Який керівний орган Національної Академії наук України?

1. Вчена рада НАН;
2. Президія НАН;
3. Ректорат НАН;
4. Директорат НАН.

 

65. Показники фіксації у спостереженні - це:

1. Об'єкти за якими ведеться спостереження;
2. Графи протоколу спостереження;
3. Прояви досліджуваних якостей об'єкта спостереження, які записуються у протоколі;
4. Кількість відхилень від норми у спостереженні.

 

66. Фахове наукове видання - це:

1. Науковий журнал, який розповсюджується в Україні;
2. Науковий журнал, який розповсюджується в Україні та за кордоном;
3. Науковий журнал, який затверджений ВАК як фахове видання;
4. Науковий журнал, який має обсяг не менше 200 сторінок.

 

67. УДК - це:

1. Умовний друкований аркуш;
2. Універсальна десяткова класифікація видань;
3. Український дешифрований каталог видань;
4. Універсальний двійковий код;

 

68. Основні вимоги до статті у фаховому виданні:

1. Наявність: УДК, анотацій трьома мовами, ключових слів, списку літератури;
2. Наявність титульного листа, списку літератури, рецензії;
3. Наявність теми, мети, гіпотези;
4. Наявність практичних рекомендацій фахівцям;

 

69. Тези доповіді це:

1. Записи на полях статті, що пояснюють ілюстрації;
2. Коротка анотація до статті;
3. Короткий виклад основних положень доповіді;
4. Текст доповіді, розміщений на стенді;

 

Які дії передбачаються на підготовчому етапі експерименту?

1. Визначення мети, завдань, гіпотези, незалежної та залежної змінних;
2. Здійснення впливу експериментального фактора на експериментальні групу;
3. Порівняння контрольної та експериментальної груп за рівнем прояву експериментального фактора перед початком формувального етапу;
4. Порівняння контрольної та експериментальної груп за рівнем прояву експериментального фактора після завершення формувального етапу;

 

Які дії передбачаються на констатувальному етапі експерименту?

1. Визначення мети, завдань, гіпотези, незалежної та залежної змінних;
2. Здійснення впливу експериментального фактора на експериментальні групу;
3. Порівняння контрольної та експериментальної груп за рівнем прояву експериментального фактора перед початком формувального етапу;
4. Порівняння контрольної та експериментальної груп за рівнем прояву експериментального фактора після завершення формувального етапу;

 

Які дії передбачаються на формувальному етапі експерименту?

1. Визначення мети, завдань, гіпотези, незалежної та залежної змінних;
2. Здійснення впливу експериментального фактора на експериментальні групу;
3. Порівняння контрольної та експериментальної груп за рівнем прояву експериментального фактора перед початком формувального етапу;
4. Порівняння контрольної та експериментальної груп за рівнем прояву експериментального фактора після завершення формувального етапу;

 

Які дії передбачаються на контрольному етапі експерименту?

1. Визначення мети, завдань, гіпотези, незалежної та залежної змінних;
2. Здійснення впливу експериментального фактора на експериментальні групу;
3. Порівняння контрольної та експериментальної груп за рівнем прояву експериментального фактора перед початком формувального етапу;
4. Порівняння контрольної та експериментальної груп за рівнем прояву експериментального фактора після завершення формувального етапу

 

Педагогічна діагностика

1. Розділ педагогіки, який вивчає діяльність учителя в процесі його підготовки до педагогічного процесу;
2. Розділ педагогіки, який вивчає принципи та методи розпізнавання і встановлення ознак, які характеризують стан протікання педагогічного процесу
3. Розділ педагогіки, який вивчає відхилення у організації навчально-виховного процесу;
4. Розділ педагогіки, який вивчає можливості застосування психологічних методів у педагогічній діяльності;

 

75. Вимірювальний апарат педагогічного об'єкта чи явища обов'язково містить:

1. Об'єкти, суб'єкти, процедури;
2. Тести, опитувальники, рейтингові листи;
3. Усне оцінювання, письмове оцінювання, комп'ютерне оцінювання;
4. Критерії, показники, індикатори;

 

76. Експертна оцінка (рейтинг) це:

1. Встановлення рівня прояву досліджуваних ознак з допомогою оцінки компетентними особами;
2. Розміщення об'єктів по порядку за рівнем прояву досліджуваної ознаки;
3. Визначення придатності методу для вивчення певного класу явищ;
4. Спостереження за об'єктом чи явищем у стандартних умовах;

