Узагальнення на власне семантичному рівні.

 

Узагальнення на рівні S відбувається шляхом вживання в РК речень з визначеним семантичним значенням. Як показало дане дослідження, текст індикативного реферату містить від одного до трьох речень (підрозділ 3.2). Більшість індикативних реферативних текстів R складається з двох речень СК. При цьому, на наш погляд, R повною мірою виконує індикативну функцію. Речення, що входять до складу реферативного тексту, незалежно від синтаксичної структури, можуть мати два основних метазначення s:

 

s1 = о – об’єкт

 

s2 = р – результат.

 

СКо описує об’єкт (чи предмет) дослідження оригінального тексту, СКр представляє його результати, описані в першоджерелі. Семантичне значення СК у складі індикативного реферату залежить від кількості речень у рефераті. Якщо реферат складається з двох речень, то:

 

 

R={СК1о,СК1р} чи R={СК2о,СК2р},

 

 

наприклад:

 

Рассмотрены поверхностно-активные вещества (s1). Обобщена проблема загрязнения окружающей среды поверхностно-активными веществами (s2).

 

Рассмотрены основные аспекты пересадки печени (s1). Доказаны актуальность и значимость дальнейшей перспективы трансплантации печени (s2).

 

Описывается структура языка запросов системы управления базой данных (s1). Устанавливаются группы пользователей и дается характеристика их функций (s2).

 

Рассматривается организация анализа естественно-языковых высказываний в диалоговых системах общения (s1). Исследуются методы скорейшего достижения конечных результатов анализа (s2).

 

Рассмотрены вопросы распознавания геометрических дефектов деталей (s1). Проанализирована возможность аппаратной реализации дифференциальных операторов (s2).

 

У тих випадках, коли реферат представлений одним реченням, воно описує результат дослідження, при цьому містить указівку на об’єкт:

 

 

R={СК1р } чи R={СК2р},

 

наприклад:

 

Рассмотрены возможности перенесения зарубежного опыта (s2) реструктуризации железных дорог (s1) в Украину.

 

Предлагается оригинальный подход (s2) к построению описания процесса понимания естественно-языкового текста (s1).

 

Приведены результаты регистрации (s2) внешнего низкочастотного электрического поля человека (s1).

 

При цьому індикативна функція цілком виконується.

 

У тих випадках, коли реферативний текст містить три речення, два речення описують об’єкт, одне – результат, або навпаки:

 

 

R={СК1о,СК1о,СК1р}, R={СК1о,СК1р,СК1р}

 

R={СК2о,СК2о,СК2р}, R={СК2о,СК2о,СК2р},

 

наприклад:

 

Представлено современное определение нестабильной стенокардии (s1). Приведены признаки дестабилизации ИБС, особенности различных форм нестабильной стенокардии (s1). Сформулированы методы купирования ангинозного приступа и неотложные мероприятия при нестабильной стенокардии (s2).

 

Освещена проблема лечения рака мочевого пузыря (s1). Рассмотрена эффективность методов химиолучевого хирургического лечения, иммунотерапии (s1). Обоснована необходимость дальнейших исследований эффективности химиотерапии и комбинированного лечения рака мочевого пузыря (s2).

 

Сформулированы основные положения интегральной соционики (s2). Рассмотрены интегральные типы информационного метаболизма (s1). Показаны методы описания типов этносов и государств (s1).

 

Рассматривается необходимость математического описания смысла (s1). Разрабатывается новая наука о смысле (s2). Исследуется структура словообразовательных значений глаголов русского языка (s2).

 

Порядок уживання речень СКо і СКр у РК не відіграє, на нашу думку, принципової ролі, хоча передування опису об’єкта СКо представленню результату СКр здається кращим з погляду логічного подання інформації.

 

Речення СКр із семантикою результату можуть містити додаткові актантні ланцюжки з метазначенням м – мета:

 

Анализируется инвестиционная привлекательность различных регионов Украины (s1). Формулируется система рекомендаций (s2) для привлечения потенциальных инвесторов (м).

 

Проанализированы соционические типы личности медицинских специальностей (s1). Сформулированы рекомендации профессионально-психологического отбора (s2) для распределения людей по врачебным специальностям (м).

 

Рассмотрены информационные аспекты стратегического управления предприятием (s1). Для поиска и предварительной обработки стратегической информации (м) охарактеризованы свойства компьютерного агента (s2).

