Ротаційні (змінювані) трійки

Діяльність учнів у цьому разі подіб­на до роботи в парах. Цей варіант коопе­ративного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу й обговоренню нового матеріалу з метою осмислення, засвоєння, закріплення його.

 

Як організувати роботу

Розробіть різноманітні питання, аби допомогти учням почати обговорення нового або роз'ясненого матеріалу. Використовуйте переважно питання, що потребують неоднозначної відповіді.

Об'єднайте учнів у трійки. Розділіть трійки так, щоб кожна з них бачила трійку праворуч і трійку ліворуч. Разом усі трійки мають утворити коло.

Поставте кожній трійці відкрите;питання (однакове для всіх). Кожен у трійці має відповісти на це питання по черзі.

Після короткого обговорення запропонуйте учасникам розрахуватися від 0 до 2. Учні з номером 1 переходять до наступної трійки за годинниковою стрілкою, а учні з номером 2 переходять через дві трійки проти годинникової стрілки. Учні з номером О залишаються на місці й є постійними членами трійки. Результатом буде зовсім нова трійка.

Ви можете змінювати трійки стільки разів, скільки у вас є питань. Так, приклад, коли проходить три ротації, кожен учень зустрічається із шістьма іншими учнями.

 

Два— чотири— всі

Разом

 

Ще один варіант кооперативного навчання, що є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок ти спілкування в групі, вмінь переконувати,

вести дискусію.

Як організувати роботу

Поставте учням питання для обго-ворення, дискусії або аналізу гіпотетичної ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених у ситуації, дайте їм 1 - 2 хвилини для обдумування ймовірнихвідповідей або рішень індивідуально.Об'єднайте учнів у пари і попросіть обговорити свої ідеї один з одним. Визначте час на висловлення кожного в парі й на спільне обговорення. Зауважте, щопари обов'язково мають досягти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення. Об'єднайте пари в четвірки і попросіть обговорити попередньо досягнуті рішення щодо поставленої проблеми. Як і в парах, прийняття спільного рішення обов'язкове.

Залежно від кількості учнів у класі можна об'єднати четвірки в більші групи чи перейти до колективного обговорення проблеми.

 

Карусель

Цей варіант кооперативного навчання найефективніший для одночасного залучення всіх учасників до активної роботи з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань. Цю технологію застосовують:

• для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій;

• для збирання інформації з певної теми;

• для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань (наприклад, термінів);

• для розвитку вмінь аргументувати власну позицію.

 

Як організувати роботу

Розставте стільці для учнів у два кола.

Учні, які сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а ті, які сидять у зовнішньому, — обличчям до нього. Таким чином, кожен сидить навпроти іншого.

Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє - рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець праворуч і опиняються перед новим партнером. Мета - пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.

За першого варіанта організації такої діяльності учасники внутрішнього кола є прихильниками однієї точки зору, а зовнішнього — протилежної. Спочатку триває обмін думками у перших парах, наводяться необхідні відомості (аргументи, оригінальний ракурс проблеми тощо). Учні фіксують у своїх записничках усе, що повідомляє протилежна сторона. За сигналом ведучого відбувається зміна партнерів, дискусія триває, однак учні намагаються наводити нові контраргументи. До кінця кола учні, як правило, вже відточують свою систему аргументів, а також набувають досвід спілкування з різними партнерами.

За другого варіанта використання "Каруселі" кожен учень, який сидить у зовнішньому колі, має аркуш із конкретним питанням (темою) і під час пересування збирає максимум інформації, аспектів, поглядів із зазначеної проблеми. Наприкінці заслуховуються окремі відповіді, обговорюються питання, які виявилися найскладнішими, продуктивними чи, навпаки, швидко вичерпалися і чому, як працювали партнери тощо. У цьому разі застосування методу сприяє узагальненню наявних в учнів знань, активізації їх і перетворенню на загальногрупове надбання.

За третього варіанта застосування "Каруселі" учні заздалегідь готують питання або поняття й записують його на маленьких аркушах, а на звороті пишуть своє ім'я. Під час роботи партнери ставлять один одному питання, й у разі правильної відповіді учень одержує від автора питання цю картку. Наприкінці вправи підраховують кількість зароблених карток і визначають переможця.

