Організація та порядок спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві

І. Потерпілий або працівник, який виявив нещасний випадок, чи інша особа (свідок нещасного випадку) повинні негайно повідомити керівника робіт, який безпосередньо здійснює контроль за станом охорони праці на робочому місці (далі - безпосередній керівник робіт), чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.

ІІ. Безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов'язаний:

· терміново організувати надання першої невідкладної допомоги потерпілому, забезпечити у разі потреби його доставку до лікувально-профілактичного закладу;

· негайно повідомити роботодавця про те, що сталося;

· зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці та машини, механізми, обладнання, устаткування (далі - устаткування) у такому стані, в якому вони були на момент настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків та порушення виробничих процесів), а також вжити заходів до недопущення подібних нещасних випадків.

Під терміном «керівник робіт» розуміється уповноважена роботодавцем особа, яка виконує розпорядчі функції, тобто, керує процесом виконання робіт. Це може бути майстер, керівник цеху, бригадир, тобто, особа, яка видає завдання і контролює хід його виконання.

ІІІ. Лікувально-профілактичний заклад у разі звернення потерпілого повинен передати протягом доби з використанням засобів зв’язку та на паперовому носії екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві за формою, наведеною на рис. 2.1:

1) підприємству, де працює потерпілий;

2) робочому органові виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд) за місцезнаходженням підприємства, де працює потерпілий, або за місцем настання нещасного випадку з фізичною особою - підприємцем або особою, що забезпечує себе роботою самостійно;

3) територіальному органові Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку;

4) закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, де працює потерпілий, або такому закладові за місцем настання нещасного випадку з фізичною особою-підприємцем або особою, що забезпечує себе роботою самостійно, у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння).

Лікувально-профілактичний заклад обов’язково проводить у порядку, встановленому МОЗ:

· необхідні дослідження і складає протокол про наявність в організмі потерпілого алкоголю (наркотичних засобів чи отруйних речовин) та визначає ступінь його сп’яніння;

· визначає ступінь тяжкості травми відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого МОЗ від 04.07.2007 р. № 370 (із зазначенням коду діагнозу згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я (МКХ-10).

IV. Роботодавець зобов’язаний про груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смертельним наслідком, нещасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки, випадок смерті або зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов’язків, протягом однієї години повідомити з використанням засобів зв’язку та протягом трьох годин подати на паперовому носії «Повідомлення про нещасний випадок» (див. рис. 2.3):

· територіальному органові Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства;

· органові прокуратури за місцем настання нещасного випадку (з 1 грудня 2012 р. органові внутрішніх справ згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України, затвердженим Законом №4651-VI від 13-04.2012 р., із змінами, внесеними згідно із Законом №5076-VI від 05.07.2012 р), який проводить досудове слідство щодо виявлення обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

· Фондові за місцезнаходженням підприємства;

· органові управління підприємства (у разі його відсутності -місцевій держадміністрації);

· закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь);

· первинній організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - профспілці, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці);

· органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності - територіальному профоб’єднанню за місцем настання нещасного випадку;

· органові з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій за місцем настання нещасного випадку (у разі не-

обхідності).

V. Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), утвореною територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (події) за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.

До складу спеціальної комісії входять:

· посадова особа територіального органу Держгірпромнагляду (голова комісії);

· представник Фонду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку в разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою ― підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

· представник органу управління підприємства або місцевої держадміністрації у разі, коли зазначений орган відсутній або нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-

транспортної пригоди;

· представник роботодавця або роботодавець (у виняткових випадках);

· представник первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок — представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки — уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);

· представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб’єднання за місцем настання нещасного випадку;

· представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, або такого закладу за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, у разі розслідування

випадку гострого професійного захворювання (отруєння);

· представник Держсільгоспінспекції у разі, коли нещасний випадок стався під час експлуатації зареєстрованих в ній сільськогосподарських машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторних причепів, обладнання тваринницьких ферм, посівних та збиральних машин). У винятковому випадку до складу спеціальної комісії може входити роботодавець, у якого працює лише одна особа, і саме з нею стався нещасний випадок.

Оскільки у переліку представників, які входять до складу спеціальної комісії, визначеному в п. 38 Порядку, Інспекція державного технічного нагляду відсутня, то, відповідно, немає підстав включати їх представників до складу комісії. Однак у разі необхідності та відповідно до вимог п. 44 Порядку №1232 зазначений орган на запит голови спе­ціальної комісії зобов'язаний безоплатно надавати матеріали та висновки, що стосуються нещасного випадку. Крім того, відповідно до п. 43 Порядку №1232, їхні представники можуть бути залучені до роботи експертної комісії.