 

Як речення СКо, так і речення СКр можуть містити додаткові актантні ланцюжки зі значенням з – засіб:

 

Проанализированы соционические психотипы (s1) по типологии Хейманса-Ле Сенна (з). Приведены результаты практической работы (s2).

 

Рассматривается проблема обоснования и моделирования социетальной психики неслучайных групп (s1). Доказана правомерность представления структуры и механизма функционирования психики групп (s2) моделями психики личности (з). Изучен интегральный тип информационного метаболизма нации (s2).

 

Методами этносоционики (з) проанализирована модель интегрального типа США (s2). Рассмотрены психоинформационные взаимо-

действия США (s1).

 

Формально актантні ланцюжки з метазначенням мети розпізнаються за наявністю прийменника «для» перед першим словом із граматичною ознакою g72 у ланцюжку актанта. Актантні ланцюжки з метазначенням засобу можна формально розпізнати за відмінковою ознакою g73 першого слова актанта. У синтаксичній моделі реферативної СК, представленої у вигляді ДЗ, актантні ланцюжки з метазначенням мети і засобу утворюють окрему гілку (рис.3.2). Наявність додаткових актантних ланцюжків з даними метазначеннями в реченнях РК вважаємо необов’язковою, однак цілком можливе їхнє вживання за участю людини в побудові реферату.

 

Таким чином, власне семантичними ознаками S реферату R можна вважати:

 

P(S)=(s1,s2,),

 

 

де s1={об’єкт дослідження},

 

s2={результат дослідження}.

 

Семантичну структуру реферату R можна представити у вигляді набору синтаксичних конструкцій із метазначеннями s1 і s2 (обов’язковий елемент виділено жирним шрифтом):

 

 

 

R={СК(s1), СК(V si), СК(s2)}.

3.4. Модель узагальнення на лексико-семантичному рівні

 

Даний підрозділ присвячений моделюванню узагальнення в процесі реферування на рівні LS шляхом семантичної класифікації дієслівних та іменних актантів, що входять до складу речень РК наукових текстів.

 

Основною складовою простого речення СК, що входить до складу російськомовної РК, є елементарна дієслівна конструкція, яка складається з типового дієслова Vi, залежних від нього обов’язкових елементів (актантів) і необов’язкових елементів (сирконстантів). У таких конструкціях дієслово є основною одиницею, яка визначає його значеннєві зв’язки з поняттями – актантами (А), що заповнюються іменниками (чи іменними групами), і сирконстантами (Sr), що заповнюються прислівниками:

 

 

CK=(Sr,Vi, A1, A2 …, A7).

 

 

Заповнення сирконстантів є виключно інтелектуальним процесом, оскільки прислівники, що їх заповнюють, є носіями оціночної семантики.

 

Максимальна кількість іменних актантів – сім, що обумовлено типовою синтаксичною структурою реферативної СК (розділ 3.2).

 

Для заповнення актантів реферативних конструкцій необхідно класифікувати лексеми, що беруть участь у заповненні як предиката, так і іменних актантів.

 

3.4.1. Класифікація лексем, що заповнюють предикатні актанти. Насамперед класифікуємо лексеми, що заповнюють актант предиката РК, за семантичною ознакою, і для цього розглянемо метазначення М ={m1, m2, m3}, що містяться в їх значеннях і дозволяють розбити всю множинність дієслів-предикатів на три класи: дієслова зі значенням m1 – форма представлення інформації в тексті, m2 – етап роботи, m3 – порівняльне оцінювання.

 

До першого класу V(m1), де m1={форма представлення інформації в тексті} відносяться лексеми, які можна вважати контекстними синонімами у функції предиката реферативної СК. Лексеми подано за алфавітом без урахування частотності їх уживання в досліджуваних текстах:

 

V(m1)={вводить, давать, демонстрировать, излагать, описывать, освещать, отмечать, показывать, предлагать, представлять, приводить, рассматривать}.

 

Другий клас V(m2), де m2={етап роботи} містить у собі лексеми, що володіють метатекстовим значенням – опис визначених етапів зробленої роботи:

 

V(m2)={анализировать, внедрять, выполнять, доказывать, измерять, изучать, использовать, исследовать, находить, получать, обобщать, обосновывать, обсуждать, оценивать, перечислять, разрабатывать, реализовывать, решать, указывать, устанавливать, формулировать, характеризовать}.

