зіставити рівні концентрації різних галузей, проаналізувати їх динаміку, встановити за рахунок яких підприємств (великих, середніх, малих) здійсниться перегрупування ринкової влади.

У різних країнах розраховується частка різної кількості підприємств. У США і Франції – частка 4, 8, 20, 50, 100 найбільших компаній, у Німеччині – 3, 6, 10 підприємств. Причому у більшості розвинутих країн коефіцієнт концентрації є обов’язковим при статистичному моніторингу стану ринку. Держкомстат України не розраховує такого показника, хоча він є важливим при розробці заходів антимонопольної політики.

Індекс Херфіндаля-Хіршмана розраховується за формулою:

, (10.20)

де, n – кількість підприємств на ринку;

S _i – частка ринку і-го підприємства, %.

Якщо галузь представлена лише однією фірмою (ситуація чистої монополії), то індекс має максимальне значення 10000. Значення індексу зменшується зі збільшенням чисельності фірм та зростає зі збільшенням нерівності між фірмами за будь-якої їх кількості.

За значенням коефіцієнту Херфіндаля-Хіршмана розрізняють три ступеня концентрації:

- висококонцентрований тип ринку – 2000 < HHI < 10000;

- помірно концентрований тип ринку – 1000 < HHI < 2000;

- низькоконцентрований тип ринку – HHI < 1000.

Вказані параметри не є офіційними, але слугують орієнтовними показниками рівня концентрації ринку для аналізу наслідків процесів злиття та поглинань з метою прийняття рішень щодо дозволу таких процесів.

Розглянемо, якими є наслідки монополізації ринку з досконалою конкуренцією (рис. 10.12)

Рис.10.12. Визначення збитків від монополізації ринку

 

Ринковий попит на продукцію досконало конкурентної галузі визначається кривою попиту D, а пропозиція – зростаючою ділянкою кривої граничних витрат МС. Рівноважний обсяг продукції становить Q ₁, а ціна – Р ₁. Якщо галузь монополізується, то на ринку залишається лише одна фірма з тією самою кривою граничних витрат, проте ціна та обсяг випуску змінюються. Монополіст максимізує прибуток за обсягу випуску Q ₂, який забезпечує рівність граничних витрат і граничного доходу. Такому обсягу випуску відповідає ціна Р ₂. Таким чином, ринкова монопольна ціна порівняно з конкурентним ринком зростає, а ринковий обсяг скорочується.

В умовах монополії ціни вищі, тому споживачі купують товару менше. Та частина споживачів, що купують товар за монопольною ціною Р ₂ втрачають надлишок у сумі, що дорівнює (Р ₂- Р ₁) Q ₂, (площа прямокутника Р ₂ Е ₂ КР ₁). Ті споживачі, які не купили товар за ціною Р ₂, а купили б за конкурентною ціною Р ₁, також втрачають надлишок у сумі, що відповідає площі трикутника Е ₂ Е ₁ К. Отже, сумарна втрата споживчого надлишку відповідає площі трапеції Р ₂ Е ₂ Е ₁ Р ₁.

Монополіст одержує додатковий дохід, що графічно дорівнює площі прямокутника Р ₂ Е ₂ КР ₁, але втрачає частину виробничого надлишку – додаткового прибутку, який міг би одержати, продаючи кількість продукції Q ₁- Q ₂ за ціною Р ₁ (графічно дорівнює площі трикутника КЕ ₁ L).

Отже, сумарне збільшення виробничого надлишку монополіста відповідає різниці площі прямокутника Р ₂ Е ₂ КР ₁ та площі трикутника КЕ ₁ L.

Таким чином, частина чистої вигоди переходить від споживачів до монополіста (площа прямокутника Р ₂ Е ₂ КР ₁), а частина безповоротно втрачається (сума площ трикутників Е ₂ Е ₁ К та КЕ ₁ L). Ця величина чистих втрат суспільства від монополізації ринку зветься соціальною ціною монополії.

Суспільство може платити за монопольну владу ще й додаткову ціну, яка перевищує величину безповоротних витрат. Монополіст може витрачати значні суми грошей на здобуття, утримання або зміцнення своєї монопольної влади. Сюди можуть входити витрати на рекламу, лобіювання та уникнення державного регулювання чи антимонопольного розслідування.

Прагнучи до максимізації прибутку, а не максимізації обсягу випуску, монополіст може не повністю використовувати позитивний ефект масштабу. Немає одностайної думки щодо сприйняття чистою монополією науково-технічного прогресу. З одного боку, одержання високих прибутків дає змогу монополістові активно фінансувати наукові дослідження. З іншого, відсутність конкурентів послаблює його стимули до впровадження інновацій.

