Регламент (ЄС) № 211/2011європейського парламенту та ради

РЕГЛАМЕНТ (ЄС) № 211/2011ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ

Від 16 лютого 2011 року

Про громадянську ініціативу

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Співтовариства та, зокрема, першу частину його статті 24,

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Після передачі проекту законодавчого акту національним парламентам,

Беручи до уваги висновок Європейського Соціально-економічного комітету ([1]),

Беручи до уваги висновок Комітету Регіонів ([2]),

Діючи відповідно до звичайної законодавчої процедури ([3]),

Оскільки:

(1) Договору про Європейський Союз (TEU) підтверджує громадянство Союзу і посилює подальше демократичне функціонування Союзу, забезпечуючи, inter alia, що кожен громадянин повинен мати право на участь в демократичному житті Союзу шляхом європейської громадянської ініціативи. Ця процедура надає громадянам можливість безпосереднього звернення до Комісії з запитом представити пропозицію щодо правового акту Союзу з метою імплементації Договорів, ідентичне з правом, наданим Європейському Парламенту відповідно до статті 225 Договору про функціонування Європейського Союзу і Раді відповідно до статті 241 Договору про функціонування Європейського Союзу.

(2) Порядок і умови, необхідні для громадянської ініціативи, повинні бути ясними, простими, зручними і пропорційними характеру громадянської ініціативи та зробити Союз більш доступним. Вони повинні встановити розумний баланс між правами і обов’язками.

(3) Вони повинні також забезпечити, щоб громадяни Союзу підлягали однаковим умовам підтримки громадянської ініціативи незалежно від держави-члена походження.

(4) Комісія повинна, за вимогою, надавати громадянам інформацію та неофіційні поради щодо громадянської ініціативи, зокрема, стосовно критеріїв реєстрації.

(5) Необхідно встановити мінімальну кількість держав-членів походження громадян. З метою забезпечення того, що ця громадянська ініціатива представляє інтереси Союзу, забезпечуючи при цьому, що інструмент залишається простим у використанні, ця кількість має бути встановлена на рівні однієї чверті держав-членів.

(6) З цією метою також доцільно встановити мінімальне число підписантів, що походять з кожної держави-члена. З метою забезпечення аналогічних умов для громадян для підтримання громадянської ініціативи, ця мінімальна кількість має бути встановлена для кожної держави-члена у додатку до цього Регламенту. Мінімальна кількість підписантів в кожній державі-члені повинна відповідати числу членів Європейського Парламенту, що обираються в кожній державі-члені, помноженому на 750. Комісія повинна мати право внести зміни до цього додатку для того, щоб відобразити будь-які зміни у складі Європейського Парламенту.

(7) Доцільно встановити мінімальний вік для підтримки громадянської ініціативи. Це має відповідати віку, в якому громадяни мають право голосувати на виборах до Європейського Парламенту.

(8) Мінімально організована структура необхідна для того, щоб успішно здійснювати громадянську ініціативу. Ця структура повинна мати форму комітету громадян, що складається з фізичних осіб (організаторів), які походять з принаймні семи різних держав-членів, для того, щоб сприяти появі загальноєвропейського питань і посилювати відображення цих питань. Для прозорості і чіткої та ефективної комунікації, комітет громадян повинен призначити представників для зв’язку між комітетом громадянами та інституціями Союзу протягом всієї процедури.

(9) Юридичні особи, зокрема, організації, які, відповідно до Договору, сприяють формуванню європейського політичної свідомості та вираженню волі громадян Союзу, повинні мати можливість сприяти громадянській ініціативі, за умови, що вони роблять це у повній прозорості.

(10) З метою забезпечення узгодженості і прозорості щодо запропонованої громадянської ініціативи і уникнення ситуацій, коли підписи збираються для запропонованої громадянської ініціативи, яка не відповідає умовам, викладеним в цьому Регламенті, має бути обов’язково реєструвати такі ініціативи на веб-сайті, наданому Комісією до початку збору необхідних заяви про підтримку з боку громадян. Всі запропоновані громадянські ініціативи, які відповідають умовам, викладеним у цьому Регламенті, повинні бути зареєстровані Комісією. Комісія повинна працювати з реєстрацією відповідно до загальних принципів добросовісного управління.

(11) Як тільки запропонована громадянська ініціатива зареєстрована, заяви про підтримку з боку громадян можуть бути зібрані організаторами.

