Злочини, пов’язані з порушенням спеціальних правил (ст. Ст. 261, 270, 270. КК).

Напад на об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення (ст. 261 КК). Кваліфікуючи цей злочин, варто виходити з того, що основни м безпосереднім об’єктом злочину є безпека об’єктів, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення. Порушення недоторканності таких об’єктів, протиправне насильницьке проникнення на них загрожує порушенням технологічного процесу, порядку зберігання загальнонебезпечних предметів, а тим самим життю, здоров’ю, іншим правоохоронюваним благам, всій громадській безпеці.

Об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення – це підприємства, сховища, транспортні засоби, наукові установи, військові частини та інші об’єкти, на яких виготовляються, зберігаються, використовуються або якими транспортуються радіоактивні, хімічні, біологічні та вибухонебезпечні матеріали, речовини, предмети. Такі об’єкти виступають предметом даного злочину. Правові та організаційні засади діяльності зазначених об’єктів передбачені законом України “Про об’єкти підвищеної небезпеки” від 18 січня 2001 року (1).

З об’єктивної сторони злочин характеризується нападом на зазначені об’єкти. Про поняття нападу див. ст. 257 КК. При вчиненні цього злочину він полягає у подоланні опору охорони чи інших працівників відповідного об’єкта шляхом застосування насильства чи погрози, встановленні над усім таким об’єктом чи його частиною фактичного контролю, отриманні можливості розпоряджатися предметами, які становлять підвищену небезпеку для оточення.

Суб’єкт злочину загальний.

Суб’єктивна сторона нападу на об’єкти, які становлять підвищену небезпеку для оточення, характеризується умисною виною і спеціальною метою – захоплення, пошкодження або знищення таких об’єктів. При цьому винний розуміє, що його діяння спрямоване проти об’єкта, на якому розміщені загальнонебезпечні предмети, знає про потенційну шкідливість таких речовин. Тим самим винний усвідомлює суспільно небезпечний характер своєї дії та передбачає можливість заподіяння шкоди громадській безпеці.

Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 270 КК). Предметом цього злочину виступає майно, природні ресурси або інші предмети, які здатні горіти.

Об’єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 270 КК) містить три обов’язкові ознаки:

1) діяння у формі порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки;

2) наслідки, що виявляються у виникненні пожежі, якою заподіяно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі;

3) причиновий зв’язок між указаними діянням і наслідками.

Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки може полягати як у дії, так і в бездіяльності. Встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки – це положення, що встановлюють норми та правила щодо запобігання виникненню пожежі (містяться в законах, стандартах, інструкціях тощо). Пожежа – це неконтрольоване горіння предметів поза спеціальним вогнищем, яке створює безпосередню небезпеку для життя та здоров’я людини, власності, довкілля, нормальної діяльності підприємств, організацій чи установ або заподіює їм шкоду. Шкода здоров’ю людей – це заподіяння внаслідок пожежі хоча б одній особі опіків, травм, які оцінюються як легкі чи середньої тяжкості тілесні ушкодження. Майнова шкода вважається заподіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, що в 300 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 270).

Спеціальні питання кваліфікації та призначення покарання за цей злочин, тлумачення певних термінів і понять, відмежування його від інших злочинів розкриваються в ППВСУ “Про судову практику в справах про знищення державного та колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки” від 2 липня 1976 р. № 4 (2).

Злочин є закінченим з моменту настання суспільно небезпечних наслідків, передбачених ч. 1 ст. 270 КК (матеріальний склад).

Суб’єкт злочину спеціальний, тобто особа (як службова, так і приватна), на яку покладено обов’язки дотримуватися відповідних правил.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується необережністю щодо наслідків. Порушення може бути як умисним, так і необережним.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 270 КК) є спричинення ним: 1) загибелі людей; 2) майнової шкоди в особливо великому розмірі; 3) інших тяжких наслідків.

Загибель людей – це смерть хоча б однієї особи. Наприклад, вироком Гадяцького районного суду Полтавської області від 14 січня 2008 р. було встановлено, що в автомобілі була несправна газова установка. Громадянин А., не маючи досвіду заправки автомобіля з газового балону, при спробі заправити автомобіль, порушив правила пожежної безпеки, внаслідок чого скупчений в салоні автомобіля газ вибухнув та сталося загоряння машини. В цей час поруч з автомобілем знаходився його малолітній син, який від пожежі отримав опіки всього тіла, несумісні з життям. Дії А. були вірно кваліфіковані судом за ч. 2 ст. 270 КК України як порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі, що спричинило загибель людини (3).

Майнова шкода вважається заподіяною в особливо великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, що в 1000 та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 270 КК).

Інші тяжкі наслідки – це заподіяння хоча б одній особі тяжких тілесних ушкоджень або середньої тяжкості тілесних ушкоджень кільком особам, порушення роботи транспорту, зв’язку тощо.