Існування монополії спричиняє економічні витрати суспільства, оскільки не забезпечується ні виробнича ефективність (за оптимального обсягу випуску ціна перевищує мінімальні середні загальні витрати), ні розподільна ефективність (ціна перевищує граничні витрати).

Винятком можуть бути лише природні монополії. Їх виникнення є закономірним наслідком взаємодії ринкових сил, оскільки вони забезпечують мінімізацію витрат за рахунок позитивного ефекту масштабу. Для зменшення негативних проявів монопольної влади держава може сприяти перетворенню монополізованих галузей у більш конкурентні, трансформувати приватні монополії у державні або ж регулювати діяльність монополії.

Для запобігання зловживання монополіями своїм становищем і підвищення ефективності функціонування ринків усі країни використовують антимонопольне законодавство. Перший антимонопольний закон було ухвалено у США в 1890 р. (закон Шермана). Згідно з законодавством країн з розвиненою економікою монополістом вважають фірму, ринкова частка якої становить 60% (у США), 33% (у Німеччині), 50% (у Японії).

Україні у спадок від СРСР дісталася високо монополізована економіка, тому у 1990-х роках в країні активно розроблялась система антимонопольного регулювання. Її основу склали закон «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності», «Про антимонопольний комітет України», «Про захист економічної конкуренції».

У статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» подається чітке визначення монопольного становища. Суб’єкт господарювання займає монопольне становище на ринку товарів, якщо:

- на цьому ринку немає жодного конкурента;

- немає значної конкуренції внаслідок обмеженої можливості доступу інших підприємств на ринок;

- частка підприємства на ринку продукції перевищує 35% і суб’єкт господарювання не довів, що зазнає значної конкуренції;

- частка підприємств на ринку продукції менша, ніж 35%, але воно не зазнає значної конкуренції.

Згідно з українським законодавством заборонені будь-які дії, що призводять до набуття фірмою монопольного становища, а також визначені форми зловживання таким становищем. Загалом сьогодні Україна має сучасне антимонопольне законодавство, створене з урахуванням світового досвіду.

Питання для самоконтролю

1. Які основні риси монопольного ринку? В чому особливість чистої монополії?

2. Доведіть, що крива граничного доходу монополіста розміщується нижче його кривої попиту. Чому, прямуючи вниз крива граничного доходу віддаляється від кривої попиту?

3. В чому полягає відмінність кривої попиту монополіста від кривої попиту фірми на конкурентному ринку? Чому крива попиту чистого монополіста не може бути абсолютно еластичною?

4. Чи завжди фірма-монополіст буде мати прибуток? З чим це пов’язано?

5. Який зв'язок між ціновою еластичністю попиту на товар фірми-монополіста, ціною попиту і граничною виручкою?

6. Чому фірма-монополіст не виробляє продукцію в обсягах, що відповідають нееластичному відрізку кривої попиту?

7. Чому не можна побудувати криву пропозиції фірми-монополіста?

8. Що представляє собою рівновага монополіста в довгостроковому періоді?

9. В чому полягає сутність цінової дискримінації? Які існують види цінової дискримінації? Чому цінова дискримінація притаманна саме монопольному ринку і вигідна суспільству?

10. Припустимо, що фірма може практикувати абсолютну цінову дискримінацію. Яку найнижчу ціну вона призначить, і яким буде сумарний обсяг виробництва?

11. Чи може монополія в галузі бути більш ефективною, ніж конкуренція? За яких умов? Наведіть приклади таких ситуацій в країні, місті.

ТЕМАТИКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

СИТУАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ

а) Ситуаційні завдання з розв’язком

Ситуаційне завдання 1

Функція витрат монополіста має вигляд:

(тобто постійні витрати FC складають 50 грн., а змінні VC – Q ²). Попит на продукцію монополіста задано як . Знайти, яку кількість товару буде виробляти монополіст, щоб максимізувати прибуток.

Розв'язок ситуаційного завдання 1

Для визначення оптимального обсягу випуску потрібно знайти середні і граничні витрати, дохід і граничний дохід.

Середні витрати визначаются:

Граничні витрати:

Дохід монополіста:

Граничний дохід:

Умовою максимізації прибутку монополіста є рівність граничного доходу і граничних витрат MC = MR,

2 Q =40–2 Q;

40=4 Q;

Q =10.