 

Робота в малих групах

Роботу в малих групах доцільно використовувати для розв'язання складних проблем, що потребують колективного обговорення. Якщо докладені зусилля й час не гарантують бажаного результату, краще обрати парну роботу або будь-яку з наведених вище технологій для швидкої взаємодії. Використовуйте малі групи тільки тоді, коли завдання потребує спільної, а не індивідуальної роботи.

 

Як організувати роботу

Переконайтеся, що учні володіютьзнаннями й уміннями, необхідними для виконання завдання. Якщо робота виявиться надто складною для більшості учнів - вони не докладатимуть зусиль для виконання її.

Об'єднайте учнів у групи. Почніть із груп, що складаються з трьох учнів. П'ять - шість учасників — це оптимальна верхня межа для проведення обговорення в малій групі. В процесі формування груп уникайте навішування жодних "ярликів" на учнів.

Запропонуйте їм пересісти по групах. Переконайтеся, що учні сидять поколу: "пліч-о-пліч, око в-око". Всі члени групи мають добре бачити один одного

Повідомте (нагадайте) учнів про ролі, які вони мають розподілити між собою й виконувати під час групової роботи:

Спікер, головуючий (керівник групи):

- зачитує завдання групі;

організовує порядок виконання;

пропонує учасникам групи висловитися по черзі;

заохочує групу до роботи;

підбиває підсумки роботи;

визначає доповідача.

• Секретар:

—веде записи результатів роботи групи;

—записи веде стисло й розбірливо;

—як член групи має бути готовий висловити думки групи під час підбиття підсумків чи допомогти доповідачу.

• Посередник:

—стежить за часом;

—заохочує групу до роботи.

• Доповідач:

—чітко висловлює думку групи;

—доповідає про результати роботи групи.

Будьте уважні до питань внутрішньо-групового керування. Якщо один із учнів має відзвітувати перед класом про роботу групи, забезпечте справедливий вибір доповідача.

Поставте кожній групі конкретне завдання й дайте інструкцію (правила) щодо організації групової роботи. Намагайтеся зробити свої інструкції максимально чіткими. Малоймовірно, що група зможе сприйняти більше однієї чи двох, навіть дуже чітких, інструкцій за один раз.

Стежте за часом. Надайте групам достатньо часу на виконання завдання. Подумайте, чим зайняти групи, які виконають завдання раніше за інших.

Обміркуйте, як ваш метод заохочення (оцінки) вплине на застосування технології роботи в малих групах. Забезпечте нагороди за групові зусилля.

Будьте готові до підвищеного галасу, характерного для спільного навчання.

Під час роботи груп обійдіть їх, запропонуйте допомогу. Зупинившись біля однієї групи, не відволікайте увагу на себе. Зважте свою роль у такій ситуації.

Запропонуйте групам представити результати роботи.

Запитайте учнів, чи була проведена робота корисною і чого вони навчилися. Використайте їхні ідеї наступного разу.

Прокоментуйте роботу груп з точки зору її навчальних результатів і питань організації процедури групової діяльності.

Саме таким чином ви маєте організовувати роботу в групах доти, доки вона стане звичною для учнів.

Важливими моментами групової роботи є опрацювання змісту і презентація групами результатів колективної діяльності. Залежно від змісту й мети навчання можливі варіанти організації роботи груп.

1. "Діалог". Сутність його полягає у спільному пошукові групами узгодженого рішення. Це відбивається у підсумковому тексті, переліку ознак, схемі тощо. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи тієї групи. Всю увагу слід зосередити на сильних моментах у позиції інших.

Клас об'єднують у 5 — 6 робочих груп і групу експертів із сильних учнів. Робочі групи отримують 5 - 10 хвилин для виконання завдання. Група експертів складає свій варіант виконання завдання, стежить за роботою груп і контролює час. По завершенні роботи представники від кожної робочої групи на дошці або на аркушах паперу роблять підсумковий запис. Потім, по черзі, надається слово одному доповідачеві від кожної групи. Експерти фіксують спільні погляди, а на завершення пропонують узагальнену відповідь на завдання. Групи обговорюють і доповнюють її. До зошитів занотовують остаточний варіант.

