Алкогольні психози. Клініка та діагностика.

До алкогольних психозів належать психотичні стани, що розвиваються внаслідок зловживання спиртними напоями в II–III стадії хронічного алкоголізму. Психози ділять на окремі форми на підставі клінічної картини їх. Розрізняють алкогольні делірій, енцефалопатію, галюцинози, параноїди, а також гострий транзиторний алкогольний психоз.

Гострий алкогольний психоз, або біла гарячка, розвиваються у хворих з II–III стадією хронічного алкоголізму. Зазвичай це спостерігається через кілька годин або діб після припинення прийому алкоголю на тлі виражених похмільних розладів. Розвитку алкогольного делірію сприяють соматичні недуги, травми голови, гострі інфекції, операції.

У продромальний період, що триває кілька діб або тижнів, спостерігаються головний біль, порушення сну та апетиту, озноб, біль у ділянці серця. Поступово наростають психопатологічні прояви абстиненції – тривога, емоційна лабільність, порушення уваги, субдепресивні або депресивні афективні розлади. З’являються ілюзорні та фрагментарні галюцинаторні розлади, порушення сну зі страшними сновидіннями, частим прокиданням. Алкогольному делірію інколи передують великі або абортивні епілептичні напади.

У розгорнуту стадію алкогольного делірію хворий зовсім втрачає сон, з’являються ілюзії, галюцинації, що стають домінуючими в клінічній картині, ілюзії, здебільшого зорові, набувають форм множинних фантастичних парейдолій або ж є буденними за змістом. Поряд з ілюзіями спостерігаються зорові галюцинації, найчастіше зоологічного характеру. Можуть з’являтися страшні образи людиноподібних істот, мертвих, чортів. Перед очима хворого пропливають галюцинаторні картини, що змінюють одна одну.

Алкогольний делірій завжди супроводжується неврологічними й соматичними, переважно вегетативними, розладами. Характерними є тремор, атаксія, м’язова гіпотонія, гіперрефлексія. Спостерігаються різка пітливість, гіперемія шкіри, тахікардія, перепади артеріального тиску, переважно його зниження, тахіпное. Печінка збільшена, склери жовтушні. Температура тіла найчастіше буває субфебрильною, але інколи досягає високих показників – 39-40°С. Під час дослідження крові виявляють лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, прискорену ШОЕ. У частини хворих під час алкогольного делірію виникають епілептичні напади.

При муситуючому делірії хворі недоступні для вербального контакту. Збудження з переважанням найпростіших рухових актів – обмацування, схоплювання, перебирання пальцями, стягування та натягування ковдри – обмежується межами постелі. Мова перетворюється на набір окремих складів, звуків, часом коротких слів, що вимовляє хворий тихим немодульованим голосом.

Обидва варіанти тяжкого делірію супроводжуються вираженими соматоневрологічними розладами, інтенсивність яких корелює з тяжкістю порушення психічного стану. Спостерігається різка тахікардія або ж, навпаки, – брадикардія з глухими серцевими тонами, поверхневим, нерівним, уривчастим прискореним диханням. Різка пітливість супроводжується зневодненням організму та олігурією. Порушення згортання крові та проникності капілярів призводить до утворення підшкірних гематом. Гіпертермія досягає 40-41°С. З неврологічних симптомів спостерігаються атаксія, дизатрія, тремор, гіперкінез, рефлекси орального автоматизму, порушення м’язового тонусу, патологічні стопні рефлекси, ригідність м’язів потилиці, симптом Кепрніга, порушення функції органів таза.

Причинами смерті найчастіше бувають інтеркурентні захворювання, що приєдналися; гостра серцево-судинна недостатність, набряк мозку. Якщо хворий одужав, на відміну від класичного, весь період професійного та муситуючого делірію амнезується.

Гострий алкогольний галюциноз розвивається у II–III стадіях хронічного алкоголізму. У клінічній картині переважають слухові галюцинації, галюцинаторне маячіння та афективні розлади, котрі виникають на тлі непотьмареної свідомості. Головним чином недуга розвивається в перші дні похмільних розладів, рідше – в останні дні запоїв або в період ослаблення абстинентної симптоматики. Появі гострого галюцинозу часто передують тривога, в низці випадків – з елементами маячного настрою, депресивні розлади. Перші слухові галюцинації у формі акоазм і фонем з’являються ввечері або на тлі безсоння вночі. Сприйняття порушується періодично, що супроводжується тривогою, неспокоєм, дифузним маячним настроєм, здивуванням. Спостерігаються вегетативні розлади, особливо пітливість. Спочатку слухові словесні галюцинації нейтральні за змістом, нечіткі й виникають у формі функціональних галюцинацій – збігаються з різноманітними зовнішніми звуковими подразниками. Розвиток галюцинозу у формі множинних словесних галюцинацій супроводжується розгубленням, тривогою, страхом і руховими розладами.