Отже, при обсязі випуску в 10 одиниць прибуток монополіста максимальний. Для графічного розв’язку зобразимо криві середнього і граничного доходу, середніх і граничних витрат.

 

 

Криві MR і МС перетинаються при Q = 10. При цьому величина середніх витрат складає 15 грн. .

Ціна на продукцію 30 грн. за одиницю, тому прибуток від реалізації одиниці продукції складає 15грн. (30 – 15). Сукупний прибуток фірми складе 15x10=150 грн. (площа заштрихованого прямокутника).

Ситуаційне завдання 2

Інформація про функцію попиту на продукцію монополіста і його загальні витрати на виробництво продукції наведена в таблиці:

Обсяг випуску продукції, шт.	Ціна Р, грн.	Загальні витрати, грн.

При якому обсязі випуску продукції монополіст максимізує прибуток, яку ціну він встановить?

 

Розв'язок ситуаційного завдання 2

Для визначення оптимального обсягу випуску продукції і ціни на неї, необхідно знайти середній і граничний дохід, середні і граничні витрати. Ці дані розрахуємо і для зручності занесемо в таблицю.

Q, шт.	P, грн.	ТС, грн.
				-		-	-12
							-2
			8,4				-2
							-12

За одержаними даними побудуємо графік.

 

 

Умова максимізації прибутку MC=MR забезпечується при обсягу Q=3. Такий обсяг випуску продукції дасть можливість монополісту встановити ціну в 10 грн. за одиницю. Прибуток визначається площею фігури PLKP₁, і дорівнює 6 грн.

 

Ситуаційне завдання 3

Фірма-монополіст проводить політику цінової дискримінації продаючи продукцію двом групам споживачів за різними цінами. Функція попиту споживачів на продукцію фірми: і , де Р _1, Р ₂ і Q ₁, Q ₂ – ціна і обсяг попиту для кожної групи споживачів. Граничні витрати фірми постійні і рівні 3.

Визначте, яку ціну на товар призначити монополісту для максимізації свого прибутку на кожному сегменті ринку.

Розв'язок ситуаційного завдання 3

Можливість сегментизації ринку покупців характерна для дискримінації третього ступеня. Виходячи з необхідної умови , знайдемо величини граничних доходів і .

;

Функції попиту перетворимо як ;

Дохід монополіста від продажу продукції на обох ринках;

,

,

Звідси,

,

;

Прирівнюючи і , знайдемо обсяги продаж для першої і другої групи споживачів:

 

Загальний прибуток монополіста становитиме:

 

б) Ситуаційні завдання для самостійного розв’язку

Завдання 1. Функція затрат монополії TC = 20 + 8Q. Функція попиту на двох ринках P₁=38 – 6Q, P₂=120 – 14Q.

Знайдіть обсяги продажу і ціни на кожному з двох ринків, що максимізують прибуток монополії.

Завдання 2. Функція затрат монополії TС = 16 + 9Q, а функція попиту на товар P = 105 – 4Q.

Визначте обсяг випуску, ціну і суму максимального прибутку монополії. Як зміниться обсяг виробництва і сума прибутку, якщо монополія буде здійснювати досконалу цінову дискримінацію?

Завдання 3. Припустимо, що чистий монополіст і чиста конкурентна фірма мають однакові витрати на одиницю продукції. Співставте їх з точки зору:

а) ціни;

б) обсягу випуску;

в) прибутку.

Оскільки монополіст і конкурентна фірма дотримуються правила MC=MR при максимізації прибутку, як ви поясните різні результати.

Завдання 4. Функція попиту на монопольний товар має вигляд:

Р = 7 – 0,5Q:

а) побудуйте криву попиту, криві TR і MR та поясніть взаємозв'язок між ними;

б) визначте цінову еластичність попиту і відокремте еластичний та нееластичний відрізки на кривій попиту.

Зробіть висновок щодо зв'язку між MR та еластичністю попиту;

в) нехай гранична вартість МС за будь-якого обсягу виробництва дорівнює нулю. Який обсяг випуску продукції максимізує прибуток фірми?

г) чому монополіст не став би здійснювати виробництво в обсягах, що відповідають нееластичному попиту?

Завдання 5. Визначте ціну квитка до кінотеатру для школярів та інших глядачів, якщо еластичність їхнього попиту складає відповідно –5 і –3, а гранична вартість квитка для власника кінотеатру – 3 грн. Які заходи слід вжити власникові, щоб запровадити таку цінову дискримінацію?

