Проаналізувати основні етапи технології розробки тесту

Для розробки тестового матеріалу використовується освітньо-професійна програма (ОПП) та освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ). Оскільки, знання й уміння, які можуть бути адекватні темам занять змістовних модулів навчальних дисциплін, змістовним модулям навчальних дисциплін, і в цілому навчальним дисциплінам, що вивчаються, представлені саме в ОПП, а уміння студентів в ОКХ.

При розробці педагогічних тестів необхідно дотримуватись виконання таких етапів.

1. Сформулювати цільову настанову на розробку тесту та визначити назву тесту:

оцінювання знань специфічних фактів, термінів і понять;

перевірка умінь давати визначення понять, визначати їх зміст і обсяг;

перевірка знань формул, знаків, теорій, принципів, методів, умінь застосовувати їх;

уміння знаходити схожість і відмінності;

уміння представляти матеріал у вигляді графіків, схем, таблиць;

знання правил методик;

розуміння концепцій, теорій і т. ін.

2. Визначити вид контролю: вхідний, поточний, проміжний, підсумковий.

3. Визначити спеціальність (спеціалізацію), для якої буде розроблюватися тест.

4. Вибрати форму тестового завдання (відкрита, закрита, комбінована), яка залежить від цілей тестування і змісту матеріалу, що підлягає перевірці при тестуванні.

5. Проаналізувати знання і уміння, задані для певної спеціальності (спеціалізації) як у робочій програмі навчальної дисципліни, так і в ОКХ (ОПП), які можуть бути об’єктом перевірки на заданому етапі навчання студентів.

6. Проаналізувати робочу програму навчальної дисципліни (змістовний модуль або систему змістовних модулів), яка викладається студентам певної спеціальності, і на основі цього аналізу побудувати повний опис елементів знань і умінь – систему навчальних елементів (ознак). Сформувати множину емпіричних ознак, які служать для виміру їх в процесі виконання тесту.

6. Сформувати однорідні групи навчальних елементів (ознак):

група понять;

група явищ;

група відношень;

група алгоритмів.

7. Скласти план тесту.

Тест має включати різноманітні за формою, змістом, ступенем складності і кількості тестові завдання і охоплювати матеріал, з якого підлягають перевірці студенти.

Основними елементами тестового завдання є: інструкція, текст завдання і ключ (відповідь, яка знаходиться у науково-педагогічного працівника).

Інструкція визначає характер інтелектуальної діяльності студентів (має бути чіткою і зрозумілою для виконання):

вибрати правильну відповідь із декількох запропонованих;

доповнити, вписати, заповнити, закінчити…;

упорядкувати за величиною;

встановити відповідність;

встановити правильну послідовність;

визначити істинність (хибність) тверджень.

При формулюванні тестового завдання необхідно дотримуватись таких методичних порад:

основний текст завдання повинен містити не більше 8-10 слів;

кожне завдання тесту повинно виражати одну ідею, одне уявлення;

завдання мають бути короткими, чіткими, легко читатись, судження повинні носити стверджувальну форму, не повинні містити двозначностей;

розміщати тести за ступенем складності;

кожне завдання і відповідь формулювати так, щоб вірну відповідь могли дати тільки ті студенти, які добре засвоїли навчальний матеріал;

завдання сформулювати так, щоб відповіді могли бути отримані шляхом суджень, а в якості невірних відповідей мають бути включені ті, які являються результатом типових помилок, які допускають студенти;

правильні відповіді мають бути розподілені у випадковому порядку;

відповіді на одне запитання не мають бути залежними від відповідей на інші запитання;

відповіді повинні містити підказки.

8. Зазначити форму тестування: усна, письмова, комп’ютерна.

9. Вибрати (запропонувати і обґрунтувати) норми оцінювання або шкалу, за допомогою якої буде кількісно (або якісно) оцінюватись рівень або значення ознаки, що перевіряється. Бажано, щоб розробники тесту тут навели таблицю для переведення тестових балів (оцінок) у стандартні бали за визначеною шкалою.

10. Надати психолого-педагогічну характеристику майбутніх респондентів: досвідчені, недосвідчені, ті, які вимагають попереднього навчання або тренувань щодо користування тестом та ін.

11. Спрогнозувати або встановити довжину тесту. Ця дуже важлива характеристика тесту на етапі його конструювання може бути задана (визначена) тільки приблизно. Вона являється похідною від переліку емпіричних ознак, точності їх діагностування та навчального часу тестування, який наявний у респондентів.