Гострий алкогольний галюциноз триває від кількох діб до місяця.

До хронічних алкогольних галюцинозів належать форми психозу, які тривають понад 6 міс. Розвитку хронічного алкогольного галюцинозу може передувати гострий галюциноз з депресивно-параноїдною симптоматикою. Найчастіше спостерігається хронічний вербальний галюциноз без маячіння. Слухові галюцинації, особливо на початку недуги, існують постійно. У разі хронічного алкогольного галюцинозу з маячінням у хворих, окрім слухових галюцинацій, виникають несистематизовані маячні ідеї переслідування та впливу. При хронічному алкогольному галюцинозі з психічними автоматизмами і парафренною видозміною маячіння ці явища, особливо алкогольна парафренія, з’являються на віддалених етапах захворювання. Ідеї величності, які поєднуються з автоматизмами та галюцинозом, не мають тенденції до систематизації. Поступово наростає органічний дефект особистості.

Алкогольний параноїд, так само як делірій та галюциноз, найчастіше розвивається в стані абстиненції. Інколи спостерігається короткий продромальний період з безсонням, немотивованими тривогою і страхом, маячним настроєм. Клінічна картина розгорнутого психозу переважно визначається маячінням переслідування. Психоз триває від кількох діб і тижнів до кількох місяців у разі затяжного перебігу хвороби.

У разі припинення вживання алкоголю інтенсивність маячних ідей значно слабшає, вони набувають характеру резидуальних. Хворі запевняють, що стараються забути минуле, що пробачили дружині. Але повної критичної оцінки попередніх маячних висловлювань і поведінки не спостерігається.

Гостра алкогольна енцефалопатія Гайє-Верніке. Початкові й, особливо, маніфестні прояви психозу мають багато спільного з делірієм, що характеризується тяжким перебігом. У дебіті виникає тривожно-депресивний або депресивно-маячний стан з елементами образного маячіння та вербальними галюцинаціями. Але вже через кілька діб приєднуються симптоми делірію. Погіршення стану проявляється професійним або муситуючим делірієм. Подальша зміна клінічної картини визначається наростанням оглушення вдень. Іноді оглушенню передує апатичний ступор – хворі нерухомо лежать на спині з розплющеними очима, не реагують на оточення, коротко відповідають на запитання. Вночі виникає професійний або муситуючий делірій. За погіршення стану апатичний ступор переходить в оглушення, з наростанням якого зникають нічні деліріозні розлади. Психічні симптоми гострої алкогольної енцефалопатії завжди поєднуються з неврологічними і соматичними. Спостерігаються вегетативні розлади. Через порушення трофіки утворюються значні за площею некротичні пролежні. Температура тіла 37-38°С, але у тяжких випадках може підвищуватися до 40–41°С. Постійним проявом є порушення серцевого ритму у формі тахікардії і аритмії. Артеріальний тиск на початку психозу дещо підвищений, але з погіршенням стану хворого знижується. Переважає гіпотензія з колаптоїдними станами. Дихання прискорене, поверхневе. Спостерігаються фібрилярні посмикування м’язів обличчя, складні гіперкінези з тремтінням, хореоформними, атетоїдними, міоклонічними та балістичними рухами. Виникає гіпер- або гіпотонія м’язів. М’язова гіпертонія може досягати інтенсивності децеребраційної ригідності.

Постійними є симптоми орального автоматизму, горизонтальний ністагм, атаксія. Поряд з ністагмом спостерігаються птоз, подвоєння в очах, страбізм, звуження полів зору, анізокорія, ослаблення реакції на світло, порушення конвергенції.

Корсаковський амнестичний алкогольний психоз (алкогольний параліч, поліневротичний психоз). Розвивається найчастіше після тяжкого алкогольного делірію та енцефалопатії Гайє – Верніке. Значно рідше корсаковський психоз виникає без попереднього стану потьмарення свідомості.

Клінічна картина психозу визначається вираженими психічними і неврологічними змінами. Психічний компонент складається з грубих органічних порушень пам’яті, амнестичної дезорієнтаціії, конфабуляцій та псевдоремінісцєнцій. Спостерігаються порушення пам’яті на поточні події – фіксаційна амнезія, а також ретроградна і антероградна амнезії – прогалини в пам’яті хворого заповнюються конфабуляціями і псевдоремінісценціями, які найчастіше стосуються подій щоденного життя, значно рідше – фантастичними конфабуляціями.

Енцефалопатія Маркіафави-Біньямі-Назарі розвивається поступово протягом 2-6 років. На тлі пасивності з елементами ослаблення пам’яті та порушення сну спостерігаються окремі зорові галюцинації, що за фабулою нагадують делірій, але сприймаються без емоційного забарвлення. Неврологічно – тремор кінцівок, гіпорефлексія, порушення ходи, ослаблення реакції зіниць на світло.