(12) Доцільно встановити форму для заяви щодо підтримки у додатку до цього Регламенту, із зазначенням даних, необхідних для цілей перевірки державами-членами. Комісія повинна мати право внести зміни у цей додаток відповідно до статті 290 Договору про функціонування Європейського Союзу, з урахуванням інформації, переданої їй державами-членами.

(13) При належній повазі до принципу, що персональні дані повинні бути адекватними і не надмірними щодо цілей, для яких вони були зібрані, надання персональних даних, у тому числі, за можливості, особистого ідентифікаційного номеру або номеру особистого ідентифікаційного документу підписантами запропонованої громадянської ініціативи потрібно, наскільки може бути необхідно для того, щоб забезпечити перевірку заяв щодо підтримки з боку держав-членів, відповідно до національного законодавства і практики.

(14) З метою використання сучасних технологій в якості інструмента представницької демократії, доцільно забезпечити збір заяв щодо підтримки як онлайн, так і у паперовій формі. Інтернет-системи збору повинні мати належні засоби безпеки з метою забезпечення, inter alia, надійного збору та зберігання даних. З цією метою Комісія повинна встановити докладні технічні специфікації для онлайн-систем збору.

(15) Державам-членам доцільно перевіряти відповідність онлайн-системи збору вимогам цього Регламенту до збору заяв про підтримку.

(16) Комісія повинна надати відкрите програмне забезпечення, що включає відповідні технічні характеристики та характеристики безпеки, необхідні для дотримання положень цього Регламенту щодо онлайн-систем збору.

(17) Доцільно, щоб заяви про підтримку громадянської ініціативи збирались у межах певного часу. З метою забезпечення актуальності запропонованих громадянських ініціатив, одночасно з урахуванням складності збору заяв щодо підтримки в межах Союзу, ці часові рамки не повинні перевищувати 12 місяців з дати реєстрації запропонованих громадянських ініціатив.

(18) Доцільно передбачити, що, якщо громадянська ініціатива отримала необхідні заяви щодо підтримки від підписантів, кожна держава-член несе відповідальність за перевірку та сертифікацію заяви щодо підтримки, зібраних у підписантів, які походять з цих держав-членів. Беручи до уваги необхідність обмежити адміністративний тягар для держав-членів, вони повинні, протягом трьох місяців з моменту отримання запиту на сертифікацію, проводити такі перевірки на основі відповідних досліджень, які можуть базуватись на випадкових вибірках, і повинні видавати документ, що засвідчує кількість дійсних отриманих заяв про підтримку.

(19) Організатори повинні забезпечити, щоб всі відповідні умови, викладені в цьому Регламенті, забезпечувались до подачі громадянської ініціативи до Комісії.

(20) Комісія повинна розглянути громадянську ініціативу і окремо викласти свої правові і політичні висновки. Вона повинна також викласти заходи, які вона має намір вжити протягом трьох місяців у відповідь. З метою демонстрування, що громадянська ініціатива підтримана не менше одним мільйоном громадян Союзу і її можливе продовження ретельно вивчається, Комісія повинна пояснити в ясній, зрозумілій і докладній формі причини своїх очікуваних заходів, а також надати причини, якщо вона не має наміру вживати будь-яких дій. Якщо Комісія отримала громадянську ініціативу, що підтримується необхідною кількістю підписантів, яка виконує вимоги цього Регламенту, організатори повинні мати право представляти цю ініціативу на публічних слуханнях на рівні Союзу.

(21) Директива 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 24 жовтня 1995 року про захист фізичних осіб щодо обробки персональних даних і про вільне переміщення таких даних ([4]) повністю застосовується до обробки персональних даних, що здійснюється в ході застосування цього Регламенту. У цьому відношенні, заради правової визначеності, доречно уточнити, що організатори громадянської ініціативи і компетентні органи держав-членів є контролерами даних у значенні Директиви 95/46/ЄС, та визначити максимальний термін, протягом якого можуть зберігатися персональні дані, зібрані для цілей громадянської ініціативи. У якості контролерів даних, організатори повинні вжити всі необхідні заходи щодо дотримання зобов’язань, які покладаються Директивою 95/46/ЄС, зокрема тих, які стосуються законності обробки, безпеки обробки, надання інформації та прав суб’єктів даних мати доступ до їх персональних даних, а також для до виправлення і стирання їх персональних даних.