Основною формою роботи комісії є її засідання, які проводяться за необхідності, але не менше ніж двічі за час розслідування та проведення необхідних дій, визначених Порядком.

Перше засідання комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві організовується її головою у найкоротший термін після видання наказу про утворення комісії, що пов'язано з необхідністю проведення розслідування у терміни, встановлені вимогами Порядку №1232. Під час першого засідання комісії проводиться розподіл обов'язків між її членами.

У засіданнях комісії повинні брати участь всі її члени. У разі відсутності більшості членів головою ви­рішується питання про перенесення дати засідання.

Інформація про дату, час та місце проведення засідання комісії доводиться до усіх членів комісії, а також осіб, які будуть брати у ньому участь, головою комісії з використанням засобів зв'язку або у письмовій формі (у разі потреби).

Потерпілий, члени його сім’ї або уповноважена особа, яка представляє його інтереси, не входять до складу спеціальної комісії, але мають право брати участь у засіданнях спеціальної комісії, висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, що стосуються нещасного випадку, викладати особисту думку щодо обставин і причин нещасного випадку та одержувати від голови спеціальної комісії інформацію про хід проведення розслідування.

Порядком №1232 передбачено процедуру проведення розслідування нещасних випадків на виробництві, оформлення та затвердження актів, складених за його результатами, а також визначено порядок оскарження рішення комісії з розслідування.

Однак чинним законодавством не визначено процедуру прийняття рішення щодо класифікації нещасного випадку шляхом голосування членів комісії.

Голова спеціальної комісії зобов’язаний письмово поінформувати потерпілого, членів його сім’ї або уповноважену особу, яка представляє його інтереси, про їх права і запросити до співпраці.

Факт перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, якщо відповідні документи не оформлені роботодавцем, але потерпілий фактично допущений до роботи, підтверджується в установленому порядку Держпраці на запит голови спеціальної комісії або у судовому порядку.

Роботодавець (у разі, коли постраждав роботодавець, орган, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності - місцева держадміністрація або виконавчий орган місцевого самоврядування) зобов’язаний створити належні умови (надати приміщення, засоби зв’язку, автотранспорт тощо) і сприяти роботі спеціальної комісії з метою своєчасного і об’єктивного спеціального розслідування нещасного випадку.

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло від двох до чотирьох осіб, проводиться спеціальною комісією, яка утворюється Держгірпромнаглядом або за дорученням його територіальним органом і до складу якої входять представники органів, зазначених в п.V цього розділу, за погодженням з ними.

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло п’ять і більше осіб або травмовано десять і більше осіб, проводиться спеціальною комісією, яка утворюється Держгірпромнаглядом. До складу такої комісії входять керівники Держгірпромнагляду, органу управління підприємства, місцевого органу виконавчої влади, виконавчої дирекції Фонду, галузевого або територіального об’єднання профспілок, представники роботодавця, відповідних первинних організацій профспілок, уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці (у разі відсутності на підприємстві профспілки), а також представники відповідного органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, закладів та установ охорони здоров’я та інших органів (у разі необхідності).

Спеціальне розслідування нещасних випадків, що сталися на ядерних установках, підконтрольних Держатомрегулюванню, проводиться комісією, яка утворюється наказом Держатомрегулювання.

VІ. Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів. У разі потреби зазначений строк може бути продовжений органом, який утворив спеціальну комісію.

Спеціальна комісія зобов’язана:

1) обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого (якщо це можливо), опитати осіб - свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нещасного випадку;

2) визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

3) визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи для встановлення причин нещасного випадку і розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

4) вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби, до-

кументацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо);

5) з’ясувати обставини і причини настання нещасного випадку;

6) визначити, пов’язаний чи не пов’язаний нещасний випадок з виробництвом;

7) установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

8) зустрітися з потерпілим (якщо це можливо) або членами його

сім’ї чи уповноваженою особою, яка представляє його інтереси,

щодо роз’яснення їх прав у зв’язку з настанням нещасного випадку.

За рішенням спеціальної комісії у разі необхідності проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи, у тому числі судово-медичної експертизи, для встановлення причин нещасного випадку і розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам органом, який утворив спеціальну комісію, утворюється експертна комісія із залученням до її роботи спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських, експертних та інших організацій, органів виконавчої влади, а також незалежних експертів.