Умисне знищення або пошкодження об’єктів житлово-комунального господарства (ст. 270? КК). Кваліфікуючи цей злочин, варто виходити з того, що основним безпосереднім об’єктом цього складу злочину є забезпечення громадської безпеки під час експлуатації або функціонування об’єктів житлово-комунального господарства. Додатковим безпосереднім об’єктом можуть бути відносини щодо реалізації права власності на об’єкти житлово-комунального господарства, забезпечення громадського порядку, життя та здоров’я людини, довкілля.

Предметом злочину є об’єкти житлово-комунального господарства: 1) житловий фонд (державні, кооперативні, приватні жилі будинки і жилі приміщення, квартири, садибні жилі будинки тощо); 2) об’єкти благоустрою (парки, майдани, площі, вулиці, пляжі, кладовища, прибудинкові території тощо); 3) об’єкти у сфері теплопостачання (електростанції, котельні, теплові мережі, допоміжне обладнання тощо); 4) об’єкти водопостачання та водовідведення (водозабори, очисні споруди, водонапірні башти, водоводи, колодязі, бювети та інші елементи водопостачання); 5) мережі чи складові вищевказаних об’єктів (кришки люків, решітки на них тощо).

До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Об’єктивна сторона злочину проявляється як в дії, так і в бездіяльності. Дія передбачає: 1) знищення – доведення без відповідної на те правової підстави та/або всупереч установленому законодавством порядку об’єктів житлово-комунального господарства до повної непридатності щодо використання за цільовим призначенням (об’єкти перестають існувати або повністю втрачають свою цінність, стають непридатними для використання); 2) пошкодження – погіршення якості, зменшення цінності або доведення об’єктів житлово-комунального господарства на певний час у непридатний для використання за їх цільовим призначенням стан без відповідної на те правової підстави та/або всупереч установленому законодавством порядку.

Бездіяльність може полягати в умисному невиконанні ремонтних робіт з метою знизити вартість житлово-комунального майна тощо.

Суспільно-небезпечними наслідками є завдання чи можливість завдання істотної шкоди, що полягає у такому: 1) неможливість експлуатації об’єктів житлово-комунального господарства, що спричинило небезпеку для життя чи здоров’я людей або майнову шкоду у великому розмірі; 2) порушення нормального функціонування об’єктів житлово-комунального господарства, що спричинило небезпеку для життя чи здоров’я людей або майнову шкоду у великому розмірі;

експлуатація – використання відповідних об’єктів за функціональним призначенням та вжиття необхідних заходів щодо збереження такого стану їх конструктивних елементів, за якого вони здатні виконувати функції згідно з параметрами, визначеними технічною документацією;

небезпека для життя людей – внаслідок знищення чи пошкодження об’єктів житлово-комунального господарства створення реальної загрози катастрофи, аварії тощо, що зазвичай призводить до загибелі людей, завдання їм тяжких тілесних ушкоджень;

небезпека для здоров’я людей – реальна небезпека заподіяння одній людині середньої тяжкості тілесних ушкоджень або одній чи декільком людям - легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності;

майнова шкода у великому розмірі – заподіяння прямих збитків на суму, що в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (п. 2 примітки до статті 270? КК).

Суб’єкт злочину – загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку.

Суб’єктивна сторона характеризуєтьсяумисною виною щодо діяння (прямий і непрямий умисел). Щодо наслідків у вигляді неможливості експлуатації, порушення нормального функціонування об’єктів житлово-комунального господарства та спричиненні небезпеки для життя та здоров’я людей або майнової шкоди у великому чи особливо великому розмірі або загибелі людей чи інших тяжких наслідків характерна необережна форма вини.

Знищення чи пошкодження об’єктів житлово-комунального господарства може бути вчинено з різних спонукань – ревнощів, хуліганських мотивів, помсти тощо.

У разі умисного заподіяння смерті потерпілому, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю із ст. 115 КК. При кваліфікації слід пам’ятати, що ст. 270? КК є спеціальною по відношенню до ст. 194 КК, оскільки передбачає відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна лише об’єктів житлово-комунального господарства. Тому, у разі конкуренції, необхідно застосовувати ст. 270? КК.

Кваліфікованими видами злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) загальнонебезпечним способом (ч. 2 ст. 270? КК).

Під загальнонебезпечним способом потрібно розуміти вчинення діянь передбачених ч. 1 ст. 270? шляхом вибуху, підпалу, а також іншим способом, висвітленим більш докладно при характеристиці злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК.

Особливо кваліфікованими видами злочину є спричинення: 1) майнової шкоди в особливо великому розмірі; 2) загибелі людини; 3) інших тяжких наслідків.

Під майновою шкодою в особливо великому розмірі розуміють заподіяння прямих збитків на суму, що в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Під загибеллю людей потрібно розуміти випадки настання смерті однієї або кількох людей.