(22) Положення Глави III Директиви 95/46/ЄС про засоби судового захисту, відповідальність та санкції повністю застосовуються до обробки даних, що здійснюється в рамках застосування цього Регламенту. Організатори громадянської ініціативи повинні нести відповідальність відповідно до чинного національного законодавства за шкоду, яку вони завдають. Крім того, держави-члени повинні гарантувати, що організатори підлягають відповідному покаранню за порушення цього Регламенту.

(23) Регламент (ЄС) № 45/2001 Європейського парламенту та Ради від 18 грудня 2000 про захист фізичних осіб стосовно обробки персональних даних інституціями та органами Співтовариства і про вільне переміщення таких даних ([5]), повною мірою відноситься до обробки персональних даних, яке здійснюється Комісія на виконання цього Регламенту.

(24) З метою задоволення майбутніх потреб в адаптації, Комісія повинна бути уповноважена приймати делеговані акти відповідно до статті 290 Договору про функціонування Європейського Союзу для внесення змін у Додатки до цього Регламенту. Особливо важливо, що Комісія проводила відповідні консультації у ході підготовчої роботи, в тому числі на рівні експертів.

(25) Заходи, необхідні для імплементації цього Регламенту, повинні бути прийняті відповідно до Рішення Ради 1999/468/ЄC від 28 червня 1999 року, що встановлює порядок здійснення імплементуючих повноважень, покладених на Комісію ([6]).

(26) Цей Регламент поважає основні права та дотримується принципів, закріплених у Хартії основних прав Європейського Союзу, зокрема його статті 8, в якій встановлено, що кожен має право на захист персональних даних, які стосуються його або її.

(27) Європейський інспектор із захисту даних провів консультації і прийняв висновок ([7]),

УХВАЛИЛИ ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

Стаття 1

Предмет

Це Положення встановлює порядок і умови, необхідні для ініціативи громадян, як це передбачено у статті 11 Договору про Європейський Союз і статті 24 Договору про функціонування Європейського Союзу.

Стаття 2

Визначення

Для цілей цього Регламенту застосовуються такі визначення:

1. «громадянська ініціатива» означає ініціативу подану Комісії відповідно до цього Регламенту, що запрошує Комісію, в рамках її повноважень, представити будь-які відповідні пропозиції з питань, коли громадяни вважають, що необхідний правовий акт Союзу з метою імплементації Договорів, яка отримала підтримку не менше одного мільйона підписантів, які мають на це право, принаймні з однієї чверті всіх держав-членів;

2. «підписанти» означають громадян Союзу, які підтримали дану громадянську ініціативу, заповнивши форму заяву щодо підтримки цієї ініціативи;

3. «організатори» означають фізичних осіб, що формують комітет громадян, відповідальний за підготовку громадянської ініціативи та її подання до Комісії.

Стаття 3

Онлайн-системи збору

1. Якщо заяви щодо підтримки зібрані в Інтернеті, дані, отримані через онлайн-систему збору, повинні зберігатися на території держави-члена.

Онлайн-системи збору повинні бути сертифіковані відповідно до частини 3 в державі-члені, в якій будуть зберігатися дані, зібрані за допомогою онлайн-системи збору. Організатори можуть використовувати одну онлайн-систему збору для цілей збору заяв щодо підтримки в декількох або всіх державах-членах.

Моделі форми заяви щодо підтримки можуть бути адаптовані для збору в Інтернет.

2. Організатори забезпечують, щоб онлайн-система збору, яка використовується для збору заяв щодо підтримки, відповідала частині 4.

До початку збору заяв щодо про підтримку, організатори повинні звернутися до компетентного органу відповідних держав-членів для засвідчення, що онлайн-система збору, яка використовується для цієї мети, відповідає вимогам частини 4.

Організатори можуть розпочати збирати заяви щодо підтримку через онлайн-систему збору тільки тоді, коли вони отримують сертифікат, зазначене у частині 3. Організатори роблять копію цього сертифіката у відкритому доступі на веб-сайті, що використовується для онлайн-системи збору.

До 1 січня 2012 року Комісія встановлює та управляє відкритим програмним забезпечення, що включає відповідні технічні характеристики та характеристики безпеки, необхідні для дотримання положень цього Регламенту стосовно онлайн-систем збору. Програмне забезпечення надається безкоштовно.