Підприємство відшкодовує витрати, пов’язані з діяльністю експертної комісії та залучених до її роботи експертів.

Порядок утворення та роботи експертної комісії визначається відповідно до законодавства.

Після ознайомлення з необхідними матеріалами, обстеження місця, де стався нещасний випадок, та проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи експертна комісія складає висновок, в якому стисло викладає обставини, зазначає причини нещасного випадку, допущені порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, а також заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам.

Лікувально-профілактичні установи, заклади судово-медичної експертизи, органи внутрішніх справ та інші органи зобов’язані безоплатно надавати на запит голови спеціальної комісії матеріали та висновки щодо нещасного випадку у визначені Порядком №1232 строки, а у разі, коли необхідні висновки судово-гістологічної та судово-токсикологічної експертизи, — після проведення відповідних досліджень.

Під час спеціального розслідування роботодавець зобов’язаний:

1) зробити за рішенням спеціальної комісії фотознімки місця, де стався нещасний випадок, пошкоджених об’єктів, устаткування, інструментів, а також надати спеціальній комісії технічну документацію та інші необхідні матеріали;

2) створити належні умови для роботи спеціальної комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв’язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям);

3) організувати у разі проведення розслідування випадків гострого професійного захворювання (отруєння) медичне обстеження інших працівників відповідної дільниці підприємства;

4) забезпечити проведення необхідних лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо;

5) організувати друкування, тиражування і оформлення в необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування, зазначених у пунктах 50 і 51 Порядку №1232;

6) організувати доставку тіла загиблого працівника, його іденти-

фікацію та відшкодувати пов’язані з цим витрати.

Роботодавець, працівником якого є потерпілий, компенсує витрати, пов’язані з діяльністю спеціальної комісії та залучених до її роботи експертів, інших спеціалістів. Відшкодування витрат, пов’язаних з відрядженням працівників, які є членами спеціальної комісії або залучені до її роботи, здійснюється роботодавцем у розмірах, передбачених нормами відшкодування витрат на відрядження за рахунок валових витрат шляхом переказу відповідної суми на реєстраційні рахунки бюджетних установ в органах Державної казначейської служби та поточні рахунки суб’єктів господарювання у банківських установах України.

VІІ. За результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов’язаний з виробництвом), картка за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) стосовно кожного потерпілого, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування, зазначені у пунктах 50 і 51 Порядку №1232.

Кількість примірників актів за формою Н-5 і Н-1, карток за формою П-5 визначається залежно від кількості потерпілих та органів, яким вони надсилаються.

В акті за формою Н-5 зазначається категорія аварії, внаслідок

якої стався нещасний випадок.

Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п’яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акта (актів) член спеціальної комісії підписує його (їх) з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово. Окрема думка додається до акта за формою Н-5 і є його невід’ємною частиною.

Однак це не позбавляє члена комісії обов'язку щодо підписання акта. Це пояснюється тим, що відповідно до Конституції України Постанова №1232 є обов'язковою до виконання. Участь у складі спе­ціальної комісії відповідних представників визначено Порядком №1232. Таким чином, нормативно-правовими акта­ми посадову особу уповноважено на виконання певних дій - її службових обов'язків.

Отже, слід зазначити, що члени комісії є представниками певних підприємств, установ та організацій, на яких розповсюджують­ся вимоги трудового законодавства, зокрема трудового розпорядку, на яких покладаються певні обов'язки. Оскільки працівників делеговано для участі у роботі комісії із розслідування нещасного випадку, то на цей пе­ріод до їхніх функціональних обов'язків, як членів комісії, належить виконання усіх заходів, що передбачені Порядком №1232.

Крім того, відповідно до ст. 39 Закону «Про охорону праці», посадові особи Держгірпромнагляду мають право у такому випадку надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законом.

Якщо більшість членів комісії зафіксували окремі думки, то начальник територіального управління Держгірпромнагляду має право призна­чити нову комісію з розслідування даного нещасного випадку. Остаточне рішення приймає керівник органу, який створив комісію, тому що він затверджує акт з розслідування. Юридичної сили акт з розслідування набирає тільки тоді, коли його за­твердить керівник територіального управління Держгірпромнагляду. Якщо він не згоден з рішенням комісії, тому йому надається одна доба для того, щоб узгодити всі питання і прийняти остаточне рішення.