Інші тяжкі наслідки – випадки заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній людині, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом і більше особам, а так само тривалий простій підприємств, цехів або їх виробничих дільниць.

1) Про об’єкти підвищеної небезпеки: Закон України від 18 січня 2001 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua.

2) Про судову практику в справах про знищення та пошкодження державного і колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки: постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 1976 р. № 4 в редакції постанови від 3 березня 2000 р. № 3. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.

3) Вирок Гадяцького районного суду Полтавської області від 14 січня 2008 р. (справа № 1-34/2008) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Який зміст поняття “злочинна організація”?

2. Що слід розуміти під “організацією” та “керівництвом” злочинною організацією?

3. За яких умов особа звільняється від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 255 КК?

4. Які діяння утворюють об’єктивну сторону сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності?

5. Що таке банда та чим характеризується об’єктивна сторона складу бандитизму?

6. Чи підлягають особи кримінальній відповідальності за ст. 257 КК, якщо вони зорганізувалися в озброєну організовану групу для вчинення крадіжок або для вчинення лише одного злочину?

7. Чим відмежовуються між собою склади бандитизму (ст. 257 КК) та розбою (ст. 187 КК)?

8. Що слід розуміти під організованими та збройними формуваннями у ст. 260 КК?

9. Які ознаки складу злочину впливають на кваліфікацію нападу на об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення (ст. 261 КК)?

10. У чому полягає специфіка предмета злочину у статтях 262–264 КК?

11. Які дії утворюють об’єктивну сторону складів злочинів, передбачених ст. 262 КК, та з якого моменту такі злочини слід вважати закінченими?

12. Які дії слід розуміти під незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами чи вибуховими речовинами?

13. За яких умов особа звільняється від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 263 КК?

14. Які предмети слід розуміти під “радіоактивними матеріалами” у статтях 265–267 КК?

15. Що слід розуміти під “їдкими та легкозаймистими речовинами” у статтях 267 та 269 КК?

16. Які дії утворюють склад порушення вимог режиму радіаційної безпеки (ст. 2671 КК)?

17. Які об’єктивні ознаки впливають на кваліфікацію незаконного ввезення на територію України відходів і вторинної сировини (ст. 268 КК)?

18. Які об’єктивні ознаки впливають на кваліфікацію незаконного перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин (ст. 269 КК)?

19. За яких умов вчинене кваліфікується як порушення правил пожежної безпеки (ст. 270 КК)?

20. Які злочини проти громадської безпеки не є підслідними ОВС та які органи проводять досудове слідство по таким категоріям справ?

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом від 27 січня 1977 року (ратифікована Україною 17 січня 2002 року) [Електронний ресурс]. – Режим доступу до конвенції: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. Cgi? nred = 994.331.

Конвенція РЄ про запобігання тероризму від 16 травня 2005 року (ратифікована Україною 31 липня 2006 року) [Електронний ресурс]. – Режим доступу до закону: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. Cgi? nred = 7893.780.

Протокол, що доповнює Європейську конвенцію про боротьбу з тероризмом, від 15 травня 2003 року (ратифікований Україною 20 вересня 2006 року) [Електронний ресурс]. – Режим доступу до протоколу: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. Cgi? nred =456.89.07.

Про боротьбу з тероризмом: Закон України від 20 березня 2003 року (із змінами та доповненнями станом на 18 травня 2010 року) [Електронний ресурс]. – Режим доступу до закону: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1088.182.0.

Про об’єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу до закону: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. Cgi? nred = 2460-12.

Про об’єкти підвищеної небезпеки: Закон України від 18 січня 2001 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу до закону: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. Cgi? nred = 139-23.

Про поводження з радіоактивними відходами: Закон України від 30 травня 1995 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу до закону: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. Cgi? nred = 908-56-4.

Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (затверджена наказом МВС від 21 серпня 1998 р. № 622) [Електронний ресурс]. – Режим доступу до інструкції:

http: // zakon.nau/dok/?code=20637-98.

Інструкція щодо проведення радіаційного контролю транспортних засобів і вантажів у пунктах пропуску через державний кордон та на митній території України (затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 15 травня 2000 р. № 27) [Електронний ресурс]. – Режим доступу до інструкції:

http: // zakon.rada.gov.ua.

Положення про дозвільну систему (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 576) [Електронний ресурс]. – Режим доступу до положення:

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=576-92-%EF.

Про пожежну безпеку: Закон України від 17 грудня 1993 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу до закону: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. Cgi? nred = 7803.

Правила пожежної безпеки в Україні (введені в дію наказом МВС від 22 червня 1995 р. № 400) [Електронний ресурс]. – Режим доступу до правил: http: // zakon. nau/doc/? uid=1033/119/0.