3. Якщо онлайн-система збору відповідає частині 4, відповідний компетентний орган зобов’язаний протягом одного місяця видати сертифікат стосовно цього відповідно до моделі, встановленій у Додатку IV.

Держави-члени визнають сертифікати, видані компетентними органами інших держав-членів.

4. Онлайн-системи збору мають надійні технічні характеристики для забезпечення, що:

(а) тільки фізичні особи можуть подати форму заяви щодо підтримку онлайн;

(b) дані, надані онлайн, надійно збираються і зберігаються, щоб забезпечити, inter alia, неможливість їх зміни та використання для інших цілей, ніж зазначена підтримка даної громадянської ініціативи, та захисту персональних даних від випадкового або незаконного знищення чи випадкової втрати, зміни або несанкціонованого розкриття чи доступу до них;

(с) система може створювати заяви щодо підтримки у формі, яка відповідає моделям, встановленим у Додатку III, з метою забезпечити проведення перевірки державами-членами відповідно до частини 2 статті 8.

5. До 1 січня 2012 року Комісія приймає технічні специфікації для імплементації частини 4, відповідно до регулятивної процедури, зазначеної у частині 2 статті 20.

Стаття 7

Публічні слухання

Якщо умови, передбачені пунктами (а) і (b) частини 1 статті 10 виконуються в граничних строків, встановлених у пункті (с) частині 1 статті 10, організаторам надається можливість представити громадянську ініціативу на громадські слухання. Комісія та Європейський Парламент забезпечують, що ці слухання організовуються в Європейському Парламенті, у разі потреби разом з іншими інституціями та органами Союзу, які можуть бажати брати участь, і що Комісія представлена на відповідному рівні.

Стаття 12

Захист персональних даних

1. При обробці персональних даних відповідно до цього Регламенту, організатори громадянської ініціативи і компетентні органи влади держави-члена повинні дотримуватись Директиви 95/46/ЄС та національних положень, прийнятих відповідно до неї.

2. Для цілей відповідної обробки персональних даних, організатори громадянської ініціативи і компетентні органи, призначені відповідно до частини 2 статті 15 вважаються контролерами даних відповідно до пункту (d) статті 2 Директиви 95/46/ЄС.

3. Організатори забезпечують, щоб особисті дані, зібрані для даної громадянської ініціативи, не використовуються в інших цілях, ніж підтримка цієї ініціативи, а також знищують всі заяви про підтримку, отримані для цієї ініціативи та будь-які їх копії не пізніше одного місяця після подання цієї ініціативи до Комісії відповідно до статті 9, або через 18 місяців після дати реєстрації запропонованої громадянської ініціативи, залежно від того, яка дата наступає раніше.

4. Компетентний орган використовує особисті дані, які він отримує за дану громадянську ініціативу, тільки для цілей перевірки заяви щодо підтримки відповідно до частини 2 статті 8, і знищує всі заяви щодо підтримки та їх копії не пізніше одного місяця з дня видачі сертифікату, зазначеного у згаданій статті.

5. Заяви про підтримку даної громадянської ініціативи та їх копії можуть зберігатися довше за терміни, встановлені у частинах 3 та 4, якщо це необхідно для цілей правового або адміністративного провадження, пов’язаних з запропонованою громадянською ініціативу. Організатори та компетентні органи знищують всі заяви щодо підтримки та їх копії не пізніше, ніж за тиждень після дати завершення зазначених проваджень прийняттям остаточного рішення.

6. Організатори здійснюють відповідні технічні та організаційні заходи для захисту персональних даних від випадкового або незаконного знищення чи випадкової втрати, зміни, несанкціонованого розкриття чи доступу, зокрема, якщо обробка включає передачу даних через мережу, та від всіх інших незаконних форм обробки.

 

Стаття 13

Відповідальність

Організатори несуть відповідальність за будь-який збиток, який вони завдають організації громадянської ініціативи відповідно до застосовного національного законодавства.

Стаття 14

Покарання

1. Держави-члени забезпечують, що організатори підлягають покаранню за порушення цього Регламенту, та зокрема за:

(а) неправдиві заяви, зроблені організаторами;

(b) шахрайське використання даних.

2. Покарання, зазначені у частині 1, є ефективними, пропорційними та стримуючими.

Стаття 15

Зміни до Додатків

Комісія може ухвалити, шляхом делегованих актів відповідно до статті 17 та з урахуванням умов статей 18 і 19, зміни до Додатків цього Регламенту в рамках відповідних положень цього Регламенту.