На вимогу потерпілого або членів його сім’ї чи уповноваженої особи, яка представляє його інтереси, голова спеціальної комісії зобов’язаний ознайомити їх з матеріалами спеціального розслідування.

У разі настання групового нещасного випадку із смертельними наслідками, який стався внаслідок аварії, за умови визнання спеціальною комісією нещасного випадку таким, що пов’язаний з виробництвом, складаються, підписуються і затверджуються протягом десяти робочих днів з моменту її утворення тимчасові акти за формою Н-1 на кожного потерпілого для здійснення страхових виплат. Після завершення спеціального розслідування такі акти замінюються на постійні.

У разі коли спеціальна комісія з розслідування випадку зникнен-

ня потерпілого під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків зробить висновок, що зникнення зумовлено настанням нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, акт за формою Н-5 з таким висновком видається сім’ї потерпілого або уповноваженій особі, яка представляє її інтереси, для звернення до суду із заявою про оголошення потерпілого померлим.

Після оголошення судом потерпілого померлим орган Держгірпромнагляду, який утворив дану комісію, відповідно до акта за формою Н-5 складає акт за формою Н-1, а роботодавець бере такий нещасний випадок на облік.

VIII. Керівник органу, який утворив спеціальну комісію, повинен розглянути і затвердити примірники актів за формою Н-5 і Н-1 протягом доби після надходження матеріалів спеціального розслідування.

До матеріалів спеціального розслідування (крім смертельних) належать:

- копія рішення Кабінету Міністрів України про утворення спеціальної комісії з розслідування групового нещасного випадку (аварії з наявністю потерпілих), якщо таке рішення приймалося;

- копія наказу органу Держгірпромнагляду або Дсржатомрегулювання про утворення спеціальної комісії;

- примірник акта за формою Н-5;

- примірник акта за формою Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробни­цтвом) стосовно кожного потерпілого;

- протокол огляду місця, де стався нещасний випадок;

- ескіз місця, де стався нещасний випадок, необхідні плани, схеми, фотознімки такого місця, пошкоджених об'єктів, устаткування, інструментів тощо;

- висновок експертної комісії у разі її утворення та висновок експертизи (науково-технічної, медичної тощо), якщо вона проводилася;

- медичний висновок про причини смерті або характер і ступінь тяжкості травми потерпілого відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого МОЗ, а також про стан алкогольно­го, токсичного чи наркотичного сп'яніння потерпілого;

- інформація про проходження потерпілим первинного та пері-

одичного медичного огляду;

- висновок лікувально-профілактичного закладу про встановлення гострого професійного захворювання (отруєння);

- результати додаткових санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, проведених установами, організаціями, лабораторіями, яким надано право про-

водити такі дослі­дження (у разі їх проведення);

- протоколи рішень спеціальної комісії про розподіл функцій між членами комісії та про утворення експертної комісії;

- протоколи опитування та пояснювальні записки потерпілих, свідків нещасного випадку та інших осіб, причетних до нещасного випадку;

- копії документів про проходження потерпілим навчання та інструктажів з питань охорони праці;

- витяги із законів та інших нормативно-правових актів з питань охорони праці, вимоги яких порушені;

- копії приписів, розпоряджень, протоколів про адміністративні правопорушення, що стосуються нещас­ного випадку, виданих роботодавцеві посадовими особами органів державного нагляду за охороною праці до настання нещасного випадку і під час його розслідування;

- протокол зустрічі членів спеціальної комісії з членами сім'ї потерпілого чи уповноваженою особою, яка представляє його інтереси;

- довідка про матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок настання нещасного випадку, та надання потерпіло­му чи членам його сім'ї

матеріальної допомоги.

У разі проведення спеціального розслідування випадку смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків матеріали розслідування повинні містити:

- копію наказу органу Держгірпромнагляду або Держатомрегулювання про утворення спеціальної комісії;

- примірник акта за формою Н-5;

- примірник акта за формою Н-1 (у разі, колі нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом);

- примірник картки за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);

- медичний висновок про причини смерті, а також стан алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння;

- протокол огляду місця, де стався нещасний випадок, за встановленою формою;

- протокол зустрічі членів спеціальної комісії з членами сім'ї потерпілого чи уповноваженою особою, яка представляє його інтереси;

- інші документи залежно від обставин і причин настання нещасного випадку.