12. Формується система базових тестових завдань. Система базових тестових завдань через систему навчальних елементів та систему змістовних модулів повинна бути пов’язана з вимірюванням (знаннями, вміннями та навичками), що задані робочою програмою навчальної дисципліни, ОКХ, ОПП. Кожне тестове завдання повинно відповідати певній групі навчальних елементів (емпіричних ознак) та необхідному рівню сформованості знань (умінь).

13. Провести пілотний експеримент (дослідження) на репрезентативній виборці студентів з визначенням основних характеристик тесту та процесу тестування.

14. Завершити коригування документації стосовно тесту, що розробляється.

15. Вказати список доступної навчальної та довідкової літератури.

Варто відмітити, що наведена послідовність етапів розробки тестів не є жорсткою, але бажана. Наладка тесту проводиться шляхом корекції або заміни контрольних запитань та тестових завдань та наступним продовженням пілотного дослідження.

Охарактеризувати складові етапи розв’язування навчальних завдань, що спрямовані на пошук та реалізацію плану розв’язування

Аналіз утвореної проблемної ситуації та пошук шляхів її вирішення (постановка проблем, висування та обґрунтування гіпотез, визначення типу чи виду завдання, аналітико-синтетичний аналіз шляхів його розв’язування, вибір методу та способу розв’язування)

Пошук під завдань, відомих і аналогічних завдань до вихідного пошук алгоритму

Проведення розв’язування (логічного, математичного, експериментального чи змішаного) з постійним аналізом та коригуванням його окремих дій, формулювання чи запис відповіді.

 

Варіант 17

1. Проаналізувати тест – множинний вибір (сутність,основні вимоги до розробки).

2. Охарактеризувати етап (2) безпосереднього конструювання навчального завдання (модель задачної системи).

1. Множинний вибір полягає у виборі правильного варіанта відповіді з 2-х або декількох запропонованих. В завданнях цього типу допускаються як одна так і декілька правильних відповідей. Підсумок тестового завдання знаходиться як сума правильних відповідей. Найбільш поширені і прості.

2. Наступний (другий) етап полягає в безпосередньому конструюванні НЗ (модель задачної ситуації). Виникає проблемна ситуація, яка зумовлена необхідністю модельного чи реально-практичного представлення виокремлених з інформаційного середовища об’єктів та їх відношень. При цьому учень може використати як модель-аналог відоме йому завдання або скласти принципово нове.

Конструювання НЗ:

1) Формування структури НЗ

а) вибір завдання (розрахункове, якісне)

б) вибір рівня складності

в) вибір відомих та невідомих параметрів

г) вибір моделі аналога

2) Формування умови НЗ:

а) вибір форми умови завдання(текст, рис., табл.)

б) вибір змісту умови завдання (явна чи латентна, надл. чи недост., тематична чи політем.,предметна чи міжпредметна)

в) вибір форми вимоги завдання (відкрита, закрита, відсутня)

г) вибір форми виконання завдання (усна, письмова, експериментальна, інд-на, групова)

 

Варіант 18

1. Проаналізувати тест на відповідність.

2. Охарактеризувати етап (1) складання навчального завдання, що спрямоване на виявлення учнями задачної ситуації в інформаційному середовищі.

1. це завдання на встановлення відповідності.У завданнях цього типу слід встановити відповідність між твердженням з категорії 1 та твердженням з категорії А. на відповідність — суть таких тестових завдань полягає у необхідності встановити відповідність елементів однієї множини елементам іншої. По факту використання завдань цього виду видно, що використовується тільки один тип співставлення – один до одного.

2. Складання навчального завдання, що спрямоване на виявлення учнями задачної ситуації в інформаційному середовищі включає такі підетапи:

-аналіз об’єктів інформаційного середовища(інфо вчителя, інтернет, підручники, р-ти навчальної діяльності)

-пошук задачної ситуації шляхом усвідомлення властивостей виявлених об’єктів і відношень між ними та результатів навчальної діяльності.

На даному етапі учень може сказати: «Мені відомо, що…». Таким чином задачна ситуація стає усвідомлена учнем, коли об’єкти та їх відношення виокремлені ним з інформаційного середовища.

 

 

Варіант 19

1. Проаналізувати запитання як вид навчального завдання.

2. Порівняти і охарактеризувати складність і трудність навчального завдання.

1. Запитання - це висловлювання, яке фіксує невідоме і елементи деякої ситуації, яку необх. з'ясувати.

