Види відповідальності за порушення охорони праці.

Ответственность работодателя: административная, дисциплинарная, уголовная.

Ответственность работника: дисциплинарная, материальная, уголовная.

- Дисциплинарная ответственность (Трудовой кодекс): выговор, строгий выговор, увольнение. Привлекаются должностные лица, когда по их вине произошли нарушения по охране труда, которые не влекут за собой тяжкие последствия и не могли повлечь.

- Административная ответственность (кодекс об административных правонарушениях). Штраф (0,5-1 МОТ) Это ответственность перед органами государственного надзора.

- Материальная ответственность (Гражданский кодекс). Возмещение ущерба. Накладывается на должностных лиц за нарушение правил охраны труда, если в результате нарушения требуется выплатить сумму потерпевшему от несчастных случаев или органам социального страхования.

- Уголовная ответственность (Уголовный кодекс). Штраф (200, 300 … МРОТ), исправительные работы (до 2 лет), лишение свободы (до 5 лет).

Ст. 265 Кодексу законів про працю України передбачено відповідальність за порушення законодавства про працю
Особи, винні в порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відповідно до ст.44 Закону України “Про охорону праці” а порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.
Ці статті визначає загальні підстави відповідальності за по-рушення законодавства про працю. Особи, винні у цьому, при-тягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної або кримінальної відповідальності. Слід відзначити, що відповідно до п. 22 частини 1 ст. 92 Конституції України відповідальність за вчинки, що визнаються злочинами, адміністративними і дисцип-лінарними правопорушеннями, встановлюється виключно зако-нами.
Дисциплінарна відповідальність посадових осіб та інших працівників за порушення законодавства про працю виражаєть-ся у застосуванні до них дисциплінарних стягнень. При цьому по-рядок і умови їх застосування регулюються правилами глави X КЗпП"Трудова дисципліна".
Матеріальна відповідальність посадових осіб і інших працівників за порушення законодавства про працю виражається у відшкодуванні ними матеріальної шкоди, заподіяної з їх вини, підприємству. Порядок і умови притягнення винних осіб до ма-теріальної відповідальності регулюються розділом IX "Гарантії про покладення на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству; установі, організації
За порушення законодавства охорону праці винні особи можуть також бути притягнеш і до адміністративної відповідальності. При цьому норми, що встановлюють таку відпо-відальність, містяться як у Кодексі України про адміністративні порушення, так і в окремих законах.
За порушення законодавства про охорону праці встановлена також і кримінальна відповідальність. У кримінальному кодексі України є декілька спеціальних статей, що встановлюють кримінальне покарання за злочини у сфері охорони праці.
Своєрідним видом юридичної відповідальності являється фінансова відповідальність підприємств за порушення законодавства про охорону праці.
Розглянемо окремо кожен із видів відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.
2. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
Злочинами визначаються правопорушення, з якими пов’язана найбільша небезпека для суспільства і особи, вони посягають на суспільний лад, власність, економічні, політичні, культурні і особисті права людини. Юридичним виразом особливої суспільної небезпеки злочинів є їх заборона кримінальним законом і застосування за їх скоєння кримінального покарання.