 

77. Тест це:

1. Стандартизований, обмежений в часі набір завдань, призначений для встановлення рівня розвитку певної якості.
2. Набір запитань з варіантами відповідей, одна з яких правильна;
3. Спеціальна контрольна робота, яка характеризує рівень компетентності;
4. Методика для виявлення рівня розвитку загальних розумових здібностей;

 

78. Міри центральної тенденції це:

1. Коефіцієнт кореляції, коефіцієнт регресії;
2. t- критерій Стьюдента, хі-квадрат критерій, критерій знаків, Вілкоксона;
3. Мода, медіана, середнє арифметичне;
4. Розмах варіації, дисперсія, стандартне відхилення;

 

79.. Міри розсіяння це:

1. Коефіцієнт кореляції, коефіцієнт регресії;
2. t- критерій Стьюдента, хі-квадрат критерій, критерій знаків, Вілкоксона;
3. Мода, медіана, середнє арифметичне;
4. Розмах варіації, дисперсія, стандартне відхилення;

 

80. Міри зв'язку це:

1. Коефіцієнт кореляції, коефіцієнт регресії;
2. t- критерій Стьюдента, хі-квадрат критерій, критерій знаків, Вілкоксона;
3. Мода, медіана, середнє арифметичне;
4. Розмах варіації, дисперсія, стандартне відхилення;

 

81. Для порівняння сукупностей використовуються:

1. Коефіцієнт кореляції, коефіцієнт регресії;
2. t- критерій Стьюдента, хі-квадрат критерій, критерій знаків, Вілкоксона;
3. Мода, медіана, середнє арифметичне;
4. Розмах варіації, дисперсія, стандартне відхилення;

 

82. Рекомендований обсяг магістерської роботи:

1. 30-40 стор.
2. 60-70 стор.
3. 70-80 стор.
4. 80-100 стор.

 

83. Додатки у науковій роботі нумеруються з допомогою:

1. Арабських цифр;
2. Римських цифр;
3. Літер українського алфавіту;
4. Літер грецького алфавіту;

 

84.. Стендова доповідь це:

1. Текст доповіді, розміщений у мережі "Інтернет";
2. Коротка анотація до статті;
3. Короткий виклад основних положень доповіді;
4. Текст доповіді з ілюстраціями, розміщений на стенді.

 

85. Упровадження результатів дослідження це:

1. Виступ з доповіддю на конференції за результатами дослідження;
2. Використання розроблених методик, технологій, тощо на практиці;
3. Розміщення результатів дослідження в мережі "Інтернет";
4. Розміщення матеріалів дослідження на стендах, рекламних буклетах;

 

86. Календарний план наукової роботи це:

1. Документ, що визначає обсяг, послідовність та терміни дій щодо проведення дослідження;
2. Документ, що визначає спрямованість наукового дослідження, його об'єкт та предмет;
3. Документ, що визначає тематику наукових досліджень вищого навчального закладу чи наукової установи;
4. Документ, який містить відомості про науковий апарат дослідження;

 

87. Тематичний план наукової роботи це:

1. Документ, що визначає обсяг, послідовність та терміни дій щодо проведення дослідження;
2. Документ, що визначає спрямованість наукового дослідження, його об'єкт та предмет;
3. Документ, що визначає тематику наукових досліджень вищого навчального закладу чи наукової установи;
4. Документ, який містить відомості про науковий апарат дослідження;

 

88. Основні етапи наукового дослідження:

1. Виступ на Вченій раді; виступ на конференціях та семінарах; захист роботи; упровадження в практику; оцінка ефективності проведеного дослідження;
2. Формулювання наукового апарату; планування; накопичення інформації; формулювання висновків; літературне оформлення роботи; упровадження в практику;
3. Формулювання гіпотези; перевірка гіпотези; визначення об'єкта та предмета дослідження; формулювання висновків;
4. Пошук інформації; підготовка наукових статей; формулювання висновків; оформлення та захист роботи;

 

89. Контент-аналіз це:

1. Кількісна смислова характеристика текстової або вербальної інформації на основі виділення смислових одиниць та статистичної обробки;
2. Визначення змісту анкети чи опитувальника;
3. Встановлення істинності і достовірності дослідницької методики;
4. Аналіз змісту уроку чи виховного заходу;