 

До третього класу V(m3) входять лексеми, що мають метатекстову семантику оцінки: m3={порівняльне оцінювання}. Оцінювання проводиться укладачем реферату на основі порівняння результатів даної роботи з попередніми публікаціями:

 

V(m3)={добавлять, доводить, дополнять, изменять, исправлять, модифицировать, сравнивать, улучшать}.

 

Використання в реферативному тексті лексем із другої і третьої груп демонструє наявність у ньому суб’єктивної оцінки автора. Абсолютно очевидно, що при створенні автоматичного реферату без участі людини неможливе внесення в текст реферату суб’єктивної оцінки.

 

Другою ознакою класифікації предикатів є граматична. У ролі присудка реферативної СК може виступати дієслово зі значенням G1=g14g21g32g42g82 і короткий дієприкметник із граматичним значенням G2=g13g22g32g41 (підрозділ 3.1), які є семантично взаємозамінними в тексті індикативного реферату. У граматичному описі Vi не вказуються ознаки роду і числа, оскільки вони координуються з відповідними ознаками підмета-іменника в реченнях РК.

 

Таким чином, процес розбиття множинності предикатів РК на класи відбувається в два етапи (рис. 3.3):

 

Розподіл лексем, що виступають у ролі предикатів реферативних СК, за семантичною ознакою M на класи:

 

V(m1), V(m2) чи V(m3).

 

Розподіл лексем, що виступають у ролі предикатів реферативних СК, за граматичною ознакою G на класи:

 

V(G1)=V(g14g21g32g42g82) чи V(G2)= V(g13g22g32g41).

 

Рис. 3.2. Лексико-семантична класифікація предикатів реферативних

конструкцій

 

 

У результаті класифікації ми маємо онтологію-словник предикатів реферативних конструкцій:

 

О =,

 

що містить у собі скінчену множинність концептів-предикатів із загальнонаукової галузі:

 

 

V(m1g14g21g32g42g82)={анализируется, излагается, вводится, демонстрируется, описывается, освещается, отмечается, показывается, предлагается, приводится, рассматривается}

 

V(m1g13g22g32g41)={проанализирован, введен, продемонстрирован, изложен, описан, освещен, отмечен, показан, предложен, представлен, приведен, рассмотрен}

 

V(m2g14g21g32g42g82)={внедряется, выполняется, доказывается, измеряется, изучается, используется, исследуется, обобщается, обосновывается, обсуждается, оценивается, перечисляется, разрабатывается, реализовывается, решается, формулируется, указывается, устанавливается, характеризуется, сводится}

 

V(m2g13g22g32g41)={внедрен, выполнен, доказан, измерен, изучен, использован, исследован, обобщен, обоснован, оценен, перечислен, разработан, реализован, решен, сформулирован, указан, установлен, охарактеризован, сведен}

 

V(m3g14g21g32g42g82)={добавляется, доводится, дополняется, изменяется, исправляется, модифицируется, сравнивается, улучшается}

 

V(m3g13g22g32g41)={добавлен, доведен, дополнен, изменен, исправлен, модифицирован, улучшен}.

 

3.4.2. Класифікація лексем, що заповнюють іменні актанти. Іменні актанти A заповнюються іменними групами, що складаються з іменників, можливо, поширених залежними від них прикметниками (підрозділ 3.2). Класифікацією іменних груп можна вважати класифікацію іменників N, що є головними елементами іменних груп. Класифікація іменників N, що входять до складу іменних груп, як і класифікація предикатів, на першому етапі відбувається за семантичною ознакою. Лексичні значення іменників тут контамінуються метазначеннями М, що дозволяють розбити всю множинність іменників N на шість класів іменників зі значеннями:

 

m4={об’єкт},

 

m5={процес},

 

m6={властивість},

 

m7 ={мета},

 

m8={засіб},

 

m9 ={місце}.

 

Далі розподіл відбувається на три класи за ознакою приналежності лексеми до одного з трьох словників певної лексики Ls:

 

ls1 – термінологічна лексика (словник ПГ),

 

ls2 – загальнонаукова лексика (словник ЗН),

 

ls3 – загальновживана лексика (словник ЗВ).