Стаття 17

Виконання делегування

1. Право ухвалювати делеговані акти, зазначені у статті 16, покладається на Комісію на невизначений період часу.

2. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона одночасно повідомляє про нього Європейському Парламенту та Раді.

3. Повноваження ухвалювати делеговані акти також покладається на Комісію відповідно до умов, встановлених у статтях 18 та 19.

Стаття 18

Скасування делегування

1. Делегування повноважень, зазначене у статті 16, може бути скасовано в будь-який час Європейським Парламентом та Радою.

2. Інституція, яка розпочала внутрішню процедуру щодо прийняття рішення стосовно скасування делегування повноважень, протягом розумного періоду часу до прийняття остаточного рішення інформує інші інституції та Комісію, зазначаючи делеговані повноваження, які підлягають скасуванню, та можливі причини скасування.

3. Рішення щодо скасування покладає кінець делегованим повноваженням, визначеним у зазначеному рішенні. Воно вступає в силу негайно або у пізнішу дату, визначену в ньому. Воно не впливає на чинність делегованих актів, які вже вступили в силу. Воно публікується в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Стаття 19

Комітет

1. Для цілей імплементації частини 5 статті 6, Комісії допомагає комітет.

2. Якщо посилання робиться на цю частину, застосовуються статті 5 та 7 Рішення 1999/468/ЄС, беручи до уваги положення його статті 8.

Період, встановлений у частині 6 статті 5 Рішення 1999/468/ЄС, становить три місяці.

Стаття 21

Перегляд

До 1 квітня 2015 року, та кожні три роки після цього, Комісія надає звіт Європейському Парламенту та Раді стосовно застосування цього Регламенту.

Стаття 23

ЧАСТИНА С

 

2. Перелік держав-членів, які не вимагають надання персональних ідентифікаційних номерів/номерів документів, що посвідчують особу (форма заяви щодо підтримки – Частина А):

 

Держава-член	Підписанти, заяви яких щодо підтримки подаються до зазначеної держави-члена
Бельгія	- резиденти у Бельгії - громадяни Бельгії за межами країни, якщо вони повідомили національні органи влади про їх місце проживання
Данія	- резиденти у Данії - громадяни Данії за межами країни, якщо вони повідомили національні органи влади про їх місце проживання
Німеччина	- резиденти у Німеччині - громадяни Німеччини за межами країни, якщо вони повідомили національні органи влади про їх місце проживання
Естонія	- резиденти в Естонії - громадяни Естонії за межами країни, якщо вони повідомили національні органи влади про їх місце проживання
Ірландія	- резиденти в Ірландії
Нідерланди	- резиденти у Нідерландах
Словаччина	- резиденти у Словаччині - громадяни Словаччини за межами країни
Фінляндія	- резиденти у Фінляндії - громадяни Фінляндії за межами країни
Сполучене Королівство	- резиденти у Сполученому Королівстві

2. Перелік держав-членів, які вимагають надання одного з персональних ідентифікаційних номерів/документів, що посвідчують особу, як визначено нижче, у формі заяви щодо підтримки – Частина В:

БОЛГАРІЯ

— Единен граждански номер (особистий номер)

ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА

— Občanský průkaz (національна ідентифікаційна картка)

— Cestovní pas (паспорт)

ГРЕЦІЯ

— Δελτίο Αστυνομικής Ταυτότητας (ідентифікаційна картка)

— Διαβατήριο (паспорт)

— Βεβαίωση Εγγραφής Πολιτών Ε.Ε./Έγγραφο πιστοποίησης μόνιμης διαμονής πολίτη Ε.Ε. (дозвіл на проживання/постійний дозвіл на проживання)

ІСПАНІЯ

— Documento Nacional de Identidad (ідентифікаційна картка)

— Pasaporte (паспорт)

ФРАНЦІЯ

— Passeport (паспорт)

— Carte nationale d’identité (національна ідентифікаційна картка)

— Titre de séjour (дозвіл на проживання)

— Permis de conduire (посвідчення водія)

— Autre (інше):

— Carte d’identité de parlementaire avec photographie, délivrée par le président d’une assemblée parlementaire (ідентифікаційна картка члена парламенту з фото, видана головою парламентської асамблеї),