2. "Синтез думок". За метою та початковою фазою дуже нагадує попередній варіант групової роботи. Але після об'єднання в групи і виконання завдання учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам. Ті доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, із чим не погоджуються. Опрацьовані таким чином аркуші передають експертам, котрі зіставляють написане з власним варіантом, роблять загальний звіт, який обговорює весь клас.

3. "Спільний проект". Має таку саму мету та принцип об'єднання в групи, що й діалог. Але завдання, які отримують групи, мають різний зміст і висвітлюють проблему з різних боків. По завершенні роботи кожна група звітує і записує на дошці певні положення. В результаті з відповідей представників груп складають спільний проект, який рецензує й доповнює група експертів.

4. "Пошук інформації". Різновидом роботи в малих групах є командний пошук інформації (зазвичай тієї, що доповнює раніше прочитану вчителем лекцію або матеріал попереднього уроку, домашнє завдання), а потім відповіді на запитання. Використовують з метою пожвавлення сухого, іноді нецікавого матеріалу.

Для груп розробляють запитання, відповіді на які можна знайти в різних джерелах інформації. Ними можуть слугувати:

• роздатковий матеріал; документи; • підручники; довідкові видання;

• доступна інформація на комп’ютері;

• артефакти (пам'ятки матеріальної культури);

• прилади.
Учнів об'єднують у групи, група отримує запитання з теми уроку. Визначають час на пошук та аналіз інформації. Наприкінці уроку заслуховують повідомлення від кожної групи. Які потім повторюються або доповнюються всім класом.

 

Коло ідей

Метою "Кола ідей" є розв’язання гострих суперечливих питань, складання переліку ідей і залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Технологію застосовують, коли всі групи мають виконувати одне й те саме завдання, що складається з кількох питань (позицій), які групи представляють по черзі.

Коли малі групи завершили виконувати завдання і готові представити інформацію, кожна з них по черзі озвучує лише один аспект обговорюваної проблеми. Вчитель по колу запитує всі групи по черзі, поки вичерпаються ідеї. Це дає змогу кожній групі розповісти про результати своєї роботи, уникаючи ситуації, ^:коли група, що виступає першою, викладає всю інформацію.

Як варіант можна представляти по колу результати не тільки групової, а й індивідуальної роботи. Цей метод є ефективним у разі розв'язання проблемних питань. Для складання переліку думок можна запропонувати кожному учневі по черзі висловити одну ідею усно або написати свою думку або ідею на картці-індексі без імені. Учитель збирає усі картки і складає перелік зазначених у них ідей на дошці, або починає дискусію, користуючись інформацією з карток.

Магічні ДРІБНИЧКИ

Користуючись для занотовування результатів групової роботи великими аркушами паперу і маркерами, пам'ятайте, що певні кольори доречні в різних ситуаціях. Особливо це стосується червоного і чорного. Червоний — знак підвищеної уваги. Використовуйте його переважно для підкреслювання або іншого виділення вже написаного іншими кольорами. Щодо чорного кольору, то користуйтеся ним тоді, коли намагаєтеся більше підсилити увагу до написаного, або тоді, коли те, що ви пишете, є неприємним, небажаним і його варто змінити.

Акваріум

 

Це ще один варіант кооперативного навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах. Він ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати й аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, якщо учні вже мають певні навички групової роботи.

Як організувати роботу

Учитель об'єднує учнів у групи по 4 -6 учасників і пропонує їм ознайомитись із завданням.

Одна з груп сідає в центрі класу (або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти). Це необхідно для того, щоб відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню.

Ця група отримує завдання для проведення групової дискусії, сформульоване приблизно так:

- прочитайте завдання вголос;

- обговоріть його в групі;

- за 3 - 5 хвилин дійдіть спільного рішення або підсумуйте дискусію.