 

У процесі даного дослідження був проведений докладний аналіз і детальна обробка вибірки наукових текстів і текстів їх індикативних рефератів загальним обсягом близько 5 тис. речень (саме ця кількість стала тим мінімумом, який був необхідним і достатнім для одержання адекватних результатів

[1, c. 25]) з чотирьох різних ПГ:

 

прикладна лінгвістика,

 

економіка,

 

медицина,

 

соціоніка.

 

Усі лексеми, які входять до складу текстів, були розділені на три класи за приналежністю до термінологічної (ls1), загальнонаукової (ls2) і загальновживаної (ls3) лексики. Те ж саме було зроблено зі словниковим складом інтелектуальних індикативних рефератів даних текстів.

 

У процесі статистичного аналізу досліджуваних текстів до термінологічної лексики (ls1) відносилися терміни, що зустрічаються у словнику даної ПГ

[146; 147; 148; 149; 150]. Під терміном розуміємо елементарний складений чи ускладнений знак, який, виступаючи в межах конкретної науково-ділової комунікації, втілює у своєму означуваному поняття, яке відноситься до певної предметної галузі науки, техніки, а також культурної, адміністративної чи політичної діяльності [97].

Термінологічне поняття представлене іменною групою, в якій іменник може мати залежний елемент.

 

До загальнонаукової лексики (ls2) відносилися ті іменники (іменні групи) з оригінальних текстів і текстів їх індикативних рефератів, які можуть зустрічатися в текстах будь-якої предметної галузі, а також дієслова з наявністю семантичних ознак m1, m2 і m3. У процесі даного дослідження була створена вироджена онтологія загальнонаукової лексики російської мови, у яку увійшли лексеми трьох класів відповідно до метазначення (m4, m5, m6) (Додаток В).

 

Лексеми, що не згадуються в словниках ПГ чи ЗН, вважалися приналежними до загальновживаної лексики (ls3).

 

Аналіз отриманих даних дозволяє зробити наступні висновки:

 

У текстах рефератів у середньому 60% слів відносяться до загальнонаукової лексики, 37% – до лексики конкретної предметної галузі і лише 3% – до загальновживаної лексики. Це означає, що за умови створення онтологій термінологічної і загальнонаукової лексики можлива побудова моделі процесу реферування на семантичному рівні.

 

У середньому більше 80% лексем, що містяться в тексті реферату, зустрічаються в оригінальному тексті. З 20% лексем, використаних у текстах рефератів не з текстів першоджерел, 50% є загальнонауковими поняттями з метазначеннями m4, m5, m6, 37% – дієсловами з метазначеннями m1, m2 і m3, а 13% – загальновживаними прикметниками з оціночним значенням. З огляду на те, що переважна більшість лексем, уживаних у текстах індикативних рефератів, береться з текстів першоджерел, можна зробити висновок про можливість створення алгоритму добору лексем з оригінального тексту в реферативний.

 

Цікавий також той факт, що відсотковий вміст лексики ПГ в текстах з соціоніки вищий, ніж в інших галузях, оскільки дана ПГ містить у собі соціологію, психологію, політологію, тобто три різних ПГ. Можна припустити, що наукові тексти в предметних галузях, що знаходяться на стику декількох галузей, відрізняються більшою концентрацією термінів, а отже, побудова автоматично

 

го реферату для таких текстів передбачатиме наявність онтологій усіх ПГ, на стику яких знаходиться дана.

 

Для подальшої класифікації іменних груп, що заповнюють актанти РК, з’ясувалося, лексеми яких словників Ls є носіями метазначень m4 – m9 у реферативному тексті.

 

Носіями метазначення m4, що класифікується в онтології верхнього рівня як об’єкт (підрозділ 2.3), можуть бути загальнонаукові і термінологічні поняття, наприклад:

 

N(m4ls1) – терміни з метазначенням об’єкт: модель языка, семантическая модель, лексическое значение, система управления базами данных, язык запросов, информационно-поисковая система, база данных; тарифные ставки, себестоимость, экономические реформы, товаропроизводство, рыночная платежеспособность, экспортное производство, инвестиционный потенциал; антропоморфность, межличностные отношения, социально-психологические явления, социетальная психика, информационный метаболизм; рак легких, эпидемиологическая ситуация, фтизиатрическая служба, возбудители заболевания, химиопрепараты, рецидивы;

 

N(m4ls2) – загальнонаукові поняття з метазначенням об’єкт: алгоритм, аспект, вопрос, концепция, метод, модель, определение, положение, признак, принцип, причина, проблема, процедура, рекомендация, свойство, система, структура, тип.