— Carte d’identité d’élu local avec photographie, délivrée par le représentant de l’Etat (ідентифікаційна картка обраного члена місцевого органу влади з фото, видана державним представником),

— Carte du combattant de couleur chamois ou tricolore (посвідчення ветерана війни, жовто-помаранчеве або трьохкольорове),

— Carte d’invalidité civile ou militaire avec photographie (цивільне або військове посвідчення інваліда з фото),

— Carte d’identité de fonctionnaire de l’Etat avec photographie (ідентифікаційна картка державного службовця з фото),

— Carte d’identité ou carte de circulation avec photographie, délivrée par les autorités militaires (ідентифікаційна карта/дозвіл на вільне пересування з фото, видана військовими органами),

— Permis de chasser avec photographie, délivré par le représentant de l’Etat (дозвіл на полюваня з фото, виданий державним представником),

— Livret ou carnet de circulation, délivré par le préfet en application de la loi n o 69-3 du 3 janvier 1969 (дозвіл на пересування мандрівника, виданий префектом відповідно до Закону № 69-3 від 3 січня 1969 року),

— Récépissé valant justification de l’identité, délivré en échange des pièces d’identité en cas de contrôle judiciaire, en application du neuvième alinéa (7 o) de l’article 138 du code de procédure pénale (рахунок як документ, що засвідчує особу, виданий в обмін на документацію, що посвідчує особу у порядку судового нагляду відповідно до частини 9 (під номером частини 7) статті 138 Кримінально-процесуального кодексу)

— Attestation de dépôt d’une demande de carte nationale d’identité ou de passeport, délivrée depuis moins de trois mois par une commune et comportant une photographie d’identité du demandeur authentifiée par un cachet de la commune (сертифікат подачі заявки на національне посвідчення особи або паспорт, виданий не більш ніж за три місяці раніше муніципалітетом, з фото заявника та завірене муніципальним штампом)

ІТАЛІЯ

— Passaporto (паспорт), inclusa l’indicazione dell’autorità di rilascio (включаючи орган, що видав)

— Carta di identità (ідентифікаційна картка), inclusa l’indicazione dell’autorità di rilascio (включаючи орган, що видав)

КІПР

— Δελτίο Ταυτότητας (ідентифікаційна картка громадянина або резидента)

— Διαβατήριο (паспорт)

ЛАТВІЯ

— Personas kods (особистий ідентифікаційний номер)

ЛИТВА

— Asmens kodas (особистий номер)

ЛЮКСЕМБУРГ

— Numéro d’identification national (numéro inscrit sur la carte d’identification de la Sécurité sociale) (національний ідентифікаційний номер на ідентифікаційній картці соціального страхування)

УГОРЩИНА

— személyazonosító igazolvány (ідентифікаційна картка)

— útlevél (паспорт)

— személyi azonosító szám (személyi szám) (особистий ідентифікаційний номер)

МАЛЬТА

— Karta tal-Identità (ідентифікаційна картка)

 

 

АВСТРІЯ

— Reisepass (паспорт)

— Personalausweis (ідентифікаційна картка)

ПОЛЬЩА

— Numer ewidencyjny PESEL (ідентифікаційний номер PESEL)

ПОРТУГАЛІЯ

— Bilhete de identidade (ідентифікаційна картка)

— Passaporte (паспорт)

— Cartão de Cidadão (картка громадянина)

РУМУНІЯ

— carte de identitate (ідентифікаційна картка)

— pasaport (паспорт)

— certificat de inregistrare (свідоцтво про реєстрацію)

— cartea de rezidenta permanenta pentru cetatenii UE (картка громадян ЄС щодо постійного проживання)

— Cod Numeric Personal (особистий ідентифікаційний номер)

СЛОВЕНІЯ

— Osebna izkaznica (ідентифікаційна картка)

— Potni list (паспорт)

ШВЕЦІЯ

— Personnummer (особистий ідентифікаційний номер в ідентифікаційній картці)

— Personnummer (особистий ідентифікаційний номер у паспорті)

______

 

ДОДАТОК IV

РЕГЛАМЕНТ (ЄС) № 211/2011ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ

Від 16 лютого 2011 року

Про громадянську ініціативу

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Співтовариства та, зокрема, першу частину його статті 24,

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Після передачі проекту законодавчого акту національним парламентам,

Беручи до уваги висновок Європейського Соціально-економічного комітету ([1]),

Беручи до уваги висновок Комітету Регіонів ([2]),

Діючи відповідно до звичайної законодавчої процедури ([3]),

Оскільки:

