Предмет, структура, зміст, мети курсу «Основи охорони праці»

Предмет, структура, зміст, мети курсу «Основи охорони праці»

Основи охорони праці” - нормативна дисципліна, яка вивчається з метою формування основ теоретичних і практичних знань та умінь з правових і організаційних питань охорони праці, основ фізіології і психології праці; гігієни праці і виробничої санітарії, безпеки праці та пожежної безпеки.
Вивчення курсу „Основи охорони праці” допомагає студентам оволодіти системою знань у сфері формування сучасної моделі управління умовами, охороною, безпекою праці на національному, регіональному і виробничому рівнях, а також активної позиції щодо практичної реалізації принципу пріоритетності охорони життя та здоров’я працівників по відношенню до результатів діяльності, використання економічних методів управління. Дисципліна „Основи охорони праці” комплексна і містить у собі чотири основних розділи:

· Правові та організаційні питання охорони праці;

· Основи фізіології, психології, гігієни праці та виробничої санітарії;

· Основи техніки безпеки;

· Основи пожежної безпеки.

Головні завдання курсу:

· Озброєння студентів знаннями з охорони праці та застосування їх на рівні підприємства, організації;

· Розвиток у студентів навичок науково - дослідницької діяльності.

Поняття охорони праці можна розглядати в широкому і вузькому змісті.
У широкому понятті охорона праці є одним з найважливіших елементів трудових відносин між працівником і роботодавцем. Вона полягає в обов’язку роботодавця забезпечити на робочому місці працівника умови праці, що відповідають нормативам, надати необхідні засоби колективного і індивідуального захисту.
У вузькому понятті під охороною праці розуміється створення і розвиток нормативної бази правового регулювання трудових відносин, а також застосування норм і правил охорони праці, у тому числі які можуть викликати відповідальність за їхнє порушення.

Предмет охорони праці - це система збереження життя і здоров’я працівників у процесі трудової діяльності, яка включає в себе правові, соціально - економічні, організаційно - технічні, санітарно - гігієнічні, лікувально - профілактичні, реабілітаційні та ін. заходи та засоби.
Ціль цих засобів і заходів - створення умов праці, що відповідають вимогам збереження життя і здоров’я працівників у процесі трудової діяльності.

Основними напрямками державної політики в області охорони праці є:

· забезпечення пріоритету збереження життя і здоров’я працівників;

· пожежна і вибухова безпека;

· виробнича санітарія - це система організаційно - технічних заходів і засобів, що запобігають або зменшують вплив на людину небезпечних факторів. Сюди відносяться: гігієна праці; системи життєзабезпечення; заходи щодо боротьби із шумом, вібрацією, випромінюванням, шкідливими речовинами і т.п.

· техніка безпеки - це система організаційно - технічних заходів і засобів, спрямованих на запобігання на працюючих небезпечних факторів.

 

Основні принципи державної політики в області охорони праці.

♦ приоритет социальных целей при проведении государствен­ной политики в области охраны труда, направленных на сохранение жизни и здоровья работников в процессе трудовой деятельности;

♦ гарантии прав работников на охрану труда и нормативное обеспечение этих прав;

♦ профилактическая направленность деятельности в области охраны труда на предупреждение производственного травматизма и профессиональной заболеваемости;

♦ обязательное расследование всех несчастных случаев на производстве;

♦ обязательное социальное страхование от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний, гарантирование права застрахованных на обеспечение по страхованию;

♦ экономическая заинтересованность работодателей в улучшении условий и безопасности труда, снижение производственного травматизма и профессиональной заболеваемости;

♦ научная обеспеченность требований охраны труда, содержащихся в законодательных и нормативных актах по охране труда;

♦ социальное партнерство всех субъектов социально-трудовых отношений в решении вопросов охраны труда: органов государственной

власти, органов местного самоуправления, объединений работодателей, полномочных представителей работников;

♦ перспективное планирование по охране труда и их финансирование;

♦ неукоснительное выполнение обязанностей работодателями и работниками по соблюдению требований охраны труда, ответственность за их нарушение.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоров’я працівників відповідно до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

комплексного розв’язання завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища;

соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності і видів їх діяльності;

використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці;

здійснення навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій та громадських об’єднань, що вирішують різні проблеми охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між власниками та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами при прийнятті рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

міжнародного співробітництва в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці.

Стаття 5.

 

Види контролю за станом охорони праці

Контроль за станом охорони праці на підприємстві або відокремленому структурному підрозділі можна поділити на оперативний (поточний), вибірковий (цільовий), періодичний.

На практиці основними видами контролю за станом охорони праці,

які провадяться на підприємствах, є, зокрема, такі:

􀁺 трьохступеневий адміністративно-громадський контроль;

􀁺 оперативний контроль керівниками робіт та іншими відповідальними особами підприємства (наприклад, службою охорони праці);

􀁺 контроль вищою організацією (четвертий або п’ятий ступінь контролю);

􀁺 контроль місцевими органами влади (органами самоврядування);

􀁺 відомчий контроль (контроль вищими органами, наприклад, міністерством);

􀁺 громадський контроль;

􀁺 контроль органами державного нагляду.

