Тема: « мама - найдорожча людина в світі»

Мета: розвиток духовних цінностей, емпатійності, взаємовідносин між членами сім'ї.

Об'єкт: діти старшого дошкільного віку.

Предмет: налагодження стосунків з матусею.

Форма роботи: індивідуальна.

Завдання:

· формувати у дитини навички відповідальності за свої вчинки;

· розвиток уміння розуміти й відчувати інших;

· розвиток позитивного образу «Я».

Матеріали: лялька Мальвіна, текст казки, пластмасові стаканчики, ваза, соломка, крупа різного виду, квасоля.

Привітання:

Лялька Мальвіна:

Мама, мамо, мамочка, мамуля…

Краще слова не знайти.

Дотик - промінь сонця золотого,

Голос - пісня солов'я,

Ніжність і краса - рідна матінка моя.

Вправа «Моя мама така…»

Мета: розвиток вмінь та навичок цінувати найдорожчих людей за те, що вони є.

Психолог. Розкажи, яка твоя мама, похвали її (слухаємо дитину, яка гарна матуся).

Вправа «Негативні спогади»

Мета: допомогти дитині навчитися позбавитися від негативних спогадів та образ.

Психолог. Перед тобою стоїть стаканчик, намалюй на ньому елемент, який тобі не подобається. Спробуй уявити, що ти в цей стаканчик викладаєш все погане. А тепер давай знищимо все погане, що в тебе було. Візьми стаканчик в руки і хлопни його.

Вправа «Душа»

Мета: з ниження напруги. Формування вмінь та навичок виплескувати негатив та позбутися образ.

Психолог. Перед тобою стоїть не проста посудина. Уяви, що ця посудина ніби душа. Ти бачиш вона наповнена темними кристаликами…Потягни за мотузку. Сталося дійсно чудо з допомогою звуку і магічних дій вони стали знову світлими.

Наша душа наповнена кристаликами різної форми і кожного разу, коли нас ображають - ці кристалики темніють, ми поступово стаємо роздратованими, злими. Тоді нам важко впоратися зі своїми емоціями і ми завдаємо болю іншим. Тим часом наші кристалики душі перетворюються на чорноту – це закон цепної реакції, закон повернення БУМЕРАНГУ.

Давай спробуємо твої кристалики душі також очистити, звільнити їх від злості та образ. Ти хотів би спробувати? Так?

Склади свої рученята біля душі. Уяви, що в твоїх руках чарівна мотузка. Спробуй потягнути за цю мотузку з вигуком «БАХ».

Як ти себе почуваєш?

Звертаємо увагу на звучання та чистоту голосу. Якщо дитина впевнена, голос є чистим та дзвінким…Якщо дитина має невпевненість та тривогу, голос буде тихим, нечистим, негучним. В цих випадках даємо дитині знову і знову спробувати себе у цій або в інших вправах, де можна буде скористатися звуковою гімнастикою.

Казкотерапія про маму

В одному селі жив дуже вередливий хлопчик. Він не хотів вчитися, допомагати матусі, завжди все робив наперекір своїй родині, сперечався з батьками та дражнився з молодшим братом.

Одного разу Андрійко прийшов зі школи та сів обідати. Матуся намагається йому догодити: їжі смачної наварила, печива напекла, а Андрійкові все не до вподоби. І їжа не смачна і печиво не солодке. Вже час і за уроки сідати, а він все з матусею сперечається, уроки робити не хоче. Не слухав Андрійко, що говорила йому матуся, пообідав швиденько та й пішов гратися з друзями.

Як повернувся хлопчина додому, в будинку нікого не було, лише записка від невідомого: «Не чекай на рідних вони вже не повернуться. Твоя мати і батько з братом у мене. У тебе є три дні для того, щоб довести, що вони тобі потрібні і ти їх любиш. Якщо ти з завданням не впораєшся, я їх назавжди перетворю на камінь, адже лише камінню байдуже люблять його чи ні. Я вже давно за тобою спостерігаю і ось вирішив тебе провчити, поживи один і тоді можливо ти почнеш цінувати людей, які про тебе турбуються».

Чарівник із сусіднього лісу

Хлопчина був приголомшений, він не знав, що робити. І тоді Андрійко пішов до лісу шукати чарівника для того, щоб поговорити з ним, вмовити, щоб той відпустив його рідних.

Він довго йшов, йому здавалося, що він йде вічно і ось на маленькому пеньочку побачив старого дідуся, який промовив:

- Сину, що ти тут робиш? У тебе обмаль часу.

- Дідусю, звідкіль ти знаєш, що у мене обмаль часу?

- Я про тебе знаю все. Починай діяти, я не жартую.

- Що мені робити, я не знаю з чого починати?

- Почни цінувати людей, які турбуються про тебе.

- Але їх уже немає.

- А ти доведи, що вони тобі потрібні і ти зможеш про них потурбуватися.

Прийшов хлопчина додому і зрозумів, що тепер він мусить робити все самостійно. Пішов Андрійко на кухню та й давай куховарити. Довго він готував, бо раніше був ледачим і нічого не робив, але все-таки наварив юшки. Наївся та й за уроки сів, швидко виконав домашнє завдання і почав прибирати у своїй кімнаті. Цілу ніч прибирав, навіть не помітив, що уже прийшов ранок і час іти до школи. В школі мовчить і нікому не каже про свою біду, лише поводиться чемно та на всі запитання вчителя відповідає. Здивувалися всі, Андрійка, як підмінили. Так три дні хлопчина старався. На четвертий день приходить зі школи, а родина вся дома. Зрадів Андрійко, що впорався із завданням і тепер є йому про кого турбуватися, він не один. З того часу все змінилося: Андрій почав допомагати своїм батькам, віднині його поведінка була зразковою і він став прикладом для наслідування.

Усім іншим хлопчикам та дівчаткам Андрійко радить: думати про свої вчинки для того, щоб зберегти життя та здоров'я рідних людей, бо якщо ти про них будеш турбуватися, то і вони обов'язково про тебе подбають.

Обговорення:

1. Що сталося з хлопчиком? Чому він так себе поводив?

2. Про що думала мама, коли хлопчик погано поводився?

3. До чого привела поведінка хлопчика?

5. Що хлопчик робив для того, щоб допомогти мамі?