IX. Роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний строк після затвердження акта за формою Н-5:

- видати наказ про вжиття запропонованих спеціальною комісією заходів щодо запобігання виникненню по­дібних нещасних випадків, який обов'язково додається до матеріалів спеціального розслідування, а також притягти згідно із законодавством до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог зако­нодавства про охорону праці, посадових інструкцій та інших актів підприємства з цих питань.

- про вжиття запропонованих заходів повідомити у письмовій формі органи, які брали участь у проведенні розслідування;

- надіслати за рахунок підприємства копії матеріалів спеціального розслідування органам прокуратури, іншим органам, представники яких брали участь у проведенні спеціального розслідування, Держгірпромнагляду, Фонду соціального страхування від нещасних

випадків та професійних захворювань.

Примірники затверджених актів за формою Н-5 і Н-1 (у разі коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом)

надсилаються:

- потерпілому, членам його сім’ї або уповноваженій особі, яка за довіреністю представляє його інтереси;

- Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань за місцезнаходження підприємства;

- територіальному органові Держгірпромнагляду за місцезнаходження підприємства.

Примірники затверджених актів Н-5 і Н-1 (у разі коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) разом з іншими матеріалами спеціального розслідування зберігаються на підприємстві протягом 45 років, у разі реорганізації підприємства передаються його правонаступникові, який бере на облік нещасний

випадок, а у разі ліквідації підприємства – до державного архіву.

У разі надходження у Держгірпромнагляд від роботодавця, робочого органу Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань, представника профспілки, потерпілого або члена його сім’ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держгірпромнагляду або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне роз­слідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасу­вати акти за формою Н-5 і

Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держгірпромнагляду, які порушили вимоги Порядку №1232.

Рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального роз­слідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено лише у судовому порядку.

Орган управління підприємства, а у разі його відсутності - місцева держадміністрація після одержан­ня матеріалів спеціального розслідування повинні розглянути питання щодо обставин і причин настання нещасного випадку та розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам.

За зверненням Держгірпромнагляду або його територіальних органів органи прокуратури подають інформацію про рішення, яке прийняте за результатами розгляду матеріалів спеціального розслідування.

Приклад 41: На 11-й колії завантажувально-розвантажувальної дільниці залізничної станції Андронівка ДТГО «Львівська залізниця» громадянин В., не перебуваючи в трудових відносинах з ТОВ «Дубни», був залучений та фактично виконував роботи з підвищеною небезпекою (НПАОП 0.00-1.15-07, НПАОП 0.00-8.24-05) по навантаженню пиломатеріалів на напіввагон, який був поданий під завантаження відповідно до заявки ТОВ «Дубни». Під час завантаження напіввагону на висоті 4,2 м громадянин В. впав на колію з торця вагона, після чого був доставлений у Синівську центральну районну лікарню, де помер від отриманих тілесних ушкоджень.

Спеціальне розслідування нещасного випадку показало, що основною причиною нещасного випадку з громадянином В. є падіння потерпілого з висоти, в результаті якого він отримав черезвертельний перелом правого стегна із зміщенням, що спричинило ускладнення у вигляді жирової емболії та смерть.

Обставинами, які сприяли настанню вказаного випадку (супутні причини) є:

- відсутність відповідального керівника робіт з підвищеною небезпекою з числа посадових осіб ТОВ «Дубни», який би забезпечував вирішення конкретних питань з охорони праці.

- залучення до роботи працівників не за спеціальністю (стропальників) при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою автомобільного крана.

- відсутність проведення інструктажу та допуск до роботи без навчання та перевірки знань з питань охорони праці.

- відсутність належного контролю з боку роботодавця за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці.

При виконанні вищезазначених робіт були допущені наступні порушення нормативно-правових актів та типових інструкцій з охорони праці: до виконання робіт були допущені особи, які не пройшли професійний добір (наказ МОЗ та Держохоронпраці №263/121 від 23.09.94 р.), медичний огляд (наказ МОЗ №45 від 31.03.94), спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05); працівники не були забезпечені необхідними засобами захисту (НПАОП 0.00-1.15-07); допуск до проведення робіт без розробленої і затвердженої підприємством технологічної карти (НПАОП 0.00-1.01-07); не забезпечення роботодавцем належного контролю за роботами (ст. 13 Закону України «Про охорону праці»).

Із службових осіб відповідальним за порушення правил з охорони праці є директор М. ТОВ «Дубни», який, у відповідності до ст. 13 Закону України «Про охорону праці», як роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Крім того, службовими особами ТОВ «Дубни» про даний нещасний випадок з робітником К. не було повідомлено у встановленому порядку відповідно до п. 41 Порядку №1232 відповідні органи, нещасний випадок на виробництві був фактично прихований роботодавцем від розслідування.