 

Носіями метазначення m5, що класифікується в онтології верхнього рівня як процес (підрозділ 2.3), можуть бути також загальнонаукові і термінологічні поняття, наприклад:

 

N(m5ls1) – терміни з метазначенням процес: медикаментозное лечение, купирование, трансплантация; инвестирование, кредитование;

 

N(m5ls2) – загальнонаукові поняття з метазначенням процес: достижение, изучение, использование, исследование, обоснование, обработка, описание,

организация, осуществление, построение, представление, преобразование распределение, распространение, стандартизация, усовершенствование, формирование.

 

Метазначення m6, m7, m8 у реферативних текстах мають тільки загальнонаукові поняття, наприклад:

 

N(m6ls2) – загальнонаукові поняття з метазначенням властивість: актуальность, адекватность, важность, необъяснимость, популярность, правомерность, эффективность;

 

N(m7ls2) – загальнонаукові поняття з метазначенням мета: для описания, для построения, для распределения, для улучшения;

 

N(m8ls2) – загальнонаукові поняття з метазначенням засіб: методами, моделями, с помощью.

 

Носієм метазначення m9 у реферативних текстах є загальнонаукова лексика зі значенням місця проведення дослідження чи використання його результатів, наприклад:

 

N(m9ls3) – загальновживані поняття з метазначенням місце: город, область, регион, Украина, Европа, мир.

 

На третьому – заключному етапі класифікації іменних груп, що беруть участь у заповненні актантів РК, – відбувається поділ іменників за граматичною ознакою G залежно від тієї граматичної форми, в якій лексема з даними ознаками M і Ls може вживатися в СК реферативного тексту, де:

 

 

 

G =(g11 V g7i).

 

i=1

 

Так, поняття з метазначеннями: {об’єкт}, {процес} і {властивість} можуть виступати в формі як називного, так і безприйменникового родового відмінка, тоді як поняття з метазначенням {мета} уживаються тільки в формі родового відмінка з прийменником, поняття з метазначенням {засіб} – у формі орудного, а поняття з метазначенням {місце} – місцевого відмінка.

 

Таким чином, класифікація іменних груп відбувається в три

етапи (рис. 3.3).

 

1. Поділ іменників, які входять до складу іменних груп, що заповнюють актанти реферативних СК, за семантичною ознакою M на класи:

 

N(m4), N(m5), N(m6), N(m7), N(m8) чи N(m9).

 

2. Поділ за ознакою приналежності до лексики Ls на класи:

 

N(ls1), N(ls2), N(ls3).

 

3. Поділ за граматичною ознакою G на класи:

 

N(G3)=V(g11g71), N(G4)= V(g11g72),

 

N(G5)= V(g11g73), N(G6)= V(g11g74).

 

Виходить, лексико-семантичними ознаками реферату R є:

 

 

9 3

 

Ls = (V mi V lsj).

 

i=1 j=1

 

Моделлю узагальнення на лексико-семантичному рівні є визначений набір метазначень лексем, що заповнюють актанти реферативних конструкцій, описуваних за допомогою онтології верхнього рівня (словник категорій).

 

3.4.3. Заповнення актантної структури реферативної конструкції. Заповнення актантної структури СКо реферативного тексту починається з заповнення іменного актанта A1 найчастіше уживаним поняттям N1 з тексту оригіналу, що визначається статистичним методом. Об’єкт чи процес, описаний термінологічним поняттям, може бути самостійним об’єктом дослідження в тексті першоджерела, а значить, виступати в ролі A1 в актантній структурі індикативного реферату. У переважній більшості випадків N1 N(m4ls1), наприклад:

 

смысл – печень – текст – регион – транспорт – психика.

 

Даний актант класифікується як об’єкт. Поняття, яке відноситься до категорії «об’єкт», в онтології верхнього рівня характеризується як самостійне матеріальне постійне, репрезентуючи реальність поняття.

 

Якщо прикметник Adj супроводжує ядро словосполучення (іменник) N1 у більшості випадків його вживання в оригінальному тексті, то

 

A1=Adj N1, наприклад:

 

железнодорожный транспорт

 

социетальная психика

 

интегральный тип.