Про судову практику в справах про знищення та пошкодження державного і колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки: постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 1976 р. № 4 в редакції постанови від 3 березня 2000 р. № 3 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до закону: http: // www. scourt. gov.ua/clients/vs. nsf/0/e6cf63d360ae10eec2257101004e7995count=76530-567.213.

Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами: постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 3. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до закону:

http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/e6cf63d360ae10eec2257101004e7995count=500.

Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями: постанова Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 13 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до закону:

http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.Nsf/0/e6cf63d360ae10eec2257101004e7995 count =6783.7854.091.

Проблеми відповідальності за злочини проти громадської безпеки за новим кримінальним кодексом України: матер. міжнарод. науково-практич. семінару, (Харків, 01-02.10.2002 р.) / Нац. юрид. академія України ім. Я. Мудрого. Харків. Центр по вивченню організованої злочинності спільно з Американським Ун-м у Вашингтоні. Ін-т вивчення проблем злочинності АПрН України. – Харків, 2003.

Тероризм і національна безпека України: матеріали міжнар. конференції, (Україна, Київ, 11.04.2002 р.) / НАВСУ, МНДЦ ПБОЗ. – Київ, 2003.

Голіна В. Організатор банди: основні кримінологічні особи злочинця / В. Голіна // Вісник Академії правових наук. – Харків. – 2003. – № 2(33).

Голіна В. В. Кримінологічні та кримінально-правові проблеми боротьби з бандитизмом: соціально-правове і кримінологічне дослідження: [монографія] / Голіна В. В. – Харків: Регіон-інформ, 2004.

Зеленецький В. С. Концептуальні основи визначення категоріально-понятійного апарату у сфері боротьби з тероризмом: [наук.-практичний посібник] / Зеленецький В. С. – Харків: Кроссроуд, 2006.

Карабут Л. В. Правові засоби здійснення дозвільної системи органами внутрішніх справ України: [практ. посіб. у двох частинах. Ч. 1] / Карабут Л. В. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2007.

Кириченко О. В. Суб’єкт завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності / О. В. Кириченко // Вісник Запорізького юридичного інституту. – Запоріжжя, 2004. – Вип. 2(27).

Кузнецов В. В. Щодо кваліфікації діяльності злочинних об’єднань / В. В. Кузнецов, В. Г. Жук, О. В. Смаглюк // Адвокат. – 2005. – № 4.

Кузнецов В. В. Відповідальність за терористичний акт у новому кримінальному законодавстві України / В. В. Кузнецов // Теорія та практика застосування чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства в сучасних умовах: тези доп. наук.-практ. конф., Київ. Ч. 1. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002.

Кубальський В. Н. Поняття та загальна характеристика терористичних актів / В. Н. Кубальський // Держава і право. – 2005. – Вип. 30.

Кубальський В. Н. Кримінально-правові проблеми протидії тероризму в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / В. Н. Кубальський. – К., 2007.

Кулик Л. М. Боротьба зі злочинами, що вчиняються з використанням зброї: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Л. М. Кулик. – К., 2006.

Литвин О. П. Злочини проти екологічної й громадської безпеки та безпеки здоров’я населеня: [навч. посіб.] / Литвин О. П. – Черкаси: Східноєвропейський ун-т економіки і менеджменту, 2004.

Лопатін С. І. Проблеми кваліфікації бандитизму / С. І. Лопатін // Науковий вісник НАВСУ. – 2003. – № 5.

Пінчук М. Кримінально-правова характеристика незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами / М. Пінчук // Право України. – 2004. – № 10.

Плєва К. В. Кримінальна відповідальність за незаконні дії з радіоактивними речовинами (за кримінальними кодексами України 2001 та 1960 рр) / К. В. Плєва // Науковий вісник НАВСУ. – 2004. – № 3.

Плєва К. В. Кримінальна відповідальність за суспільно небезпечні діяння стосовно радіоактивних матеріалів: автореф. дис на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / К. В. Плєва. – К., 2005.

Робак В. А. Кримінальна відповідальність за створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань: автореф. дис на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / В. А. Робак. – К., 2008.

Свірін М. О. Тероризм як кримінально-правове явище в Україні / М. О. Свірін // Науковий вісник НАВСУ. – 2003. – № 5.

Семенюк О. Мотиви терористичної діяльності / О. Семенюк // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 2.

Чорний Р. Л. Бандитизм за кримінальним правом України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Р. Л. Чорний. – Київ, 2005.

Шамара О. В. Об’єкт та предмет терористичного акту / О. В. Шамара // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС. – Луганськ. – 2005. – Вип. 1.

 

 

http://www.naiau.kiev.ua/books/mnp_krum_pravo_osob/Files/Lekc/T10.htm

 

http://www.naiau.kiev.ua/books/mnp_krum_pravo_osob/Files/media.htm