Приклад 42: Під час виконання вручну вантажно–розвантажувальних робіт в не пристосованому для цього місці, а саме поза межами спеціального акумуляторного приміщення при підійманні акумулятора з металевого ящика електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування С. ПАТ «Азот» зачепився лівою кишенею куртки спецодягу за алюмінієвий шинопровід, після чого втратив рівновагу і випустив з рук акумулятор. При падінні акумулятора залишки електроліту потрапили через заливний отвір на ліву частину обличчя та ліве око електромонтера С., внаслідок чого він отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Спеціальне розслідування нещасного випадку показало, що основною причиною нещасного випадку є дія шкідливих і токсичних речовин (лугу з акумуляторної батареї), в результаті якої потерпілий С. отримав хімічний опік IIIa-ІІІб ступенів рогівки і коньюктиви лівого ока.

Обставинами, які обумовили настання нещасного випадку (супутні причини) є:

- залучення до роботи з акумуляторними батареями працівника не за спеціальністю (електромонтера з ремонту та обслуговування електрообладнання замість акумуляторника).

- перенесення вручну акумуляторних батарей без використання спеціальних пристроїв (захватів).

- зберігання акумуляторних батарей в непристосованому для цього місці, поза межами спеціального акумуляторного приміщення.

У причинному зв’язку з настанням нещасного випадку перебувають порушення наступних вимог нормативно-правових актів та типових інструкцій з охорони праці і безпеки життєдіяльності: до виконання робіт допущений електромонтер С., який не пройшов навчання за професією акумуляторника (порушено п.1.3. ПІ 1.3.10 – 470 – 2006, п.6.6.12 НПАОП 40.1-1.21-98); проведення робіт з акумуляторними батареями без застосування необхідних засобів індивідуального захисту (п.6.6.10 НПАОП 40.1 – 1.21-98); виконання робіт по перенесенню вручну малогабаритних батарей без застосування спеціальних пристроїв (захватів) і без додержання заходів щодо уникнення попадання електроліту на незахищені ділянки тіла (п.3.3.3 ПІ 1.3.10 – 470 – 2006 та п.13.11.5 НПАОП 60.2-1.28-97); зберігання акумуляторних батарей за межами спеціально обладнаного та пристосованого для цього приміщення (п.13.11.14 НПАОП 60.2-1.28-97); відсутність належного контролю з боку роботодавця за дотриманням працівником технологічних процесів (ст.13. Закон України «Про охорону праці»).

Із службових осіб ПАТ «Азот» допустив порушення вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці, які призвели до травмування електромонтера С., заступник начальника цеху Б., який допустив до виконання робіт з акумуляторними батареями електромонтера, що не пройшов навчання за професією акумуляторника, не забезпечив належне зберігання акумуляторів, допустив перенесення вручну малогабаритних акумуляторних батарей без захватів, не забезпечив працівника необхідними засобами індивідуального захисту.

Приклад 43: Вантажник К. ВАТ «Чудновське птахопідприємство» на виконання завдання начальника забійного цеху М. був направлений на рампу приймання птиці. Під час підтягування вантажником К. пластикового ящика з птицею за допомогою металевого гака з приймальної рампи в приміщення цеху, за свідченням очевидців, з ящика зірвався металевий гак, внаслідок чого вантажник К. не втримав рівновагу і впав з рампи висотою 0,4 м на асфальтну площадку, вдарившись головою. Внаслідок падіння вантажник К. отримав тілесні ушкодження у вигляді важкої відкритої черепно-мозкової травми, перелому основи черепа. При первинному обстеженні вантажника К. в Чуднівській ЦРЛ було встановлено, що останній перебував у стані алкогольного сп’яніння (0,5 проміле).

Спеціальне розслідування нещасного випадку показало, що основною причиною нещасного випадку є падіння потерпілого К. з висоти (з рампи висотою 0,4 м) на асфальтову площадку перед рампою, вдарившись об неї головою.

Обставинами, які обумовили настання нещасного випадку (супутні причини) є:

- порушення технологічного процесу по переміщенню вантажів масою понад 20 кг (партії ящиків з курми, які стояли на бетонній рампі один на одному в кількості 4-5 штук з загальною вагою біля 80-90 кг);

- відсутність належного контролю за дотриманням правил безпеки при навантажувально-розвантажувальних роботах;

- проведення вантажно-розвантажува