 

Якщо основне термінологічне поняття N1 у тексті виражене розповсюдженою іменною групою, воно вживається в скороченому вигляді, обов’язково згаданому в дужках після його першого повного формулювання. У рефераті доцільнішим є вживання повної форми таких термінів, наприклад: рак мочевого пузыря (РМП), словообразовательные значения (СЗ), язык запросов (ЯЗ), естественно-языковое высказывание (ЕЯВ)…тощо.

 

 

Лексико-семантичному аналізу на наступних етапах піддаються лише ті речення оригінального тексту, що містять ключовий термін N1. Далі розглядаються контактно з ним розташовані право- і лівосторонні поняття N у реченнях тексту першоджерела.

 

У першу чергу аналізується поняття N2, що в більшості випадків уживання поняття N1 стоїть праворуч від нього. Якщо N2 N(m4ls1), то A2=N2,

наприклад:

 

социетальная психика неслучайной группы

 

интегральный тип США

 

железнодорожный транспорт Украины.

 

Далі розглядається лівостороннє поняття, розташоване контактно з ключовим поняттям у тексті оригіналу. N3 N(m4ls1) v N(m4ls2) v N(m5ls1) v N(m5ls2), наприклад:

 

математическое описание смысла

 

трансплантация печени

 

понимание текста

 

инвестиционная привлекательность региона

 

моделирование социетальной психики неслучайной группы

 

модель интегрального типа США

 

положение железнодорожного транспорта Украины.

 

Поняття N3 заповнює тепер актант A1, роблячи тим самим зрушення індексів раніше заповнених актантів у бік збільшення на один:

 

A1= N3

 

A2= N1

 

A3= N2

 

Далі проводиться статистичний аналіз (визначення частоти вживання) поняття N4, розташованого контактно ліворуч від поняття N3 у реченнях, які його утримують. Якщо N3 N(m4ls2) v N(m5ls2), то:

 

 

A1= N4

 

A2= N3

 

A3= N1

 

A4= N2,

 

наприклад:

 

необходимость математического описания смысла

 

аспекты трансплантации печени

 

проблема понимания текста

 

оценка инвестиционной привлекательности региона

 

улучшение положения железнодорожного транспорта Украины.

 

Заповнення актантів Ai реферативної конструкції відбувається доти, поки в актантній структурі речень оригінального тексту виявляються поняття Ni, де N3 N(m4ls2) v N(m5ls2).

 

Актант Ai заповнюється елементами СКм і СКз зі значеннями «мета» і «засіб» відповідно, у випадку їх формального розпізнавання в тексті оригіналу (підрозділ 3.3), якщо в СКм головний елемент Ni N(m7ls2g11g72), а в СКз головний елемент Ni N(m8ls2g11g73).

 

 

Актантна структура конструкцій СКр відрізняється від СКо наявністю загальнонаукового поняття зі значенням (m6ls2) – властивість (оцінка). При побудові конструкцій СКр початковий етап заповнення актанта A1 відбувається

за тією ж схемою, що й при побудові СКо. Однак за наявності в актантній структурі речень оригінального тексту понять зі значенням (m6ls2), алгоритм заповнення актантів змінює напрям, і підбір понять відбувається справа наліво в напрямі до N1:

 

актуальность изучения смысла

 

эффективность методов лечения рака мочевого пузыря.

 

У тексті індикативного реферату іменні групи, що заповнюють актанти, можуть бути поширені прикметниками з оціночним значенням, наприклад: новый метод, оригинальный подход, основные аспекты, возможные осложнения, современное состояние, общая структура. Заповнення іменних актантів РК такими визначеннями є результатом інтелектуального аналізу вихідного тексту й узагальнення його смислу, тобто на даному етапі дослідження неможливе без участі людини.

 

Останнім етапом заповнення актантної структури речення індикативного реферату є заповнення актанта предикатного ядра Vi.

 

Якщо в реченні, що містить поняття N1 у тексті оригіналу, функцію предиката виконує дієслово з граматичною ознакою (g13g21g31g43g51) і семантичною ознакою (m1 v m2 v m3,) (рассмотрим, проанализируем, сравним), то предикатний актант реферативної СК заповнюється тією ж лексемою, але у формі

(g14g21g32g42g82 v g13g22g32g41): (рассматривается – рассмотрен, анализируется – проанализирован, сравнивается). Однак за відсутності в тексті оригіналу таких лексем предикатний актант заповнюється лексемою з класу V(m1), V(m2) чи V(m3) залежно від семантичного значення S речення СК. Так, предикатне ядро речень СКо служить винятково для синтаксичної організації речення і виражене предикатом V(m1), наприклад:

 

Дано современное определение нестабильной стенокардии.