- обовязковий компонент будь-якої задачі, яка стає перед мисленням людини(погляди психологів)

-вузлові аспекти вивченого матеріалу, н-д,запитання для повторення, актуалізації опорних знань під час формування нових понять(дидактика)

Різниця запитання від інших завдань (задачі)- повнота представленої умови.

Спільна умова-відомі і шукані параметри. Запитання менш інформаційно насичене від задачі. Необовязково у запитальній формі.

Запитання у навчанні- це вид завдання, спрямованого на усунення нестачі незначного обсягу інформації про який- небудь об’єкт шляхом різних форм навчальної діяльності.

Серед типів запитань, що застосовуються в навчанні, виділяють такі: запитання, що різняться за змістом; мовним та інтонаційним оформленням; складні і прості; за метою – навідні, заохочувальні тощо; за ознакою проблемності – інформаційні та проблемні; за дидактичною метою – перевірка уваги учня, міцності знань, формування мислитель них операцій (порівняння, доведення).

2. Складність-це ха-ка,застосовувана до будь-якої системи(згідно Г.О. Балла).На думку Лернера, складність задачі, що впливає на трудність її розв´язку залежить від трьох факторів:

1)від складу умови;

2) від віддаленості запитання задачі і відповіді на неї, тобто, від кількості проміжних суджень, логічних ланок, які треба зробити, щоб знайти розв'язок;

3) від складу розвязку, тобто від числа висновків, які можна і необхідно зробити в результаті розв’язування задачі.

Більшість авторів вважає даний параметр об’єктивною ха-кою навчального завдання.Рівень складності завдання визначається якісними і кількісними параметрами об’єктів предметної сфери, характером їх взаємозв’язків, а також спектром вимог завдання. Складність обумовлена предметною сферою завдання та характером вимоги. Складність-це об’єктивна характеристика завд.,не залежить від того хто розв’язує, а трудність – суб’єктивна.Складність має рівні.

Трудність- суб’єктивна ха-ка завд.,залежить від конкретного суб’єкта, від підготовки учня та його розвитку, визначається ставленням до задачі самого учня, рівнем його знань, виявляється в здогадці, як необх. діяти, оперувати даними, щоб задовільнити вимогу завд.

Трудності:

-дидактичні

-методичні

-психологічні

-предметні.

 

Варіант 20

1. Проаналізувати вправу як вид навчального завдання.

2. Порівняти і охарактеризувати складність і проблемність.

1. Вправа- повторне виконання дії з метою її засвоєння(Гончаренко).Типові вправи мають тренувальний х-р і спрямовані на удосконалення знань з певного конкретного питання чи на формування окремого уміння. З точки зору структурно-діяльнісного підходу, вправа як вид навчального завдання- це система запитань та задач, яка відповідає таким умовам:

-учень, як правило, знає хід відповіді чи розвязку;

-навчальна діяльність здійснюється самостійно чи під керівництвом учителя і спрямована на засвоєння чи удосконалення знань або вмінь;

-запитання та задачі утворюють цілісну систему як за змістом використовуваних понять, так і за формами, видами та рівнями діяльності.

2. Складність-це ха-ка,застосовувана до будь-якої системи(згідно Г.О. Балла).На думку Лернера, складність задачі, що впливає на трудність її розв´язку залежить від трьох факторів:

1)від складу умови;

2) від віддаленості запитання задачі і відповіді на неї, тобто, від кількості проміжних суджень, логічних ланок, які треба зробити, щоб знайти розв'язок;

3) від складу розвязку, тобто від числа висновків, які можна і необхідно зробити в результаті розв’язування задачі.

Більшість авторів вважає даний параметр об’єктивною ха-кою навчального завдання.Рівень складності завдання визначається якісними і кількісними параметрами об’єктів предметної сфери, характером їх взаємозв’язків, а також спектром вимог завдання. Складність обумовлена предметною сферою завдання та характером вимоги. Складність-це об’єктивна характеристика завд.,не залежить від того хто розв’язує, а трудність – суб’єктивна.Складність має рівні.

Проблемність-відношення кількості нешаблонних кроків, які необх. для розв. Задач до загальної кількості кроків. Визначається рівнем знань, умінь і навичок учнів, тому носить суб’єктивний х-р

Рівні проблемності:

1 дуже низький, виконавчо-відтворювальний;

2 низький, виконавчо-інструктивний;

3 середній, виконавчо-дослідницький;

4 високий, дослідницько-логічний;

5 дуже високий, дослідницько-евристичний.