Завдання 6. Попит на прилади описується функцією . Граничні та середні сумарні витрати в довгостроковому періоді становлять 10 грн. на одиницю. Якими є ціна та обсяги випуску в умовах конкуренції та в умовах монополії? Припустимо, що запроваджено податок в розмірі 2 грн. на одиницю. Якими є нова ціна та кількість в умовах конкуренції? В умовах монополії?

 

Завдання 7. Монополіст продає товар на двох різних ринках. Криві попиту на ринках мають вигляд:

та

Функція витрат на виробництво товару , де

.

а) Якими є ціни та кількість проданого товару, що максимізують прибуток монополіста, коли він може продавати товар на цих ринках за різними цінами?

б) Якщо фірма-монополіст не зможе проводити цінову дискримінацію, то який сумарний попит на її товар? Якими будуть ціна та обсяг продаж при цьому?

 

Завдання 8. Компанія «Альфа» торгує спеціальними автопідйомниками на українському та російському ринках. Через обмеження імпортних та експортних операцій, покупку, зроблену на одному ринку, неможливо перепродати на іншому. Криві попиту на кожному з ринків мають такий вигляд:

; ;

Процес виробництва «Альфи» виявляє постійну віддачу від масштабу, а виробництво 100 автопідйомників коштує 1 млн. грн.

а) Якими є середні витрати? Граничні витрати?

б) Скільки підйомників фірма продасть на кожному ринку? Яку ціну вона призначить?

в) Визначте еластичність попиту на кожному ринку.

г) Якщо договір щодо вільної торгівлі між двома країнами не дає фірмі можливості диференціювати ці два ринки, то якими будуть ціна і обсяг продаж в такому випадку?

Завдання 9. Компанія випускає товар в умовах монополії. Функція попиту на даний товар , а функція витрат :

а) при якому обсязі випуску прибуток фірми буде максимальним? Розрахуйте його величину;

б) визначте ступінь монопольної влади фірми.

 

Завдання 10. Витрати фірми-монополіста описуються функцією . Функція ринкового попиту на її продукцію: . Держава вводить податок в розмірі 2 грошових одиниць з кожної одиниці продукції. Визначте величину надходжень до бюджету; обсяг випуску і ціну продукції, що максимізує прибуток монополії до і після введення податку.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

Вкажіть вірну відповідь

1. Для монополії характерні:

а) виробництво унікальної продукції;

б) продавці і покупці приймають ціни як задані;

в) відсутні бар'єри входу на ринок;

г) випуск товару фірмою-монополістом менший від обсягу випуску всієї галузі.

 

2. Джерелом ринкової влади є:

а) кількість покупців монопольного товару;

б) обсяг ринкового попиту;

в) еластичність ринкового попиту;

г) кількість продавців.

3. Для фірми-монополіста:

а) крива попиту на продукцію фірми ідентична кривій ринкового попиту;

б) МR > Р;

в) ціна на продукцію відповідає нееластичній частині кривої попиту;

г) Р = МR.

 

4. У монополіста граничні витрати менші від ціни товару, оскільки:

а) Р > МR;

б) Р < МR;

в) МС > АТС;

г) МС < АТС.

 

6. Використовуючи дані графіка дайте відповідь на питання. Яка з ліній відповідає кривій граничного доходу:

а) МR₁;

б) МR₂;

в) МR₃;

г) всі криві.

 

7. Використовуючи дані графіка дайте відповідь на питання. Максимізацію доходу фірма досягне при обсягу одиниць товару:

а) Q₁;

б) Q₂;

в) Q₃;

г) в проміжку більше Q₁, але менше Q₂

8. На рисунку приведені криві попиту і граничного доходу фірми-монополіста. За якого обсягу випуску фірма може максимізувати прибуток:

а) більшому Q₂;

б) меншому Q₂;

в) рівному Q₂;

г) відповісти не можна через нестачу інформації.

 

9. На рисунку приведені криві попиту і граничного доходу фірми-монополіста. Чи може фірма-монополіст максимізувати прибуток при обсягу більшому, ніж Q2?

а) ні, бо МR < 0;

б) може, якщо АТС < Р;

в) може, якщо проводитиме цінову дискримінацію;

г) ні, бо попит на товар нееластичний.

 

 

10. Крива попиту на товар монополіста описується рівнянням Р = 85 – 2Q. Змінні витрати на одиницю продукції 5 грн., а фіксовані витрати відсутні. Яку ціну монополіст призначить?

а) 5 грн.;

б) 75 грн.;

в) 45 грн.;

г) 10 грн.

11. На рисунку зображені криві граничного доходу і довгострокових витрат