Мінімальна кількість підписантів від кожної держави-члена

1. Підписанти громадянської ініціативи походять щонайменше з однієї чверті держав-членів.

2. Щонайменше в одній чверті держав-членів підписанти становлять мінімальну кількість громадян, встановлену, на час реєстрації запропонованої громадянської ініціативи, у Додатку І. Ця мінімальна кількість повинна відповідати числу членів Європейського Парламенту, обраних у кожній державі-члені, помноженому на 750.

3. Комісія ухвалює, шляхом делегованих актів, відповідно до статті 17 та з урахуванням умов статті 18 і 19, відповідні зміни до Додатку І з метою відображення будь-яких змін у складі Європейського Парламенту.

4. Підписанти вважаються такими, що походять з держави-члена, яка відповідає за перевірку їх заяв щодо підтримки відповідно до другого підпункту частини 1 статті 8.

Стаття 8

Перевірка і сертифікація державами-членами заяви щодо підтримки

1. Після збору необхідних заяв щодо підтримки відповідно до статей 5 та 7, організатори подають заяви про підтримку, у паперовому або електронному формі, у відповідні компетентні органи, зазначені у стаття 15, для перевірки та сертифікації. З цією метою організатори використовують форму, наведену в Додатку V, і відокремлюють заяви щодо підтримки, зібрані у паперовій формі, ті, які були підписані за допомогою електронних підписів, і ті, які було зібраних за допомогою онлайн-системи збору.

Організатори подають заяви щодо підтримки у відповідну державу-член таким чином:

(а)державі-члену проживання або громадянства підписанта, як зазначено в пункті 1 частини С Додатку III, або

(b)державі-члену, яка видала особистий ідентифікаційний номер або документ, що посвідчує особу, зазначений у заяві щодо підтримки, як визначено у пункті 2 частини С Додатку III.

2. Компетентні органи, протягом періоду, що не перевищує трьох місяців з дати отримання запиту, перевіряють заяви щодо підтримки, представлені на основі відповідних перевірок, у разі потреби, згідно з національним законодавством та практикою. На цій основі вони надають організаторам сертифікат відповідно до моделі, встановленої у Додатку VI, який засвідчує кількість дійсних заяв держави-члена щодо підтримки.

З метою перевірки заяв щодо підтримки перевірка справжності підписів не проводиться.

3. Сертифікат, передбачений у частині 2, видається безкоштовно.

Стаття 9

Подання громадянських ініціатив Комісії

Після отримання сертифіката, передбаченого у частині 2 статті 8, і за умови, що всі відповідні процедури і умови, зазначені в цьому Регламенті, були виконані, організатори можуть представити громадянську ініціативу Комісії, разом з інформацією про будь-яку підтримку і фінансування, отримані для цієї ініціативи. Ця інформація повинна бути опублікована в реєстрі.

Сума підтримки і фінансування, отриманого від будь-якого джерела, при перевищенні якої інформація, що має бути надана, є ідентичною до встановленої у Регламенті (ЄС) № 2004/2003 Європейського Парламенту і Ради від 4 листопада 2003 про правила, що регулюють політичні партій на європейському рівні і правила їх фінансування ([9]).

Для цілей цієї статті, організатори повинні використовувати форму, наведену у Додатку VII, і подавати заповнену форму разом з копіями сертифікатів, передбачених у частині 2 статті 8.

Стаття 10

Порядок розгляду громадянської ініціативи Комісією

1. Якщо Комісія отримує громадянську ініціативу відповідно до статті 9, вона:

(а) негайно публікує громадянську ініціативу у реєстрі;

(b) контактує з організаторами на відповідному рівні, щоб дозволити їм докладно пояснити питання, порушені громадянською ініціативою;

(с) протягом трьох місяців, зазначає у повідомленні свої правові і політичні висновки щодо громадянської ініціативи, заходи, які вона має намір вжити, якщо вони є, та причини для вживання або невживання цих заходів.

2. Повідомлення, зазначене у пункті (с) частини 1, повідомляється організаторам, а також Європейському Парламенту і Раді і має бути опубліковано.

Стаття 11

Публічні слухання

Якщо умови, передбачені пунктами (а) і (b) частини 1 статті 10 виконуються в граничних строків, встановлених у пункті (с) частині 1 статті 10, організаторам надається можливість представити громадянську ініціативу на громадські слухання. Комісія та Європейський Парламент забезпечують, що ці слухання організовуються в Європейському Парламенті, у разі потреби разом з іншими інституціями та органами Союзу, які можуть бажати брати участь, і що Комісія представлена на відповідному рівні.