Поки діюча група займає місце в центрі, учитель знайомить решту класу із завданням і нагадує правила дискусії у малих групах. Групі пропонується вголос, упродовж 3 — 5 хвилин обговорити можливі варіанти розв'язання проблемної ситуації. Учні, котрі перебувають у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у перебіг обговорення.

По завершенні відведеного для дискусії часу група повертається на свої місця, а учитель ставить класу запитання:

- Чи погоджуєтеся ви з думкою групи?

- Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?

- Який із аргументів ви вважаєте найпереконливішим?

Така бесіда має тривати 2-3 хвилини. Після цього місце в "Акваріумі" займає інша група, котра обговорює наступну ситуацію.

Наприкінці учитель має обговорити з учнями перебіг групової роботи, прокоментувати міру володіння навичками дискусії у малих групах і звернути увагу на необхідність та напрями подальшого вдосконалення таких навичок. У межах "акваріуму" можна підбити підсумки уроку або, за браком часу, обмежитися обговоренням роботи кожної групи.

 

 

ФРОНТАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ

До цієї групи ми віднесли інтерак­тивні технології, що передбачають одно­часну спільну роботу всього класу.

Обговорення проблеми в загальному колі

Це загальновідома технологія, яку за­стосовують, як правило, у комбінації з іншими. її метою є з'ясування певних положень, привернення уваги учнів до складних або проблемних питань у на­вчальному матеріалі, мотивація пізнаваль­ної діяльності, актуалізація опорних знань тощо. Вчитель має заохочувати всіх учнів до рівної участі й дискусії.

Як організувати роботу

Бажано розташувати стільці або парти по колу. Весь клас обгово­рює ідеї чи події, що стосу­ються певної теми. Обговорення будується навколо запланованої імпровізованої теми, яку слід чітко визначити для всіх присутніх до початку обговорення; Учні висловлюються за бажанням. Обговорення триває, доки є бажаючі висловитись. Учитель бере слово (якщо вважає за потрібне) наприкінці обговорення. Він може висловити свою думку.

МАГІЧНІ ДРІБНИЧКИ

- Ключем до ефективності обговорення є те, як учитель

ставить запитання. Уникайте закритих запитань, тобто таких, на які можна відповісти коротко ("так" або "ні"). Вживайте відкриті запитання, які починаються зі слів „як”, „чому, "який". Заохочуйте всіх учасників та учасниць до висловлення ідей.

Те, як учитель реагує на запитання й коментарі, є вирішальним у створенні навчальної атмосфери. Демонструйте увагу до всіх, дякуючи кожному учневі за запитання та висловлювання. Це стимулюватиме присутніх і надалі ділитися цінною інформацією, як в противному разі вони відкинули б як нудну, недоцільну чи зайву.

Не дозволяйте будь-кому домінувати над групою під час дискусії.

Обмежити це можна, сказавши:”А тепер послухаємо, що скаже інший або інша", або "Я б хотіла (хотів), щоб усі мали можливість висловитись”.

Не слід забувати, що велика кількість загально класних обговорень стомлює.

 

Мікрофон

 

Різновидом загальногрупового обговорення є технологія "Мікрофон", що надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

■Як організувати роботу

Поставте питання класу. Запропонуйте класу якійсь предмет (ручку, олівець тощо), який виконуватиме роль уявного мікрофону. Учні передаватимуть його один одному, по черзі беручи слово. Надавайте слово тільки тому, хто отримує "уявний" мікрофон. Запропонуйте учням говорити лаконічно й швидко (не більше хвилини).

Не коментуйте і не оцінюйте надані відповіді.

Незакінчені речення

Цей прийом часто поєднують із «мікрофоном". Він дає змогу грунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими.

Робота за такою методикою дає присутнім можливість долати стереотипи, вільніше висловлюватися стосовно запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити стисло, але по суті й переконливо.

Як організувати роботу

Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватися в колі ідей або використовуючи уявний мікрофон, учитель формулює незакінчене речення і пропонує учням закінчувати його. Кожен наступний учасник обговорення має починати свій виступ із запропонованої формули. Учасники працюють із відкритими реченнями, наприклад: "на сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було..."; або: "ця інформація дає нам підстави для висновку, що..."; або: "це рішення було прийнято, бо..." тощо.