У кримінальному законодавстві наведено вичерпний перелік злочинів.
Традиційно злочином визначається суспільно небезпечне винне діяння, що посягає на охоронювані кримінальним законом цінності і є забороненим під загрозою покарання.
Порушення вимог законодавства про охорону праці
Ст. 271 Кримінального Кодексу України (далі КК) визначається такий злочин, як порушення вимог законодавства про охорону праці.
Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-пра-вових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприєм-ницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого,- карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних міні-мумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,—карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.
Конституцією України гарантуються всім належні, безпечні і здорові умови праці (ст. 43 КК).
Діяння, передбачене ст. 271 КК посягає на безпечні умови праці. Згідно з Законом України від 14 жовтня 1992 р. «Про охорону праці» (Відомості Верховної Ради України.— 1992.— № 49.— Ст. 668) всім працівникам дер-жавних і громадських підприємств і організацій повинні бути забезпечені безпечні умови праці.
Об'єктивно діяння, передбачені ст. 271 КК полягають у порушенні правил техніки безпеки, правил промислової санітарії або інших правил охорони праці. Стаття 271 КК містить бланкетні (ті, що відсилають до інших актів) нор-ми і тому в кожному конкретному випадку настання на підприємстві чи в організації нещасних випадків з людь-ми (загибель, заподіяння тілесних ушкоджень) необхідно встановлювати конкретні правила, що були порушені.
За ч. 1 ст. 271 КК відповідальність настає за пору-шення встановлених правил, яке заподіяло шкоду здоро-в'ю працівникам підприємства, організації, внаслідок по-рушення правил техніки безпеки чи промислової санітарії.
За ч. 2 ст. 271 КК відповідальність настає у випадках, коли порушення правил техніки безпеки чи промислової санітарії або інших правил охорони праці спричинило не-щасні випадки з людьми (смерть, тілесні ушкодження, втрата працездатності тощо), або інші тяжкі наслідки (за-хворювання людей, великі матеріальні збитки тощо).
Суб'єктивно порушення правил охорони праці вчи-нюється необережно. При умисному поставленні робіт-ника в такі умови праці, в яких йому була заподіяна смерть або тілесні ушкодження, відповідальність винної особи настає за злочини проти особи.
Відповідальними за ст. 271 КК є посадові особи, які за посадою зобов'язані забезпечити на певній ділянці ро-боти безпечні умови праці, а також громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності, які зобов'язані були згідно з законом забезпечити безпечні умови праці на своєму під-приємстві.
Порушення правил безпеки під час виконання робіт з під-вищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприєм-стві особою, яка зобов'язана їх дотримувати
Ст. 272 КК України зазначає, порушення правил безпеки під час виконання робіт з під-вищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприєм-стві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких нас-лідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого,- карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних міні-мумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з по-збавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або Інші тяжкі наслідки,— карається обмеженням волі на строк до п'яти років або по-збавленням волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Стаття 272 КК передбачає відповідальність за пору-шення правил безпеки при проведенні гірничих, будівель-них та інших робіт, що є підвищено-небезпечними.
Гірничими називаються роботи по розробці і видобу-ванню корисних копалин (вугілля, руди, мармуру, бокси-тів та ін.). їх проводження характеризується підвищеною небезпечністю для працівників, тому виробничі процеси регулюються спеціальними правилами.
Склад злочину утворюють порушення правил безпе-ки гірничих робіт, якщо таке порушення створило загро-зу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або призвело заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 272 КК). Якщо порушення правил гірничих робіт спричинили людські жертви чи інші тяжкі наслідки; як-що такі наслідки настали, то діяння кваліфікується за ч. 2 ст. 272 КК.
Будівельними визнаються правила, що регулюють роботи під час будівництва чи ремонту будинків, споруд тощо. Порушеннями їх можуть бути відступи від проек-тів, використання непередбачених матеріалів, порушення технологій тощо. Санітарні правила — це норми захисту людей від пилу (наприклад, цементу), випару фарб, лаків, їдких речовин тощо.
Порушення правил безпеки при виконанні будівель-них, гірничих чи інших робіт з підвищеною небезпекою для працівників вчинюється необережно. При умисному заподіянні потерпілому працівнику смерті чи тяжких ті-лесних ушкоджень відповідальність настає за вчинення злочинів проти особи за ст. 115 чи ст. 121 КК.
Склад злочину утворює порушення встановлених правил, якщо воно створювало загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, чи заподіяло шкоду здо-ров'ю потерпілого. Порушення правил, яке спричинило людські жертви чи інші тяжкі наслідки, кваліфікується за ч. 2 ст. 272 КК.
Відповідальність за порушення будівельних, гірни-чих та інших правил безпеки настає з шістнадцяти років.
Порушення правил безпеки на вибухоне-безпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах
Ст. 273 КК України визначає такий злочин, як порушення правил безпеки на вибухоне-безпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах.
Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підпри-ємствах або у вибухонебезпечних цехах особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого,— карається виправними роботами на строк до двох років або об-меженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,— карається обмеженням волі на строк до п'яти років або по-збавленням волі на строк від двох до десяти років, з позбавлен-ням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльніс-тю на строк до трьох років.
Стаття 43 Конституції України гарантує всім належ-ні, безпечні і здорові умови праці. Законом України від 14 жовтня 1992 р. «Про охорону праці» (ЗУ. Том 4.— К., 1996.— С. 115—117) встановлені правила безпеки на ви-бухонебезпечних підприємствах і у вибухонебезпечних цехах.
Склад злочину утворює порушення на виробництві встановлених правил безпеки, якщо таке порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяж-ких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 273 КК).
Діяння, передбачене ст. 273 КК, є спеціальним ви-дом порушення правил охорони праці (див. коментар до ст. 271 КК). Для притягнення винної особи до відповідаль-ності потрібно встановити правила, які були порушені.
Дія ст. 273 КК поширюється лише на вибухонебезпеч-ні підприємства (цехи), тобто підприємства, які в установ-леному порядку зараховані до категорії вибухонебезпечних.
Стаття 273 КК передбачає відповідальність як за по-рушення правил вибухозапобігання (усунення загрози вибуху), так і правил вибухозахисту (захисту від можли-вого вибуху).
Склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 273 КК, утво-рюють порушення правил безпеки, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяж-ких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.