 

Коли видається наряд-допуск і акт-допуск на провадження робіт.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Дана інструкція встановлює єдиний порядок організації і проведення робіт із підвищеною небезпекою на підприємстві

1.2. Роботи з підвищеною небезпекою - роботи (за винятком аварійних ситуацій), до початку виконання яких необхідно здійснити ряд обов'язкових організаційних і технічних заходів, що забезпечують безпеку працівників при виконанні цих робіт.

1.3. Роботи з підвищеною небезпекою в зонах постійної дії небезпечних виробничих факторів, виникнення яких не зв'язано з характером виконуваних робіт, повинні виконуватися по наряді-допуску.

При проведенні цих робіт повинні визначатися границі небезпечних зон виходячи з наступних рекомендацій:

1.3.1. Границі небезпечної зони при впливі шкідливих речовин повинні визначатися по зоні перевищення ПДК відповідно ДСТУ;

1.3.2. Границі небезпечної зони від впливу машин, що рухаються, механізмів, їхніх частин і елементів повинні визначатися зоною в межах 5 м від небезпечного об'єкта, якщо інше не передбачено вказівками в паспорті, інструкції заводу-виготовлювача.

1.4. Наряд-допуск визначає місце виконання, зміст робіт з підвищеною небезпекою, умови їхнього безпечного проведення, час початку й закінчення робіт, склад бригади й осіб, відповідальних за безпеку при виконанні цих робіт.

1.5. До наряду-допуску можуть, при необхідності, додаватися ескізи захисних пристроїв і пристосувань, схеми розміщення постів оточення, установки попереджувальних знаків і т. д.

1.6. Система нарядів-допусків не скасовує розробки планів організації робіт (ПОР) на будівельні, монтажні, ремонтні й інші роботи.

1.7. У виняткових випадках роботи з підвищеною небезпекою, якось: попередження аварії, усунення загрози життю працівникам, ліквідація аварій і стихійних лих у їхніх початкових стадіях можуть бути початі без оформлення наряду-допуску, але з обов'язковим дотриманням комплексу заходів для забезпечення безпеки працівників і під безпосереднім керівництвом відповідальної посадової особи.

Якщо ці роботи приймають затяжний характер, оформлення наряду-допуску повинне бути зроблене в обов'язковому порядку.

1.8. До робіт із підвищеною небезпекою допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, навчання по спеціальній програмі й атестовані постійно діючою екзаменаційною комісією організації.

 

Предмет, структура, зміст, мети курсу «Основи охорони праці»

Основи охорони праці” - нормативна дисципліна, яка вивчається з метою формування основ теоретичних і практичних знань та умінь з правових і організаційних питань охорони праці, основ фізіології і психології праці; гігієни праці і виробничої санітарії, безпеки праці та пожежної безпеки.
Вивчення курсу „Основи охорони праці” допомагає студентам оволодіти системою знань у сфері формування сучасної моделі управління умовами, охороною, безпекою праці на національному, регіональному і виробничому рівнях, а також активної позиції щодо практичної реалізації принципу пріоритетності охорони життя та здоров’я працівників по відношенню до результатів діяльності, використання економічних методів управління. Дисципліна „Основи охорони праці” комплексна і містить у собі чотири основних розділи:

· Правові та організаційні питання охорони праці;

· Основи фізіології, психології, гігієни праці та виробничої санітарії;

· Основи техніки безпеки;

· Основи пожежної безпеки.

Головні завдання курсу:

· Озброєння студентів знаннями з охорони праці та застосування їх на рівні підприємства, організації;

· Розвиток у студентів навичок науково - дослідницької діяльності.

Поняття охорони праці можна розглядати в широкому і вузькому змісті.
У широкому понятті охорона праці є одним з найважливіших елементів трудових відносин між працівником і роботодавцем. Вона полягає в обов’язку роботодавця забезпечити на робочому місці працівника умови праці, що відповідають нормативам, надати необхідні засоби колективного і індивідуального захисту.
У вузькому понятті під охороною праці розуміється створення і розвиток нормативної бази правового регулювання трудових відносин, а також застосування норм і правил охорони праці, у тому числі які можуть викликати відповідальність за їхнє порушення.

Предмет охорони праці - це система збереження життя і здоров’я працівників у процесі трудової діяльності, яка включає в себе правові, соціально - економічні, організаційно - технічні, санітарно - гігієнічні, лікувально - профілактичні, реабілітаційні та ін. заходи та засоби.
Ціль цих засобів і заходів - створення умов праці, що відповідають вимогам збереження життя і здоров’я працівників у процесі трудової діяльності.

Основними напрямками державної політики в області охорони праці є:

· забезпечення пріоритету збереження життя і здоров’я працівників;

· пожежна і вибухова безпека;

· виробнича санітарія - це система організаційно - технічних заходів і засобів, що запобігають або зменшують вплив на людину небезпечних факторів. Сюди відносяться: гігієна праці; системи життєзабезпечення; заходи щодо боротьби із шумом, вібрацією, випромінюванням, шкідливими речовинами і т.п.

· техніка безпеки - це система організаційно - технічних заходів і засобів, спрямованих на запобігання на працюючих небезпечних факторів.