Мозковий штурм

 

Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, широко використовувана для прийняття кількох рішень з конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів виявляти уяву і

творчість, уможливлює вільне висловлювання ними власних думок. Мета "мозкового штурму" чи "мозкової атаки" полягає у збиранні якомога більшої кількості ідей щодо проблеми від усіх учнів упродовж обмеженого часу.

- Як організувати роботу

Після презентації проблеми й чіткого формулювання проблемного питання (його краще записати на дошці) запропонувати всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов'язані з цією проблемою.

Запишіть усі пропозиції на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чи запитань.

Зверніть увагу на такі моменти.

Під час "висування ідей" не пропус­кайте жодної. Якщо ви судитимете про ідеї й оцінюватимете їх під час висловлювання, учні зосередять увагу на обстоюванні своїх ідей, а не на спробах запропонувати нові й досконаліші.

Необхідно заохочувати всіх до висування якомога більшої кількості ідей. Варто підтримувати й фіксувати навіть фантастичні ідеї. (Якщо під час мозкового штурму не вдасться зібрати чимало ідей, це можна пояснити тим, що учасники піддають свої ідеї цензурі — двічі подумають, перш ніж висловляться.)

Кількість ідей заохочується. Адже зрештою кількість породжує якість. За умови висування великої кількості ідей учасники штурму мають можливість пофантазувати.

Спонукайте всіх учнів розвивати або змінювати ідеї інших. Об'єднання або заміна раніше висунутих ідей часто сприяє висловленню нових, що перевершують початкові.

У класі можна повісити такий плакат

А. Кажіть усе, що спаде вам на думку!

Б. Не обговорюйте й не критикуйте висловлювань інших.

В. Можна повторювати ідеї, запропоновані будь-ким.

Г. Розширення запропонованої ідеї заохочується.

Наостанок обговоріть й оцініть запропоновані ідеї.

Варіант "мозкового штурму" - "мережа" чи "кульки". Тут пускове слово (питання) пишуть у "кульці" в центр, сторінки. Коли обговорюють споріднені проблеми, їх записують на папері із зазначенням зв'язку. Водночас "мозковий штурм" вільного типу дає можливість за дуже короткий період (три — п'ять хвилин) записати ідеї, що виникли.

Обидва варіанти мають на меті заохочувати вільне висловлювання ідей.

Навчаючи — вчуся ("Кожен навчає кожного",

"Броунівський рух") '

 

Метод "Навчаючи — вчуся" використовують при вивченні блоку інформації або узагальненні й повторенні вивченого. Він дає учням змогу взяти участь у переданні своїх знань однокланикам. Застосування цього методу надає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, а також викликає певні питання й підвищує інтерес до навчання.

Як організувати роботу

Підготуйте картки із фактами, щостосуються теми уроку, по одній на кожного учня.

Роздайте по одній картці кожному.

Упродовж кількох хвилин учні читають інформацію на картці. Перевірте, чи розуміють вони прочитане.

Запропонуйте їм почати ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією однокласників.

Учень може одночасно говорити тільки з кимось одним. Завдання полягає у тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого учня. За відведений час треба забезпечити спілкування кожного учня з максимальною кількістю інших для отримання якомога повнішої інформації.

Коли учні завершать цю вправу, запропонуйте їм розповісти, відтворити отриману інформацію. Проаналізуйте й узагальніть набуті ними знання. Відповіді можна записувати на дошці.

Ажурна пилка ("Мозаїка", "Джиг-со")

Технологію використовують для створення на уроці ситуації, яка вможливлює спільну працю учнів із метою засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ця ефективна технологія може замінити лекції у тих випадках, коли початкову інформацію повідомлено учням перед проведенням основного (базисного) уроку або вона доповнює такий урок.

Як організувати роботу

Щоб підготувати учнів до уроку з великим обсягом інформації, доберіть необхідний для уроку матеріал і підготуйте індивідуальний інформаційний пакет для кожного учня (матеріали підручника, додаткові матеріали - вирізки з газет, статті тощо).