Стаття 12

Захист персональних даних

1. При обробці персональних даних відповідно до цього Регламенту, організатори громадянської ініціативи і компетентні органи влади держави-члена повинні дотримуватись Директиви 95/46/ЄС та національних положень, прийнятих відповідно до неї.

2. Для цілей відповідної обробки персональних даних, організатори громадянської ініціативи і компетентні органи, призначені відповідно до частини 2 статті 15 вважаються контролерами даних відповідно до пункту (d) статті 2 Директиви 95/46/ЄС.

3. Організатори забезпечують, щоб особисті дані, зібрані для даної громадянської ініціативи, не використовуються в інших цілях, ніж підтримка цієї ініціативи, а також знищують всі заяви про підтримку, отримані для цієї ініціативи та будь-які їх копії не пізніше одного місяця після подання цієї ініціативи до Комісії відповідно до статті 9, або через 18 місяців після дати реєстрації запропонованої громадянської ініціативи, залежно від того, яка дата наступає раніше.

4. Компетентний орган використовує особисті дані, які він отримує за дану громадянську ініціативу, тільки для цілей перевірки заяви щодо підтримки відповідно до частини 2 статті 8, і знищує всі заяви щодо підтримки та їх копії не пізніше одного місяця з дня видачі сертифікату, зазначеного у згаданій статті.

5. Заяви про підтримку даної громадянської ініціативи та їх копії можуть зберігатися довше за терміни, встановлені у частинах 3 та 4, якщо це необхідно для цілей правового або адміністративного провадження, пов’язаних з запропонованою громадянською ініціативу. Організатори та компетентні органи знищують всі заяви щодо підтримки та їх копії не пізніше, ніж за тиждень після дати завершення зазначених проваджень прийняттям остаточного рішення.

6. Організатори здійснюють відповідні технічні та організаційні заходи для захисту персональних даних від випадкового або незаконного знищення чи випадкової втрати, зміни, несанкціонованого розкриття чи доступу, зокрема, якщо обробка включає передачу даних через мережу, та від всіх інших незаконних форм обробки.

 

Стаття 13

Відповідальність

Організатори несуть відповідальність за будь-який збиток, який вони завдають організації громадянської ініціативи відповідно до застосовного національного законодавства.

Стаття 14

Покарання

1. Держави-члени забезпечують, що організатори підлягають покаранню за порушення цього Регламенту, та зокрема за:

(а) неправдиві заяви, зроблені організаторами;

(b) шахрайське використання даних.

2. Покарання, зазначені у частині 1, є ефективними, пропорційними та стримуючими.

Стаття 15

Компетентні органи в державах-членах

1. Для цілей імплементації частини 3 статті 6, держави-члени призначають компетентні органи, відповідальні за видачу сертифікатів, передбачених у згаданій статті.

2. Для цілей імплементації частини 2 статті 8, кожна держава-член призначає один компетентний орган, що відповідає за координацію процесу перевірки заяв щодо підтримки і для отримання сертифікатів, передбачених у згаданій статті.

3. Не пізніше 1 березня 2012 року держави-члени повинні направити назви та адреси компетентних органів до Комісії.

4. Комісія створює перелік компетентних загальнодоступних органів влади.

Стаття 16

Зміни до Додатків

Комісія може ухвалити, шляхом делегованих актів відповідно до статті 17 та з урахуванням умов статей 18 і 19, зміни до Додатків цього Регламенту в рамках відповідних положень цього Регламенту.

Стаття 17

Виконання делегування

1. Право ухвалювати делеговані акти, зазначені у статті 16, покладається на Комісію на невизначений період часу.

2. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона одночасно повідомляє про нього Європейському Парламенту та Раді.

3. Повноваження ухвалювати делеговані акти також покладається на Комісію відповідно до умов, встановлених у статтях 18 та 19.

Стаття 18

Скасування делегування

1. Делегування повноважень, зазначене у статті 16, може бути скасовано в будь-який час Європейським Парламентом та Радою.

2. Інституція, яка розпочала внутрішню процедуру щодо прийняття рішення стосовно скасування делегування повноважень, протягом розумного періоду часу до прийняття остаточного рішення інформує інші інституції та Комісію, зазначаючи делеговані повноваження, які підлягають скасуванню, та можливі причини скасування.

3. Рішення щодо скасування покладає кінець делегованим повноваженням, визначеним у зазначеному рішенні. Воно вступає в силу негайно або у пізнішу дату, визначену в ньому. Воно не впливає на чинність делегованих актів, які вже вступили в силу. Воно публікується в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Стаття 19