 

Изложена проблема обоснования и моделирования социетальной психики неслучайных групп.

 

Описывается структура языка запросов для системы управления базой данных.

 

Освещена проблема лечения рака мочевого пузыря.

 

Представлены основные аспекты пересадки печени.

 

Приводятся причины современной эпидемиологической ситуации по туберкулезу в мире и в Украине.

 

Рассматривается организация анализа естественно-языковых высказываний в диалоговых системах общения.

 

Рассмотрены вопросы усовершенствования финансово-кредитного механизма АПК.

 

Предикатне ядро речень типу СКр, представляючи результат дослідження, описує його етапи і, як правило, виражене V(m2), наприклад:

 

Доказана эффективность методов химиолучевого хирургического лечения, иммунотерапии.

 

Обоснована важность организации финансового консалтинга и развития лизинга сельскохозяйственной техники, оборудования и технологий.

 

Оценены актуальность и значимость дальнейшей перспективы трансплантации печени.

 

У тому випадку, коли предикатне ядро є носієм семантики авторської оцінки, воно виражене V(m3) (підрозділ 3.1), але заповнення предикатного актанта лексемою з даного класу можливе тільки за умови участі людини в побудові реферату. Граматичне значення предикатного актанта диктується типом синтаксичної конструкції, обраним для представлення інформації в тексті реферату.

 

У тексті реферату предикатне ядро може мати залежний елемент – сирконстант, завжди заповнюваний прислівником з оціночним значенням, наприклад: особо отмечается, подробно освещен, поэтапно анализируется, детально рассмотрен. Автоматичне заповнення сирконстанта оціночним прислівником, так само як і заповнення актантів іменними групами, що містять оціночні прикметники, неможливе, оскільки передбачає інтелектуальний аналіз вихідного тексту й інтелектуальне узагальнення його смислу.

 

Таким чином, формальний опис семантичної структури SSS реферативних СК має вигляд (підрозділ 3.3):

 

 

 

CK(SSS)={Sr, Vi, A1, VAi}.

 

i=2

 

Поза залежністю від метазначення М реферативної СК A1 завжди стоїть

у формі називного відмінка, оскільки виконує функцію підмета в реченні, однак семантичне значення A1 може мінятися, так само як і не є постійним семантичне і граматичне значення інших актантів Ai. Семантичне значення Vi залежить від семантичного значення S усього речення. Виходить, з обліком усіх вищеописаних ознак P реферату R реферативна конструкція має загальний вигляд:

 

 

2 7

 

O2(R,S) = {Sr,VVi,A1,VAn} =

 

i=1 i=2

 

3 2 6 2 9 3

 

= {Sr(g16), V(VmiVGj), A1(VmiVlsjg11g71), An(VmiVlsjg11g71}.

 

i=1 j=1 i=4 j=1 i=4 j=1

 

 

Загальна модель реферату із семантичними ознаками s1 – об’єкт, s2 – результат:

 

 

R={СК(s1), СК(V si), СК(s2)},

 

i=1

 

де

 

 

3 6 2 9 3

 

СК2(s2)={Sr(g16),V(Vmi g13g22g32g41),A1(VmiVlsjg11g71),Ai(VmiVlsjg11g71}.

 

i=2 i=4 j=1 i=4 j=1

5 2 9 3

 

СК1(s1)={Sr(g16),V(m1g14g21g32g42g82),A1(VmiVlsjg11g71),Ai(VmiVlsjg11g71}

 

i=4 j=1 i=4 j=1

 

3 6 2 9 3

 

СК1(s2)={Sr(g16),V(Vmi g14g21g32g42g82),A1(VmiVlsjg11g71),Ai(VmiVlsjg11g71}

 

i=2 i=4 j=1 i=4 j=1

 

 

5 2 9 3

 

СК2(s1)={Sr(g16),V(m1g13g22g32g41),A1(VmiVlsjg11g71),Ai(VmiVlsjg11g71}.

 

i=4 j=1 i=4 j=1