Підготуйте таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групки. Кожен учень буде входити до двох груп - "домашньої" і "експертної". Спочатку об'єднайте учнів у "домашні" групи (1,2,3 тощо), а потім створіть "експертні" групи, скориставшись кольоровими позначками, заздалегідь отриманими учнями. У кожній домашній групі всі її учасники мають мати позначки різних кольорів, а у кожній експертній - однакові.

Об'єднайте учнів у "домашні" групи від 3 до 5, залежно від кількості учнів. Кожен учень має бути поінформований стосовно того, хто входить до його "домашньої" групи, адже члени її збиратимуться пізніше. Надайте домашнім групам порцію інформації для засвоєння, кожній групі — окрему. Завдання домашніх груп — опрацювати надану інформацію й опанувати її на рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими.

По завершенні роботи домашніх груп запропонуйте учням розійтися у "кольорові" групи, де вони виступатимуть екс­пертами з окремої теми (своєї частини інформації). Наприклад, зберіть усіх "червоних" біля дошки, а, всіх "синіх" - у холі. В кожній групі має бути представник із кожної "домашньої" групи.

Кожна експертна група має вислухати всіх представників домашніх груп і проаналізувати матеріал загалом, здійснивши експертну оцінку його за визначений час (для цього може знадобитися цілий урок, якщо матеріал складний чи об'ємний).

По завершенні роботи запропонуйте учням повернутися "додому". Кожен учень має поділитися інформацією, яку він отримав в експертній групі, із членами своєї "домашньої" групи. Наприклад, всі учні під. номером 1 мають зустрітися перед класом. У "домашніх" групах має бути по одній особі з експертних груп. Учням слід намагатися донести інформацію якісно і в повному обсязі до членів своєї домашньої групи за визначений учителем час. Завданням домашніх груп у цьому разі буде остаточне узагальнення та корекція всієї інформації.

Аналіз ситуації (Саsе—метод)

При вивченні гуманітарних дисциплін зміст конкретних понять учні засвоюють, аналізуючи певні ситуації, випадки з життя: правові, історичні, моральні тощо, де стикаються інтереси людей, життєві погляди, позиції. Такі ситуації учні можуть аналізувати індивідуально, в парах, у групах або в загальному колі. Такий аналіз потребує певного підходу, алгоритму. Технологія навчає учнів ставити питання, відрізняти факти

від думок, виявляти важливі й другорядні обставини, аналізувати й виносити рішення.

Ситуації, випадки слугують для учнів конкретними прикладами для ідей та узагальнень, забезпечують підґрунтя високого рівня абстрагування та мислення демонструють людські почуття та емоції; зацікавлюють учнів і захоплюють їхню і уяву, допомагають пов'язати навчання з досвідом реального життя, дають шанс реального застосування знань.

Заздалегідь підготуйте проблемну ситуацію, випадок, дилему, яку ви розглядатимете з учнями. Тут обов’язковомають бути дві сторони конфлікту, позиції й інтереси яких суперечать одна одній. Зверніть увагу, що ситуація бути представлена таким чином, щоб зберігався баланс інтересів сторін (тобто кожна з них мала підстави для захисту своєї позиції).

Дилема ставить людину перед важливим вибором, зумовлюваним конфліктом цінностей.

Обмірковуючи дилеми, учні можуть краще зрозуміти історичний конфлікт, соціальну і політичну ситуації сьогодення, а також свої внутрішні цінності. До того ж вони вчаться посідати позицію, наводити обгрунтовані аргументи на захист своєї позиції й обґрунтування позицій інших.

Отже, в доречній, зрозумілій дилемі лають бути 4 елементи: загальний, контекст дилеми, знайомство з вибором, що пропонує дилема, наведення однаково сильних аргументів "за" і "проти" та пропозиція зробити чіткий вибір наприкінці.

 

МАГІЧНІ ДРІБНИЧКИ

Використовуйте такі критерії для оцінки і критики розроблених вами історичних, правових, моральних дилем:

—Чи подано розповідь стисло, просто, без зайвих деталей? Чи зрозумілі всі факти?

—Чи вистачає початкових відомостей, щоб учні зрозуміли контекст дилеми?