(1) Договору про Європейський Союз (TEU) підтверджує громадянство Союзу і посилює подальше демократичне функціонування Союзу, забезпечуючи, inter alia, що кожен громадянин повинен мати право на участь в демократичному житті Союзу шляхом європейської громадянської ініціативи. Ця процедура надає громадянам можливість безпосереднього звернення до Комісії з запитом представити пропозицію щодо правового акту Союзу з метою імплементації Договорів, ідентичне з правом, наданим Європейському Парламенту відповідно до статті 225 Договору про функціонування Європейського Союзу і Раді відповідно до статті 241 Договору про функціонування Європейського Союзу.

(2) Порядок і умови, необхідні для громадянської ініціативи, повинні бути ясними, простими, зручними і пропорційними характеру громадянської ініціативи та зробити Союз більш доступним. Вони повинні встановити розумний баланс між правами і обов’язками.

(3) Вони повинні також забезпечити, щоб громадяни Союзу підлягали однаковим умовам підтримки громадянської ініціативи незалежно від держави-члена походження.

(4) Комісія повинна, за вимогою, надавати громадянам інформацію та неофіційні поради щодо громадянської ініціативи, зокрема, стосовно критеріїв реєстрації.

(5) Необхідно встановити мінімальну кількість держав-членів походження громадян. З метою забезпечення того, що ця громадянська ініціатива представляє інтереси Союзу, забезпечуючи при цьому, що інструмент залишається простим у використанні, ця кількість має бути встановлена на рівні однієї чверті держав-членів.

(6) З цією метою також доцільно встановити мінімальне число підписантів, що походять з кожної держави-члена. З метою забезпечення аналогічних умов для громадян для підтримання громадянської ініціативи, ця мінімальна кількість має бути встановлена для кожної держави-члена у додатку до цього Регламенту. Мінімальна кількість підписантів в кожній державі-члені повинна відповідати числу членів Європейського Парламенту, що обираються в кожній державі-члені, помноженому на 750. Комісія повинна мати право внести зміни до цього додатку для того, щоб відобразити будь-які зміни у складі Європейського Парламенту.

(7) Доцільно встановити мінімальний вік для підтримки громадянської ініціативи. Це має відповідати віку, в якому громадяни мають право голосувати на виборах до Європейського Парламенту.

(8) Мінімально організована структура необхідна для того, щоб успішно здійснювати громадянську ініціативу. Ця структура повинна мати форму комітету громадян, що складається з фізичних осіб (організаторів), які походять з принаймні семи різних держав-членів, для того, щоб сприяти появі загальноєвропейського питань і посилювати відображення цих питань. Для прозорості і чіткої та ефективної комунікації, комітет громадян повинен призначити представників для зв’язку між комітетом громадянами та інституціями Союзу протягом всієї процедури.

(9) Юридичні особи, зокрема, організації, які, відповідно до Договору, сприяють формуванню європейського політичної свідомості та вираженню волі громадян Союзу, повинні мати можливість сприяти громадянській ініціативі, за умови, що вони роблять це у повній прозорості.

(10) З метою забезпечення узгодженості і прозорості щодо запропонованої громадянської ініціативи і уникнення ситуацій, коли підписи збираються для запропонованої громадянської ініціативи, яка не відповідає умовам, викладеним в цьому Регламенті, має бути обов’язково реєструвати такі ініціативи на веб-сайті, наданому Комісією до початку збору необхідних заяви про підтримку з боку громадян. Всі запропоновані громадянські ініціативи, які відповідають умовам, викладеним у цьому Регламенті, повинні бути зареєстровані Комісією. Комісія повинна працювати з реєстрацією відповідно до загальних принципів добросовісного управління.

(11) Як тільки запропонована громадянська ініціатива зареєстрована, заяви про підтримку з боку громадян можуть бути зібрані організаторами.

(12) Доцільно встановити форму для заяви щодо підтримки у додатку до цього Регламенту, із зазначенням даних, необхідних для цілей перевірки державами-членами. Комісія повинна мати право внести зміни у цей додаток відповідно до статті 290 Договору про функціонування Європейського Союзу, з урахуванням інформації, переданої їй державами-членами.

