Порівняти синтетичний та аналітичний метод розв язування задач.

 

Якщо основну задачу умовно записати А→Х, де А та Х – відповідно відомий та невідомий об»єкт, і вона містить ряд окремих під задач а₁…а_n, то процес розв»язку під час застосування синтетичного методу схематично можна представити так: А→а₁,…, а_n→Х. У випадку застосування аналітичного методу розв»язок починається з вимог задачі: «Що необхідно знайти?» чи «Що необхідно зробити, щоб виконати вимогу задачі?». Виникає серія допоміжних задач Х→В₁,…,В_n→А, а сам розв»язок буде такий: А→В_n,…,B₁→X.

Схематично застосування даних методів можна представити таким чином:

Синтетичний метод

Відомі об»єкти

Невідомі об»єкти

 

Аналітичний метод

У першому випадку розв»язування будується від умови завдання до його вимоги(запитання), тобто від відомих об»єктів до невідомих(синтетичний метод); у другому – від невідомих об»єктів до відомих (аналітичний метод). Перший метод простіший у використанні і відповідно найбільш поширений серед вчителів, він використовується під час розв»язування як хімічних, так і фізичних та математичних задач. Проте можливості синтетичного методу досить обмежені, його застосування не сприяє формуванню вміння самостійно мислити, що пояснює значні труднощі у більшості учнів під час розв»язування задач.

 

 

Варіант №6

Проаналізувати основні види тестів.

Види тестів

1) Альтернативний тест – найпростіший у розв'язанні. У ньому запропоноване запитання передбачає 4-5 варіантів відповідей, серед яких лише один – правильний.

2) Вибірковий, або варіативний, тест. Зазвичай не викликає в учнів особливих труднощів. Передбачає 10-12 варіантів відповідей на тестове завдання, з яких 6-8 відповідей правильні.

3) Послідовний, або порядковий, тест дає можливість перевірити знання учнем послідовності того чи іншого мовного або літературного процесів. У варіантах відповіді на таке тестове завдання відсутні неправильні відповіді, необхідно розташувати у правильній послідовності запропоновані у невпорядкованому вигляді поняття, слова, визначення.

4) Конструктивний тест (або тест-доповнення).

Таке завдання передбачає заповнення учнем у тексті, що описує те чи інше явище, пропущених слів, які мають визначальне значення для даного тексту.

5) Розподільний тест – найскладніший для учнів. Він вимагає розподілу ознак серед трьох чи більше понять. Може мати декілька ступенів розподілу залежно від глибини контрольованих знань та має завертати тест-карту з кожного розділу.

8) Узагальнювальний (збірний) тест дає можливість окрім контрольних знань перевірити вміння учнів узагальнювати, робити висновки, класифікувати те чи інше явище.

9) Проблемно-пошуковий тест передбачає необхідність творчого переносу знань у нестандартну ситуацію й тому являє собою проблему (складне запитання, завдання, що потребує розв'язання), закладену в тестовому завданні; пропозицію варіантів (гіпотез) його розв'язання та систему доводів.

 

2.Охарактеризуйте складові етапи розв"язування навчальних завдань що спрямовані на усвідомлення змісту та його логічний аналіз.

У процесі навчання учні здійснюють специфічну діяльність - учіння, що охоплює систему пізнавальних дій, спрямованих на розв'язання навчальних завдань

1.Сприймання (первинне ознайомлення з новим матеріалом) за Важливу роль у ньому відіграє не тільки інформація, що надходить від зорових, слухових, дотикових, нюхових і смакових рецепторів, а й безпосередній досвід учня

2. Осмислення і розуміння. Ця ланка процесу засвоєння передбачає виявлення зв'язків між явищами, визначення їх складу, будови, призначення, знаходження причин, мотивів.Під час осмислення відбувається порівняння, аналіз зв'язків і причиново-наслідкових залежностей; збагачується розуміння, виробляється певне ставлення до виучуваного, зароджується переконання, формується вміння доводити справедливість висновків.

3. Узагальнення. Етап узагальнення полягає у виокремленні й синтезі істотних ознак предметів і явищ. Щоб узагальнити знання про щось, потрібно проаналізувати його властивості, абстрагуватися від деталей, дійти відповідних висновків.

4. Закріплення. Цей процес передбачає повторне осмислення вивченого з метою його запам'ятовування. Для учня важливо завчити деякі основні факти, визначення, зв'язки, але свідомо й осмислено, не механічно "зубрити". Закріплювати знання доцільно на новій основі, нових прикладах.

5. Застосування. Це перевірка дієвості знань за допомогою лабораторних робіт, трудової діяльності.

 

Варіант 7