—Чи мають факти з дилеми стосунок до життя учнів (чи відповідають темі уроку)?

—Чи існує герой або кілька центральних персонажів, навколо яких побудована дилема?

—Чи постав герой дилеми перед двома чітко сформульованими варіантами вибору?

—Чи достатньо даних та іншої інформації для підтримки цих варіантів вибору?

—Чи стосується дилема визначених основних проблем моралі, права, історії?

— Чи завершується розповідь питанням, що саме має робити її герой?

— Чи виникають розбіжності в оцінці вибору, пропонованого дилемою, серед ваших учнів?

Як організувати роботу

Запропонуйте учням прочитати заздалегідь підготовлену життєву або гіпотетичну спірну ситуацію.

Проаналізуйте її з учнями, користуючись такими питаннями:

1. Якими є факти: Що відбулося? Де і коли? Хто є учасниками ситуації? Що ми про них знаємо? Які факти є важливими? Які другорядними? Що в описі є фактами, а що думками, оцінками тощо?

2. У чому проблема ситуації: У чому і полягає конфлікт? -Яке питання нам треба вирішити, щоб розв'язати ситуацію? У чому полягають інтереси кожної із сторін? Чому вони суперечливі?

3. Якими можуть бути аргументи: Які аргументи можна навести на захист позиції кожної зі сторін? ' На які документи, інформацію ми можемо посилатися, обстоюючи ту чи ту позицію?

4. У чому полягає рішення: Яким буде розв'язання ситуації? Чому саме таким? На що ми спираємось, обираючи таке рішення? Якими можуть бути наслідки такого рішення? Чи існують інші шляхи розв'язання?

Розв'язання проблем

Метою застосування цієї технології є навчання учнів самостійно розв'язувати проблеми та приймати колективні рішення.

Як організувати роботу,

Підготуйте для учнів проблемне завдання, проблемну ситуацію.

Ознайомте їх із ситуацією й визначте сутність проблеми.

Запитайте в учнів, чи розуміють вони сутність проблеми. Запропонуйте їм описати її.

Об'єднайте учнів у групи, де б вони могли обговорити проблему, перш ніж почати пошуки шляхів розв'язання її.

Запитайте в учнів: чи справді вони хочуть розв'язувати цю проблему? Чи є проблема важливою, чи необхідно розв'язувати її? Запитайте, чи зацікавлені сторони конфлікту в його розв'язанні?

Скориставшись технологією "мозкового штурму", визначте, якнайбільш шляхів розв'язання проблеми або можливих варіантів. На цьому етапі жодне рішення або варіант не відкидаються і не коментуються. Слід генерувати велику кількість ідей.

Разом з учнями проаналізуйте, поясніть та об'єднайте висловлені ідеї.

Обговоріть імовірні позитивні й негативні наслідки кожної ідеї.

Оберіть найкращий варіант і дійдіть згоди щодо його застосування для розв'язані проблеми (можна шляхом голосування).

Оберіть другий і третій варіанти як резервні на випадок, якщо перше рішення виявиться неефективним. Досягніть згоди стосовно випробування кількох варіантів.

Етапи розв'язання проблеми:

а) З'ясуйте сутність проблеми.

б) З'ясуйте важливість; проблеми.

в) Обміркуйте всі можливі варіанти розв'язання.

г) Проаналізуйте ймовірні наслідки кожного варіанта.

д) Оберіть варіант розв'язання, що здається вам оптимальним.

ж) Якщо перший варіант розв'язання виявився неефективним, запропонуйте інші і почніть все спочатку.

 

Дерево рішень.

Як варіант технології розв’язання проблем можна використати „дерево рішень”, яке допомагає учням проаналізувати і краще зрозуміти механізм прийняття складних рішень.

 

Як організувати роботу

Оберіть проблему, що не має однозначного розв’язання. Її можна викласти у формі історичної події, судової справи, ситуації з життя, епізоду з літературного твору.

Запропонуйте учням необхідну для розв’язання проблеми інформацію для домашнього читання.

Підготуйте на дошці, або роздайте кожному учневі зразок „дерева рішень”

Сформулюйте проблему для розв'язання, визначте сутність проблеми і запишіть на дошці, заповнюючи схему.