(13) При належній повазі до принципу, що персональні дані повинні бути адекватними і не надмірними щодо цілей, для яких вони були зібрані, надання персональних даних, у тому числі, за можливості, особистого ідентифікаційного номеру або номеру особистого ідентифікаційного документу підписантами запропонованої громадянської ініціативи потрібно, наскільки може бути необхідно для того, щоб забезпечити перевірку заяв щодо підтримки з боку держав-членів, відповідно до національного законодавства і практики.

(14) З метою використання сучасних технологій в якості інструмента представницької демократії, доцільно забезпечити збір заяв щодо підтримки як онлайн, так і у паперовій формі. Інтернет-системи збору повинні мати належні засоби безпеки з метою забезпечення, inter alia, надійного збору та зберігання даних. З цією метою Комісія повинна встановити докладні технічні специфікації для онлайн-систем збору.

(15) Державам-членам доцільно перевіряти відповідність онлайн-системи збору вимогам цього Регламенту до збору заяв про підтримку.

(16) Комісія повинна надати відкрите програмне забезпечення, що включає відповідні технічні характеристики та характеристики безпеки, необхідні для дотримання положень цього Регламенту щодо онлайн-систем збору.

(17) Доцільно, щоб заяви про підтримку громадянської ініціативи збирались у межах певного часу. З метою забезпечення актуальності запропонованих громадянських ініціатив, одночасно з урахуванням складності збору заяв щодо підтримки в межах Союзу, ці часові рамки не повинні перевищувати 12 місяців з дати реєстрації запропонованих громадянських ініціатив.

(18) Доцільно передбачити, що, якщо громадянська ініціатива отримала необхідні заяви щодо підтримки від підписантів, кожна держава-член несе відповідальність за перевірку та сертифікацію заяви щодо підтримки, зібраних у підписантів, які походять з цих держав-членів. Беручи до уваги необхідність обмежити адміністративний тягар для держав-членів, вони повинні, протягом трьох місяців з моменту отримання запиту на сертифікацію, проводити такі перевірки на основі відповідних досліджень, які можуть базуватись на випадкових вибірках, і повинні видавати документ, що засвідчує кількість дійсних отриманих заяв про підтримку.

(19) Організатори повинні забезпечити, щоб всі відповідні умови, викладені в цьому Регламенті, забезпечувались до подачі громадянської ініціативи до Комісії.

(20) Комісія повинна розглянути громадянську ініціативу і окремо викласти свої правові і політичні висновки. Вона повинна також викласти заходи, які вона має намір вжити протягом трьох місяців у відповідь. З метою демонстрування, що громадянська ініціатива підтримана не менше одним мільйоном громадян Союзу і її можливе продовження ретельно вивчається, Комісія повинна пояснити в ясній, зрозумілій і докладній формі причини своїх очікуваних заходів, а також надати причини, якщо вона не має наміру вживати будь-яких дій. Якщо Комісія отримала громадянську ініціативу, що підтримується необхідною кількістю підписантів, яка виконує вимоги цього Регламенту, організатори повинні мати право представляти цю ініціативу на публічних слуханнях на рівні Союзу.

(21) Директива 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 24 жовтня 1995 року про захист фізичних осіб щодо обробки персональних даних і про вільне переміщення таких даних ([4]) повністю застосовується до обробки персональних даних, що здійснюється в ході застосування цього Регламенту. У цьому відношенні, заради правової визначеності, доречно уточнити, що організатори громадянської ініціативи і компетентні органи держав-членів є контролерами даних у значенні Директиви 95/46/ЄС, та визначити максимальний термін, протягом якого можуть зберігатися персональні дані, зібрані для цілей громадянської ініціативи. У якості контролерів даних, організатори повинні вжити всі необхідні заходи щодо дотримання зобов’язань, які покладаються Директивою 95/46/ЄС, зокрема тих, які стосуються законності обробки, безпеки обробки, надання інформації та прав суб’єктів даних мати доступ до їх персональних даних, а також для до виправлення і стирання їх персональних даних.

(22) Положення Глави III Директиви 95/46/ЄС про засоби судового захисту, відповідальність та санкції повністю застосовуються до обробки даних, що здійснюється в рамках застосування цього Регламенту. Організатори громадянської ініціативи повинні нести відповідальність відповідно до чинного національного законодавства за шкоду, яку вони завдають. Крім того, держави-члени повинні гарантувати, що організатори підлягають відповідному покаранню за порушення цього Регламенту.