 

90. Аспірант це:

1. Особа, що навчається в аспірантурі;
2. Особа, що здобуває науковий ступінь як здобувач;
3. Особа, яка отримала науковий ступінь кандидата наук і пише докторську дисертацію;
4. Особа, що захистила кандидатську дисертацію;

 

91. Науковий ступінь доктора філософії у європейських країнах еквівалентний українському:

1. Доктору наук;
2. Професору;
3. Доценту;
4. Кандидату наук;

 

92. Фундаментальні дослідження це:

1. Дослідження, які проводяться науковими установами академії наук;
2. Дослідження, спрямовані на пізнання законів, що управляють поведінкою і взаємодією базисних структур природи, суспільства чи мислення без конкретного їх використання;
3. Дослідження, спрямовані на одержання і використання знань для практичних цілей;
4. Дослідження, які проводяться вищими навчальними закладами;

 

Прикладні дослідження

1. Дослідження, які проводяться науковими установами академії наук;
2. Дослідження, спрямовані на пізнання законів, що управляють поведінкою і взаємодією базисних структур природи, суспільства чи мислення без конкретного їх використання;
3. Дослідження, спрямовані на одержання і використання знань для практичних цілей;
4. Дослідження, які проводяться вищими навчальними закладами;

 

94. Наукова школа це:

1. Навчальний заклад, де здобувачі, аспіранти, докторанти працюють над виконанням кандидатських і докторських дисертацій;
2. Підрозділ академії наук, який працює над дослідженням важливої для національної економіки фундаментальної чи прикладної проблеми;
3. Підрозділ малої академії наук, у якому школярі залучаються до актуальних наукових досліджень;
4. Неформальна творча співдружність висококваліфікованих дослідників, об’єднаних спільністю підходів до розв’язання наукової проблеми, ідей і методів їх реалізації під керівництвом визнаного науковця;

 

95. Дисертація це:

1. Спеціально підготовлена наукова праця, за результатами захисту якої вирішується питання про присудження її автору наукового ступеня;
2. Книга, видана за результатами наукового дослідження;
3. Монографія, у якій викладені результати фундаментального наукового дослідження, проведені одним науковцем;
4. Брошура, у якій викладені результати фундаментального наукового дослідження, проведені одним науковцем;

 

96. Спостереження – це:

1. Реєстрація проявів різних параметрів досліджуваних об'єктів;
2. Систематичне цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об’єктивної дійсності, які виступають об’єктами дослідження;
3. Візуальне сприйняття інформації під час уроку чи виховного заходу;
4. Запис подій, що відбуваються у досліджуваному процесі чи явищі;

 

97. Вимірювання – це:

1. Пізнавальна процедура, пов’язана з визначенням числового значення деякої величини шляхом порівняння її з однойменною, прийнятою за еталон;
2. Встановлення відповідності досліджуваного об'єкта вимогам стандарту;
3. Приписування об'єктам певних числових значень;
4. Знаходження спільних чи відмінних ознак у порівнюваних об'єктах;

 

98. Абстрагування – це:

1. Мислене відволікання від несуттєвих властивостей предметів, зв’язків і відношень між ними та виділення декількох важливих сторін, які цікавлять дослідника;
2. Розгляд досліджуваного об'єкти чи явища у всіх його проявах;
3. Викладення наукових знань у вигляді понять, суджень, гіпотез, теорій;
4. Мислене розділення досліджуваних об'єктів на складові частини з метою виявлення їх властивостей;

 

99. Аналіз – це:

1. Мислене відволікання від несуттєвих властивостей предметів, зв’язків і відношень між ними та виділення декількох важливих сторін, які цікавлять дослідника;
2. Розгляд досліджуваного об'єкти чи явища у всіх його проявах;
3. Викладення наукових знань у вигляді понять, суджень, гіпотез, теорій;
4. Мислене розділення досліджуваних об'єктів на складові частини з метою виявлення їх властивостей;

100. Монографія – це:

1. Ґрунтовна друкована наукова праця, написана одним автором;
2. Науково-популярна книга, присвячена популяризації результатів наукового дослідження;
3. Збірник наукових праць, виданих за результатами науково-практичної конференції чи семінару;
4. Ґрунтовна друкована наукова праця, присвячена цілісному, системному, різнобічному розгляду однієї наукової проблеми чи досліджуваного предмету;