Дайте необхідну додаткову інформацію з проблеми (або час для її пошуку, перегляду, якщо це було домашнє завдання).

Запитайте в учнів, чи справді намагаються розв'язати проблему люди, котрі, мають до неї стосунок? Якщо проблема є важливою й актуальною, процес може тривати. Попросіть пояснити, чому сторони прагнуть розв'язання проблеми.

Шляхи й варіанти розв'язання проблеми можна визначити методом "мозкового штурму". На цьому етапі жоден варіант не може бути неправильним. Важливо зібрати якомога більше ідей.

Обговоріть кожен із варіантів рішення. Що позитивного та негативного для кожної зі сторін він містить? Таким чином можна відхилити частину ідей ї залишити 3-4.

Об'єднайте учнів у малі групи і запропонуйте кожній заповнити схему. Група шляхом обговорення має обрати один варіант розв'язання. Якщо єдності нема, то можна проголосувати.

Кожна група пропонує своє рішення. Проведіть обговорення. Можна провести голосування всього класу для вибору одного з варіантів.

Проблема

Рішення 1. Рішення 2 Рішення 3

 

Позитивні Негативні

наслідки наслідки

 

ТЕХНОЛОГІЯ

НАВЧАННЯ У ГРІ

.Модель навчання у грі — це побудова навчального процесу шляхом включення учня до гри (передусім ігрове моделювання явищ, що вивчаються).

Використання гри в навчальному процесі завжди наражається на суперечність: навчання завжди є процесом цілеспрямованим, натомість гра за своєю природою має невизначений результат (інтригу). Тому завдання педагога при застосуванні ігор у навчанні полягає в підпорядкуванні гри конкретній дидактичній меті.

Останнім часом в організації самої гри спостерігається зміщення акцентів із драматизації (форм, зовнішніх ознак гри) на її внутрішню сутність (моделювання події, явища, виконання певних ролей). У західній дидактиці поступово відмовляються від терміна "гра", який асоціюється з розвагами, і вживають терміни симуляція, імітація тощо.

Ігрова модель навчання покликана реалізовувати, крім основної дидактичної мети, ще й комплекс цілей: забезпечення контролю виведення емоцій; надання дитині можливості самовизначення; сприяння і допомога розвитку творчої уяви; надання можливості вдосконалення навичок співпраці в соціальному аспекті; надання можливості висловлювати свої думки.

Учасники навчального процесу, за ігровою моделлю, перебувають в інших умовах, ніж у традиційному навчанні. Учням надають максимальну свободу інтелектуальної діяльності, що обмежується лише конкретними правилами гри. Учні самі обирають свою роль у грі; висувають припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв'язання, покладаючи на себе відповідальність за обране рішення. Учитель в ігровій моделі виступає як: інструктор (ознайомлення з правилами гри, консультації під час її проведення), судді-рефері (коригування і поради стосовно розподілу ролей), тренер (підказки учням з метою прискорення проведення гри, головуючий, ведучий (організатор обговорення).

Як правило, ігрова модель навчання має чотири етапи:

1) орієнтація (введення учнів у гру, ознайомлення з правилами гри, загальний огляд її перебігу);

2) підготовка до проведення гри: ознайомлення зі сценарієм гри, зазначення ігрових завдань, розгляд орієнтовних шляхів розв’язання проблеми);

3) основна частина;

4) обговорення.

Арсенал інтерактивних ігор великий, однак найпоширенішими них є моделюючі. Кожна така гра розвивається за такою схемою. Учні входять у ситуацію, на основі якої вони отримують ігрове завдання. Для його виконання учнів об'єднують у групи й розділяють між ними відповідні ролі. Висловлюючи припущення щодо розв'язання проблеми (1 крок), вони стикаються з тим, що їм бракує інформації. Тоді отримують її від учителя або учитель сам спрямовує діяльність учнів над новим блоком інформації. В іграх, побудованих на використанні учнями вже відомого матеріалу джерелом інформації є судження, виділені попередніми учасниками гри. Отриманням нової інформації та її аналіз під к